Тема нашого уроку – обрізання дерев, зокрема груші сорту Парижанка. Проводимо ми це заняття для тих, хто в обрізанні дерев зовсім не розуміється. Ми спробуємо розповісти про принципи та правила цієї процедури стисло і максимально доступно.

Стратегічний план обрізки груші

Потрапляючи в сад, іноді бачиш досить занедбані дерева, які, може, й обрізали, але робили це нерегулярно, безглуздо чи неправильно. В результаті крони дерев перетворюються на джунглі та вимагають коригування.

Перед нами груша, яку в минулому обрізали, але без жодного уявлення про те, яка у неї в результаті має вийти крона. Нині ми спробуємо виправи ти ситуацію.

Починають обрізання таких дерев завжди зверху: якщо ми видалимо або дуже вкоротимо нижні гілки, дерево потягнеться вгору, а груша і так висока. Приступаючи до формування, потрібно знати, яку крону ви хочете створити, тому уявіть собі, яким ви хочете бачити дерево років за десять.

Парижанка – сорт із дуже смачними плодами, і хочеться, щоб їх було якнайбільше. Сформувавши крону у вигляді чаші, активного плодоношення ми не досягнемо. Це дерево щеплене на дичку, тому вирізняється сильним ростом. Воно весь час даватиме вовчки – сильні вертикальні прирости, і треба з грушею якось домовлятися.

Наше завдання зробити так, щоб усі гілки і зараз, і через рік, і через три були рівномірно освітлені сонцем і добре провітрювалися. Для цього ми повинні видалити всі зайві гілки і пагони, що перетинаються і труться між собою та загущують крону. В ідеалі крона дерева має бути невисокою, широкою та плоско-округлою.

На груші порушено принцип підпорядкування гілок, який говорить: те, що розташоване вище і має рости сильніше, потрібно обрізати коротше. На дереві під час спроб сформувати чашоподібну крону була усічена верхівка стовбура, і за рік гілки верхнього ярусу вимахали набагато вище за нього.

Я пропоную сформувати крону груші розріджено-ярусним способом:

• повернути дереву центральний провідник, продовживши його одним із приростів, що утворилися нижче усіченої верхівки;
• гілки верхнього ярусу обрізати на зниження, щоб вони не були вищими за стовбур.

Вкорочуючи будь-яку гілку, потрібно розуміти, що верхні з залишених на ній бруньок дадуть довгі ростові пагони продовження, тому обрізати гілки потрібно так, щоб верхня брунька дала наступного року пагін продовження, а кілька бруньок, розташованих нижче, дали скелетні гілки першого порядку.

Крім того, обрізанням ми повинні стимулювати появу плодових утворень, тому по можливості не видаляйте дрібні обростаючі гілочки, на яких формуються плоди: чим більше їх буде, тим більше буде врожай.

Зерняткові породи формують плоди без нашої допомоги, але якщо їх правильно обрізати, то формувати плодові утворення дерево буде істотно краще. Щоб яблуні і груші зберігали форму, розмір, регулярно плодоносили та довго жили, обрізку потрібно робити щороку.

Ми зараз не говоримо про обрізання на омолодження, ми зараз говоримо лише про коригуючу структурну осінню обрізку груші.

Коригуюча обрізка груші

Центральний провідник

Починаємо ми із центрального провідника. Ми видалили з нього пеньок, що залишився після торішньої обрізки верхівки, і вирізали на кільце всі непотрібні прирости, залишивши лише один, який стане продовженням стовбура. Цей пагін ми зовсім трохи вкоротили на протилежну бруньку.

Щоб центральний провідник зростав прямо, його щороку вкорочують на протилежну бруньку: один рік – на праву, наступного року – на ліву, і так далі. У результаті на стовбурі утворюються невеликі зигзагоподібні звивини, але в цілому він спрямований вертикально.

Верхній ярус

Після відновлення провідника потрібно розчистити верхній ярус скелетних гілок: видалити гілки і пагони, що перетинаються, а також ті, що спрямовані всередину крони.

Гілки, що залишилися, потрібно вкоротити так, щоб вони стали нижчими за провідник, причому обрізати їх потрібно на зовнішню бруньку, щоб з неї виріс пагін у зовнішній бік від крони. Таким чином ми зробимо верхній ярус більш розлогим, краще освітленим і добре провітрюваним.

Деякі з укорочених молодих приростів стануть у майбутньому скелетними гілками наступного ярусу.

