Я перебуваю зараз у Баку і вирішив скористатися можливістю, щоб розповісти вам про найкращі у світі азербайджанські гранати. Допоможе мені тут місцевий садівник Тофік.

Розповідь спеціаліста

Всі ми знаємо, що гранату, як і будь-якій південній рослині, потрібно тепло, багато сонця, а ось родюча земля йому не потрібна. Оптимальний ґрунт для граната – злегка засолений.

Існує близько 300 сортів граната: солодкі, кислі, кисло-солодкі, і найкращі з них ростуть у Гейчайському районі Азербайджану. Найбільше цінуються кисло-солодкі гранати. Плоди з солодким смаком забарвлені у білий колір, а зерна у них жовті.

Особливого догляду ця рослина не вимагає, але коли відкриваються квітки, потрібно обробляти їх препаратом, що знищує личинки шкідників, щоб запобігти їхньому проникненню в плоди.

Поливають гранат не більше 1-2 разів за сезон, тому що в природі він росте в пустельних місцях і майже не потребує вологи. У Бакинському районі, де ґрунт кращий і більше вологи, гранати нижчої якості.

Вирощувати гранат із насіння не рекомендується, тому що при насіннєвому розмноженні рослина не зберігає сортових властивостей. Найкращий спосіб розмноження граната – живцювання, і саме вкоріненим живцям потрібен регулярний полив.

Мій досвід вирощування граната

У мене є два саджанці граната. Насіння я посіяв взимку, і за один сезон отримав дуже пристойний приріст. І ось як дається взнаки різниця в кліматі: зараз жовтень, але в Азербайджані гранати досі стоять із зеленим листям, а на моїх українських саджанцях листя вже пожовкло.

Сіють зерна граната, об'ївши з них м'якоть. Причому сіяти потрібно відразу, не даючи кісточкам висохнути, тому що їхня схожість від цього значно погіршиться. У насіння цієї рослини взагалі невисока схожість – близько 50%. Я посіяв у пухку землю 10 зерен, але проросло з них лише 5.

Сходить гранат нерівномірно: перший паросток з'явився через два тижні після посіву, ще через два тижні я побачив наступний, а через тиждень – третій. І все. Потім, коли я став витрушувати з контейнера землю, я виявив ще два зернятка, що наклюнулись, тобто якби я почекав, вони б теж проросли. Але я особливо не засмучувався, бо мені вистачило і трьох сіянців. Щоправда, один згодом загинув.

Чому насіння проростає так погано, я не знаю. Припускаю, що через те, що гранати зривають до того, як вони досягнуть повної зрілості. А насіння потрібно брати з повністю дозрілих і навіть перезрілих плодів. Якщо дочекатися повної стиглості граната, можливо, і сходи будуть дружнішими.

Як доглядати гранат

Особливого догляду гранат не потребує. Його потрібно періодично поливати. Вирощувати гранат бажано в пухкому ґрунті, щоб, коли рослина почне плодоносити, коріння могло активно розвиватися.

Я виявив абсолютно суперечливі відомості: одні кажуть, що плодоношення граната починається через 3-4 роки після посіву, інші, що за сприятливих умов і хорошого догляду перших квіток і перших плодів можна чекати вже наступного року.

Нагадую, що гранат, вирощений із насіння, не повторить сортових особливостей плода, з якого ви брали насіння. Це буде рослина з дрібними та несмачними плодами. Але для мене важливіші декоративні властивості гранату: гарні квіти, гарні, нехай і невеликі, плоди.

Якщо я коли-небудь захочу виростити сорт з великими та смачними плодами, я запасусь живцями в Баку.

А тепер продовжимо спілкування з Тофіком, який розповість про найсмачніший гранатовий соус.

Соус наршараб

Соус наршараб призначений для рибних страв та кебабу. Щоб приготувати 250 г наршараба, знадобиться 1 кг зерен граната. Соус являє собою чорну, тягучу, маслянисту рідину зі смаком перезрілих зерен.

Гранат взагалі дуже корисна рослина. Його шкірку сушать і заварюють як чай. Він корисний людям із хворими нирками. А із квіток граната готують дуже смачний шербет. У переробку йдуть усі частини плоду граната.

Пробував я в гостях і соус з шовковиці: на приготування одного соусника йде відро шовковиці. Цей соус просто приголомшливий на смак і дуже солодкий. Говорять, що його використовують як ліки для очищення печінки.

Відео про особливості вирощування гранату