Церопегія (лат. Ceropegia) – рід квіткових рослин родини Кутрові (або Барвінкові), поширений у районах із тропічним кліматом Азії й Африки. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «канделябр» і натякає на незвичайну форму квіток цих ліан. Наразі відомо понад 180 видів церопегії, і деякі з них вирощуються в кімнатній культурі.

Ботанічний опис

Церопегія – прямостоячий або повзучий трав'янистий багаторічник із бульбоподібним або потовщеним веретеноподібним кореневищем, у якому рослина накопичує про запас вологу. Стебла у представників роду сланкі, м'ясисті, листя маленьке, потовщене, яйцеподібне, лінійне або ланцетне, розташоване супротивно. Листя і стебла у більшості видів сукулентні. Сік у церопегій зазвичай не молочний, а прозорий. Великі пазушні п’ятичленні квітки, зібрані в грона або парасольки, мають трубчастий, розширений біля основи віночок. Тичинки у квіток зростаються в трубку. Плоди церопегій – циліндричні, веретеноподібні або лінійні листівки.

Догляд за церопегією

Вирощування

Догляд за церопегією в домашніх умовах нескладний. Будь-якому виду цієї рослини потрібне яскраве освітлення. Зносять сукуленти й прямі сонячні промені, але все-таки при утриманні на південному підвіконні в полуденний час церопегію потрібно притінювати легкою фіранкою. Якщо квітці бракує світла, її листя стає дрібним, нечисленним, а цвітіння може не настати.

У період активного росту рослині найкомфортніше при температурі 20-25 ˚C. Восени температуру поступово знижують до 16 ˚C, щоб підготувати рослину до переходу в період спокою. Узимку церопегію утримують при 14-16 ˚C. Нижня температурна межа 11 ˚C, але утримання рослини при такій температурі впродовж довгого часу може привести до її загибелі. Різкий перепад між денною та нічною температурами церопегія зносить добре.

Полив

З весни до середини осені церопегію поливають, коли в горщику висохне верхній шар субстрату. Воду, що стекла в піддон, потрібно обов'язково виливати. Восени полив поступово скорочують. Узимку субстрат зволожують тільки через 2-3 дні після того, як висохне верхній шар субстрату, проте висихання всієї земляної грудки не можна допускати навіть у період спокою, оскільки це може призвести до загибелі кореневої системи рослини. Полив здійснюють відстояною або відфільтрованою водопровідною водою кімнатної температури.

Сухе повітря церопегію не лякає, тому обприскувати рослину не потрібно.

Удобрення

Молодим церопегіям добрива не потрібні: їм достатньо поживних речовин, які є в ґрунті. Дорослі рослини підживлюють 1-2 рази на місяць мінеральними добривами для сукулентів або орхідей, але тільки з весни по середину осені та витрачаючи лише половину дози, вказаної в інструкції. Восени й узимку церопегію не підживлюють.

Пересадка

Пересадки потребують тільки молоді рослини, яким змінюють горщик і субстрат щовесни, і сильно розрослі дорослі церопегії, корінню яких став тісний горщик. Пересаджують рослину способом перевалки, лише злегка обтрусивши з її коренів старий ґрунт. Як субстрат використовують магазинний ґрунт для кактусів, додавши в нього трохи деревного вугілля. Можна скласти субстрат самостійно, змішавши рівні частини дернової, перегнійної, листової землі й піску та додавши деревного вугілля. Посуд для церопегії краще брати неглибокий і широкий, помістивши на його дно шар дренажного матеріалу та лише потім переваливши в нього рослину. Після перевалки заповнюють субстратом простір, що залишився, у горщику.

Цвітіння

Цвіте церопегія практично цілий рік, і ніяких проблем із її цвітінням зазвичай не виникає. Однак не у кожного виду рослини квітки мають привабливий вигляд, деякі церопегії вирощують тільки заради їхнього листя. Якщо вам не подобаються суцвіття, просто відщипуйте їх.

Розмноження церопегії

Церопегію розмножують насіннєвим способом і вегетативно – живцями та поділом кореневища.

Насіння церопегії сіють у легкий субстрат, закладають тонким шаром ґрунту, накривають посудину плівкою або склом, утримують при температурі 20-25 ˚C, підтримуючи ґрунт в очікуванні сходів у злегка вологому стані. Насіння проростає досить швидко, а коли сіянці зміцніють, їх розсаджують по окремих посудинах і доглядають за ними, як за дорослими церопегіями.

Живцюють церопегію напровесні, перед початком сезону вегетації. Нарізані з пагонів рослини живці підв’ялюють, після чого висаджують по 2-3 штуки в горщики діаметром 7 см й укореняють при помірному поливі, температурі 18-20 ˚C і яскравому, але розсіяному світлі.

Деякі види, такі, наприклад, як церопегія Вуда, розмножують повітряними бульбами. Як укоренити церопегію Вуда? Пагін рослини розрізають на частини таким чином, щоб у кожній діленці були бульби та хоча б пара листя. Живці висаджують у пісок, а коли вони укореняться, їх розсаджують у горщики по декілька штук у кожен.

Поділом кореневища найзручніше розмножувати рослину при пересадці. Вийняту з горщика церопегію ділять на приблизно рівні частини, які розсаджують по заздалегідь приготовлених посудинах із дренажним шаром і свіжим субстратом.

