Еухаріс
Еухаріс (Eucharis), або Амазонська лілія, як його називають у народі, – неймовірно гарна квітка. Варто побачити його в цвітінні один раз, і ви ніколи його не забудете. Батьківщина рослини – тропіки Центральної і Південної Америки, верхів'я Амазонки і Колумбія. Був завезений до Європи в першій половині ХІХ століття і дуже швидко став окрасою всіх ботанічних садів. Назва «еухаріс» означає «сповнений грації», «найчарівніший». Цей рід з родини амарилісових включає в себе лише десять видів.
Квітка еухаріс
Головне достоїнство еухаріса полягає в тому, що він, на відміну від інших амарилісових, не втрачає своєї високої декоративності цілий рік: його темно-зелені блискучі листки навіть в період спокою виглядають дуже імпозантно. Листова пластина еухаріса велика, до 40см завдовжки і 20см завширшки, злегка зморшкувата, з яскраво вираженими поздовжніми жилками. У період спокою кімнатний еухаріс може втратити лист-другий, але не більше, якщо тільки це не пов'язано з яким-небудь захворюванням.
Цибулина еухаріса округлої форми, до 5 см в діаметрі, вся покрита золотисто-коричневими лусочками. Цибулини різного віку можуть давати квітки в різний час, і якщо ви посадите в один горщик цибулини різного розміру, то отримаєте довгоквітучу рослину. Схожі на нарцис ароматні квітки 10-12см в діаметрі розташовуються на довгому (60-70см) квітконосі. Зазвичай вони білі, але іноді кремові або блакитні. Квітки зібрані в суцвіття по 2-6 штук, в середині кожної квітки – серцевина з зубчастої облямівкою.
Догляд за еухарісом
Амазонська лілія любить яскраве розсіяне світло, але чудово почувається і в напівтіні, тому їй підійдуть східні і західні вікна. Бережіть рослину від прямих сонячних променів, вона їх погано переносить. Температура в період росту повинна бути 23-30 градусів, взимку – 15-18°С. Захищайте еухаріс від холодних протягів, не тримайте взимку поблизу відкритих вікон. Свіже повітря – тільки влітку, в період теплих ночей.
Рослина потребує високої вологості повітря, тому, поки немає квіток, обприскуйте її якомога частіше. З початку цвітіння просто протирайте листя еухаріса вологою губкою, бо квітки від крапель вологи пошкоджуються. Під час активного росту і цвітіння грунт весь час повинен бути вологим, але, щоб уникнути застою в листках вологи, що призводить до загнивання цибулини, подбайте про те, щоб грунт був добре дренованим. Між щедрими поливами давайте грунту просихати.
У період спокою, який триває 1-1,5 місяці, полив еухаріса скорочують, зволожуючи грунт тільки тоді, коли субстрат висохне наполовину. Води повинно бути небагато, щоб грунт не був занадто вологим, використовувати для поливу потрібно теплу відстояну воду. Дуже важливо організувати для еухаріса в цей час хороше освітлення. Підживлення добривами потрібно припинити відразу після того, як рослина відцвіте, в період вегетації ж використовуються універсальні мінеральні рідкі добрива, розведені у відповідності до інструкції.
Великі екземпляри еухаріса пересаджують раз на 3-4 роки, коли материнська цибулина сильно обросте дітками. Горщик завжди вибирайте просторий, щоб не вплинути на цвітіння еухаріса. Субстрат повинен бути з хорошою вологоємністю і складатися з чотирьом частин листової землі, двох частин компосту, двох – крупнозернистого піску і однієї частини суглинку. Розмножується рослина дочірніми цибулинами, які, відокремивши від материнської цибулини, занурюють в субстрат на 4-5см і перший час поливають вкрай рідко. Через 1-1,5 місяця, коли з'являться перше листя, починають підживлювати молоду рослину.
Еухаріс іноді вражає попелиця, іноді – павутинний кліщ, а також трипси і щитівки. Листя починає бліднути, сохнути і опадати. Сприяє появі шкідників висока температура і низька вологість повітря. Позбутися від шкідників можна, протерши листя рослини мильною губкою, а потім обприскавши його п'ятнадцятивідсотковим розчином актелліка або яким-небудь іншим інсектицидом.