Гімнокаліціум: догляд у домашніх умовах, фото

Кактус гімнокаліціум в домашніх умовахГімнокаліціум (лат. Gymnocalycium) – рід сукулентів родини Кактусові, який об'єднує в собі за різними даними від 50 до 80 видів, багато з яких є популярними кімнатними рослинами. Назва роду утворена від двох грецьких слів, що означають «голий» і «чашечка», і вказує на характерну для всіх рослин роду ознаку – квіткову трубку, не вкриту опушенням. У природі гімнокаліціуми ростуть у деяких районах Аргентини, Болівії, Уругваю, Парагваю і Південної Бразилії: їх можна зустріти в траві на рівнинних місцях і серед каменів у горах на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Уперше рослини цього роду описав у 1844 році німецький науковець Людвіг Пфайфер. Сьогодні в літературі опубліковано більше ста видових назв, до яких практично щороку додаються нові. Однак насправді велика частина з них є не самостійними видами, а формами вже описаних рослин, а деякі нові імена є синонімами вже описаних у класифікації назв. У тридцятих роках минулого століття види гімнокаліціума були розділені на п'ять груп, котрі об'єднували рослини за властивостями їхнього насіння. Зараз у роду шість груп.

Кактус гімнокаліціум – опис

Кактус гімнокаліціум – рослина з приплюснутим кулястим стеблом коричнево-зеленого, коричневого, сірого або сірувато-зеленого кольору діаметром від 4 до 15 см і висотою майже вдвічі меншою за діаметр. На стеблі від 10 до 32 вертикальних ребер, укритих ареолами з пучками колючок завдовжки від 13 до 38 мм: у центрі кожної ареоли – від 3 до 5 довгих прямих голок в оточенні більш коротких радіальних колючок. Дзвоникові квітки гімнокаліціума діаметром від 2 до 7 см із декількома рядами ланцетових пелюсток і позбавленими колючок та опушення закритими чашечками формуються на верхівці стебла з травня по листопад. Забарвлення квіток може бути червоним, малиновим, жовтим або кремовим. Червоний, фіолетовий або зелений плід гімнокаліціума завдовжки до 4 см має яйцеподібну форму й укритий лусочками.

Як виростити гімнокаліціум вдомаНа фото: Квітучий кактус гімнокаліціум

Селекціонерами виведено безхлорофільні культивари гімнокаліціума з червоним і жовтим стеблом. Їх вирощують, прищепивши на зелений кактус. Уперше гібрид гімнокаліціума з червоним стеблом був вирощений японцем Ейцзі Ватанабе.

Догляд за гімнокаліціумом у домашніх умовах

Вирощування гімнокаліціума вдома.

Кімнатна рослина гімнокаліціум вимагатиме від вас мінімальної уваги та незначних зусиль. Догляд за гімнокаліціумом у домашніх умовах полягає в створенні середовища, максимально наближеного до того, в якому кактус росте в місцях свого природного побутування. Як доглядати за кактусом гімнокаліціум, вирощуваним у кімнатній культурі? Ця рослина потребує яскравого освітлення впродовж усього року, проте влітку в післяполудневі години від прямих сонячних променів її потрібно затінювати.

Навесні й улітку квітка гімнокаліціум нормально зносить звичну для житла температуру, але в зимовий час, коли рослина входить у період спокою, їй потрібні інші умови: не таке яскраве, але все-таки достатнє світло й температура не вище 12-15 ºC. Мінімальна температура, при якій може жити гімнокаліціум, – 8 ºC, проте в таких умовах довго тримати рослину не можна.

Полив гімнокаліціума.

Поливають кактус лише в період вегетації, причому і в цей час полив має бути вельми помірним, навіть мізерним. До осені полив гімнокаліціума скорочують, а взимку земляну грудку рослини зволожують лише після її повного висихання: зазвичай дорослій рослині досить узимку від 1 до 3 поливань. Для зволоження ґрунту використовують м'яку (відстояну або пропущену через фільтр) і злегка підкислену соком лимона водопровідну воду кімнатної температури. Відстоювати чи очищувати воду потрібно обов'язково: вапно, що міститься в ній, негативно впливає на здоров'я рослини.

