А Б В Г Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ш Щ Ю Я

Нефролепіс (Nephrolepis) – догляд, фото, види

Нефролепіс – опис

НефролепісНефролепіс (лат. Nephrolepis) – папороть, яку відносять то до родини Нефролепісових, то до родини Давалієвих. Представники роду – яких налічується 40 видів – наземні або епіфітні рослини. У природі зустрічаються в тропіках африканського, американського, австралійського континентів і на південному сході азійського. Назву рослина отримала від «hophros» і «lepis», що в перекладі з грецької означає «брунька» й «луска» відповідно.

Нефролепіс вважається не тільки красивою, але ще і дуже корисною рослиною, яка очищає повітря в приміщенні від формальдегідів, толуолу і ксилолу, що є однією з причин широкого застосування цих папоротей у дитячих садочках. Деякі види нефролепіса використовують при лікуванні порізів, а ще вважають, що він очищає повітря від мікробів, тому в кімнаті з рослиною дихається легше.

Домашній нефролепіс не складний у догляді. Вирощувати його краще як одиночну рослину. Ще одна прикметна особливість – способи розмноження. Перший – спорами, які розташовуються на листках. Інший – вегетативний, за допомогою бульб або пагонів, що утворюються на коренях папороті. Таким способом можна отримати більше сотні нових рослин протягом одного року.

Нефролепіс – фото

Нефролепіс – догляд у домашніх умовах

Освітлення.

Нефролепісу потрібно забезпечувати яскраве розсіяне світло, але не можна допускати потрапляння прямих променів на листя. Тому найкраще нефролепіс у домашніх умовах росте на західних і східних вікнах, де прямі промені слабкі і потрапляють на рослину лише кілька годин на день. На південній стороні варто поставити рослину далі від вікна або ж повісити на вікна тюлеві штори, щоб вони розсіювали світло. Взимку світла рослині може не вистачати, тому можуть знадобитися лампи денного світла. Цими лампами можна замінити природне освітлення повністю, якщо тримати кімнатний нефролепіс під ними протягом 16 годин на добу.

Температура.

Влітку і навесні нефролепісу забезпечують утримання при температурі близько 22 °C, а якщо температура в приміщенні піднімається вище 25 °C, то необхідно обов'язкове підвищення вологості повітря. Взимку температуру знижують до 16 °C – це оптимальний варіант. Якщо температура знижується ще на 3-4 градуси, то потрібно дещо скоротити полив. Улітку рослину варто виносити на балкон або терасу, але не допускати потрапляння опадів на домашній нефролепіс і не розміщувати його на протязі.

Полив нефролепіса.

У поливі нефролепіса головне – золота середина: субстрат не повинен пересихати, але і застій вологи в ґрунті дуже шкодить рослині. Тому влітку і навесні поливають після того, як підсохне верхній шар ґрунту – варто помацати ґрунт пальцем. Узимку ж поливають через кілька днів після того, як поверхня ґрунту висохне. Якщо довести земляну грудку до повного висихання, вайї папороті можуть сохнути, тому до поливу варто поставитися серйозно.

Обприскування нефролепіса.

Нефролепісу необхідно забезпечити високу вологість повітря. Для цього підійде два способи, які бажано поєднувати. По-перше, рослину потрібно обприскувати мінімум раз на день, особливо якщо температура в приміщенні висока. Оптимально – обприскувати і вранці, і ввечері. Воду беруть відстояну або кип'ячену. По-друге, горщик із папороттю бажано розмістити на посудині з вологою галькою або керамзитом, але так, щоб горщик не був опущений у воду. Є й третій варіант, до якого варто періодично вдаватися – літній душ. Не забувайте прикривати субстрат пакетом, щоб вода не потрапляла в горщик.

Підживлення нефролепіса.

Важливо знати, що підживлювати рослину нефролепіс варто тільки навесні і влітку, тобто в період активного росту. Категорично не можна вносити добрива з середини осені і до кінця зими – це може призвести до серйозних захворювань. Добрива вносять часто, але не концентровані – щотижня, але чверть від зазначених на упаковці концентрацій. Нефролепісу підходять добрива для декоративно-листяних рослин.

Пересадка нефролепіса.

Нефролепіси до трирічного віку пересаджують щороку, а після цього – кожні 2-3 роки за необхідності в горщик трохи більшого розміру. Пересаджують рослину навесні. Горщик беруть неглибокий і широкий, оскільки коренева система у папоротей поверхнева. На дно горщика насипають гальку або керамзит, щоб забезпечити відхід зайвої води, тому що закисання або тривале перезволоження ґрунту призводить до захворювання квітки нефролепіс. Ґрунтову суміш складають із торфу, піску і листової землі (1:1:4). Можна зміщувати в рівних частинах верховий торф, парникову і хвойну землю і додати по 1 г кісткового борошна на 200 субстрату. Додавання в субстрат деревного вугілля збільшить опір рослини до загнивання коренів. При посадці нефролепіса в кімнатних умовах потрібно залишити шийку кореневища над рівнем ґрунту. Після того, як рослина переїхала в новий горщик, протягом перших двох тижнів слід рясно змочувати субстрат.

