Полин гіркий (лат. Artemisia absinthium) є типовим видом роду полин, багаторічною трав'янистою рослиною сріблястого кольору з характерним гіркуватим ароматом. Гіркий полин є однією з найдавніших лікарських рослин і основним компонентом напою під назвою абсент. Входить полин і до складу вермуту («вермут» у перекладі й означає полин гіркий). У народі цю рослину називають також білий полин, віниччя, гіркота, глистник, швейцарський чай. Походить гіркий полин із заходу Азії, з Північної Африки і Європи. Натуралізований він і в Північній Америці.

Зростає полин гіркий уздовж доріг, біля жител, на луках і городах, у польових межах.

Полин гіркий – опис

У висоту гіркий полин сягає від 50 см до 2 м. Іноді він росте як напівчагарник із зеленим стрижневим коренем і прямостоячими пагонами, вкритими сріблясто-повстяним опушенням. У верхній частині слабкоребристі пагони розгалужені, а в основі утворюють безплідні пагони. Нижні листки у рослини двічі й тричі перисторозсічені, довгочерешкові. Середнє листя – двічі перисторозсічене, на коротких черешках, а верхнє – двічі трійчасто-роздільне або перисте. Трубчасті жовті квітки полину гіркого зібрані в кошики діаметром 2,5-3,5 см. Серединні квітки – двостатеві, крайові – маточкові. Кошики своєю чергою утворюють однобокі гронові суцвіття, а грона зібрані в неширокі волоті. Цвіте рослина в червні-липні. Плід гіркого полину є загостреною сім'янкою бурого кольору завдовжки близько 1 см, що дозріває в кінці літа або на початку осені.

Вирощування полину гіркого

Посів полину гіркого

Оскільки полин гіркий віддає перевагу сухим ґрунтам, висівають його в напівтеплий парник у суху землю. Краще робити це в квітні. Посівам потрібне світло й помірна температура. У стадії розвитку у сходів двох перших листків їх розсаджують по 1-2 штуки в горщики діаметром 7-9 см. Коли мине загроза поворотних заморозків, розсаду висаджують у відкритий ґрунт.

Ділянка для полину потрібна сонячна, з бідним, добре дренованим нейтральним ґрунтом, у який під перекопування для пухкості додають пісок. Розташовують сіянці на відстані 40 см один від одного.

У полину гіркого є властивість швидко розростатися, захоплюючи не призначені для нього території. Щоб цього не відбувалося, доцільно висадити розсаду полину в глибокі контейнери, а потім закопати їх у саду.

Догляд за полином гірким

Поливань полин гіркий практично не потребує, навпаки, від вологи його листя і пагони можуть позбутися свого сріблястого опушення, позеленіти і втратити привабливість. Тому поливають рослину тільки в затяжну посуху.

Якщо ви висаджували полин гіркий у ґрунт без обмежувальної тари, вам доведеться час від часу підрізати його кореневища, що розповзаються, інакше декоративна рослина перетвориться на бур'ян, що заважатиме розвиватися іншим культурам. Якщо вам не подобається, як цвіте полин, ви можете обрізати його численні квітконоси.

Збір полину гіркого

У лікарських цілях сировину полину гіркого збирають на самому початку цвітіння вже в перший рік вегетації. Щойно кошики почнуть відкриватися, потрібно зрізати їх із пагонами завдовжки до 40 см, розкласти тонким шаром для просушування під навіс або в темному приміщенні з гарною вентиляцією. Сушать полин при температурі 35 ºC. У готової сировини приємний аромат і сильно виражений гіркий смак, який дуже довго тримається в роті. Зберігають сухий полин далеко від інших трав у герметичному посуді./p>

Види і сорти полину

Декоративних сортів полину гіркого не так багато, і найвідомішими з них є Сільвер Фрост і Лембрук Сільвер – рослини сріблястого кольору завширшки близько 75 см. Що ж стосується видів полину, то, крім полину гіркого, в культурі вирощуються й інші:

