Ехінопсис: догляд у домашніх умовах

Кактус ехінопсис в домашніх умовахЕхінопсис (лат. Echinopsis) – рід рослин родини Кактусові, з яких багато вирощуються в кімнатній культурі. Назву роду, котра походить із грецької мови й означає «подібний до їжака», було запропоновано Карлом Ліннеєм у 1737 році за схожість представників роду зі згорнутим у клубок колючим звірком. Ехінопсиси поширені в Південній Америці та зустрічаються на території від Південної Аргентини до Північної Болівії, а також на півдні Бразилії, в Уругваї, у передгір'ях і долинах Анд.

Ехінопсиси, як ніякі інші кактуси, поширені в кімнатному квітникарстві. В Європі вони культивуються з 1837 року. З цими рослинами велася серйозна селекційна робота, і сьогодні рід представлено в кімнатній культурі не тільки великою кількістю видів, яких понад 130, а й чисельними гібридними сортами різного забарвлення.

Посадка й догляд за ехінопсисом (коротко)

  • Цвітіння: навесні. Іноді цвітіння триває до півроку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло південних підвіконь.
  • Температура: упродовж сезону вегетації – не нижче 20 ºC, а з осені температуру бажано поступово знизити до 9-10 ºC, але при цьому освітлення має залишатися таким же яскравим.
  • Полив: регулярний, але нечастий: субстрат між поливаннями має просихати на половину глибини. Узимку субстрат поливають символічно або не поливають зовсім.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
  • Підживлення: з березня по вересень-жовтень – один раз на місяць мінеральним комплексом для кактусів і сукулентів, в інші місяці підживлення не потрібні.
  • Період спокою: з середини осені до кінця зими.
  • Пересадка: дорослі кактуси пересаджують один раз на 2-3 роки, молоді потребують зміни горщика й субстрату частіше. Дуже великі та старі екземпляри краще не турбувати: міняйте їм щорічно верхній шар субстрату завтовшки 5 см, і цього буде достатньо.
  • Розмноження: насінням і дітками.
  • Шкідники: павутинний кліщ.
  • Хвороби: гнилі.
Детально про вирощування ехінопсиса читайте нижче

Кактус ехінопсис – опис

У молодих ехінопсисів форма куляста, але з роками вони витягуються і стають стовпоподібними. Стебло у рослин симетричне, гладке, блискуче, гостроребристе, забарвлене в відтінки зеленого кольору від світлого до темного. Коріння в ехінопсисів потужне, але залягає неглибоко й горизонтально. Рівновіддалені один від одного ареоли несуть жорсткі колючки, які залежно від виду можуть бути короткими або сягати в довжину декількох сантиметрів. Ехінопсис цвіте лійкоподібними квітками завдовжки до 30 см і до 15 см у діаметрі з укритою опушенням трубкою та сімома рядами пелюсток. Формуються квітки з ареол у середній частині стебла. Віночки квіток можуть бути забарвлені в кольори від білого до рожево-фіолетового. Кількість квіток залежить від віку рослини і стану її здоров'я: старий кактус ехінопсис може одночасно сформувати до 25 квіток. Але живе кожна квітка, залежно від температури повітря в приміщенні, лише від одного до трьох днів. Плоди енхінопсиса, в яких зріє чорне, гладке, блискуче насіння, мають яйцеподібну форму.

Догляд за ехінопсисом у домашніх умовах

Вирощування ехінопсиса вдома.

Догляд за ехінопсисом не складнішій, ніж за будь-яким іншим кактусом. Ця рослина вирізняється невибагливістю і лагідним характером. І все ж потрібно знати, як доглядати за кактусом ехінопсис. Цим рослинам потрібне яскраве світло впродовж усього року, тому південне підвіконня якраз підійде. Улітку рослину можна виставити на балкон або терасу, а можна взагалі винести в сад. Однак небажано змінювати місце розташування ехінопсиса в той час, коли він нарощує зелену масу. До речі, квітучий або формуючий бутони ехінопсис теж краще не переміщувати й не змінювати його положення щодо джерела світла.

Слідкуйте за тим, щоб температура влітку в приміщенні не опускалася нижче 20 ºC, а ось із середини осені, коли ехінопсис вступає в період спокою, потрібно поступово знижувати температуру, поки вона не опуститься до 9-10 ºC, в той час як освітлення має, як і раніше, залишатися яскравим. Бережіть рослину від протягів, але регулярно провітрюйте приміщення, в якому перебуває ехінопсис.

Полив ехінопсиса.

