Квітка непентес (лат. Nepenthes) є єдиним родом монотипної родини Непентесові. Назва «непентес» походить від слова «непенфа» – так у давньогрецькій міфології називалася трава забуття.

Де росте непентес? Велика частина представників цього роду зростає в тропіках Азії, зокрема на острові Калімантан. Кордон поширення непентеса на заході досягає Мадагаскару і Сейшельських островів, а на сході – Нової Каледонії, Нової Гвінеї і Північної Австралії.

Хижа рослина непентес, що харчується комахами, має міцні симбіотичні зв'язки з деякими представниками світу тварин. Наприклад, великі види рослини використовуються гірськими тупайями як біотуалети: звірята ласують нектаром непентеса й залишають у глечиках свій послід, який служить рослині добривом. А кажани умощуються в пастках поспати – тут їм не дошкуляють комахи й не доводиться конкурувати за спальне місце. Вдячні миші залишають рослині свої екскременти, що містять необхідний їй азот.

Рослина непентес – опис

Комахоїдна рослина непентес найчастіше є напівчагарником або чагарниковою міксотрофною ліаною. Довгі трав’янисті стебла рослини увінчують вузькі волосисті або гроноподібні суцвіття. У пошуках сонячного світла для суцвіть непентес стеблами підіймається по гілках і стовбурах дерев на багато метрів у висоту. Листя у непентесів велике, чергове, з опуклою серединною жилкою і відтягнутою верхівкою.

Окрім звичайних листків, на рослині розвиваються і глечикові, нижня частина черешка яких, що з'єднується зі стеблом, плоска й широка, а далі перетворюється на тонкий вусик, що обвиває гілку, на кінці якого висить глечик, схожий на дивовижну квітку. Розмір, форма й забарвлення глечика залежать від виду непентеса. У довжину пастка може бути від 2,5 до 30 см, хоча є види з глечиками по півметра. Забарвлення глечиків зазвичай яскраве – матово-біле, плямисте, червоне або світло-зелене в багряних цятках. Верхній край глечика загнутий досередини й вкритий ліловими чи рожевими борозенками. Особливі клітини, розташовані на внутрішньому краї глечика, виробляють солодкий нектар, глечик заповнений водою або травною рідиною, що містить фермент непентесин, а його горловина прикрита кришечкою, що оберігає пастку від потрапляння в неї сміття. Комахи, приваблені ароматом нектару, заповзають під кришечку, зісковзують у травну рідину й тонуть у ній. Перетравлення їжі триває від 5 до 8 годин, у результаті від комах залишається тільки хітинова оболонка. Іноді в глечики потрапляють навіть птахи, земноводні та гризуни.

Квітки у непентеса непримітні, дводомні, позбавлені пелюсток, із черепицеподібними чашолистиками. Плід – шкіряста коробочка, розділена перегородками на камери, у кожній із яких зріють дрібні насінини.

У кімнатній культурі непентес поки зустрічається нечасто, оскільки майже всі представники роду завеликі для домашніх теплиць, а тримати хижий непентес на підвіконні складно – йому потрібна висока вологість повітря. Найкраще вирощувати непентес в оранжереях, а невеликі їх види на «закритому тропічному вікні».

Догляд за непентесом у домашніх умовах

Як доглядати за непентесом

Непентесу потрібне яскраве, але розсіяне світло, тому найкраще тримати рослину на південному або східному підвіконні, захистивши від полуденних палючих променів напівпрозорою тканиною чи папером. Вирощуючи непентес на західному або північному вікні, організуйте для нього додаткове освітлення. У зимовий час штучне підсвічування має працювати упродовж 16 годин.

