Рослина нефролепис (лат. Nephrolepis) належить до роду папоротей родини Ломаріопсисові, у деяких класифікаціях його відносять до родини Даваллієві. Латинська назва утворена із грецьких слів «nephros» і «lepis», що означають в перекладі «брунька» і «луска» і які містять натяк на форму покривальця. У природі виростає близько 30 видів нефролеписів, поширених по всьому світу, проте батьківщина рослини нефролепис – тінисті ліси тропіків Африки, Америки, Австралії та Південно-Східної Азії.

У культурі папороть нефролепис використовується як горщикова або ампельна культура для прикраси інтер'єрів – крім того, що нефролепис дуже красивий, він чудово очищає повітря.

Папороть нефролепис – опис

Квітка нефролепис – це трав'яниста рослина, епіфітна або наземна, з коротким кореневищем, розеткою світло-зеленого, короткочерешкового перистоскладного листя завдовжки до 70 см, що складається з ланцетних, пильчасто-городчастих по краю сегментів завдовжки до 5 см, на нижній стороні якого по обох боках середньої жилки розташовані соруси округлої форми. З віком листя жовтіє й опадає. Від кореневища відходять безлисті пагони, що вкриті лусочками і легко укоріняються.

Догляд за нефролеписом у домашніх умовах

Як доглядати за нефролеписом

Якщо ви вирішили придбати кімнатний нефролепис, то спочатку необхідно ознайомитися з умовами його вирощування. Кімнатна папороть нефролепис полюбляє розсіяне світло, тому краще помістити її недалеко від вікна, куди не дістають прямі сонячні промені. Якщо ж ви волієте тримати квіти на підвіконнях, для нефролеписа підійдуть вікна північної, західної або східної орієнтації. Однак довжина світлового дня в місцях природного проживання рослини 14-16 годин, тому, якщо ви хочете побачити домашню папороть нефролепис у її найкращій формі, будьте готові організувати для неї додаткове освітлення. Нефролепис терпимо ставиться до ламп денного світла, тому його часто можна побачити в холах готелів і у великих офісних центрах.

Оптимальний температурний режим для папороті в теплу пору року 20-24 ºC, але при частому обприскуванні листя він може витримати і вищу температуру. У зимовий час комфортними умовами для відпочиваючого нефролеписа є температура близько 15 ºC, але головне – це тримати рослину якнайдалі від опалювальних приладів. Якщо у вас немає можливості помістити рослину у прохолодне приміщення в період спокою, залиште її на звичному місці і продовжуйте обприскування та полив – нефролепис буде продовжувати свій розвиток, правда, не так інтенсивно, як улітку.

Догляд за папороттю нефролепис передбачає регулярні підживлення рослини комплексними добривами для декоративно-листяних рослин у концентрації, що дорівнює одній четвертій від зазначеної виробниками. Підживлення вносять приблизно три-чотири рази на місяць із березня по вересень – за умови прохолодної зимівлі іншу частину року рослина добрив не потребує. Якщо ж папороть і взимку залишатиметься в теплі, то підживлювати нефролепис у зимовий час можна не частіше одного разу на місяць.

Полив нефролеписа

Що стосується поливу нефролеписа, то його частота і витрата води за один раз залежать від температури у приміщенні: що вона вища, то частішим і ряснішим має бути полив. Між поливаннями верхній шар ґрунту в горщику повинен підсохнути. Якщо взимку кімнатна рослина нефролепис відпочиває в прохолодних умовах, в частих поливаннях і великій кількості води вона не має потреби – полив здійснюється в міру висихання верхнього шару ґрунту. Щоб організувати для рослини в теплу пору року режим підвищеної вологості, рекомендується обприскувати її листя нехолодною відстояною водою якомога частіше і бажано хоча б один раз на місяць влаштовувати нефролеписові душ. Можна тримати папороть на піддоні з мокрою галькою або керамзитом так, щоб дно горщика не торкалося води. До речі, поливати нефролепис теж потрібно відстояною або профільтрованої водою кімнатної температури.