• полин луїзіанський – рослина з Північної Америки, що сягає у висоту 1 м й утворює великі зарості. Квітки у цього виду коричневі й непривабливі, тому їх краще відразу видаляти. Найвідомішими сортами виду є Сільвер Кенігін (Сільвер Куїн) і Валері Фінніг;
• полин Стеллера – низькорослий вид, що росте в природі на Далекому Сході, Алясці, в Японії і Норвегії, розселився він і Північною Америкою. Це багаторічна рослина заввишки 20-30 см із різьбленим сріблясто-сірим листям. Під час цвітіння стебла можуть сягати 40-50 см. Цвіте полин дрібними жовтуватими кошиками, які краще зрізати, оскільки низькорослі види полину під час цвітіння втрачають свою привабливість. Найвідоміший сорт цього виду Бугтон Сільвер (або Моріс Форм) – рослина заввишки до 30 см із майже сланкими пагонами й красивим, ледь не білим листям, ніби зробленим із фетру;
• полин Шмідта теж із Далекого Сходу. Зустрічається на Сахаліні, Курилах і в Японії. У культурі більше відома його форма нана заввишки 25-30 см із численними облистяними пагонами, які утворюють ажурні кущі, і з перисто-розсіченим на вузькі частки сріблясто-зеленим густоопушеним листям. Найпопулярнішим сортом виду є гібрид Поуїс Касл заввишки до 40 см з ажурним сріблясто-зеленим листям.

Вирощують у культурі також полин кавказький, блискучий, скупчений, холодний, понтійський, Пурша, рутолистий та інші.

Властивості полину гіркого – шкода і користь

Лікувальні властивості полину гіркого

До складу рослини входять ефірні олії, гіркоти, яблучна й бурштинова органічні кислоти, дубильні й смолисті речовини, глікозиди анабсинтин і абсинтин. У чому проявляються корисні властивості полину гіркого? Гіркоти стимулюють роботу травних органів, чинять жовчогінний ефект і сприяють виробленню ферментів підшлункової залози. Ефірна олія має протизапальну властивість і стимулює вироблення фагоцитів, які активізують потенціал організму для боротьби з патогенною мікрофлорою.

Препарати полину гіркого мають також тонізуючі й заспокійливі властивості, тому їх застосовують при безсонні, збудженні та депресіях. Для зміцнення нервової системи призначають ванни з гірким полином. Застосовують полин при жіночих болях у низу живота і при відсутності місячних. Використовують полин гіркий зовнішньо для компресів і примочок при ударах, нагноєннях, виразках і припухлостях, а також для полоскання горла при ангіні.

Добре справляється полин із гельмінтами, грибками та вірусами, тому його призначають при лямбліозі, ехінококозі, кандидозі та глистових інвазіях. Відвар полину застосовують при лікуванні грипу, паралічу, застуди, проносу, судом, гастриту, хвороб нирок, печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, аменореї, дисменореї, алергічного діатезу й агранулоцитозу. Ефективний полин гіркий і як засіб для схуднення, а в косметології його використовують для виведення бородавок і папілом, а також при себореї, лупі, жирній шкірі та випаданні волосся.

Гіркий полин – протипокази

Застосування полину гіркого впродовж тривалого часу або у великих дозах неприпустиме, оскільки воно викликає розлад нервової системи, інтоксикацію організму і, як наслідок, ниркову недостатність, здатну привести до летального результату. Курс лікування полином не має перевищувати двох, щонайдовше чотирьох тижнів за умови, що за цей період часу стан не погіршиться. Після закінчення курсу необхідно зробити перерву не менше місяця.

Протипоказаний полин гіркий при ентероколітах, недокрів'ї, кровотечах, шкідливий він вагітним, годувальницям і тим, у кого виявилася незносність цього продукту. Не рекомендовані препарати полину тим, хто страждає на гастрит зі зниженою кислотністю і виразкою шлунку. Особливо обережними при прийомі препаратів полину гіркого мають бути астматики.

Розділи: Садові рослини Багаторічні рослини Садові трав'янисті рослини Садові лікарські рослини Бур'ян Рослини на П Садові декоративно-листяні рослини