А Б В Г Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ш Щ Ю Я

Юка (Yucca) – догляд, фото, види

Юка – опис

ЮкаЮка (лат. Yucca) – багаторічні деревоподібні рослини родом із субтропічної зони Північної Америки; входить до родини Агавові і налічує до сорока видів. На батьківщині юки (Yucca) її використовують у різних сферах. Зі зрізаних квіток юки отримують сік із високим вмістом цукру. З юки нитчастої отримують дуже міцні волокна, з яких робили перші джинси, ще до застосування бавовни. Хоча в США і нині в джинси додають волокна юки, що робить їх більш міцними та стійкими до зношування. Крім цього, з волокон юки виготовляють папір і канатні мотузки, а на додачу її використовують у лікувальних цілях.

Юка – це вічнозелені рослини з низьким стеблом, який або зовсім не розгалужується, або розгалужується незначно. У деяких видів стебла майже не видно, а відразу над землею височіє велике гарне листя, розташоване по спіралі. Суцвіття прямостояче велике, в довжину до 2 м, виходить із центру розетки листків і схоже на мітелки. Квітки (завдовжки до 7 см) никнуть та мають форму дзвоника, колір – білий. 10- сантиметровий плід виглядає як чорна коробка з насінням (у діаметрі до 1 см).

У кімнатних умовах юку найкраще ставити в просторих кімнатах або холі, тому що виростає вона до 4 м у висоту. Зовні юка схожа на несправжню пальму. Зацвіте домашня юка білими квітками, схожими на дзвіночки, але станеться це нескоро, тому що цвітіння можливе тільки у дорослих екземплярів. Кімнатна юка дуже часто використовується для прикрашання інтер'єру, а особливу цінність мають екземпляри з декількома точками росту – у яких стовбур розгалужується.

Посадка й догляд за юкою (коротко)

  • Цвітіння: рослина вирощується як декоративно-листяний великомір.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло.
  • Температура: навесні й улітку – не вище 25 ºC й не нижче 20 ºC. Восени й узимку – не вище 12 ºC.
  • Полив: рясний, щойно субстрат у горщику в дорослої юки просохне на глибину 5 см.
  • Вологість повітря: залежить від виду рослини. Деякі юки вимагають регулярного обприскування, душових процедур й утримання на піддоні з вологим керамзитом, а є види, до вологості повітря байдужі.
  • Підживлення: із весни до осені один раз на 2-3 тижні розчином комплексного мінерального добрива в половинному дозуванні обприскують нижню сторону листя юки.
  • Період спокою: яскраво не виражений.
  • Пересадка: у міру заповнення корінням горщика. Пересадку здійснюють навесні, у крайньому разі влітку. Великі юки краще не пересаджувати, а щорічно міняти в їхньому горщику верхній шар субстрату.
  • Субстрат: нейтральний (6,0-6,5 pH). Найкраще використовувати готовий ґрунт для юки, додавши в нього 30 % піску (від загального обсягу).
  • Розмноження: насінням, живцюванням, відрізками стовбура.
  • Шкідники: білокрилки, павутинні кліщі, щитівки й борошнисті червці.
  • Хвороби: втрата листям юки декоративних якостей через неправильний догляд, невідповідне місце розташування й порушення інших умов утримання.
Детально про вирощування юки читайте нижче

Юка – фото

Юка – відео

Догляд за юкою у домашніх умовах

Освітлення.

Кімнатна рослина юка дуже світлолюбна, тому необхідно забезпечити їй яскраве освітлення. Однак від прямих променів сонця рослину потрібно укривати, особливо на південних вікнах. Оптимальним місцем вважають східні і західні вікна. Якщо природного освітлення не достатньо, рослина добре ростиме і при штучному – треба розташувати флуоресцентні лампи на відстані 30-60 см над юкою й освітлювати не менше 16 годин на добу. Влітку рослину можна виносити на свіже повітря, притіняючи від прямого сонця й укриваючи від опадів. Якщо влітку рослину не виносити на вулицю, приміщення має провітрюватися.

Температура.

Навесні і влітку температура не повинна перевищувати 25 °C, але й не бути нижче 20 °C. Якщо рослина довго пробула під сонцем, її забирають у затінок, чекають охолодження рослини і після цього обприскують. Восени і взимку температура не повинна перевищувати 12 °C. Якщо взимку рослині бракує світла, а температура повітря занадто висока, основи пагонів Юки витягуються, листя стає тоншим, світлішим і звисає. Коли кімнатна квітка юка ослаблена, шанси стати жертвою шкідників збільшуються – листя стає жовтим і осипається. Якщо юка в домашніх умовах не буде зимувати при температурі від 10 до 12 °C, її потрібно протримати на вулиці якомога довше, а по закінченні зимових холодів винести її на вулицю якомога раніше. Якщо рослина перебуватиме в захищеному місці, то їй навіть нетривалі заморозки не страшні.

