Неправильне вапнування гірше за його відсутність – яких помилок можна припуститися?
Сьогодні ми продовжимо розмову про осінній обробіток ґрунту. Якщо раніше ми говорили про перекопку, внесення осінніх добрив і про способи обробітку ґрунту, то зараз ми обговоримо процес вапнування.
Вносимо вапно на грядки
Вапно – це дуже сильне кальцієве добриво. Найчастіше від нестачі в ґрунті кальцію страждають томати. Якщо восени внести в ґрунт вапно, наступного року у вас таких проблем не буде.
Щоб визначити, скільки вапна потрібно внести в ґрунт, бажано знати його pH та ще кілька параметрів. Визначити гідролітичну кислотність самостійно неможливо, тому доведеться звернутися до зональної станції. Або можна з'ясувати потребу ґрунту в кальції дослідним шляхом, вносячи вапно малими дозами – по 20-40 г/м².
Вапнуванням краще займатися восени, тому що в цю пору ризик нанести опік корінню рослин мінімальний. До того ж ґрунт вже піддався обробітку, і реакція з ним вапняного матеріалу буде м'якою: вапно погаситься і перейде у доступну рослинам форму.
Головним доводом на користь вапнування є те, що сполуки кальцію роблять ґрунт більш пухким і розсипчастим, тобто після внесення вапна різко покращується структура важких ґрунтів, і за рахунок цього збільшується поглинання корінням рослин інших поживних речовин.
Якщо ви прихильник органічного землеробства, вносити в ґрунт негашене вапно не варто: воно є оксидом кальцію і, вступаючи в реакцію з водою, знищує у ґрунті все живе – як шкідливе, так і корисне.
Замість вапна можна внести в ґрунт мелений вапняк або доломіт – природні мінерали дрібного помелу. Доломітове борошно є кальцієвим та магнієвим добривом, яке можна використовувати навіть в органічному землеробстві.
Оскільки pH ґрунту на нашій ділянці коливається в межах від нейтрального до слабокислого, доломіт ми будемо вносити в мінімальній кількості – 20-30 г/м², тобто не для того, щоб зрушити водневий показник у лужний бік, а виключно щоб наповнити ґрунт кальцієм та магнієм.
Гашеного вапна – Ca(OH)₂ – на ту саму одиницю площі знадобилося б у півтора рази менше, ніж доломіту. Його можна внести під перекопування або розкидати по поверхні ділянки після перекопування.
Врахуйте, що всі матеріали, що містять вапно, дуже їдкі, тому працювати з ними потрібно в рукавичках і в змінному одязі: тканина при попаданні на неї вапна псується.
Вапнуємо газон
Газон теж потребує вапнування. По-перше, тому, що в ґрунт на газонах часто додають кислий верховий торф, а по-друге, газони постійно страждають від переущільнення ґрунту.
Якщо вашому моріжку сім-вісім років, і він розташований на важкому глинистому ґрунті, який поступово втрачає структуру, можна розсипати по його поверхні доломіт пилоподібного помелу: частинки розміром більше за 0,2 мм вже не вступають у реакцію з ґрунтом, і внесення такого доломіту неефективне.
Ми внесемо на свій газон 20-50 г/м² доломітового борошна. Краще, звичайно, використовувати спеціальний розкидач, але якщо у вас його немає, розділіть дозу на 2 частини та рівномірно розкидайте першу частину вздовж газону, а другу – упоперек.
Проводиться вапнування тільки по сухій траві: якщо доломіт намокне, він до неї прилипне, і ви даремно чекатимете від нього ефективності. А сухий доломіт після першого ж дощу чи поливу піде у ґрунт і робитиме свою справу.
На нейтральних і слабокислих ґрунтах норма внесення доломіту – до 100 г/м², а на дуже кислих ґрунтах – 3-7 кг/м².
Вапнування – один із найпростіших, але водночас найбільш важливих заходів щодо меліорації ґрунту. Адже плодоносним яблуням, наприклад, кальцій потрібен не менше, ніж фосфор.
Вапнування так само необхідне, як і внесення добрив: в умовах дефіциту кальцію плодові культури гірше плодоносять, морква родить погано і виникають проблеми із газоном. І не забувайте про те, що вапнування покращує структуру ґрунту.
Бувайте всі здорові!