У період вегетації, тобто з весни до середини осені, субстрат у горщику з ехінопсисом поливають лише тоді, коли він висохне на половину глибини. Тестують ґрунт тонкою дерев'яною паличкою і по налиплій на ній землі визначають рівень зволоженості субстрату. Для поливу використовують відстояну або пропущену через фільтр водопровідну воду кімнатної температури. З середини осені й до весни поливання мають стати символічними, а деякі квітникарі взагалі не поливають ехінопсис у зимовий час. Не потрібні цим кактусам і обприскування для підвищення вологості повітря в приміщенні, але час від часу варто мити їх під душем м'якою щіткою, щоб позбавити від пилу, захистивши перед водними процедурами субстрат у горщику від потрапляння води.

Удобрення ехінопсиса.

Із березня, коли рослина починає активне зростання, і до початку осіннього відпочинку ехінопсис потрібно один раз на місяць підживлювати розчином мінерального комплексу для кактусів і сукулентів у концентрації, зазначеній в інструкції. З середини осені й до березня внесення добрив припиняють.

Пересадка ехінопсиса.

Пересаджують ехінопсиси нечасто: один раз на два або три роки, коли їхнє коріння повністю освоїть простір горщика. Молоді рослини пересаджують частіше, але старі ехінопсиси турбувати пересадкою не рекомендується, краще щорічно змінювати у їхньому горщику шар субстрату завтовшки 5 см.

Вирощують ехінопсиси в субстраті з нейтральним водневим показником (pH 6,0). Ґрунт можна придбати в спеціалізованому квітковому магазині, а можна приготувати самостійно з двох частин дернової землі, підмішавши до них по одній частині жорсткого піску й листової землі та додавши для підвищення дренажних властивостей субстрату півчастини дрібного гравію. Аби убезпечити коріння рослини від гнильних процесів, у субстрат слід додати трохи деревного вугілля. Посудину краще використовувати широку й неглибоку, оскільки коренева система у кактусів ехінопсисів поверхнева та розростається горизонтально.

На дно горщика укладають пристойний шар керамзиту, після чого кактус разом із земляною грудкою обережно перевалюють зі старого горщика в новий, потім заповнюють простір, що залишився, субстратом, щільно його притискають і поливають, щоб навколо коренів не залишалося порожнин. Попервах після пересадки намагайтеся захистити кактус від прямих сонячних променів.

Цвітіння ехінопсиса.

Якщо ви створили для ехінопсиса необхідні умови й дотримуєтеся нескладних правил догляду за цим кактусом, то в якості нагороди отримаєте дивовижної краси квіти, що розповсюджують надзвичайно приємний аромат. Прекрасні не тільки квітки, а й бутони ехінопсиса. На жаль, цвітіння триває дуже недовго. Іноді ехінопсиси довго не зацвітають, і якщо це відбувається з вашою рослиною, проаналізуйте, чи все ви робите правильно. Ехінопсису потрібна прохолодна зимівля при температурі не нижче 5 і не вище 10 ºC та багато розсіяного світла упродовж усього року. Крім того, з нього потрібно знімати дочірні кактуси, що віднімають у материнської рослини живлення і сили, які він міг би витратити на цвітіння.

Розмноження ехінопсиса

Ехінопсиси розмножуються як насіннєвим, так і вегетативним способом. Для генеративного розмноження насіння вимочують у теплій воді для набубнявіння, після чого висівають у добре зволожену ґрунтосуміш із рівних частин листової землі, деревного вугілля і ріні. Посіви накривають склом або плівкою і пророщують при температурі 19-20 ºC на світлі, не забуваючи щодня провітрювати, зволожувати підсихаючий субстрат і видаляти в міру необхідності з покриття конденсат. Коли з'являються сходи, скло прибирають, а сіянці підрощують і, щойно вони зміцніють, розсаджують по невеликих окремих скляночках.

Вирощування ехінопсиса в домашніх умовахНа фото: Квітучий ехінопсис у квартирі

Вегетативно ехінопсиси розмножуються дітками, які виростають на материнській рослині, як бородавки. Іноді їх буває дуже багато. Діток відокремлюють, злегка підсушують і розсаджують. Однак слід знати, що рослини, отримані вегетативним шляхом, цвітуть рідше.

Стару рослину рекомендують омолоджувати, поєднуючи цей процес із вегетативним розмноженням ехінопсиса. Верхівку кактуса обережно відрізають і підсушують близько двох тижнів, після чого окореняють у вологому піску. А на обрізаному кактусі починають рости молоді пагони.

Шкідники і хвороби ехінопсиса

Хвороби ехінопсиса і їх лікування.

Ехінопсиси надзвичайно стійкі до будь-яких захворювань і шкідників. Найсерйознішою проблемою для них є перезволоження субстрату, від якого на кактусах розвивається гниль. Виріжте гниючі ділянки гострим стерильним інструментом і обробіть ранки розчином фунгіцидного препарату. Але найголовніше, що потрібно зробити, щоб кактуси не хворіли, це дотримуватися режиму мізерного поливу упродовж сезону вегетації і забути про полив на той час, коли рослина перебуває в спокої.

