Якщо ви любите екзотичні рослини і не боїтеся шокувати своїх домочадців, придбайте стапелію. Цей суккулент нічим не примітний, до тих пір, поки не розкриються його квітки. І ось тут настає потрясіння: квітки стапелії пахнуть гнилою рибою.
Чому? Тому що в природі їх запилюють каліфориди, для яких запах плоті, що розкладається, значно привабливіший за квітковий аромат.
Але якщо ви готові примиритися з цією особливістю стапелії, то в іншому вона – красива та невибаглива рослина, яка доставить вам мінімум клопоту.
Про те, які бувають види стапелії, як доглядати за рослиною і як її розмножувати, читайте в нашій статті.
Мадагаскарський жасмин, або стефанотіс – рослина вимоглива. Відомо також, що його сік при попаданні на шкіру викликає подразнення. Однак щільне темно-зелене листя і запашні квіти стефанотіса настільки прекрасні, що з капризами і недоліками рослини цілком можна примиритися.
Стрелітція – рослина в кімнатній культурі поки що рідкісна, але зацікавленість до неї зростає дуже швидко. Привертає вона своїми асиметричними квітками, схожими на птахів зі строкатим оперенням.
Строманта – один з найпрекрасніших представників родини Марантові, що вирощуються в домашніх умовах. Строкате листя рослини здається то атласним, то оксамитовим і має таку привабливість, що складності в утриманні квітки здаються не такими вже й серйозними.
Сциндапсус – кімнатна ліана, яка чудово очищує повітря від шкідливих домішок і випарів.
Табернемонтана (лат. Tabernaemontana) – рід вічнозелених чагарників родини Барвінкові, поширених у прибережній зоні Південної і Центральної Америки, Південно-Східної Азії, а також тропічних і субтропічних районах Африки. Родичами табернемонтани є барвінок, отруйний олеандр і мандевіла. Назву роду в 1703 році дав Шарль Плюм'є на честь німецького лікаря Якоба Теодора Табернемонтануса, якого вважають «батьком німецької ботаніки». Квітникарі називають цю рослину індійською гвоздикою, східно-індійським олеандром і ерватамією.
Трахікарпус (лат. Trachycarpus) – рід родини Пальмові, що включає дев'ять видів, які ростуть у природі східної Азії. Найчастіше представників роду можна зустріти в Японії, Китаї, Бірмі та Гімалаях. У культурі ж, зокрема в кімнатній, трахікарпуси вирощуються повсюдно. Трахікарпус – найпоширеніші пальмові рослини Чорноморського узбережжя Кавказу і Криму, оскільки це єдиний вид, здатний тривалий час витримувати зниження температури до – 10 ˚C.
Фатсія (лат. Fatsia) – монотипний рід, що входить до родини Аралієві – Fatsia japonica (фатсія японська).
Якось так вийшло, що в нашій країні одним з найпопулярніших рослин був фікус. І це не дивно. Рослина невибаглива, вічнозелена, добре адаптується до нових умов. Одним словом, нашому вічно зайнятому населенню цілком підходить такий кімнатний друг.
Фікус каучуконосний, або фікус еластичний (лат. Ficus elastica) – вид роду Фікус родини Шовковицеві. Походить рослина з північного сходу Індії і з індонезійських островів Суматра і Ява. Чому фікус – каучуконосний? Таку назву рослина отримала через густий сік, котрий у великій кількості містить каучук, необхідний для виробництва гуми. У районах природного зростання буддисти шанують фікус як священну рослину. У домашньому квітникарстві фікус каучуконосний і його культивари є найпоширенішим видом роду фікусів.
Філодендрон представлений величезною кількістю видів, і в більшості своїй це великі рослини. Але кілька з них цілком можна вирощувати в домашніх умовах.
Поговоримо про фініки. Фінікові пальми росли на нашій планеті близько 50 мільйонів років тому.
Сонце Африки безжальне. Під його палючими променями тріскається земля та лопається розпечене каміння. Саме ця «духовка» з піском і є батьківщиною кімнатних хавортій.
Звичайно я, як і багато жителів нашої не надто спекотної країни, мрію про море, пальмах, сонце цілий рік. Але мріяти, як то кажуть, не шкідливо. З тим же, можна частково цю мрію реалізувати – наприклад, завести вдома пальму. І тоді можна сидіти під її розкішними гілками-листям і попиваючи якийсь мультифруктовий сік насолоджуватися красою тропіків у себе вдома.
Хатіора (лат. Hatiora) – рід кактусів-епіфітів із тропічних лісів Бразилії, що нараховує за різними джерелами від п'яти до десяти видів, деякі з яких вирощуються в кімнатній культурі. Деякі систематики включають хатіору в рід Ріпсаліс. Спочатку рід отримав назву «харіота» на честь Томаса Герріота, відомого англійського математика і мандрівника, який був одним із перших дослідників природи Америки.