Маленькі обростаючі гілки ми не чіпали: на них формуються плоди.

Середній ярус

Є ще одне правило формування: у кожному наступному ярусі має бути менше гілок, ніж у попередньому. Якщо в нижньому ярусі сформовано 4 скелетні гілки, то в середньому ярусі їх має бути 3-4, не більше, і розташовані вони повинні бути так, щоб заповнити простір між гілками нижнього ярусу. Це в ідеалі.

У середньому ярусі дві скелетні гілки заважають одна одній розвиватися, тому одну з них ми вирішили прибрати. Гілка товста, тому ми видалили її в три прийоми: спочатку підпиляли її знизу вище основи на третину товщини, потім спиляли її з протилежного боку, залишивши невеликий пеньок, а потім спиляли цей пеньок на кільце. Якби ми пиляли товсту гілку відразу без цих приготувань, вона могла б у процесі відчахнутися і задерти кору на стовбурі.

Через кілька годин, коли рана підсохне, ми обробимо її садовим варом. Якщо змастити садовим варом, який є гідрофобною замазкою, сирий зріз, він не пристане і завдання своє не виконає.

У наступної гілки ми зрізали всю верхівку з цілим віником торішнього приросту, а слабкий пагін, що росте нижче, вкоротили на 4 бруньки: з нього вийде обростаюча гілка. Інші два прирости, розташовані нижче верхівки пагона, ми вкоротили на зниження.

Нижній ярус

Після торішньої обрізки одна з гілок нижнього ярусу дала два сильні і один слабкий ростові пагони, а нижче за них сформувалися плодові утворення. Сильний пагін, розташований вище за інших, ми видалили, перевівши тим самим гілку на другий сильний пагін, який у свою чергу вкоротили. Минулого року гілка була обрізана на праву бруньку, зараз ми обрізали її продовження на ліву: гілка зробить невеликий зигзаг, але збереже загальний напрямок.

Одне відгалуження наступної гілки ми перевели на третій слабкий пагін, який вкоротили всього на пару бруньок, а на другому відгалуженні один пагін ми видалили (він заважав іншим пагонам), а другий тільки вкоротили.

На інших гілках ми залишали ті прирости, що розташовані горизонтальніше, а конкуруючі пагони і вертикальні вовчки видаляли. Всі залишені прирости ми трохи вкоротили на зовнішню бруньку, щоб максимально розкрити крону.

Чим більш горизонтально розташований пагін, тим краще він плодоносить, але в той же час він формує безліч вертикальних приростів, з якими доводиться боротися. Тут уже нічого не вдієш.

Ще одну довгу гілку, спрямовану вертикально, довелося ґрунтовно вкоротити, перевівши на слабкий горизонтальний пагін, а його – злегка обрізати на зовнішню бруньку.

Наступна гілка розгалузилася неправильно: одна сторона розвилки спрямована назовні, і це добре, а друга росте вглиб крони, і все відгалуження довелося видалити.

На нижніх гілках дуже багато плодових утворень. Обростаючі гілки, спрямовані вниз, ми не чіпали: відплодоносивши, вони самі всохнуть. А ось найнижчу гілку довелося прибрати цілком. Нагадую: спил повинен проходити строго перпендикулярно до осі гілки.

Ми вирізали всі пагони, що неправильно ростуть, і спиляли пеньки, що залишилися з минулого року: вони можуть стати джерелом інфекції. Прибрали ми й кілька пагонів, які наступного року схрещуватимуться, а потім приступили до обрізки пари гілок, що ростуть між нижнім та середнім ярусом.

Як жартував відомий агроном Курдюмов, обріж те, що не шкода, а потім ще приблизно третину. У кожному жарті є частка правди, і ми видаляємо непотрібні пагони без сумніву: груша відмінно відновлюється.

Після обрізки гілок на дереві поменшало, але крона набула правильних обрисів. Наступного року дерево відреагує на наші дії інтенсивним зростанням, і восени нам знову доведеться видаляти вовчки. І так щороку.

Згодом груша заспокоїться, перестане формувати вертикальні прирости у великій кількості, і нам залишиться лише підтримувати її крону у хорошому санітарному стані.

Сподіваємося, основні правила обрізки ми до вас донесли, і ви тепер краще розумієте, як потрібно формувати зерняткові дерева.

Усього вам доброго.

Відео про обрізку дерев