Історія ротиків, або антиррінума, відходить у далеке минуле: його походження поетично описано в давньогрецьких міфах.

Декоративні якості ротиків вище всяких похвал. Рослина представлена сортами різної висоти і всіляких забарвлень: ви можете вирощувати антиррінум як бордюрну, як сольну рослину, а також у змішаних посадках, поєднуючи з іншими садовими культурами.

У нашій статті ми розповімо вам про те:

• які різновиди і сорти ротиків представлені в культурі;
• як виростити антиррінум у саду;
• як доглядати за ним;
• як і коли збирати насіння лев'ячого зіва.

Квіти ротики (лат. Antirrhinum), або Антиррінум, – рід трав'янистих рослин з родини Подорожникові, що охоплює близько 50 видів багаторічників, у тому числі і в'юнких, поширених у теплих поясах Землі, але здебільшого – у Північній Америці. Росіяни називають цю рослину «собачки» або «львиный зев», англійці – «снепдрегон» (дракон, що кусає), французи – «вовчою пащею», а українці – «ротиками». З грецької мови назва «антиррінум» перекладається як «схожий на ніс». Давньогрецький міф розповідає про перший подвиг Геракла, коли він переміг немейського лева, який славився своєю лютістю і невразливістю. Богиня Флора вручила Гераклові створену нею на честь його перемоги чарівну квітку, яку назвала ротиками. Відтоді у Греції стало традицією дарувати героям ротики. У культурі квіти ротики існують близько п'ятисот років, а селекційні роботи були розпочаті німецькими вченими у XIX столітті, і сьогодні в садах планети вирощується близько 1000 сортів ротиків, і найцікавіше, що основою для цього різноманіття форм і гібридів послужив один-єдиний вид – антиррінум великий (Antirrhіnum majus).

Квітка ротики – опис

Рослина ротики – це напівчагарники або трав'янисті рослини з прямими, гіллястими зеленими тонкоборознистими стеблами від 15 см до одного метра заввишки, утворюють кущики пірамідальної форми. Верхнє листя ротиків – чергове, нижнє – супротивне, за формою воно подовжено-овальне або ланцетне, забарвлення від світло-зеленого до темно-зеленого з червоними прожилками. Квітки запашні, досить великі, неправильні, двогубі, залежно від сорту прості або махрові, зібрані в колосоподібні суцвіття, бувають забарвлені в білий, жовтий, рожевий, ніжно-палевий, усі відтінки червоного кольору, але зустрічаються і двоколірні і навіть триколірні різновиди. Плід – двогніздова багатонасіннєва коробочка, в одному грамі від 5000 до 8000 насінин. Цвітіння ротиків починається зазвичай у червні і закінчується з заморозками.

Найчастіше багаторічні у природі ротики в садівництві вирощують як однорічну рослину, але при гарному догляді і сприятливих умовах холодостійкі ротики можуть успішно перезимувати в саду і зацвісти наступного року навіть яскравіше. У садовому дизайні антиррінум вирощують як бордюрну рослину, хоча чудово виглядають ротики і на клумбі, і посаджені групами на фоні зеленого газону. Часто ротики використовують для прикраси балконів і терас. Особливу цікавість у квітникарів сьогодні викликають ампельні форми ротиків, які можна вирощувати у підвісних конструкціях для прикраси терас і галерей.

Вирощування ротиків з насіння

Посів ротиків

Розмножуються ротики генеративним і вегетативним способами. Насіння ротиків зберігає здатність проростати протягом декількох років. Якщо ви живете у теплому кліматі, то можете вирощувати ротики з насіння, сіючи його просто у ґрунт, і воно за два з половиною чи три тижні зійде, без проблем переживши навіть незначне нічне похолодання, звичне для весни, але в районах, де тепло настає поступово, краще скористатися розсадним способом вирощування ротиків. Як виростити ротики з насіння розсадним способом? Цей процес не вирізняється ані складністю виконання, ані трудомісткістю.

Отже, сіємо ротики: на початку березня в миски діаметром не менше 10 см із дренажними отворами насипаємо грубозернистий пісок, а зверху піску – так само змішану з піском компостну землю, ущільнюємо її, вирівнюємо, збризкуємо водою з розпилювача і розподіляємо по її поверхні так само змішане з піском насіння, яке потім накриваємо зверху тонким шаром цього ж субстрату, зволожуємо його з дрібнодисперсного пульверизатора і накриваємо склом миску з посівом. Щодня видаляємо конденсат зі скла, даємо посівам подихати і в разі потреби зволожуємо ґрунт з розпилювача. При температурі 23 ºC і помірної вологості субстрату паростки з'являться за кілька тижнів. Як тільки це відбудеться, перемістіть миску в світле несонячне місце, щоби сходи не витягнулися, і, як тільки їхня поява набуде масового характеру (дні за 3-4), приберіть скло.

