Ми збираємося сіяти жито. Про користь сидератів для ґрунту ми говорили неодноразово. Однак сьогодні ми маємо іншу мету: після озимого жита на ділянці не залишиться ні хрущів, ні дротяників.

Жито та підземні шкідники

Рослини активно взаємодіють одна з одною і з навколишнім світом. Їхнє коріння виділяє сигнальні речовини, які можуть як відлякувати, так і залучати.

Кореневі виділення жита, наприклад, відлякують і пригнічують личинок хруща і ковалика. Саме тому ми збираємось у середині вересня сіяти жито.

До настання зими жито цілком встигне вирости, а навесні його можна перекопати із землею або мілко заробити в ґрунт, а можна просто скосити і залишити перегнивати на поверхні.

Ще одна особливість жита

На початковій стадії розвитку точка росту жита знаходиться під землею, і скільки б ви не скошували стебла, вони відростатимуть. Навесні ж точка росту виходить назовні. Це називається "фазою виходу в трубку".

Якщо скосити жито після завершення цього процесу, воно загине і перетвориться на добриво навіть без перекопування, а коріння, що залишилося в ґрунті, перегниваючи, зробить його більш пухким.

Посів жита

Зробивши в ґрунті борозенки глибиною 5 см на відстані 15 см одну від одної, я розсипав в них зерно. Витрата – 2 кг зерен на сотку. Чим пізніше проводиться посів, тим він повинен бути густішим, тому що не все насіння проросте, а нам потрібно багато зеленої маси і якомога більше кореневих виділень.

Займатися посівом краще перед дощем, а в суху погоду борозни після загортання слід полити, тому що верхній шар ґрунту дуже швидко пересихає, і жито може взагалі не зійти. Чим раніше ви посієте сидерати, тим краще. Але не пізно це зробити навіть у середині вересня.

Сидерати у боротьбі з грибковими хворобами

Що стосується кореневих виділень інших сидератів, то овес, навпаки, приваблює ними кореневих шкідників, тому вивести за його допомогою хрущів та дротяників не вийде. Однак практично всі злакові сидерати можна використовувати для боротьби зі збудниками грибкових хвороб, що накопичилися в ґрунті.

Хвороботворні гриби розкладаються і гинуть у процесі розкладання кореневих виділень злаків, а якщо полити грядку препаратом для компостування та біодеструктором, цей процес пройде швидше та якісніше.

Я вважаю, що на землі весь час має щось рости. Земля не повинна простоювати під паром, адже в цей час з неї йдуть поживні речовини, відбувається ерозія та вироджується мікрофлора. Це не правильно.

Якщо ви залишаєте якусь ділянку під пар, то хоча б замульчуйте її органікою. Шкоди від цього точно не буде. А краще, ніж залишати землю гуляти, посіяти на ній сидерати: вони підвищують родючість ґрунту, знищують патогени та відлякують кореневих шкідників.

Бувайте всі здорові!

Відео про сидерацію житом

Розділи: Шкідники Сидерати

• Сечовина: застосування на городі карбаміду
• Сидерати для піщаного ґрунту – які найкращі, коли їх сіяти, коли заорювати?