Полив юки.

Частота та інтенсивність поливу залежить від декількох факторів: від вологості і температури повітря, від розмірів горщика і матеріалу, з якого його зроблено, від розмірів юки та особливостей ґрунтової суміші. Рясно юку потрібно поливати в теплу пору року, але тільки після підсихання верхніх 5 см ґрунту. Якщо літо видалося дуже спекотним, то поливати можна і частіше, але необхідно стежити, щоби ґрунт встигав підсихати. У більш прохолодну пору року рослину поливають менше, щоб коріння рослини не розпочало гнити від надлишку вологи в ґрунті і домашня рослина юка не загинула.

Обприскування юки.

Деякі види юки в кімнатних умовах вимагають регулярного обприскування. Робити це потрібно водою кімнатної температури, кип'яченою, з розпилювача. Також можна поставити горщик на піддон зі змоченим гравієм або галькою. На час обприскування рослину краще прибирати від прямих сонячних променів, щоб уникнути появи опіків на листі. Для збільшення декоративності юки її іноді можна мити під душем, не допускаючи потрапляння води на ґрунт.

Підживлення юки.

У весняно-літній період кімнатну юку підживлюють розведеними мінеральними добривами один раз на 2-3 тижні. Гарний ефект дають настій листового перегною, коров'яку або ж кінського гною. Але найкращий варіант підживлення – обприскування нижньої сторони листя розведеними мінеральними добривами. Негативно позначається підживлення, якщо юка в домашніх умовах захворіла, а також якщо рослину тільки-тільки пересадили.

Обрізування юки.

У юки звичайно тільки один стовбур, але нехитрим чином можна отримати декілька. Треба взяти молоду, але міцну і здорову рослину, висота якої не буде менше 30 см. На початку літа або в кінці весни верхівку юки потрібно зрізати (ніж повинен бути дуже гострим), зрізається від 5 до 10 см, але таким чином, щоб у юки залишилося якомога більше листя. Місця зрізів потрібно посипати пилом із деревного вугілля.

Пересадка юки.

Найкращий період для пересадки юки – весна, але можна пересадити і влітку, якщо в цьому є потреба. У горщику повинен бути забезпечений хороший дренаж (галька, керамзит, бита цегла), а земляна суміш має бути середньою, з нейтральним рівнем pH – 6-6,5 (якщо в субстраті присутній торф). У готовий субстрат рекомендується додавати пісок – десь 30 % від загального об'єму суміші. Юку краще не пересаджувати, а перевалювати, бо при пересадці дуже важливо зберегти якнайбільше землі навколо коріння. Якщо коріння гниє, наприклад, від зайвої вологи в ґрунті – потрібно юку пересаджувати, а коріння, що загнило, – видалити. Юку дуже легко вирощувати на гідропоніці.

Юка з насіння.

При розмноженні насінням його потрібно посадити відразу ж після збору в суміш із піску, листової і дернової землі (1:1:1). Посудину з насінням регулярно зволожують, щоденно провітрюють і протирають скло від вологи. Насіння має прорости десь через 30 днів. Зміцнілі сіянці пікірують у 6-сантиметрові горщики й починають поволі привчати до догляду, як за дорослою рослиною. Через рік сіянці перевалюють в горшки на 2-3 см більші.

Розмноження юки стовбуром.

Оскільки кімнатна рослина юка в домашніх умовах сильно розростається, відрізками стовбура її розмножують за потребою. Влітку від стовбура відпилюють кілька частин, довжина яких повинна бути більше 20 см. Відрізані частини кладуть місцем зрізу в незначно зволожений субстрат із піску і торфу, після чого посудину з юкою розміщують на свіжому повітрі в затінку, а на батьківській рослині потрібно замазати місця зрізів садовим варом. Посаджені живці слід накрити поліетиленовою плівкою, щоб волога не випаровувалася, і тримати у дещо зволоженій ґрунтовій суміші при температурі 20-24 °C. Юка пустить коріння не раніше ніж через один-два місяці.

Розмноження юки живцями.