За вимогами до температурних умов види непентеса можна поділити на дві групи:

• гірські – цим рослинам комфортно розвиватися навесні й улітку при температурі 18-20 ºC, а взимку – при 12-15 ºC. Занадто висока температура впродовж тривалого часу може спровокувати розвиток захворювань;
• рівнинні непентеси воліють у літню пору температуру від 22 до 26 ºC, а ось узимку вона має бути в межах 16-20 ºC. При нижчих температурах може виникнути загроза життю рослин.

Регулярно провітрюйте приміщення, щоб повітря в ньому не застоювався, але бережіть непентес від протягів і намагайтеся якомога рідше його пересувати, бо рослина не любить переміщень і поворотів навколо осі. Якщо ви її потривожите, непентес може завмерти на місяць-півтора й перестане формувати глечики.

Оскільки непентес є ліаною, вам варто приготувати для нього опору, до якої його потрібно буде підв'язати, тільки-но він сягне у висоту півметра. Найкраще встановити опору при пересадці однорічної рослини.

Полив непентеса

Догляд за непентесом передбачає такий обов'язковий пункт, як регулярне зволоження субстрату. Для поливу рослини використовують дистильовану чи бодай фільтровану, відстояну або дощову воду кімнатної температури, а краще на кілька градусів теплішу. Спосіб поливу непентеса – нижній, після чого потрібно обов'язково дозволити стекти зайвій воді. У весняний і літній час субстрат у горщику має весь час бути злегка вологим, взимку непентес поливають через кілька днів після того, як підсохне верхній шар субстрату завтовшки 5 мм. Якщо рослина зимує в прохолоді, полив має бути обережним і не дуже рясним.

Вологолюбний хижак непентес потребує не тільки вологого ґрунту – багатьом видам необхідна також підвищена вологість повітря в межах 70-90 %. Однак серед непентесів, вирощуваних у кімнатній культурі, багато таких, яким досить рівня вологості 40 % удень і 50 % уночі. Поспостерігайте за станом рослини в звичайних для вас умовах – цілком можливо, що вона зуміє адаптуватися до вологості повітря вашого житла, але якщо цього не станеться, обприскуйте її щодня відстояною водою й помістіть горщик із непентесом на піддон із вологим торфом або керамзитом.

Пересадка непентеса

Пересаджують непентес тільки в разі потреби, яка виникає, наприклад, коли на субстраті з'явиться цвіль або горщик перестане відповідати розмірам кореневої системи. У ролі посуду використовують горщики, підвісні кошики для орхідей або кашпо, причому діаметр посуду мусить бути не менше 14 см. Субстратом може служити магазинний ґрунт для орхідей. Якщо ж ви волієте підготувати ґрунт для непентеса власноруч, змішайте три частини листової землі, дві частини торфу, одну частину піску й додайте в цю суміш трохи деревного вугілля. Або до двох частин перліту й однієї частини вермикуліту додайте дві частини верхового торфу. Майте на увазі, що непентес не любить кислих ґрунтів.

Пересадку здійснюють навесні. Якщо рослина абсолютно здорова, її перевалюють зі старого посуду в новий, намагаючись не пошкодити коріння. Але якщо вас турбує вигляд непентеса, вийміть рослину зі старого горщика, очистіть кореневу систему від субстрату і промийте її дистилятом, після чого закінчіть пересадку звичайним способом, полийте субстрат і обприскайте непентес по листю розчином Фундазолу або Топаза таким чином, щоб склад потрапив і в субстрат. Якщо вкорінення непентеса пройде успішно, через кілька тижнів обприскайте квітку й пролийте її субстрат розчином Циркону з розрахунку 2-3 краплі препарату на 200 мл дистильованої води. Після правильно виконаної пересадки непентес проживе в новому горщику 3-5 років, а якщо в ролі субстрату ви використовуєте вулканічний камінь, мінеральну вату, кокосову шкаралупу або будь-які інші матеріали, що повільно розкладаються, то наступного разу пересадка рослині знадобиться тільки років через 10.