Розмноження нефролепіса спорами.

Рослину нефролепіс розмножують спорами, які зіскоблюють зі споду листової пластини. Беруть неглибоку посудину, насипають дренажний шар, потім торф, зволожують ґрунт і сіють зібране насіння. Посудину з насінням ставлять у темне місце з температурою 21-22 °C. Скло щодня прибирають, провітрюючи посудину з насінням, і зволожують ґрунт, не даючи йому пересихати. Сходи мають з'явитися за один-три місяці. Після цього скло прибирають, а контейнер із насінням виносять на світле місце. Через деякий час сіянці зміцніють, і їх потрібно буде прорідити, залишивши тільки найміцніші, але так, щоб вони перебували на відстані не менше 3 см один від одного. Ще за місяць молоді рослини можна буде висадити по 2-3 штуки в окремі горщики.

Розмноження нефролепіса пагонами.

Нефролепіс випускає не тільки вайї, а й пагони без листя, які можна укоренити й отримати нову рослину. Пагін або кілька пагонів притискають за допомогою шматочка дроту до субстрату в іншому горщику (4 частини листової землі, по 1 частині торфу і піску). Ґрунт підтримують весь час у вологому стані і після того, як почне з'являтися нове листя на вкоріненому пагоні, його акуратно відокремлюють і висаджують в окремий горщик. Коли рослина добре вкорениться, за нею доглядають як за дорослою.

Розмноження нефролепіса поділом.

Розділити кореневище нефролепіса можна під час пересадки рослини на початку весни. Ділити краще великий кущ, у якого мінімум десяток точок росту. В іншому разі рослина може загинути. Нефролепіси висаджують в окремі горщики, накривають поліетиленовим пакетом і ставлять у світле тепле місце. Пакет прибирають час від часу, провітрюючи рослину, зволожують ґрунт і обприскують листя. Мине деякий час перед тим, як рослина знову піде в ріст, потрібно набратися терпіння.

Розмноження нефролепіса бульбами.

Деякі види нефролепіса розмножуються бульбами. При пересадці рослини можна відокремити бульбу і відразу ж посадити її в субстрат, який описано вище в пункті про пересадку. Таке розмноження не тільки досить проста справа, але ще і дозволяє зберегти сортові особливості рослини.

Нефролепіс – хвороби і шкідники

Сохне і опадає листя (вайї) нефролепіса. Занадто сухе повітря в приміщенні, вирощування в кімнатах з центральним опаленням без обприскувань і додаткового контейнера з водою поруч із горщиками. Також низька вологість повітря сприяє ураженню павутинним кліщем.

Плями на листі нефролепіса. Можуть з'являтись, якщо рослина стоїть на південному вікні під прямими сонячними променями – це опіки.

Нефролепіс захворів, слабшає. Таке відбувається, якщо добрива продовжать вносити з приходом осені й упродовж зими. В осінньо-зимовий період добрива не вносять.

Не натирайте листя нефролеписа воском. Листя нефролепіса не можна натирати воском або будь-яким іншим засобом для надання блиску листю рослин.

Нефролепіс погано росте. Причина може бути в ґрунті, точніше, в неправильному його складі. Ґрунт має бути легким і волога не повинна затримуватися у ґрунті, оскільки це перешкоджає нормальному розвитку кореневої системи.

Шкідники нефролепіса. Рослину може уразити щитівка, борошнистий червець, білокрилка, а також павутинний кліщ, особливо при сухому повітрі в приміщенні.

Нефролепіс – види

Нефролепіс піднесений / Nephrolepis exaltata

Нефролепіс піднесений (Nephrolepis exaltata). Цей вид родом із південно-східної частини тропічної Азії. Рослини трав'янисті з коренем у вигляді кореневища, можуть бути як епіфітні, так і наземні. Листя розеткове, росте від кореня, в довжину досягає більше півметра, перисте. Кожне пір'ячко може перевищувати 5 см у довжину, має ланцетну форму, світло-зеленого кольору, але з віком стає жовтим, після чого осипається. На нижній стороні кожного листочка (пір'їнки) розташовуються соруси (спори, насіння) уздовж центральної жилки з обох сторін, ближче до краю листочка, що має округло-овальну форму. Цей вид може розмножуватися за допомогою безлистих пагонів, які з'являються на кореневищі. Виведена велика кількість форм, які відрізняються кількістю розсічень листочків, а також їхнім забарвленням.

Нефролепіс мечоподібний / Nephrolepis biserrata

Нефролепіс мечоподібний (Nephrolepis biserrata). Родом із Центральної Америки. Рослину в кімнатних умовах не вирощують, тільки в оранжереях. Листя дуже велике, в довжину досягає від метра до двох із половиною.

Нефролепіс серцелистий / Nephrolepis cordifolia

Нефролепіс серцелистий (Nephrolepis cordifolia). Поширений по всьому світу в тропічних зонах. У принципі схожий на нефролепіс піднесений, але не утворює бульб на кореневищах. Листя у цього виду росте догори, а листочки на листках злегка накладаються один на одного.

4.75 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.75 (4 голоси(ів))
Загрузка...
 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.