Тис (лат. Taxus) – рід родини Тисові, який налічує 8 видів хвойних повільнозростаючих чагарників і дерев. Один вид зростає в Європі й на півночі Африки, три – в Азії, зокрема на Далекому Сході, а чотири – в Північній Америці. Сьогодні рослини цього роду, завдяки своїй невибагливості та високій декоративності, широко використовуються в ландшафтному дизайні й озелененні, проте в природі тис зустрічається дедалі рідше.
Тисові
У цю реліктову родину входить близько тридцяти видів хвойних рослин, поширених у районах із теплим і м'яким кліматом Північної півкулі, окрім австротаксуса колосистого та тиса целебеського, які ростуть нижче екватора. Переважно це вічнозелені рослини, але є в співтоваристві й листопадні види.
Листя у тисовий хвойне, чергове, жорстке, ланцетне чи лінійне. Чоловічі квітки, що формуються в пазухах, поодинокі або зібрані по 6-8 штук у пучки, жіночі утворюються на коротких бічних пагонах попарно, але розвивається лише одна насіннєбрунька. Яйцеподібні насінини-кістянки забезпечені м'ясистим оливковим із бордовими смужками утворенням, яке називається аріллус.
Відомі тисові з юрського періоду, що підтверджено розкопками в Йоркширі та Швеції. Цікаво, що в деревині тиса немає смоляних ходів, і це відрізняє його від інших хвойників. Окрім того, деревина тиса міцна, пружна, легко піддається поліруванню, не гниє і має червонуватий відтінок, який після намокання стає червоно-фіолетовим. Завдяки цим якостям деревина тиса має надзвичайну цінність. Затребувані й декоративні якості дерева. У культурі популярні такі види тиса, як ягідний, канадський і гострий.