Побілка дерев восени: коли і чим білити дерева
Ми вже звикли бачити напровесні й восени плодові дерева з побіленими стовбурами, але чи багато хто замислюється, навіщо це робиться? Більшості здається, що цей ритуал виконує суто декоративну функцію. Пропонуємо вам розібратися в питанні, чи потрібно білити дерева, і якщо так, то коли краще цим займатися.
Прослушать статью
Навіщо білити дерева
Кора є захисною оболонкою рослини, що приймає на себе всі несприятливі зміни довкілля – коливання температур, занадто яскраве сонце, різкий холодний вітер, мороз, навалу шкідників, зуби гризунів та інші явища. Від такого навантаження вона з часом грубіє, тріскається і відшаровується. Порівняйте гладку шкірку молоденького деревця й розтріскану, шорстку поверхню дорослого чи старого дерева. Саме через те, що кора рослини отримує удар першою, необхідно стежити за станом її здоров'я. Побілка дерев – процедура, спрямована на ефективний захист кори дерев:
- від зимових і весняних опіків, коли відсутність листя робить стовбур і гілки уразливими для сонячних променів;
- від перепаду температур, що призводить до розтріскування кори;
- від морозобоїн;
- від комах-шкідників, що поселяються в корі дерев.
Тому ставитися до побілки штамбів і скелетних гілок дерев потрібно відповідально. Причому білити слід як плодові, так і декоративні дерева.
Коли білити дерева
Коли білити дерева восени
Фахівці наполягають, що побілку потрібно робити двічі, а то й тричі на рік – напровесні, улітку й восени. Основною побілкою вважається осіння. Її здійснюють у жовтні-листопаді, перед самими заморозками. Побілка дерев восени робиться для того, щоб захистити їх від грибків і шкідників, що влаштувалися в корі на зимівлю. Окрім того, побілка садових дерев, як і декоративних, захищає їхні стовбури від утворення наморозків (льодової кірки), та й голодні зайці не стануть обгризати кору, оброблену вапном.
Коли білити дерева навесні
Але якщо вам не вдалося побілити дерева під зиму, доведеться це робити в лютому – в цю пору удень стовбури без побілки нагріваються до 11 ºC, і цієї температури достатньо, щоб у деревах почався сокорух. Нічні ж температури в цей час опускаються до -10 ºC, і сік, що почав рухатись удень, замерзає. У результаті може статися розрив тканин дерева й утворення морозобоїн – довгих і глибоких тріщин у корі. Біле покриття на стовбурах та основах скелетних гілок, відштовхуючи сонячні промені, не дає змоги корі дерев нагріватися до температури, за якої починається їхнє пробудження, тому й нічні заморозки деревам не надто страшні.
Якщо осіння побілка проведена вчасно, навесні – в лютому або березні, а то на початку квітня – її потрібно освіжити.
Чи потрібно білити дерева влітку? Якщо захисний шар змили рясні в весняну та літню пору дощі, то краще його відновити, але якщо стовбури вкриті стійким незмивним складом, то потреби в літній побілці немає.
Осінню, весняну й літню побілки здійснюють тільки в суху погоду.
Чим білити дерева восени
Препарати для побілки дерев
Білити дерева можна вапняним розчином, водоемульсійною або водно-дисперсійною фарбою.
Склад для захисту стовбурів має містити три компоненти:
- крейда або вапно, оскільки тільки білий колір фарби гарантує відбиття сонячних променів;
- клей або глина для прилипання складу до кори;
- фунгіцид для дезінфекції – бажано, щоб це був мідний купорос.
Захисні якості вапняних розчинів, якими садівники користуються з незапам'ятних часів, не надто високі, та й змиваються вони швидко, а проте вони мають очевидні переваги: простоту рецептури й доступну ціну.
Садова побілка на основі вапна готується так: у 10 л води розводять 2,5-3 кг крейди або люсованого вапна, півкілограма мідного купоросу й додають кілька ложок мучного клейстеру або 100 г казеїнового клею – усе це довго й старанно розмішують, щоб компоненти розчинилися, після чого склад побілки для дерев має настоятися. Ось ще кілька рецептів вапняного розчину для побілки дерев:
- у 8 л води потрібно розмішати 1 кг гною, 1 кг вапна і 200 г мідного купоросу, після чого дати складу настоятися упродовж 2-3 годин;
- 2 кг люсованого вапна, 400 г мідного купоросу, розчиненого в невеликій кількості гарячої води, 60-100 г казеїнового клею потрібно змішати з 10 л води – цей склад тримається на стовбурах досить довго;/li>
- 1 кг жирної глини, 2 кг люсованого вапна, 1 лопату коров'ячого гною і 250 г мідного купоросу розмішують у 10 л води, після чого настоюють 2-3 години.
Водоемульсійна садова фарба абсолютно безпечна для дерев і при цьому тривка – на дереві утворюється стійке до води й прямих променів сонця, дихаюче паропроникне покриття.
Водно-дисперсійна садова фарба, окрім пігменту, містить антисептик, латекс і різні добавки. Вона повітропроникна, проте не пропускає до поверхні кори дерев ультрафіолетові й інші промені, небезпечні для позбавлених листя рослин. Окрім того, ця фарба досить довго тримається на стовбурах – до двох років. Покривають стовбури дерев водно-дисперсійною фарбою при температурі повітря не нижче 3 ºC.
