Лікоріс (лат. Lycoris) – рід квіткових багаторічників родини Амарилісових, що складається з понад 20 видів. Походять представники роду зі Східної та Південної Азії: Японії, Таїланду, Лаосу, Південної Кореї, Непалу, Пакистану, зі сходу Ірану та півдня Китаю. Деякі види були завезені в Техас, Північну Кароліну й інші американські штати, і частину з них у нових умовах натуралізовано. В англомовних країнах квітку лікоріс називають ураганною або павуковою лілією.

У квітницькій літературі можна зустріти японську назву лікоріса – «хіганбана». Має рослина ще одну назву – квітка смерті: лікоріс традиційно висаджують на цвинтарях.

Квітка лікоріс – опис

Листя лікоріса сягає в довжину від 30 до 60 см, а в ширину – всього 5-20 мм. Стебло у лікоріса прямостояче, заввишки від 30 до 90 см. Одна рослина може дати до 7 квітконосів із запашними квітками червоного, помаранчевого, жовтого, золотистого, лілового або білого кольору. Квітки у лікоріса двох видів: у одного виду тичинки довші за оцвітину в кілька разів, у другого вони лише трохи підносяться над пелюстками. Плід лікоріса – триканальна коробочка з насінням. Багато видів роду безплідні й розмножуються тільки вегетативно.

Лікоріс має одну біологічну особливість: квітки та листя рослини ніколи не зустрічаються одне з одним. Коли цвіте лікоріс? Улітку цибулини лікоріса відпочивають у ґрунті, на початку вересня вони викидають квітконоси, стрімко набирають висоту: за 4-5 днів стрілки можуть вирости до 50 і більше сантиметрів. На кожному квітконосі розкривається по 4-5 схожих на лілії лійчастих квіток із великою кількістю тичинок, через що квітки й подібні до павуків. Триває цвітіння лікоріса до двох тижнів, потім квітки в'януть, і тільки після цього рослина починає формувати стрілоподібне листя, яке зберігається впродовж усієї зими і гине на початку літа.

Посадка лікоріса у відкритому ґрунті

Коли садити лікоріс у ґрунт

Найкраще садити лікоріс восени, за місяць до настання холодів, щоб цибулини встигли адаптуватися в ґрунті та відростити коріння. Можна при необхідності висадити цибулини в ґрунт і навесні, але рослини майже напевно хворітимуть. У будь-якому разі не варто чекати, що примхлива павукова лілія зацвіте вже в наступному році.

Аби вирощування лікоріса виявилося успішним, потрібно правильно вибрати для нього місце та створити умови, максимально наближені до природних. Підійдуть лікорісу захищені від вітру та протягів ділянки в притінку великих листяних дерев.

Як посадити лікоріс

Лікоріс найкраще росте на піщаних ґрунтах. Перед посадкою очистіть ділянку від бур'яну, перекопайте її, якщо це необхідно, з торфом, піском і гумусом й розрівняйте поверхню.

Великі цибулини лікоріса, вкриті темно-коричневими лусками, заглиблюють щонайменше на 14 см, щоб вони не вимерзли в морози. Відстань між ямками має бути 25-30 см: щорічно цибулини обростають дітками, кожній з яких потрібна певна площа живлення. У ямку потрібно укласти шар піску, злегка втиснути в нього цибулину, засипати її догори піском, а простір, що залишився, заповнити ґрунтом. Після посадки поверхню ділянки ущільнюють і рясно поливають.

Догляд за лікорісом у саду

Вирощування лікоріса в саду

Посадка лікоріса та догляд у відкритому ґрунті за цією екзотичною рослиною особливих зусиль не зажадає. Вам доведеться виконувати кілька простих маніпуляцій: поливати рослину, розпушувати навколо неї ґрунт, видаляти бур'ян, уносити добрива й готувати лікоріс до зими. Час від часу доводиться пересаджувати рослину та знищувати атакуючих її шкідників.

Полив і підживлення лікоріса

Особливо потребує лікоріс поливань у період активного росту квітконосів і листя. У цей час ґрунт на ділянці слід регулярно зволожувати, не допускаючи його висихання. Ґрунт має бути весь час злегка вологим. Коли лікоріс занурюється в спокій (а відпочиває рослина не тільки влітку, а й узимку), полив ґрунту припиняють.