Розсада ротиків

Спочатку сіянці ростимуть повільно, і ваше завдання в цей період – стежити за правильним зволоженням ґрунту, поливаючи його у ранковий час таким чином, щоб вологи було вдосталь, але не в надлишку, оскільки це може призвести до захворювання сіянців «чорною ніжкою». «Похилені» паростки потрібно видаляти пінцетом, а те місце, на якому вони росли, припудрювати товченим вугіллям або посипати невеликою кількістю прожареного і остиглого річкового піску. Після появи пари справжніх – не сім'ядольних – листочків сходи пікірують у контейнер або ящик, розташовуючи їх так, щоб вони росли вільно. Можна розсадити сіянці в персональні горщики або, наприклад, пікірувати по три паростка в більші горщики. Помістіть розпікірувані сіянці у світле місце, захистивши їх від прямих сонячних променів, і починайте поступово привчати до того середовища і температури, в якій їм належить опинитися після пересадки у відкритий ґрунт: прочиняйте вдень на деякий час кватирку, але стежте за тим, щоб розсада не була на протязі. Центральний пагін кожного сіянця після розвитку 4-5 листків необхідно прищипнути для посилення кущіння, але якщо бічні пагони теж занадто активно йдуть у ріст, прищипніть і їх.

Посадка ротиків

Коли саджати ротики

Наприкінці травня – на початку червня підрослу, зміцнілу і загартовану розсаду висаджують у відкритий ґрунт. І не бійтеся останніх нічних похолодань: ваші «молоді ротики» спокійно їх переживуть. Ділянка для вирощування ротиків може бути як сонячною, так і злегка затіненою, але обов'язково добре дренованою і захищеною від сильного вітру. Ґрунт потрібен легкий і поживний. Найкращий ґрунт для ротиків – суміш піску, компосту і торфу у приблизно рівних пропорціях. Оптимальний водневий показник ґрунту для ротиків – pH 6-8.

Як посадити ротики

Посадка квітів ротики виконується за такою схемою: високорослі сорти висаджують на відстані 40-50 см один від одного, середньорослі – на відстані 30 см, низькорослі – через 20 см, карликові – через 15 см. Як тільки ротики вкореняться, вони починають дуже швидко рости і перетворюватися на пишний квітучий кущ. Слід знати, що посадка ротиків здійснюється в добре зволожений ґрунт.

Догляд за ротиками

Як виростити ротики

Ця рослина невибаглива і потребує лише того, чого й будь-яка садова квітка: поливання, розпушування ґрунту, видалення бур'янів і підживлення. Поливати рослини вам доведеться тільки в посушливу пору, коли немає дощів, і тільки не на ніч, наступного дня після поливання або в той же день увечері бажано розпушити землю і виполоти бур'яни. Високорослі сорти ротиків бажано підв'язати до опори. Зів'ялі квіти краще обривати, щоб рослина не витрачала на них сили. Якщо ви хочете добитися від ротиків тривалого цвітіння, не дозволяйте їм зав'язувати насіння, видаляйте квіткову стрілку, як тільки зів'яли останні квітки. Зрізати квітконос потрібно під найнижчою квіткою, тоді з'являться нові стрілки і нові квіти. Як тільки рослина після посадки приживеться у ґрунті, її треба підживити нітрофоскою й органікою, друге підживлення здійснюють, коли ротики почнуть утворювати бутони, і в цьому випадку використовують розчин сечовини, сульфат калію і суперфосфат з розрахунку по одній столовій ложці кожного інгредієнта на 10 літрів води.

Шкідники та хвороби ротиків

Іноді на рослині з'являються руді плями іржі, ротики може вразити септоріоз, чорна ніжка, сіра або коренева гниль. Хворі екземпляри потрібно негайно видалити і спалити, а ґрунт у місці, де вони росли, обробити протигрибковим препаратом (фунгіцидом). З комах-шкідників небезпечні щитівки, личинки мушок, гусінь і метелики, що відкладають яйця. Завжди легше вживати превентивних заходів, ніж лікувати хвороби, що вже з'явилися, або виганяти комах, що вже оселилися у квітах, тому дотримуйтесь рекомендацій з догляду за рослиною, вчасно видаляйте хворі або уражені шкідниками екземпляри, не дозволяйте рослинам рости занадто близько одна від одної, дотримуйтесь помірності у зволоженні ділянки, поливаючи квіти під корінь, а не по листю, – і ротикам не будуть страшні ні хвороби, ні комахи.

