Папороті

Папороті – найдавніша група рослин. У палеозой і мезозой папороті були великими деревами, а їхня деревина послужила згодом основою для утворення кам'яного вугілля. Пік популярності папоротей серед садоводів-любителів теж залишився в минулому, але їх, як і раніше, вирощують як у кімнатній, так і в садовій культурі.

Характерною особливістю папоротей є їхнє листя, яке правильніше називати ваями. Ці рослини всупереч легендам і переказам ніколи не цвітуть, а розмножуються вони в дикій природі спорами, які дозрівають на нижньому боці вай. Спори після дозрівання падають на землю, і з них виростають листкові пластинки, котрі продукують статеві клітини.

Ростуть папороті в помірній температурі, під яскравим розсіяним світлом, у трохи вологому ґрунті й вимагають підвищеної вологості повітря. Розмножують їх зазвичай поділом при пересадці, яку, можливо, доведеться робити щорічно. Деякі види розмножуються пагонами-столонами. Можливе вирощування папоротей і зі спори, але це довгий і складний процес.

Існує більше десяти тисяч видів папоротей, із яких у культурі найпопулярнішими є нефролепіс, аспленій, пеллея, даваллія, багаторядник, орляк, адіантум, птерис (крильник), флебодіум, циртоміум.

Папороть адіантумРослина адіантум (лат. Adiantum), або адіант – рід папоротей монотипної родини Птерисові, що налічує близько двохсот видів. Назва рослини складається із заперечливої частки «a» (не-, без-), друга частина слова в перекладі із грецької означає «зволожувати», «змочувати». Склавши значення цих слів, можна трактувати назву «адіантум» як «рослина, що не промокає» – і справді, листя рослини має властивість відштовхувати вологу, залишаючись сухим.

Продовжити читання  

Папороть нефролеписРослина нефролепис (лат. Nephrolepis) належить до роду папоротей родини Ломаріопсисові, у деяких класифікаціях його відносять до родини Даваллієві. Латинська назва утворена із грецьких слів «nephros» і «lepis», що означають в перекладі «брунька» і «луска» і які містять натяк на форму покривальця. У природі виростає близько 30 видів нефролеписів, поширених по всьому світу, проте батьківщина рослини нефролепис – тінисті ліси тропіків Африки, Америки, Австралії та Південно-Східної Азії.

Продовжити читання  

Вам може бути цікаво
Ми використовуємо файли cookies.
Детальніше Зрозуміло