Удобрення непентеса

Вносити добрива в ґрунт непентеса нема потреби, оскільки хижа квітка здобуває собі харч, поїдаючи комах. Але не буде й шкоди, якщо ви в літній час один раз на місяць внесете в субстрат комплексне квіткове добриво в суміші втричі слабкішій, ніж рекомендовано для кімнатних рослин: якщо ви перегодували непентес добривами, він не формуватиме глечиків.

Непентес у домашніх умовах годують один раз на місяць, вкидаючи в глечик метелика, павучка або муху – по одній комасі в один глечик, причому не в усі, а тільки в половину, інакше рослина загине від надлишку азоту. Комаха обов'язково має бути жива. Травний секрет утворюється в горнятках тільки раз, і якщо раптом глечик спорожнів, він уже не працюватиме як шлунок, тому не вкидайте в нього комах – це призведе лише до загибелі листка. Щоб продовжити життя порожнього глека, заповніть його на третину дистильованою водою.

Цвітіння непентеса

Догляд за непентесом під час цвітіння

Квіти непентеса правильні, червонувато-коричневі, зібрані в прямостоячі суцвіття, цвітуть досить довго, іноді понад півроку. Ефектними їх не назвеш, але все ж їхня незвичайність приваблює.

Непентес узимку

Непентес не потребує спокою, але в зв'язку з тим, що наші зими не схожі на тропічні, утримання рослини має свої тонкощі. З настанням глибокої осені припиняють усілякі підгодівлі рослини, і перерви між поливаннями стають довшими. Не нервуйте через те, що глечики починають зсихатися – це пояснюється тим, що в приміщенні взимку занадто сухе повітря. Навесні, перед початком нового вегетаційного періоду, обріжте все листя майже дощенту, відновіть нормальний полив, внесіть у субстрат розчин добрив, і непентес знову піде в ріст.

Розмноження непентеса

Вирощування непентеса з насіння

Генеративне розмноження непентеса – процес цікавий і не дуже складний, якщо не враховувати факту, що купити посівний матеріал вам навряд чи вдасться: хоч би що обіцяли вам продавці, замість насіння непентеса ви, найімовірніше, отримаєте насіння якоїсь іншої рослини. Ще одна проблема генеративного розмноження полягає в тому, що насіння непентеса зберігає прорісність не довше 2-3 тижнів. Але якщо вам вдалося роздобути свіжий посівний матеріал, вам майже напевно вдасться виростити непентес із насіння.

Насіння рівномірно розподіляють по поверхні ретельно промитого і продезінфікованого упродовж 2-3 хвилин у мікрохвильовці зволоженого сфагнуму, укладеного потім у пластикову посудину з дренажними отворами. Посіви зволожують із дрібнодисперсного розпилювача, занурюють у пластикову коробку, накривають її прозорою кришкою, щоб створити навколо посівів максимальну вологість повітря, і поміщають у тепличку під фітолампи. Вам належить щодня провітрювати посіви та вимірювати в теплиці вологість і температуру повітря, які слід підтримувати на рівні 20 ºC і 90-100 % відповідно. Щойно з'являться паростки, доглядайте за ними, як за сходами будь-яких тропічних рослин, але постарайтеся розтягнути їхню адаптацію до умов вашого житла на кілька тижнів.

Розмноження непентеса живцями

Набагато простіше розмножувати непентес вегетативними способами, наприклад, живцюванням, тим більше, що напровесні після обрізування непентеса у вас буде безліч живців для вкорінення. Ідеальний живець – відрізок із трьома листками, які вкорочують на 2/3. Якщо живець верхівковий, маленький верхній листок можна не обрізати. Перед посадкою живці на 30 хвилин поміщають у розчин Корневіну, після чого зрізи присипають товченим вугіллям.