Ротики після цвітіння

Квітнути ротики можуть до осінніх заморозків, але коли настає стійка осінь, обріжте ротики, якщо ви вирощуєте їх як багаторічну рослину, настільки коротко, щоб над землею стирчав залишок стебла у 5-8 см заввишки, і прикрийте ділянку торфом з тирсою або сухим листям – мульча допоможе рослинам пережити зиму. Якщо ви вирощуєте однорічні ротики, то, щоб уникнути самосіву, протягом усього періоду цвітіння своєчасно обривайте зів'ялі квіти, а коли всі квітки на стрілці відцвітуть, обріжте квітконос якомога нижче. Це потрібно робити для того, щоб не дати насінню визріти й висипатися на землю. Коли настане глибока осінь, перекопайте ділянку і спаліть залишки рослин, щоб знищити шкідників, котрі вже оселились у них.

Як і коли збирати насіння ротиків

Насіння більшості садових рослин збирають, коли воно повністю визріє. Але насіння ротиків потрібно заготовлювати у фазі неповної зрілості, щоб потім дозарити його в сухому приміщенні з гарною вентиляцією. Збір здійснюють у довгий паперовий пакет, як для багета. Беруться за збір насіння тоді, коли дозріють плоди на нижній частині квітконоса: верхню частину квітконоса, на якій плоди ще зелені, зрізують і викидають, а на решту квіткової стрілки одягають паперовий пакет, обв'язують його ниткою нижче плодів і відрізають пагін нижче перев'язки. Перевернутий пакет підвішують у теплому сухому приміщенні і чекають, коли достигле насіння висиплеться з коробочок у пакет. Потім його поміщають у картонні коробочки і зберігають при температурі + 3-5 ºC, захистивши від можливого потрапляння вологи.

Види і сорти ротиків

Сьогодні у професійному квітникарстві існує кілька класифікацій ротиків, і найпоширеніша з них – за висотою рослин. За цією ознакою сорти поділяють на п'ять груп:

Ротики велетенські

– заввишки від 90 до 130 см. Центральний пагін у рослин цієї групи значно вищий за пагони другого порядку, пагони третього порядку відсутні. Сорти: Артур – вишневого кольору, заввишки 90-95 см, F1 червоний XL та F1 рожевий XL заввишки 110 см відповідно червоного і рожевого відтінку;

Ротики високі

– від 60 до 90 см, вирощувані на зрізання чи як вертикальний акцент у міксбордерах або групах. Бічні пагони набагато нижчі за центральний. Ротики високорослі у зрізці стоять до тижня і довше, найзапашнішими є сорти жовтих відтінків. Популярні сорти: Анна Герман – ніжно-рожеві ротики, Канарка – яскраво-жовтий сорт, суміш сортів Мадам Батерфляй – махрові ротики різних відтінків та інші;

Ротики напіввисокі

або середньорослі – 40-60 см заввишки, універсальні сорти, вирощувані і як прикраса клумби, і на зрізання. Відрізняються сильним розгалуженням. Характерною особливістю сортів цієї групи також є те, що центральний пагін дещо вищий за бічні. Сорти: Голден Монарх – жовтого кольору, Рубі – яскраво-рожевого, Ліпстік сільвер – рожево-білого відтінку;

Ротики низькі

– від 25 до 40 см заввишки, вирощувані як клумбові або бордюрні квіти. У цих сортів багато квітучих пагонів другого і третього порядку, головний же пагін на одному рівні або трохи нижчий за пагони першого порядку. Сорти: Гобіт, Тіп-топ, ампельний гібрид Лампіон;

Ротики карликові

– 15-20 см заввишки, квіти для бордюрів, килимових квітників, альпінаріїв і рабаток. Вирощують їх також як горщикові рослини. Вирізняються ці сорти сильним розгалуженням до пагонів третього і четвертого порядку, головний пагін зазвичай нижчий або на рівні пагонів другого порядку. Сорти: Колір Сакури – рожево-білий сорт з плямою, Кенді Шоуерс – ампельні ротики.

Крім цієї класифікації, існує не менш затребувана класифікація Сандерсона і Мартіна для зрізових сортів цілорічного циклу, але вона цікава лише тим, для кого вирощування ротиків – не задоволення і не естетична потреба, а засіб збагачення.

• Ромашки: вирощування в саду, види і сорти
• Рудбекія: вирощування в саду, види і сорти