Квітка хлорофітум (лат. Chlorophytum) має 200-250 (залежить від джерела) видів рослин і належить до родини Лілейні. Вперше рослину було знайдено в природному середовищі в Південній Африці. Хлорофітум зараз дуже поширений у тропічних поясах Землі. Назва рослини походить від слів «chloros» і «phyton», що в перекладі означає «зелений» і «рослина» відповідно.
Які рослини можна найчастіше зустріти в офісах і конторах? Ті, які легко пристосовуються до будь-яких умов і за якими просто доглядати. І чемпіоном в цій категорії є хлорофітум.
До родини Ластівневі входить рід хойя (лат. Hoya), який налічує до 200 видів. Поширені в Австралії (тропічній частині), у деяких частинах Індії і на Малайському архіпелазі. Назву роду рослина отримала на честь Томаса Хойя.
Рослина хойя (лат. Hoya), або, як її називають у нас, плющ восковий, належить до роду вічнозелених чагарників і ліан підродини Ластівневі родини Барвінкові. Понад двісті видів хойї росте у тропіках Південної і Південно-Східної Азії, в Полінезії і на західному узбережжі Австралії. Ліана хойя полюбляє рідколісся, в якому вона знаходить собі дерево для опори, або скелясті схили. Названо квітку хойя відомим шотландським вченим Броуном, автором теорії «броунівського руху», на честь його товариша – англійського садівника Томаса Хоя, який присвятив життя розведенню тропічних рослин в оранжереях герцога Нортумберлендського.
Церопегія (лат. Ceropegia) – рід квіткових рослин родини Кутрові (або Барвінкові), поширений у районах із тропічним кліматом Азії й Африки. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «канделябр» і натякає на незвичайну форму квіток цих ліан. Наразі відомо понад 180 видів церопегії, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.
Цикас, або саговник – один з найдавніших представників флори нашої планети, якому вдалося дожити до наших днів. Родина саговників – південні райони Японських островів.
Людство відкрило для себе цикламен давно, причому не тільки як декоративну рослину, а й як лікарську. За часів Гіпократа її використовували для лікування гаймориту і ревматизму, а ще рослина рятувала від укусів отруйних гадів.
Циперус (лат. Cyperus) входить до родини Осокові і також відомий як Сить. Нараховують близько 600 видів. Ростуть у водоймах і болотистих місцевостях від помірного до тропічного поясу.
Рослина циперус (лат. Cyperus), або сить, або смикавець – численний (близько 600 видів) рід трав'янистих багаторічників родини Осокові, у природі ростуть у тропічних і субтропічних районах Землі на берегах річок і водойм, але найчастіше квіти циперус зустрічаються в Африці. У нашій країні відомі такі родичі циперуса, як осока, очерет і ситняг.
Рід шефлера (лат. Schefflera) налічує до 200 видів і входить до родини Аралієві. Можна також зустріти назву Шеффлера. Росте в тропічних поясах планети.
Рослина шефлера (лат. Shefflera), або шеффлера, або парасолькове дерево, належить до найбільшого роду рослин родини Аралієвих, яка налічує близько 200 видів. Назву квітка шефлера отримала чи то на честь німецького ботаніка Якоба Християна Шеффлера, що жив у XVIII ст., чи то на честь польського науковця Петра Ернеста Яна Шеффлера.
Юка (лат. Yucca) – багаторічні деревоподібні рослини родом із субтропічної зони Північної Америки; входить до родини Холодкові і налічує до сорока видів. На батьківщині юки (Yucca) її використовують у різних сферах. Зі зрізаних квіток юки отримують сік із високим вмістом цукру. З юки нитчастої отримують дуже міцні волокна, з яких робили перші джинси, ще до застосування бавовни. Хоча в США і нині в джинси додають волокна юки, що робить їх більш міцними та стійкими до зношування. Крім цього, з волокон юки виготовляють папір і канатні мотузки, а на додачу її використовують у лікувальних цілях.
Якщо ви любите великі рослини, то напевно замислювалися про покупку юки. Цей крупномір, яка не є пальмою, все ж дуже на неї схожий, і виглядає досить екзотично.
Сьогодні мова піде про юку – несправжню пальму, яка росте у багатьох із вас. Є ще юка голчаста, яка може зимувати у відкритому ґрунті. Але ми говоритимемо про кімнатну рослину.
Рід ятрофа (лат. Jatropha) входить до родини Молочайні і нараховує близько 150 видів. Чагарники, дерева та багаторічні рослини цього роду, що містять молочний сік, ростуть переважно в тропічних поясах Америки й Африки.