Внесення добрив на ділянку з лікорісом процедура необов'язкова: якщо у вашої лілії здоровий і гарний вигляд, значить, живлення їй вистачає. Але якщо ви помітили, що лікоріс прив’яв або ослаб, внесіть у ґрунт мінеральні добрива для цибулинних культур.

Пересадка лікоріса

Щорічної пересадки, як багато цибулинних рослин, лікоріс не вимагає, він може рости на одному місці до 5 років, однак потім цибулини все-таки потрібно викопати, розділити й пересадити.

Підготуйте спочатку для лікоріса нову ділянку, після чого викопайте цибулини, обережно відокремте від них діток, присипте місця розломів вугільним порошком або золою і висадіть посадковий матеріал на новому місці, дотримуючись уже описаного нами поряду. Якщо пересадка здійснюється восени, ділянку не поливають. Майте на увазі, що впродовж одного-двох років після пересадки лікоріс може не цвісти. Не діліть рослину занадто часто: від цього вона слабшає. Всі частини лікоріса отруйні, тому працюйте в рукавичках.

Розмноження лікоріса

Найчастіше лікоріс розмножують вегетативно, тобто дочірніми цибулинами, оскільки насіння лікоріса отримати важко: багато видів рослини їх просто не утворюють. Спосіб розмноження дітками простий у виконанні, і ми вам щойно його описали.

Лікоріс після цвітіння

Після того, як зів'януть квіти лікоріса, почне формуватися його листя. У кінці осені слід видалити сухі органи рослини, але викопувати цибулини на зиму не потрібно: вони глибоко вкорінюються і не бояться навіть сильних морозів. Якщо передбачається безсніжна холодна зима, укрийте ділянку шаром сухого листя або ялиновим гіллям. Із настанням весни укриття можна зняти.

Шкідники і хвороби лікоріса

Ні хвороби, ні шкідники лікорісу не дошкуляють, проте його можуть пошкоджувати нарцисові мухи, тому в цілях профілактики полийте ділянку в період активного росту розчином інсектицидного препарату.

Види і сорти лікоріса

У культурі вирощують не так уже й багато видів лікоріса, і ми познайомимо вас із деякими рослинами цього роду, які найчастіше зустрічаються в садах.

Лікоріс золотистий (Lycoris aurea)

Вид родом з Японії і Китаю, що витримує заморозки тільки до -5 ºC, і тому в умовах середньої смуги його краще вирощувати як кімнатну культуру. У висоту рослина сягає 60 см, а в поперечнику – близько 20 см. Трубчасті яскраво-жовті квітки лікоріса золотистого діаметром до 10 см розпускаються в кінці весни або на початку літа й формують суцвіття з 5-6 штук.

Лікоріс лускатий (Lycoris squamigera)

Походить з Японії і сягає у висоту 60-70 см. У нього ременеподібне широколінійне прикореневе листя, що з'являється вже після того, як зів'януть зібрані в пучок по 6-8 штук запашні лійкоподібні бузково-рожеві квітки з жовтим центром і відігнутими частками оцвітини. Цей вид не утворює насіння, тому розмножують його дочірніми цибулинами.

Лікоріс променистий (Lycoris radiata)

В природних умовах зустрічається в Непалі, Кореї та Китаї, натуралізований він також у США, Японії та інших країнах. Лікоріс променистий – багаторічна рослина, яка формує квітки раніше листя. У висоту квіткові стрілки лікоріса променистого можуть сягати від 30 до 70 см. Розташовані паралельно один одному довгі листки завширшки не більше 1 см іноді вигинаються з середини пластини. У квіток неправильної форми бічні пелюстки нагадують довгі й тонкі вусики, відхилені назад, а в їхньому центрі розташований пучок коротких і широких пелюсток дугоподібної хвилястої форми.

Лікоріс криваво-червоний (Lycoris sanguinea)

Компактний вид, що сягає у висоту 45 см. Цей лікоріс утворює в квітні крихітне листя, яке гине вже в червні, а цвіте рослина в серпні яскравими червоними квітками діаметром близько 5 см.

• Лікарські садові рослини і квіти. Частина III
• Лілії – догляд у саду