Пересадка нефролеписа

Молоденькі папороті пересаджують кожної весни, дорослі – один раз на два-три роки. Краще вирощувати нефролепис у пластиковій посудині, а не в керамічній – пластик довше утримує в ґрунті вологу. Оскільки коренева система у рослини поверхнева, виберіть для неї неглибокий широкий горщик. Перед тим, як пересадити нефролепис, укладіть у новий горщик шар керамзиту, щоб зайва вода не застоювалася в корінні рослини, потім помістіть у нього шар субстрату. Ґрунт для нефролеписа має бути легким: верховий торф, парникова і хвойна земля в рівних частинах. Доцільно додати у ґрунтосуміш трохи кісткового борошна в пропорції 5 г на 1 кг ґрунту. Якщо ви не хочете поратися зі складанням ґрунтової суміші, придбайте в крамниці готовий кислий субстрат для папоротей, хоча підійде нефролепису і ґрунт для камелій, кал або гортензій із водневим показником pH 4,5- 5,5. При пересадці кореневу шийку залишають над поверхнею ґрунту. Пересаджена рослина перший час потребує постійно вологого ґрунту і підвищеної вологості повітря.

Шкідники і хвороби нефролеписа

Нефролепис у домашніх умовах при недостатньому догляді уражується білокрилкою, попелицею, щитівками і павутинним кліщем. Упоратися з цими шкідливими комахами можна за допомогою обробки рослини інсектицидами Актеллік, Актара і подібними їм препаратами.

Іноді читачі звертаються з питанням, чому у нефролеписа сохне листя. Найчастіше нефролепис сохне від недостатнього або рідкісного поливу. Якщо сохнуть тільки кінчики листя, це ознака того, що в кімнаті низький для рослини рівень вологості повітря. Якщо листя стає коричневим, згортається й опадає, причиною можуть бути протяги, низька температура або полив холодною, хлорованою або жорсткою водою. Коли на листі папороті з'являються сухі плями, найпевніше це сліди опіків від прямих сонячних променів.

Властивості нефролеписа

Вважається, що нефролепис поглинає шкідливу для людини енергію й електромагнітні випромінювання, підвищує імунітет, вселяє бадьорість, очищає повітря від пилу і шкідливих випарів. Можна тримати нефролепис удома, помістивши його біля телевізора або поруч із комп'ютером, а можна вирощувати його в офісі, і скрізь він буде до місця. Психологи стверджують, що сусідство з нефролеписом виявляє в людині посидючість, наполегливість і розсудливість – якраз ті якості, яких всім нам так не вистачає, проте слід враховувати, що тютюновий дим знижує дію цих чудових властивостей рослини.

Рослина нефролепис – розмноження

Як розмножується нефролепис

Нефролепис розмножується поділом кореневища, пагонами і паростками. Справа в тому, що багато сортів цього роду безплідні, і якщо навіть і утворюють спори, то вони не передають ознак материнської рослини. Саме тому нефролепис у домашніх умовах розмножують вегетативно.

Розмноження нефролеписа поділом куща

Зазвичай кущ ділять навесні, одночасно з пересадкою рослини. Ділити можна тільки велику рослину, яке має кілька точок зростання. Частинки, у кожної з яких повинна бути хоча б одна точка зростання, розсаджують у окрему пластикову посудину, поливають і укорінюють, створивши умови підвищеної вологості при температурі 15-18 ºC. Однак не чекайте швидких успіхів: рослинці для нормального розвитку необхідно наростити кореневу систему, а для цього потрібен час.

Розмноження нефролеписа паростками

Вуса нефролеписа (безлисті пагони) відводять убік і прикопують у миску з легким ґрунтом на глибину 0,5-0,8 см, залишаючи верхівки над поверхнею. Під час вкорінення пагонів ґрунт у плошці повинен бути весь час у злегка вологому стані. За 10-15 днів паростки вкорінюються, а ще за якийсь час з'являються нові пагони. Коли рослинки зміцніють, їх відділяють від материнської рослини і пересаджують в індивідуальні посудини.

Види і сорти нефролеписа

У культурі вирощують не так вже багато видів нефролеписа, але ми вам розповімо про найпопулярніші папороті.