Розмножують юку і верхівковими живцями. Для цього гострим ножем зрізається верхівка, а місця зрізу посипаються подрібненим деревним вугіллям. Зрізаний живець потрібно потримати декілька годин на повітрі, щоб зріз підсох, після чого його кладуть у банку з кип'яченою водою або саджають у вологий пісок. Якщо живець поставили в банку з водою, непогано буде кинути на дно шматок вугілля – він охороняє рослину від бактерій. Нижнє листя юки може підгнивати до появи коренів, з'явиться запах гнилі – це листя потрібно видалити і поміняти воду. Живець саджають у земляну суміш, коли з'являться корені.

Хвороби і шкідники юки

Юка жовтіє. Якщо нижні листки жовтіють, то це нормально – зелене листя буває тільки у верхній частині юки. Юка тому так і виглядає, що вона скидає нижнє листя.

Опадає листя юки. Якщо рослина скинула частину листя після пересадки або після купівлі юки і доставки її додому, це нормальна реакція на зміну звичних умов. Якщо листя опадає масово, можливо, це відбувається через протяги або юка перемерзла.

Кінчики листя юки сохнуть і коричневіють. Через сухе повітря кінчики та краї листя можуть набувати коричневого відтінку. Іншими причинами може бути і нестача поливу, і протяги.

Коричневі плями на листі юки. Якщо на листі з'являються коричневі плями, це свідчить про брак вологи у ґрунті – земляна грудка не повинна повністю засихати.

Листя юки скручується. Через низьку температуру повітря краї листя стають коричневими, а саме воно скручується. У тендітних видів це може відбуватися, якщо не прибрати їх із підвіконня, а ніч буде холодною.

Плями на листі юки. Надлишок сонця може призвести до появи сухих світлих плям на листі.

Шкідники юки. Юку найчастіше ушкоджують такі шкідники: білокрилка, павутинний кліщ, щитівка і борошнистий червець.

Види юки

Юка алоелиста / Yucca aloifolia

Росте в Центральній Америці, на Ямайці, в південній частині Північної Америки і на Бермудських островах. Росте дуже повільно, але виростає до 8 м у висоту. Стебло деревовидне, сильно розгалужується у дорослих екземплярів; на верхівках гілок розташовані розетки з волокнистим листям. Листя ланцетної форми, довге (до півметра) і шкірясте, колір – темно-зелений, листова пластина по краях вкрита зубцями і з колючкою на вершині. Доросла рослина влітку випускає волотисте суцвіття (завдовжки до півметра) з розетки, на якій розміщується велика кількість 3-сантиметрових квіток, схожих на дзвіночки, з кремово-білими пелюстками, що віддають пурпурним.

Юка відвороченолиста / Yucca recurvifolia

Або Yucca gloriosa var. Recurvifolia). У цього виду стовбур короткий – всього до півтора метрів, – іноді галузиться. На верхівці стовбура зібране в розетку волокнисте жорстке листя. Шкірясте на дотик листя має ланцетну форму і виростає майже до метра в довжину, листя никне, з колючкою на вершині і зубчасте по краях, зелено-сірого кольору.

Юка дзьобовидна / Yucca rostrata

Триметрове дерево, стовбур товстий, крона сильно розгалужена. Листя багато – довге і тонке (завширшки до 1 см), буває плоским або опуклим; шкірясте на дотик. Листок закінчується гострим шпичаком, краї жовтого кольору з дрібними зубчиками, а весь листок смугастий. Білі квітки розташовані в волотистому суцвітті на доволі довгому квітконосі.

Юка коротколиста / Yucca brevifolia

Або юка деревовидна (Yucca arborescens), або юка гігантська. Росте в Арізоні і південно-східній Каліфорнії, переважно в сухих частинах. Ці дерева виростають у висоту до 9 м і стовбуром до півметра в діаметрі, який сильно розгалужується до верхівки. Листя росте дуже густо, коротке і тверде, в довжину до 30 см, у середній частині до 1,5 см завширшки; з жолобком і колючками, з дрібними зубцями по краях, коричневе біля вершини. Квітконос короткий із блідо-жовтими квітками.

Юка нитчаста / Yucca filamentosa

Батьківщиною цього роду, у якого майже відсутнє стебло, є східна частина Північної Америки. Коріння заглиблюється у ґрунт доволі глибоко, а за допомогою кореневих пагонів рослина розростається. Цей вид може нетривалий час виживати при заморозках до -20 °C. Сиво-зелене листя загострюється на вершині, а по краях густо опушене кучерявими тонкими нитками білого кольору. У довжину листя виростає до 70 см, а в ширину – до 4 см. Насіння, придатне для розмноження, отримують, тільки штучно запилюючи рослину. Квітконос досягає двох метрів у висоту і посипаний 8-сантиметровими квітками, що никнуть, біло-жовтого кольору. Заокруглена п'ятисантиметрова коробочка, що з'являється, є плодом.