До вологості повітря гімнокаліціум байдужий, проте прихильно ставиться до обприскування в спекотний вечір і до душових процедур, що змивають пил після зимового спокою.

Удобрення гімнокаліціума.

Підживлюють гімнокаліціум один раз на місяць розчинами мінеральних комплексів із низьким умістом азоту, але тільки в період активного росту: взимку та восени добрива гімнокаліціуму не потрібні. Концентрація підживлень має бути вдвічі слабкішою, ніж вказано в інструкції.

Вирощування гімнокаліціума в домашніх умовахНа фото: Як цвіте гімнокаліціум в домашніх умовах

Пересадка гімнокаліціума.

У частій зміні ґрунту або горщика для гімнокаліціума немає потреби: його пересаджують лише тоді, коли коріння освоїть усю земляну грудку та почне звисати зі зливних отворів. Кожен наступний горщик має бути більшим за попередній у діаметрі лише на 2 см. Дорослі гімнокаліціуми пересаджують за потреби на початку весни один раз на 2-3 роки: рослину виймають із горщика, її коріння звільняють від старого субстрату й відмерлих ділянок, промивають у гарячій воді та підсушують упродовж двох днів. Потім кактус пересаджують у горщик із дренажним шаром і заповнюють простір свіжим субстратом для сукулентних рослин. Це може бути купований ґрунт або самостійно складена суміш із піску, торфу, керамзиту й деревного вугілля. Добре росте гімнокаліціум у субстраті, в якому змішують по три частини листової землі та піску, по дві частини торфу та дернової землі й одну частину подрібненого на шматочки деревного вугілля. Майте на увазі, що ґрунт має бути нейтральної або слабколужної реакції, оскільки кислі ґрунти гімнокаліціум не зносить. Після пересадки рослину тиждень не поливають.

Цвітіння гімнокаліціума.

Гімнокаліціум цвіте зазвичай із травня по листопад. Як правило, при дотриманні умов вирощування проблем із цвітінням у цієї рослини не буває. Саме тому вона така популярна в кімнатній культурі.

Розмноження гімнокаліціума

Гімнокаліціум розмножують насінням і дітками, а безхлорофільні види – щепленням.

Ті гімнокаліціуми, які утворюють діток, розмножувати дуже легко: дочірні рослини знімають із материнської, підсушують день-два, після чого висаджують у вологу суміш піску з торфом. Дітки зазвичай дуже швидко утворюють коріння. Доглядають за відсадженими відростками, як і за дорослим кактусом.

Як доглядати за гімнокаліціумом вдомаНа фото: Выращивание гимнокалициума в горшке

Однак для більшості видів гімнокаліціума основним способом розмноження є насіннєвий. Та й для тих рослин, які можна розмножувати вегетативно, насіннєвий спосіб є надійнішим. Для вирощування кактуса з насіння знадобиться такий же субстрат, як і для дорослого гімнокаліціума, але фракції, з яких він складається, мають бути дрібнішими. Ґрунтосуміш потрібно знезаразити прогріванням у духовці, після чого їй дають охолонути, розкладають по скляночках і зволожують. Насіння гімнокаліціума закладають неглибоко. Посіви утримують у світлому місці при температурі 20 ˚C, субстрат підтримують у злегка вологому стані, обприскуючи його з розпилювача.

Що стосується щеплення, то для цього способу вибирають абсолютно здорові підщепу та щепу і роблять на них безпосередньо перед щепленням гострим, стерильним інструментом однакові зрізи. Підщепу прикладають до прищепи, намагаючись максимально поєднати провідні пучки, і фіксують їх у такому положенні на 7-8 днів за допомогою гумки або стрічки.

Шкідники і хвороби гімнокаліціума

Хвороби гімнокаліціума і їх лікування.

Від неправильного догляду, а саме через надмірне зволоження або посадку в занадто родючий ґрунт ці кактуси можуть захворіти на гниль коренів, яка зазвичай стебло рослини не зачіпає, але кореневу систему може погубити повністю. Ознаками хвороби є сповільнене зростання і відмова гімнокаліціума від цвітіння. При появі симптомів викопайте кактус, обріжте уражені ділянки коренів до здорової тканини, вимийте коріння в гарячій воді й обробіть розчином фунгіциду, золою або вугільним порошком. Потім підсушіть кактус і вкладіть його на поверхню субстрату для вкорінення, як діток при вегетативному розмноженні. Щоб коренева гниль не зачепила стебло гімнокаліціума, поверхню субстрату вкривають шаром керамзиту.