Посудину для посадки живців потрібно добре вимити з хлоркою, після чого обов'язково обполоснути дистилятом. Субстрат для живцювання складають із кокосового волокна, сфагнуму й торфу в співвідношенні 3:2:5 з додаванням незначної кількості вермикуліту, після чого ґрунт має пройти обробку в мікрохвильовці упродовж 15 хвилин. Не забудьте субстрат перед цим зволожити дистильованою водою.

Нижній зріз живців занурюють у ґрунт не менш ніж на 5 мм, обережно притискають навколо живців субстрат, поливають його дистилятом, а живці обприскують розчином Фундазолу, після чого посудину поміщають у тепличку – під великий поліетиленовий пакет або прозорий пластиковий ковпак. Містять тепличку в світлому місці при температурі 23 ºC. Через два тижні потрібно обприскати живці й пролити субстрат розчином Циркону – 2-3 краплі препарату розчиняють у 200 мл дистильованої води. Укорінення зазвичай триває місяць або півтора, але вже за два тижні стане ясно, чи взялися живці: якщо вони потемніли, значить, укорінення не відбулися, але якщо висаджені відрізки дадуть нові паростки з глечиками, можна вважати, що процес пройшов успішно. А через рік можна буде перевалити нові рослинки в персональні горщики.

Розмноження непентеса поділом куща

Розмножується непентес і поділом куща при пересадці, проте його коріння настільки тендітне, що його легко можна пошкодити. Якщо ж у вас є досвід у таких питаннях, то ризикніть здійснити цей вид розмноження. Порядок поділу куща непентеса нічим не відрізняється від процесу поділу інших рослин.

Хвороби і шкідники непентеса

Хвороби непентеса

Іноді листя непентеса вкриваються бурими або червоними плямами, що є ознакою грибкового захворювання, котре розвивається на тлі підвищеної вологості ґрунту й повітря. Для лікування рослини від інфекції використовують обробку фунгіцидними препаратами. Якщо стебло непентеса чорніє, а листя морщиться та никне, значить, ви занадто часто його поливаєте, і у нього гниє коріння. А чому у непентеса гниє листя? З тієї самої причини – через надмірне зволоження. Спробуйте врятувати квітку, вийнявши її з субстрату, обережно обрізавши стерильним інструментом підгнилі органи та ділянки, обробивши зрізи товченим вугіллям і пересадивши рослину в новий стерильний субстрат. Якщо непентес врятувати не вдалося, укореніть якнайбільше живців, і цілком можливо, що через певний час у вас виростуть нові непентеси.

Невчасне жовтіння листя свідчить про те, що рослині бракує харчування, а якщо листя червоніє, то ймовірно, що це наслідок сонячного опіку. Коричневі плями з некрозними ділянками на листках свідчать про те, що для непентеса забагато світла, а від недостатнього освітлення рослина болісно витягується, але при цьому її розвиток сповільнюється, листя росте дрібне, а глечики не формуються.

Шкідники непентеса

З комах непентес ушкоджують попелиця (тля) й борошнисті червці. Червці висмоктують із молодих пагонів і листя рослини соки, що уповільнює їхнє зростання. Щоб захистити непентес від появи червців, своєчасно видаляйте сухе листя й утримуйте рослину в чистоті – мийте її й обприскуйте, тому що червці не люблять вологи. Якщо ж вони все-таки з'явилися, видаліть їх механічно змоченими в пиві, спирті або мильному розчині ватним тампоном чи вушною паличкою, після чого обробляйте непентес упродовж шести тижнів препаратом на основі імідаклоприду з інтервалом між сеансами 7-10 днів.

На жаль, попелицю на рослинах виявляють уже тоді, коли стає очевидною завдана нею шкода – колонії шкідника розташовуються на споді листків, які вкриваються паддю і поступово жовтіють. Окрім того, тля переносить вірусні та бактеріальні хвороби, від яких немає лікування. Найбільш нешкідливий для рослин спосіб позбутися від попелиці – розвести 20 г натертого зеленого калійного мила в 1 л води й помити цим розчином рослину, не забувши захистити субстрат від потрапляння в нього мильної води. Замість зеленого можна використовувати господарське мило або рідкий засіб для миття посуду. З хімпрепаратів проти попелиці ефективні Антитлін, Біотлін, Карате і Децис, що мають низьку токсичність.

