Привіт, друзі! Сьогодні ми будемо працювати з тирсою, а точніше, з корою дрібної фракції, хоча обидва матеріали мають на ґрунт приблизно однакову дію.

Дія дрібних деревних відходів на ґрунт

Володя розповів мені історію про те, як йому дісталася вантажівка тирси, і коли він прибрав цю купу, ґрунт, на якому вона лежала, виявився набагато пухкішим і чорнішим, ніж земля на його ділянці.

Тирса і кора дрібної фракції розкладаються не так швидко, як листя чи трава. Вони більш-менш тримають форму протягом 3-4 років, тоді як листя розкладається протягом року, а трава – за кілька місяців.

Тому тирса – це довгострокове вкладення. Вона розпушує глинистий ґрунт, а піщаному ґрунту надає структуру губки, що вбирає в себе вологу та добрива.

Слід знати, що внесена в ґрунт свіжа тирса витрачає на себе азот, що знаходиться в ньому, тому що сама майже не містять цього елемента, а бактеріям, що переробляють тирсу, азот необхідний. Повернеться цей азот у ґрунт лише через два-три роки, коли тирса повністю гуміфікується. Тому краще закладати в ґрунт тирсу, яка кілька місяців полежала.

Як і в яких кількостях потрібно вносити тирсу

У глинистий ґрунт тирсу та кору вносять під перекопування. На яку глибину ви зможете їх закласти, на таку глибину і розпушиться ваша глина.

Деревні відходи бажано обробити перед внесенням чимось азотистим: аміачною селітрою або карбамідом з розрахунку 2-3 кг на м³ тирси. Можна полити тирсу якоюсь рідкою органічною сумішшю, наприклад, настоєм курячого посліду або гноївкою.

Тирсу або кору вносять у ґрунт не частіше одного разу на рік. Норма витрати – приблизно 5 л на 1 м². Якщо ви переборщите з кількістю, можуть виникнути проблеми з кислотністю ґрунту та з вмістом у ньому азоту, особливо якщо матеріали у вас з хвойних порід.

Хвойні відходи мають кислу реакцію і підходять для ґрунту, в якому вирощуються лохина, вереси і рододендрони, але більшість рослин полюбляють нейтральне і слаболужне середовище. Нейтралізувати закислений тирсою ґрунт можна за допомогою попелу.

До речі, минулого року ми внесли на одну з грядок надто багато попелу, і було б непогано перекопати її зараз із сосновою корою, щоб нейтралізувати лужну реакцію ґрунту.

У піщаний ґрунт тирсу і кору теж вносять під перекопування. Вони створюють у ґрунті своєрідний буфер, який утримує вологу та добрива, не дозволяючи їм йти у глибинні шари.

Ідеальний спосіб використання кори та тирси – це мульчування ними грядок. Усі поживні та мікробні розчини можна вносити у ґрунт прямо по цій мульчі. За літо деревні відходи напіврозкладуться, а восени їх можна закласти в ґрунт, в якому вони остаточно перепріють.

Готуємо грядки до зими

Всі наші грядки вже підготовлені до зими, залишилася лише одна, і ми займемося нею зараз. Спочатку ми розсипаємо по поверхні гранульований курячий послід із розрахунку 50-100 г/м². Після цього – м'ясо-кісткове борошно із розрахунку 20-30 г/м².

Минулого року ми отримали відмінний урожай в першу чергу завдяки продуктам переробки відходів тваринного походження: кістковому, рибному, кров'яному та м'ясо-кістковому борошну. Ми були вражені їхньою ефективністю: фосфор і калій, що міститься в цих добривах, виявилися легко доступними для рослин.

Наступне добриво, яким ми посипаємо поверхню грядки, називається Гроу. До його складу входять кальцій, магній гумат та залізо. Дозування – відповідно до інструкції.

Якщо ви не проти мінеральних добрив, внесіть восени під мульчу з деревних відходів дозу фосфорного, половину дози азотного і половину дози калійного добрива.

Поверх добрив ми засипаємо грядку корою дрібної фракції з розрахунку до 5 л/м², щоб вийшов шар завтовшки 3-5 см. Через товщий шар у ґрунт буде гірше проникати кисень. Товста мульча краще глушить бур'яни, але погано впливає на мікрофлору.

Щоб дрібну кору чи тирсу не розвіяло вітром, її можна накрити корою великої фракції або травою.

Ну от: грядка до зими готова.

Бувайте всі здорові!

Відео про тирсу