Юка південна / Yucca australis

Або юка нитконосна (Yucca filifera). Це дерево виростає до 10 м у висоту, верхівка сильно розгалужується. Листя коротке (до 30 см) і вузьке (до 3 см), шкірясте на дотик, темно-зеленого кольору, росте густо; по краях листя вкрите нитками. Безліч кремових квіток укривають розгалужене суцвіття завдовжки до 2 м.

Юка промениста / Yucca radiosa

Або юка висока (Yucca elata). У природних умовах це дерево виростає до 7 м у висоту. Багато лінійного листя розташовано дуже щільно; в довжину виростає до 60 см, а в найширшому місці – всього до сантиметра. У листка гостра вершина, жолобки дрібні, листок звужується до своєї основи. Багато тонких ниток вкривають білі вузькі краї листя. Двометрове суцвіття закінчується квітками, об'єднаними в мітлу.

Юка сиза / Yucca glauca

Цей вічнозелений двометровий вид із коротким стеблом родом із західної частини США. Волокнисті і шкірясті листки щільно туляться в метрових розетках. 60-сантиметрове листя зелено-блакитного кольору з білими краями має ланцетну форму. Краї бувають і сірого кольору з розшарованими волокнами. Метрове суцвіття з формою мітли виростає в літній період із розетки у дорослих екземплярів. Суцвіття вкрите великою кількістю квіток, схожих на дзвіночки, з пелюстками білувато-кремового кольору.

Юка славетна / Yucca gloriosa

Або іспанський кинджальник. Зростає у південно-східній частині США. На батьківщині виглядає як двометрове дерево або кулястий кущ. Стебло або слабко розгалужується, або одиночне; деревовидне. Зелено-блакитне листя закінчується на вершині гострою колючкою, а по краях рідко вкрите зубцями; листя ланцетної форми (до 60 см у довжину) і шкірясте на дотик. 2,5 метрове суцвіття (має форму мітли) виростає влітку з розетки дорослих екземплярів. Суцвіття вкрите великою кількістю повисаючих п'ятисантиметрових квіток; пелюстки кремові з відтінком пурпурового.

Юка слонова / Yucca elephantipes

Назву юка отримала через зовнішню схожість із ногою слона. З віком рослина набуває вигляду невеликого деревця або прямозростаючого куща до 10 м у висоту. Стебло деревовидне, сильно розгалужується. Розетки листя розташовуються на кінцях гілок – волокнисті та жорсткі. Листя ланцетної форми від півметра до метра завдовжки, шкірясте на дотик і світло-зеленого кольору; на верхівці закінчується гострою колючкою, а по краях вкрите зубцями. Метрове суцвіття з великою кількістю 5-сантиметрових квіток виростає з розетки у дорослих екземплярів у літній період.

Юка Трекуля / Yucca treculeana

Батьківщина – південь США і Мексика. Стебло росте повільно (виростає до 5 м), деревовидне, розгалужується незначно. Листя зібране в щільні розетки, має зелено-блакитний колір; ланцетної форми – злегка зігнуте або пряме; загострене на кінці, більше метра завдовжки і до 7 см завширшки, на дотик – шкірясте. Метрове суцвіття виростає з розетки у дорослих екземплярів у літній період. Суцвіття вкрите великою кількістю повисаючих квіток (схожих на дзвіночки) з білуватими пелюстками і пурпуровим відтінком.

Юка Уїппла / Yucca whipplei

Росте в Мексиці, Каліфорнії й Арізоні. Кущоподібна форма, росте повільно. Стебло коротке, листя волокнисте та жорстке, збирається в метрові у діаметрі розетки. Листя ланцетної форми, довге (майже до метра), сіро-зеленого кольору, шкірясте; з колючкою на вершині і зубчасте по краях. Суцвіття схоже на суцвіття юки алоелистої, тільки висота його до 2 м, а квіти такого ж кольору, але на півсантиметра більше і приємно пахнуть. Розетка цвіте тільки один раз, після чого відмирає, а в основі юки з'являється багато відростків.

Юка Шота / Yucca schottii

Або юка великоплідна (Yucca macrocarpa). Живе на півдні Арізони в піщаних ґрунтах. Стовбур – прямий або злегка розгалужений – досягає у висоту максимум 4 м. Сизувате пряме листя виростає до півметра в довжину і до 4 см у ширину; жорстке, без зубців. Листок по краях укритий тоненькими нитками, біля основи трохи звужується. Суцвіття схоже на пухку мітлу, а квітконос і гілки відігнуті.

4.4444444444444 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.44 (9 голоси(ів))
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.