Нефролепис високий (Nephrolepis exaltata)

у природі епіфіт або наземна трав'яниста рослина з вертикальним кореневищем, на якому розвивається розетка з великого, перистоскладного світло-зеленого листя завдовжки до 70 см на коротких черешках. Листя складається з ланцетних сегментів завдовжки до 5 см, пильчасто-городчастих по краях. Постарівши, листя жовтіє й опадає. На нижній стороні сегментів по обидва боки від середньої жилки зріють соруси зі спорами. На кореневищі формуються вкриті лусочками батоги (столони), які легко вкорінюються. Родом нефролепис піднесений із тропічних районів Південно-Східної Азії. Цей вид має безліч садових форм і сортів:

• нефролепис Рузвельта – велика папороть із ваями, що стирчать урізнобіч, із хвилястими сегментами;
• нефролепис Мааса – компактний сорт із хвилястими листочками;
• нефролепис Скотта – теж невелика рослина із закрученими по краях сегментами;
• нефролепис Грін Леді – дуже гарна папороть із пишним фонтаном з ажурних хвилястих листків із загостреною верхівкою, які увінчують вертикально розташоване кореневище;
• нефролепис Еміна – низькорослий компактний сорт із практично прямостоячими ваями з кучерявими листочками в різьблених зубцях по краях;
• нефролепис Бостон, або нефролепис бостонський – прямозростаюча рослина, яка була виведена у США і буквально відразу стала популярною у селекціонерів: на її основі було виведено сорти із двічі-, тричі- і чотириперистими ваями, що досягають довжини 120 см, сегменти яких залежно від сорту можуть бути хвилястими або скрученими:
• нефролеписи Хіллз і Флаффі Рафлз – папороті із двічіперистим листям;
• нефролепис Уїтмена – рослина із тричі пір'ястим листям;
• нефролепис Сміта – нефролепис із чотири рази пір'ястим листям.

Нефролепис серцелистий (Nephrolepis cordifolia)

відрізняється від нефролеписа піднесеного здуттями на підземних пагонах, схожими на бульби, вкритими лусочками сріблястого або білого кольору, а також тим, що його ваї з більш щільним, іноді черепитчастим розташуванням округлих за формою сегментів, спрямовані вгору майже вертикально. Родом нефролепис серцелистий із субтропічних лісів обох півкуль, у культурі цей вид з 1841 року, його часто використовують для складання букетів.

Нефролепис мечоподібний (Nephrolepis biserrata)

родом із Центральної Америки. Вирізняється довгим листям, яке іноді в оранжерейних умовах досягає довжини 2-2,5 м. Вирощувати нефролепис мечоподібний можна тільки у великих приміщеннях.

Нефролепис – прикмети

Папороть нефролепис – дуже популярна рослина, можливо саме тому про неї ходять легенди, вона – центральний персонаж багатьох забобонів і прикмет. Одні кажуть про позитивний вплив рослини на здоров'я людини і навколишнє оточення, інші приписують нефролепису чаклунські властивості, здатні впливати на долю людини. Стародавня легенда розповідає, що ніхто з людей не міг побачити квітки папороті, бо в ніч на Івана Купала, коли вона розквітає, його зриває невидима рука, а на того, хто вирушить у ліс на пошуки цієї квітки, очікують всякі містичні жахи.

Інше повір'я розповідає, що папороть відлякує нечисту силу, оберігає будинок від злого чаклунства і чорної магії, не дозволяючи навести на господарів пристріт або вроки. Ще стверджують, що папороть приносить успіх у справах, позитивно впливає на матеріальне благополуччя – залучає в будинок гроші, береже своїх господарів від нераціональних вчинків та імпульсивних витрат. Стверджують, що були випадки раптового збагачення, які пов'язують із присутністю в домі папороті.

Якщо в оселі живуть люди різних темпераментів, папороть сприяє встановленню між ними добрих гармонійних відносин. Під дією її аури пом'якшуються агресивні прояви характеру людей, проходить запальність, згладжується конфронтація. Напевно, тому нефролепис називають рослиною «золотої середини».

Що з розповідей про папороть правда, а що вигадка, кожен вирішує для себе сам. Однак мушу сказати, що ніяких негативних впливів кімнатного нефролеписа на своє життя особисто я не відчула. Для мене нефролепис – непримхлива ефектна рослина, яка приносить у будинок красу, очищає повітря у квартирі та створює затишну атмосферу. І дозвольте наостанок дати вам пораду: не бійтеся вирощувати в будинку нефролепис і не прислухайтеся до тих, хто сам живе страхами і забобонами.

• Нефролепис (Nephrolepis): догляд, фото, види
• Нідуляріум (Nidularium): догляд, фото, види