Шкідники гімнокаліціума і боротьба з ними.

Іноді гімнокаліціум уражає головний ворог кактусів – павутинний кліщ, який, як і більшість кактусів та сукулентів, воліє мешкати в умовах низької вологості повітря. Зазвичай потерпають від кліщів молоді гімнокаліціуми: на їхніх стеблах з'являються сухі плями іржавого кольору. Якщо кактусів у вас небагато, обмийте їх під гарячою водою і протріть за допомогою ватної палички розчином етилового спирту. Але якщо у вас пристойна колекція сукулентів, то доведеться вдаватися до обробки рослин акарицидами – Актелліком, Фітовермом, Актарою чи іншим препаратом подібної дії.

Хвороби і шкідники гімнокаліціумаНа фото: Квітучий домашній гімнокаліціум

Паразитують на коренях та стеблах кактусів і борошнисті червці. Поки вони ховаються в коренях гімнокаліціума, про їхню присутність можна здогадатися лише за сповільненим росту та небажанням рослини цвісти. Якщо інших причин так поводитись у кактуса немає, огляньте його коріння і, якщо знайдете там червців, потримайте їх 15 хвилин у такій гарячій воді, щоб ваші руки ледь могли її витримувати. Якщо червці оселилися тільки в коренях, то цієї ванни буде досить, але якщо ви знайшли їх і на стеблі, то мити гарячою водою потрібно всю рослину. Гарячі ванни можна замінити обробкою гімнокаліціума інсектицидними препаратами.

Види і сорти гімнокаліціума

Гімнокаліціум голий (Gymnocalycium denudatum)

– рослина з сильно приплюснутим темно-зеленим стеблом діаметром до 10 см, на якому розташовані від 5 до 8 негострих ребер практично без горбків. Центральних колючок цей кактус не утворює, а радіальних у нього по 5 штук в ареолах, розташованих по всьому стеблу, і по 8 колючок в ареолах, розташованих у нижній частині рослини. У довжину звивисті, зібрані в павуковидні пучки та щільно притиснуті до стебла коричнево-сірі колючки гімнокаліціума голого сягають понад 1 см. Великі квітки цієї рослини зазвичай білі, але іноді зустрічаються рослини зі світло-рожевим забарвленням квіток.

Гімнокаліціум голий (Gymnocalycium denudatum)На фото: Гімнокаліціум голий (Gymnocalycium denudatum)

Гімнокаліціум Анісітса (Gymnocalycium anisitsii)

в культурі досить поширений. Його стебла, що подовжуються і розгалужуються з віком, біля основи можуть сягати у висоту 10, а в діаметрі 8 см. Зазвичай у рослини 11 ребер, розділених на гострі горбки. Радіальні колючки, яких може бути 5-7 штук у кожній ареолі, тонкі, вигнуті, завдовжки від 1 до 6 см. Квітки білі, діаметром до 4 см.

Гімнокаліціум Анісітса (Gymnocalycium anisitsii)На фото: Гімнокаліціум Анісітса (Gymnocalycium anisitsii)

Гімнокаліціум Міхановича (Gymnocalycium mihanovichii)

– найпоширенішій у культурі різновид роду. Сплюснуте стебло цієї рослини у висоту не перевищує 5 см, рельєфні ребра вкривають горизонтальні смуги коричневого кольору. Злегка зігнуті сріблясті колючки стирчать у боки. Широкодзвоникові квітки малинового або зеленувато-рожевого відтінку формуються у верхній частині стебла. Догляд за гімнокаліціумом Міхановича настільки ж простий, наскільки прекрасна ця рослина, що стала селекційною основою для отримання гібридів жовтого, червоного та коричнево-пурпурового кольору.