Умови вирощування ехінопсисаНа фото: Вирощування ехінопсиса в умовах квартири

Шкідники ехінопсиса та боротьба з ними.

Часто поливаєте ехінопсис – рослина гнитиме, рідко поливаєте – на ній може оселитися павутинний кліщ, який вважає за краще жити в середовищі з низькою вологістю. Павутинні кліщі харчуються клітинним соком рослин, роблячи в їхніх тканинах проколи. Вгадати присутність на рослині кліщів можна по тонкій павутинці. Позбутися від невеликої кількості шкідників можна миттям кактуса мильною водою, але перед процедурою потрібно захистити субстрат від потрапляння в нього мила. Якщо ж цей захід не подіє, доведеться обробляти рослину акарицидами, наприклад, Актелліком або Фітовермом. Якщо у вас буде можливість вибирати, віддайте перевагу менш токсичному препарату та проведіть обприскування на відкритому повітрі.

Види та сорти ехінопсиса

Сьогодні на наших підвіконнях вирощується переважно ехінопсис гібридний, однак зустрічаються в кімнатній культурі й видові рослини. Ми познайомимо вас із видами, сортами та гібридами ехінопсиса, які найчастіше зустрічаються в домашньому квітникарстві.

Ехінопсис гострогранний (Echinopsis oxigona)

– куляста рослина зеленого кольору з 8-14 заокругленими ребрами, що сягає в діаметрі від 5 до 25 см. Ареоли у цієї рослини абсолютно білі, центральні голкоподібні колючки, яких може бути від 3 до 15 штук, теж світлі. Квітки рожеві або червоно-рожеві, до 22 см у довжину, плоди зеленого кольору сягають у діаметрі 2, а в довжину 4 см.

Ехінопсис гострогранний (Echinopsis oxigona)На фото: Ехінопсис гострогранний (Echinopsis oxigona)

Ехінопсис Ейріеза (Echinopsis eyriesii)

має ребристе стебло темно-зеленого кольору. На ребрах розташовуються ареоли з пухнастими світлими кульками, з яких ростуть короткі шиловидні колючки. Квітки у цього виду довгі, до 25 см, білі або блідо-рожеві, іноді з темно-рожевою смугою по центру пелюсток. Вид має здатність утворювати безліч діток.

Ехінопсис Ейріеза (Echinopsis eyriesii)На фото: Ехінопсис Ейріеза (Echinopsis eyriesii)

Ехінопсис трубкоцвітнийй (Echinopsis tubiflora)

– рослина з округлим у молодому віці стеблом, яке поступово видовжується до циліндричного. У нього 11-12 явно виражених ребер із глибокими борозенками й ареоли, забарвлені в білий, сірий або навіть чорний колір. У блідо-жовтих колючок темні кінчики. Центральні колючки, яких може бути в одній ареолі 3-4, сягають у довжину 3,5 см, а радіальні голки в кількості до 20 штук виростають до 2,5 см. Квітки у цього кактуса білі, лійкоподібні, до 10 см у діаметрі й до 25 см у довжину.

Ехінопсис трубкоцвітнийй (Echinopsis tubiflora)На фото: Ехінопсис трубкоцвітнийй (Echinopsis tubiflora)

Ехінопсис гачконосний (Echinopsis ancistrophora)

має форму приплюснутої кулі до 8 см у діаметрі з добре помітними горбками на ребрах. Ареоли у цього виду світлі, з них виходить від 3 до 10 світлих або білих, розлогих і відігнутих назад радіальних колючок, що сягають у довжину півтора сантиметра. Центральна колючка зазвичай одна: завдовжки до 2 см, світло-коричнева з гачкуватим кінчиком. Із боків стебла вдень розкриваються квітки, що не мають запаху, завдовжки до 15 см білого або різних відтінків рожевого кольору, аж до червоного. Плоди лілові або лілово-зелені, завдовжки до 1,5 і діаметром до 1 см.

Ехінопсис гачконосний (Echinopsis ancistrophora)На фото: Ехінопсис гачконосний (Echinopsis ancistrophora)

Ехінопсис золотистий (Echinopsis aurea)

в молодому віці має кулясту форму стебла, яке часом витягується до 10 см у висоту при діаметрі від 4 до 6 см і стає циліндричним. Стебло темно-зелене, з 14-15 високими ребрами, на яких розташовані ареоли з коричневим опушенням. З ареол виходить до 10 бічних колючок завдовжки до 1 см і до 4 центральних колючок, що сягають у довжину 3 см. Цей вид утворює безліч прикореневих пагонів. У літню пору внизу або по середині стебла формуються дзвонові квітки до 8 см у діаметрі з короткою трубкою, щетинистою оцвітиною і жовто-помаранчевими пелюстками з загостреними кінчиками. Плоди у рослин цього виду розсічені, овальні.

