Нефролепис (лат. Nephrolepis) – папороть, яку відносять то до родини Нефролеписових, то до родини Давалієвих. Представники роду – яких налічується 40 видів – наземні або епіфітні рослини. У природі зустрічаються в тропіках африканського, американського, австралійського континентів і на південному сході азійського. Назву рослина отримала від «hophros» і «lepis», що в перекладі з грецької означає «брунька» й «луска» відповідно.
Нефролепісові
Це однотипна родина, що включає тільки один рід папоротей – Нефролепіс, який іноді відносять до родини Давалієві, або Ломаріопсисові. У роду близько тридцяти трав'янистих багаторічників, що ростуть переважно в тропіках, але деякі види зустрічаються в районах із помірним кліматом Нової Зеландії та Японії.
Нефролепіс – великі рослини, перисті листки яких можуть сягати в довжину трьох із половиною метрів. Старіючи, листя жовтіє, опадає, а на його місці залишаються голі стрижні. Круглі чи витягнуті соруси зі спорами розташовані на кінчиках жилок зі споду сегментів.
Кореневище у цих папоротей вертикальне й коротке. На ньому утворюється лускате гудиння, яким папороть розмножується вегетативно, як полуниця розмножується вусами. Розмножуються нефролепісові також бульбами, які формуються під землею в столонах, поділом куща, рідше спорами.
Нефролепіси дуже популярні як у кімнатній, так і в садовій культурі. Найвідомішими видами роду Нефролепіс і родини Нефролепісові є Нефролепіс серцелистий і піднесений. Сьогодні існує безліч привабливих і химерних форм цих рослин, які дуже популярні серед квітникарів.
Рослина нефролепис (лат. Nephrolepis) належить до роду папоротей родини Ломаріопсисові, у деяких класифікаціях його відносять до родини Даваллієві. Латинська назва утворена із грецьких слів «nephros» і «lepis», що означають в перекладі «брунька» і «луска» і які містять натяк на форму покривальця. У природі виростає близько 30 видів нефролеписів, поширених по всьому світу, проте батьківщина рослини нефролепис – тінисті ліси тропіків Африки, Америки, Австралії та Південно-Східної Азії.