Вітаю вас, шановні читачі!
Продовжуємо знайомство з рослинами для малодоглядного саду. Сьогодні я розповім вам про стародавню хвойну рослину, яка називається тис ягідний.

Характеристика і властивості тиса

На превеликий жаль, ця рослина в природі вимирає. Деревина тиса дуже міцна і практично не гниє, тому його вирубують у приголомшливих масштабах.

Кажуть (не знаю, правда це чи ні), що стародавні єгиптяни робили саркофаги, що збереглися до наших часів, саме з деревини тиса, що має високі бактерицидні властивості. Наші пращури вважали, що якщо в будинку балки на стелі або меблі зроблені з тиса, то жодна хвороба в нього не проникне.

Але ми вирощуємо тис ягідний не заради деревини, а з естетичних міркувань: ця рослина так само красива, як і непримхлива.

• тіневитривалість. Він хоч і любить сонце, але здатний рости навіть у найглибшій тіні, де більшість рослин не змогла б вижити. Причина в тому, що в природі тис росте, як правило, у глибоких ущелинах, під покровом лісу, і світла отримує дуже мало. Тому і на ділянці його можна садити у тих місцях, де ніщо більше не ростиме;
• посухостійкість. Регулярне поливання тисові потрібне доти, доки він не вкорениться, а потім можете про нього не турбуватися;
• морозостійкість. Дорослий тис не боїться навіть сильних морозів, проте саджанець має зимувати перший рік під укриттям. З роками стійкість тису до морозів лише посилюється.

Росте тис не швидко: до тридцяти років рослина досягає у висоту лише 1 м. Щоправда, сучасні гібриди тиса ростуть настільки інтенсивно, що їх доводиться щороку підстригати.

Тис чудово переносить обрізування. З нього можна створювати топіарні форми, надаючи кущам контурів різних фігур. Відмінно тримає форму і огорожа з тиса. Гілки цього хвойника так густо всипані голками, що кущ виглядає майже непроникним, а восени на тлі темно-зеленої хвої червоніють ягоди.

Потрібно тільки пам'ятати, що всі органи тиса ягідного отруйні, крім м'якоті ягід, і якщо у вас є діти, доведеться відмовитися від вирощування цієї чудової рослини.

Цікавим є спосіб розмноження тиса в природі. Птахи скльовують його ягоди, і вони в пташиних шлунках під дією шлункового соку проходять скарифікацію. Скарифікація – це попередня обробка насіння, що підвищує його схожість. Птахи розносять насіння на великі відстані, і оброблене кислотою насіння чудово проростає.

Висаджування хвойного тиса в ґрунт

Найкращий час для висаджування тиса з відкритим корінням – початок або середина осені, коли стає прохолодно і йдуть дощі, але контейнерні рослини можна пересаджувати протягом усього вегетаційного періоду – з весни до осені

Я вибрав для тиса місце зі східного боку будинку, де вранці дві години світить сонце, а потім саджанець від палючих променів захистить тінь від великої липи, а в другій половині дня тис грітиметься під сонечком ще кілька годин.

Поруч ростуть молоденькі бруслини, барбарис і гортензія черешкова, або витка, яка в майбутньому повинна заплести стіну будинку.

Я підготував для тиса яму, яку заповнюватиму легкою родючою сумішшю землі з компостом і невеликою кількістю піску. До ґрунту я вирішив внести ще одну добавку – землю з хвойного лісу, що містить мікоризу.

Справа в тому, що тис, як і інші хвойники, не може самостійно вбирати корінням поживні речовини, для цього йому потрібні певні ґрунтові гриби, в симбіозі з якими він росте і розвивається. Тому я і додав у поживну суміш лісову хвойну землю.

Змішавши всі перераховані інгредієнти, я заповнив сумішшю яму і зробив у ґрунті заглиблення за розміром земляної грудки тиса. Тепер потрібно витягнути рослину з контейнера без пошкоджень.

Саджати тис потрібно так, щоб коренева шийка залишилася строго на рівні поверхні – це дуже важливо. Якщо посадка буде неправильною, рослина довго пристосовуватиметься, хворітиме і може навіть загинути. І не забудьте добре полити тис після висаджування. Для саджанця буде достатньо двох відер води, але можете подощувати і крону.

Догляд тиса ягідного

Спочатку тису потрібні регулярні поливи, щоб у жодному разі земля не пересихала. Землю навколо рослини потрібно замульчувати опалою хвоєю, компостом або дубовою корою, щоб волога не надто швидко випаровувалась із ґрунту і не росли бур'яни.

Мульча з дубової кори, як ніяка інша, підкреслює красу хвойних рослин. Якщо ви не хочете мульчувати прикореневу зону, доведеться після поливу розпушувати землю на глибину 10-15 см і видаляти бур'яни. Ось і весь догляд.

Розмноження тиса живцями

Культурний тис зазвичай розмножують живцями. Насіннєве розмноження – процес довгий і ненадійний: схожість у тиса погана.

Ті, хто збирається живцювати тис, повинні знати таку його особливість: якщо ви візьмете живець з вертикально зростаючої гілки, то виростите колоноподібний кущ, а пагін, взятий з горизонтально розташованої гілки, дасть розлогу рослину з нещільною кроною.

Тис у ландшафтному дизайні

Цю властивість тиса можна з успіхом застосовувати при оформленні ділянки. Рослина колоновидної форми чудово виглядає як в одиночній посадці на газоні або на тлі квітучих ґрунтопокривних рослин, так і в поєднанні з іншими рослинами – трояндами чи гортензіями.

Тис легко формувати, створюючи кущі різних форм і контурів, а також густий живопліт. Якщо купувати для огорожі саджанці в садовому центрі, це задоволення не дешеве, але можна придбати тільки один саджанець і зайнятися розмноженням тиса самостійно.

На жаль, ця культура поки що рідко зустрічається на наших ділянках, але ж вона абсолютно невибаглива і не уражається ні шкідниками, ні хворобами. Крім того, тис – довгожитель. Якщо туя живе 50-60 років, то тис, як і гінкго білоба, здатний прожити 2-3 тисячоліття.

Тому поставтеся до вибору місця для тису ягідного відповідально: пересаджування дорослої рослини може стати для неї серйозною проблемою.

Відео про ягідний тис