Можна білити плодові дерева самостійно приготованим складом на основі бустилата або іншого клею, що містить латекс. Потрібно взяти дві частини сполучної речовини (бустилата, наприклад, або клею ПВА) та одну частину білого пігменту – каоліну чи крейди. Інгредієнти ретельно перемішують, а потім до них малими порціями додають воду, доводячи склад до консистенції олійної фарби.
Інвентар для побілки дерев
Зазвичай дерева білять пензлями з мочалки, проте останнім часом частіше стали використовувати плоскі малярські махові пензлі зі штучної щетини, флейцеві пензлі або так звані макловиці. Ними набагато зручніше й швидше працювати, оскільки вони однаково добре покривають і шорстку, і гладку поверхню стовбурів і гілок. Деякі дачники воліють використовувати малярні валики. Але якщо у вас багато дерев і вони дуже рослі, то краще використовувати для побілки дерев фарбопульт.
Як білити дерева восени
Підготовка дерев до побілки
Якби побілка вапном або садовою фарбою обумовлювалася виключно естетичною метою, досить було би покрити штамби на висоту 1-1,2 м, проте користі від такої побілки буде небагато. Білити потрібно весь штамб і нижню третину скелетних гілок. З цих міркувань дорослі дерева білять на висоту 1,8-2 м.
Перед побілкою потрібно підготувати стовбури дерев: у вологий день очистіть стовбури й нижню третину скелетних гілок від лишайників, мохів і старої кори, що відшарувалася. Працювати потрібно в щільних садових рукавицях без застосування скребків, мочалок, щіток із металу або пластику, оскільки можна легко пошкодити здорову кору. Тріщини й заглиблення очищають дерев'яним ножем або гострим кілочком. Усе, що ви зняли з кори дерева, слід спалити.
Коли кора очищена, необхідно її продезінфікувати. Робити це краще в сухий день, коли за прогнозом не передбачається дощу, який може звести нанівець усі ваші старання. Для обробки кори використовують три-п'ятивідсотковий розчин мідного купоросу, розчинивши 300-500 г речовини в відрі води. Замість мідного купоросу можна використовувати для приготування знезаражуючого розчину препарати ХОМ, Оксіхом, Абіга-пік або бордоську рідину. Обприскування проводиться з близької відстані з дрібнодисперсного розпилювача: вода не має стікати по корі, вона має огортати кору дерева туманом й рівномірно осідати на ній.
Однак небажано проводити обробку дерев цими препаратами щороку, оскільки мідь накопичуватиметься в корі, і зрештою надмірна її концентрація може стати токсичною для дерева, від цього воно слабшає, легше піддається хворобам і стає більш доступним для шкідників. Тому чергуйте фунгіциди з мильно-зольним розчином, який не тільки ефективно дезінфікує кору дерева, а й дуже корисний для рослин. Готується мильно-зольний розчин так: 2-3 кг золи і 50 г натертого господарського мила розводять у 10 л гарячої (але не киплячої) води.
Як дезінфектор можна використовувати і зольний луг: 2-3 кг просіяної деревної золи заливають відром води, розмішують 15-20 хвилин, доводять до кипіння, дають охолонути й настоятися, потім зливають, проціджують і розбавляють водою 1:1. Цією рідиною обмивають або обприскують дерева.
Після знезараження кори потрібно закрити рани на деревах. Для цього можна використовувати три склади:
- перший – глиняна бовтанка: можна використовувати для її приготування глини в чистому вигляді, змішавши її з водою, а можна додавати до складу гній і мідний купорос. Наприклад, можна змішати 200 г глини, 100 г коров'яку, невелику кількість дрібно нарізаної соломи, а потім розвести все це водою до консистенції сметани;
- другий – садовий вар, який можна купити або приготувати самостійно: 200 г бджолиного воску і 100 г каніфолі потрібно розплавити на повільному вогні в окремих посудинах, потім з'єднати в одній посудині, туди ж додати 100 г несолоного жиру, а коли він розтопиться, вилити отриманий розплав у холодну воду, вибрати його й скачати в грудку. Перед застосуванням садовий вар злегка підігрівають для того, щоб він набув еластичності;
- третій – садова паста Раннет, що містить гумат і мідний купорос. Накладають пасту в суху погоду, оскільки вона не водостійка.
Як білити дерева восени
Отже, після падолисту підготуйте дерева, як було щойно описано, і беріться до побілки. Деякі садівники стверджують, що білити потрібно тільки дорослі дерева, тому що вапно може спалити ніжну кору саджанців. Однак побілка восени молоденьких одно-дворічних дерев і саджанців водоемульсійною або водно-дисперсною фарбою їм не зашкодить, а якщо ви волієте білити дерева вапном, то для молодняка доцільно приготувати менш концентрований склад.
Якщо ж не білити штамби й скелетні гілки молодих дерев на зиму, шкода від весняних сонячних опіків може бути куди сильнішою, ніж від вапна. Адже саджанці, що вирощуються в розсадниках у тісняві, незвичні до прямих сонячних променів, тому майже напевно постраждають від сильного весняного сонця.
Шар побілки не має бути занадто товстим: якщо він після висихання почне відшаровуватися, значить, дерево доведеться перебілити. Товщина побілки має бути не більше 2-3 мм, сама суміш має бути однорідною, без грудок, і сніжно-білою.
Якщо побілка яблунь, груш, абрикосів і слив у вашому саду здійснюватиметься двічі на рік, дерева рідше хворітимуть, їхня декоративність, врожайність і якість плодів підвищаться, а найважливіше те, що вони житимуть набагато довше.