Шкідники та хвороби

Хвороби і їх лікування

Хворіє церопегія на грибкові хвороби – переважно гнилі, які розвиваються через поганий або неправильний догляд. Не допускайте перезволоження рослини й застою води в її коренях. Якщо гниль все ж розвинулася, вийміть церопегію з горщика, огляньте її коріння, видаліть усі гниючі ділянки й потримайте кореневу систему півгодини в розчині фунгіцидного препарату, після чого дайте корінню висохнути та посадіть рослину в свіжий субстрат.

При неправильних умовах утримання церопегія може отримати сонячний опік листя, а від нестачі світла її стебла болісно витягаються.

Шкідники і боротьба з ними

У домашніх умовах церопегії можуть докучати борошнисті червці, попелиця і павутинний кліщ. Усі ці шкідники є сисними: вони прокушують соковиті листя і стебла церопегії й харчуються її клітинним соком, чому рослина слабшає, робиться млявою, її листя передчасно жовтіє і в'яне, а пагони та квітки деформуються. Крім того, сисні шкідники переносять небезпечні віруси, від яких врятувати рослину неможливо. Якщо ви виявили небезпеку в самому початку окупації, досить просто вимити церопегію під теплим душем, але якщо шкідники встигли розплодитися, винесіть квітку на відкрите повітря й обробіть її по листю розчином Актелліка або Фітоверма.

Види та сорти

У кімнатній культурі найчастіше вирощують чотири види церопегії.

Церопегія африканська (Ceropegia africana)

Трав'янистий багаторічник із м'ясистими сланкими пагонами, дрібним, гладким, потовщеним яйцеподібним або лінійним листям і маленькими темно-пурпуровими або зеленими квітками з трубкою віночка завдовжки до 2 см і пелюстками, що сходяться верхівками.

Церопегія Барклея (Ceropegia barklyi)

Теж трав'янистий багаторічник з округлим, малорозгалуженим бульбоподібним кореневищем, м'ясистими, зазвичай голими, але іноді опушеними пагонами й світло-зеленими з білими жилками яйцеподібно-ланцетними листками завдовжки від 2,5 до 5 см, що сидять на коротких черешках. Зелені зовні й пурпурові з середини квітки цієї церопегії сягають у довжину 5 см і зібрані в парасольки. Їхні волокнисті, трикутні біля основи пелюстки загострені до вершини.

Церопегія Вуда (Ceropegia woodii)

Має сіре бульбоподібне кореневище й сланкі фіолетові пагони, на яких розташоване яйцеподібне, ланцетне або трикутне м'ясисте листя завдовжки до 2 і завширшки до 1,5 см, зверху з мармуровим малюнком по темно-зеленому тлу, а знизу фіолетове або світло-зелене. У період активного росту у вузлах пагонів утворюються повітряні бульби світло-жовтого кольору, які в умовах підвищеної вологості розвивають коріння і використовуються для розмноження рослини. У пазухах листків формуються дрібні квітки з блідо-тілесним віночком і темно-коричневими пелюстками, опушеними зсередини світлим ворсом. При гарних умовах утримання рослина здатна рясно цвісти впродовж усього року, при цьому догляд за церопегією Вуда нітрохи не складніший, ніж за будь-якою іншою рослиною цього роду.

Церопегія Сандерсона Ceropegia sandersonii)

Теж багаторічна рослина з тонкими сланкими пагонами, м'ясистим сердцеподібно-яйцеподібним, тупим або коротко загостреним біля вершини листям завдовжки до 5 і завширшки до 4 см, у якого знизу опукло виділяється середня жилка. Суцвіття у цього виду церопегії коротке й малоквіткове. Віночок сягає в довжину 7 см, зелений, у районі зіву забарвлений у світліший тон. Трубка віночка зверху має лійкоподібну форму, а біля основи злегка роздута. П'ять шилоподібних пелюсток поступово розширюються й утворюють баню у вигляді парашута, а по їхніх берегах ростуть білі волосинки.

Церопегія стапелієвидна (Ceropegia stapeliiformis)

Сланка рослина з товстими, округлими в нижній частині пагонами завтовшки до 2 см, які догори стають триреберними. Дрібне з двома прилистками листя в кількості трьох штук розташоване кільчасто на кожному редукованому вузлі. У верхній частині листя тоншає і закручується навколо опори. Квітки зібрані в малоквіткове суцвіття. Віночок у них завдовжки 5-7 см, трубка віночка, лійкоподібна у верхній частині, біля основи роздута. Пелюсток у квіток п'ять, вони мають дугасту форму й забарвлені зовні в білий колір із темно-коричневими плямами.

Окрім описаних видів, у домашніх умовах вирощується церопегія варієгатна – гібридна форма, що має схожість із твірним видом, однак сильно від нього відрізняється. Експерименти з виведенням нових форм і гібридів церопегії тривають і нині.

Розділи: Кімнатні рослини Кімнатні гарноквітучі рослини Кімнатні декоративно-листяні Рослини на Ц Барвінкові Кімнатні ліани

• Цвіль vs квіти
• Цибулини амариліса та гіпеаструма