Посів огірків в окріп: результати експерименту – не все так райдужно, як прийнято вважати…
Вітаю, дорогі друзі! Минулого разу ми провели експериментальний посів огірків двома способами: звичайним та за допомогою окропу. Мета експерименту – з'ясувати, як впливає окріп на схожість насіння і чи є сенс його використовувати.
Результат експерименту
Нагадаю, що 27 січня ми розділили ємність на 2 частини та в одну посіяли 19 насінин звичайним способом, а в іншу 19 насінин з обробкою окропом. Сьогодні 31 січня, і ось які результати: в обох половинах лотка з 19 насінин проросло 18. Тобто рахунок, як кажуть, рівний.
Однак я помітив одну дивність: одна сторона планки, яка розділяє ємність навпіл, вкрилася пліснявою. Саме з того боку, що звернений до насіння, обробленого окропом. Відразу після посіву лоток був накритий склом і, мабуть, парникові умови виявилися сприятливими не тільки для насіння, але й для грибка.
З іншого боку розділової планки теж є пліснява, але її так мало, що майже не розгледіти. І з'явилася вона, очевидно, внаслідок поширення пари з сусіднього посіву.
Отже, обидва способи показали однакову схожість, але окріп викликав розвиток цвілі. Тому я не бачу сенсу сіяти насіння з окропом. Крім того, якщо насіння дрібне або у нього тонка оболонка, ви можете його запросто зварити.
Роздуми про вплив окропу на схожість
Якось я вирощував у теплиці огірки, і вони себе чудово почували, але зеленці на них засихали, не досягнувши сортового розміру. Кущі стояли високі, міцні, з великим листям – диво. Але зеленці не визрівали. Прямо біда.
У нашій місцевості багато хто займається городництвом, у тому числі і вирощуванням овочів у теплиці, причому в промислових масштабах та із застосуванням передових технологій.
Ми теж намагалися не відставати: першими в окрузі почали використовувати краплинне зрошення, голландські технології вирощування, купувати імпортне насіння та живці.
Ми відстежували і брали на озброєння будь-які новинки, тому без хибної скромності можу сказати, що результати у нас завжди були вищими за середній рівень. І раптом така прикрість із огірками…
Я звернувся за порадою до досвідчених земляків, і вони запропонували влаштувати рослинам стрес. Плодоношення тісно пов'язане з розмноженням рослин. Рослини, як і тварини, прагнуть залишити після себе потомство, тому й формують плоди, в яких визріває насіння для продовження роду.
У стресовій ситуації, коли рослина відчуває загрозу своєму існуванню, вона прагне швидше сформувати якнайбільше плодів, виростити насіння і зронити його в землю. А мої огірки жирували, бо не відчували жодної загрози і збиралися жити вічно. Щоб вони почали плодоносити, мені довелося сильно скоротити їхній полив і пару днів не топити в теплиці.
Після такого струсу огірки стали посилено виганяти генеративні органи – плоди, і ви не повірите, але врожай того року я зібрав колосальний.
Для цього ефекту застосовують і обробку насіння окропом: воно отримує стрес, який стимулює процес проростання. Однак у наших експериментальних посівах таке саме прагнення жити виявило і не ошпарене окропом насіння. Тож робіть висновки самі.
Всього вам найкращого.