Ехінопсис золотистий (Echinopsis aurea)На фото: Ехінопсис золотистий (Echinopsis aurea)

Ехінопсис Хуаша (Echinopsis huascha)

– гібридний кактус із прямими або вигнутими темно-зеленими стеблами заввишки від 50 до 90 і діаметром 5-8 см, які сильно гілкуються біля основи. Стебла розділені 12-18 ребрами з білувато-коричневими опушеними ареолами, з яких розвивається 9-11 бічних колючок завдовжки до 4 см і 1-2 центральні колючки завдовжки до 6 см. Лійкоподібні квіти завдовжки від 7 до 10 см розкриваються тільки вдень. Забарвлення квіток варіюється від яскраво-жовтого до насичено-червоного. Плоди теж або жовті, або червоні, діаметром до 3 см.

Ехінопсис Хуаша (Echinopsis huascha)На фото: Ехінопсис Хуаша (Echinopsis huascha)

Ехінопсис білоквітковий (Echinopsis leucantha)

– рослина з сірувато-зеленим округлим або коротко-циліндровим стеблом до 35 см у висоту і до 12 см у діаметрі. На стеблі від 12 до 14 злегка горбкуватих тупих ребер. Із довгастих білувато-жовтих ареол зростає 8-10 жовто-коричневих радіальних колючок завдовжки до 2,5 см і одна центральна, загнута вгору голка завдовжки від 5 до 10 см. На верхній частині стебел розкриваються білосніжні квітки завдовжки до 20 см. Плоди у цього виду круглі, м'ясисті, темно-червоні.

Ехінопсис Хуаша (Echinopsis leucantha)На фото: Ехінопсис білоквітковий (Echinopsis leucantha)

Ехінопсис маміллоза (Echinopsis mamillosa)

має темно-зелене приплющене стебло заввишки до 13 см, розділене 13-17 гострими ребрами з глибокими борозенками й помітними горбками. З круглих ареол виходить від 8 до 10 шилоподібних радіальних колючок завдовжки до 1 см і від 1 до 4 центральних колючок такої ж довжини, жовтого кольору з коричневими кінчиками. Квітки лійкоподібні, трохи зігнуті, з білосніжними пелюстками й рожевуватими кінчиками, завдовжки до 15, а в поперечнику до 8 см. Плоди у цього виду кулясті.

Ехінопсис маміллоза (Echinopsis mamillosa)На фото: Ехінопсис маміллоза (Echinopsis mamillosa)

Ехінопсис багатороздільний (Echinopsis multiplex),

що сягає у висоту 15 см, теж має кулясте стебло з 12-15 ребрами, що розширюються донизу. З ареол із білою опушкою виходить від 5 до 15 радіальних жовтуватих колючок завдовжки до 2 см і від 2 до 5 центральних голок завдовжки до 4 см. Квітки рожево-білі, запашні, лійкоподібні, діаметром до 15 см.

Ехінопсис багатороздільний (Echinopsis multiplex)На фото: Ехінопсис багатороздільний (Echinopsis multiplex)

Ехінопсис субденудата (Echinopsis subdenudata),

або эхінопсис напівоголений, або эхінопсис майже голий – невеликий кактус, який підходить для створення фітокомпозицій. На його стеблі майже немає колючок. Квітки великі, білі.

Ехінопсис субденудата (Echinopsis subdenudata)На фото: Ехінопсис субденудата (Echinopsis subdenudata)

Ехінопсис Грузона (Echinopsis grusonii)

родом із Мексики. У нього кулясте глянсове темно-зелене стебло, яке з плином часу набуває бочкоподібної форми. У висоту й ширину цей кактус може сягати 1 м. У комфортних умовах він не утворює діток і не кущиться. Дорослий екземпляр налічує до 40 гострих ребер із щільно опушеними ареолами, які зливаються на верхівці в жовтуваті «шапочки». З кожної ареоли зростає до 10 золотистих радіальних колючок завдовжки до 4 см і до 4 центральних, що сягають у довжину 5 см. Через контраст між темно-зеленим кольором стебла та золотистими колючками квітникарі називають цей вид «золотою бочкою» або «золотою кулею». У кінці весни або на початку літа на вершині стебла ехінопсиса Грузона, який досяг двадцятирічного віку й роздався в діаметрі до 40 см, розкриваються поодинокі жовті квітки завдовжки до 7 і діаметром до 5 см із повстяно-опушеною трубкою і безліччю ланцетових пелюсток із витягнутими жовто-коричневими кінчиками.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.