Види і сорти непентеса

У природі налічується 7 видів непентеса, а місце в класифікації ще 247 гібридних рослин поки перебуває під питанням. Вирощувані в кімнатній культурі непентеси входять і в одну, і в іншу групу. Пропонуємо вам опис найпоширеніших у культурі рослин:

Непентес алата (Nepenthes alata)

або непентес крилатий, родом із Філіппін. У природі він сягає в довжину від 1,5 до 4 м. Листові пластини у рослин цього виду зелені, довгасті чи ланцетоподібні, з гострими верхівками. Глечики непентеса крилатого мають світле, але яскраве салатове забарвлення з червоним крапом. Суцвіття волотисті або гроноподібні;

Непентес Ражда (Nepenthes Rajah)

– рідкісна й найбільша в світі ліана, виростає в природних умовах до 6 м. Її глечики сягають завширшки 16, а в довжину 35 см. Ця рослина харчується не тільки комахами, а й невеликих розмірів хребетними;

Непентес мадагаскарський (Nepenthes madagascariensis)

– комахоїдний багаторічник заввишки від 60 до 90 см із довгасто-ланцетними листками й крилатими малиновими глеками завдовжки до 25 см;

Непентес Рафлезі (Nepenthes rafflesiana)

– це суматранський епіфіт з овальними ланцетними листками завдовжки до 50 і завширшки близько 10 см. Світло-зелені в червоних смугах і плямах глечики сягають у довжину від 10 до 20, а в ширину від 7 до 10 см. Внутрішня порожнина глечика забарвлена в блакитний відтінок і вкрита червоними плямами;

Непентес усічений (Nepenthes truncata)

– ендемік із філіппінського острова Мінданао, що росте в горах на висоті від 230 до 600 м. Деякі його різновиди можна зустріти і в більш високогірних районах. Глечики цього виду сягають у довжину 50 см, тому вирощують рослину переважно в оранжереї;

Непентес граціозний (Nepenthes gracillima)

в природі сягає в довжину 5 м. У нього довге, але вузьке листя і зелені глечики циліндричної форми з червоним і темно-зеленим крапом;

Непентес Міранда (Nepenthes Miranda)

– напівепіфіт із великими глеками їдкого зеленого кольору в яскраво-червоних цятках;

Непентес великий (Nepenthes maxima)

зростає в довжину всього до 3 м. У нього довгі – до 30 см – вузькі листки. Верхні глечики циліндричної форми виростають у довжину до 30 см, нижні колбоподібні значно коротші. Забарвлення пасток жовто-зелене, їхня поверхня вкрита бородавчастими червоними виступами;

Непентес Аттенборо (Nepenthes attenboroughii)

виростає на філіппінському острові Палаван. Це чагарник заввишки до 1,5 м з гілками завтовшки до 3,5 см, зі шкірястими, майже сидячими листками й глечиками об'ємом до 1,5 л, завдовжки близько 25 і завширшки близько 12 см. Забарвлення глечиків яскраво-салатове з пурпуровим штрихом;

Непентес двошпорний (Nepenthes bicalcarata)

– один із найбільших і найпривабливіших видів непентеса. У нього шкірясті черешкові листки зворотно-яйцеподібно-ланцетної форми, що сягають у довжину 80, а в ширину 12 см. Глечики у цього виду зелені, оранжеві або червоні.

Окрім описаних, у культурі відомі такі непентеси, як волохатий, Первілла, білооблямований, скатний, стінолистий та інші.

• Нематантус (гіпоцірта): вирощування вдома, види і сорти
• Неріне (Nerine): догляд, фото, види