 Гімнокаліціум Міхановича (Gymnocalycium mihanovichii)На фото: Гімнокаліціум Міхановича (Gymnocalycium mihanovichii)

Гімнокаліціум японський,

він же гімнокаліціум Фрідріха є результатом мутації, яку підсилили та стимулювали японські селекціонери. Науковці схрещували між собою мутуючі кактуси й отримали червоні, жовті, помаранчеві та бордові рослини, в яких не утворюється хлорофіл. Самостійно ці види не ростуть, їх потрібно прищеплювати на зелену підщепу. Стебло у японського кактуса кулясте, діаметром до 10 см. У рослини три ребра з гострим хвилястим краєм і вигнуті коричневі колючки. Квітки у гімнокаліціума Фрідріха рожеві або бузкові.

Гімнокаліціум Сальона (Gymnocalycium saglionis),

має сіруватого кольору стебло, яке не дає бічних відростків (діток), зате в ширину ця рослина може сягати 30 см. Кількість ребер залежить від розмірів кактуса та може сягати 32. Вигнуті сірувато-бузкові колючки рослини, яких в одному гнізді може бути 10-15, сягають у довжину 4 см. Квітки у цього кактуса невеликі, білого або рожевого кольору.

Гімнокаліціум Сальона (Gymnocalycium saglionis)На фото: Гімнокаліціум Сальона (Gymnocalycium saglionis)

Гімнокаліціум Бальда (Gymnocalycium baldianum)

має плоскокулеподібне сіро-зелене стебло заввишки від 4 до 10 см і до 9 см у діаметрі. Ребер на стеблі може бути до 11 штук, причому спочатку вони слабкогорбкуваті, а потім горбки стають явними. З горбків зростає до 7 радіальних колючок рожево-сірого або попелясто-сірого кольору. Численні білі, рожеві, помаранчеві або темно-червоні, а також усіх проміжних відтінків квітки сягають у діаметрі від 3 до 5 см.

Гімнокаліціум Бальда (Gymnocalycium baldianum)На фото: Гімнокаліціум Бальда (Gymnocalycium baldianum)

Гімнокаліціум дрібноцвітий (Gymnocalycium leptanthum)

– рослина з приплюснутим стеблом до 7 см у діаметрі, на якому може бути до восьми невисоких ребер з округлими горбками. З кожного горбка зростає 7 радіальних, притиснутих до стебла колючок. У білих квіток до 6,5 см у діаметрі основи пелюсток червонуваті, а на високій трубці помітні округлі гладкі лусочки.

Гімнокаліціум крихітний (Gymnocalycium parvulum)На фото: Гімнокаліціум крихітний (Gymnocalycium parvulum)

Гімнокаліціум крихітний (Gymnocalycium parvulum)

має коричнево-зелене кулясте стебло з 13 ребрами, на яких розташовані великі високі ареоли з 5-7 радіальними, притиснутими до стебла колючками, деякі з яких можуть бути вигнутими. Квітки у цього виду білі.

Гімнокаліціум Квеля (Gymnocalycium quehlianum)На фото: Гімнокаліціум Квеля (Gymnocalycium quehlianum)

Гімнокаліціум Квеля (Gymnocalycium quehlianum)

– кактус із блакитно-зеленим плоскокулеподібним стеблом, що сягає в діаметрі 10 см. На рослині може бути до десятка ребер, які здаються зрощеними через дуже густо розташовані горбки. З кожної опушеної ареоли стирчить по 5 радіальних колючок слонячого кольору з червоною основою. Серед представників виду можна зустріти рослини з червоно-коричневими, білими та жовтими колючками. Квітки у гімнокаліціума Квеле вирізняються високою декоративністю: білі з червоним зівом, заввишки до 6 см.

Гімнокаліціум горбатий (Gymnocalycium gibbosum)На фото: Гімнокаліціум горбатий (Gymnocalycium gibbosum)

Гімнокаліціум горбатий (Gymnocalycium gibbosum)

– рослина з кулястим стеблом матово-зеленого або голубувато-зеленого кольору, яке з віком набуває циліндричної форми та здатне сягати у висоту 50, а в діаметрі 20 см. У рослини близько 15 ребер, розділених поперечними борозенками на сегменти. Ареоли мають сіре опушення, з них зростає одна злегка вигнута центральна колючка з червоною основою і близько десятка радіальних колючок такого ж забарвлення завдовжки 1-2 см. Квітки лійкоподібні, кремові, завдовжки 6-7 см. У різновиду nigrum стебло чорно-зелене та чорні колючки.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.