Проліска (сцила) – посадка та догляд у відкритому ґрунті, види і сорти

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Квітка сцила або проліскаПроліска (лат. Scilla) належить до роду цибулинних багаторічників родини Спаржеві, хоча раніше вона входила в родину Гіацинтові або Лілейні. Інша назва проліски – сцила. Іноді проліски плутають із пролісником або підсніжником. Рід охоплює близько 90 видів рослин, що зростають на гірських луках і рівнинах Азії, Африки та Європи. Рослина сцила отримала своє ім'я від грецької назви морської цибулі – skilla, яка раніше належала до родини Лілейних. Вирізняються квіти проліски високою декоративністю й морозостійкістю, стійкістю до хвороб і здатністю адаптуватися до будь-яких умов.

Прослухати статтю

Квітка сцила (проліска) – опис

Проліска є багаторічною цибулинною рослиною. Цибулини сцили – округлі або яйцеподібні, в темно-сірих, фіолетових або коричневих зовнішніх лусках. Листя лінійне, прикореневе, з'являється раніше або одночасно з верхівковими гроноподібними суцвіттями на безлистих квітконосах. Характерною особливістю листя сцили є те, що в похмурі й холодні дні воно притиснуте до ґрунту, а в теплу і сонячну погоду набуває положення, близького до вертикального. Суцвіття проліски складаються з одиночних квіток. Блакитні проліски – звичайне явище, але бувають види й сорти з фіолетовими, білими, пурпуровими та рожевими квітками. Плід сцили – коробочка з чорним насінням неправильної яйцеподібної форми. Поряд із такими квітами, як крокус (або шафран), брандушка, горицвіт (або адоніс), білоцвіт, ерантус, борець (або зозулині черевички чи сон-трава), гіацинт, зірочки, мускарі, нарцис, підсніжник, пушкінія, примула, хіонодокса, карликовий ірис, рябчик і жовтець, квітка сцила є первоцвітом. Цвітуть проліски зазвичай напровесні, хоча є види, що зацвітають восени.

Тема нашої статті – посадка проліски і догляд за нею у відкритому ґрунті.

Посадка сцили у відкритий ґрунт

Коли садити проліски в ґрунт.

Посадка і догляд за сцилою у відкритому ґрунті зовсім не становлять складності. Висаджують рослину проліску найчастіше на альпійських гірках, бордюрах, у міксбордерах або рокарії. Дуже ошатно виглядають також пристовбурні кола плодових дерев, прикрашені напровесні квітучими пролісками. Посадка сцили може проводитися навіть під час цвітіння, проте весняні проліски краще висаджувати після відмирання листя, з другої половини червня, а сцили, що цвітуть восени – за місяць до розвитку квітконосів. Як і всі квіти, проліска любить гарне освітлення, хоча може рости і в притінку, причому весноцвіті види більш світлолюбні, ніж ті, що цвітуть восени.

Вирощування сцили (проліски) в саду

Як садити проліски в ґрунт.

Посадка і догляд за пролісками починається з підготовки ділянки. Найкращий ґрунт для сцили – багатий на органіку, що містить листовий перегній і мінеральні компоненти. Щоби проліски добре росли в вашому саду, потрібно додати в садовий ґрунт трохи лісового ґрунту з напіврозкладеним листям і корою дерев. Ґрунт для проліски має бути помірно вологим, але болотистих ґрунтів, як і кислих, вона не любить. Оптимальний водневий показник ґрунту для проліски – 6,5-7,0 pH.

Цибулини проліски поміщають у ямки, розташовані на відстані 5-10 см одна від одної, на глибину від 6 до 8 см залежно від калібру посадкового матеріалу.

Догляд за сцилою в саду

Як виростити проліски.

Мабуть, сцила – одна з найневибагливіших весняних рослин. Догляд за пролісками полягає в поливаннях з обов'язковим подальшим розпушуванням ґрунту на глибину 2-2,5 см і видаленням бур'янів. Поливати сцили краще вранці, намагаючись лити воду так, щоб вона не потрапляла на квітки – від цього проліски втрачають декоративність. Щоб полегшити собі працю, замульчуйте посадку листяним перегноєм, після чого вам і поливати, і розпушувати ґрунт доведеться рідше.

На підживлення напровесні комплексним добривом, наприклад, нітрофоски, проліска відгукнеться рясним цвітінням, але види сцили, квітучі восени, краще восени і підживлювати. До розчину комплексного мінерального добрива бажано додавати мікроелементи кальцій, залізо, мідь і магній.

Не завадить знати, що багато видів сцили розмножуються самосівом, і якщо ви не хочете, щоб проліски раптом зацвіли в місцях, відведених для інших рослин, своєчасно видаляйте у них насінники.

Цвітіння проліски (сцили)

Пересадка проліски (сцили) в саду.

Догляд за сцилою передбачає пересадку рослини один раз на три роки. Аби проліски не втрачали своєї декоративності, їх потрібно викопувати і, відокремивши від цибулин діток, розсаджувати якомога швидше, щоб уникнути загнивання цибулин. Найкращий час для цієї процедури – кінець вересня або початок жовтня.

Розмноження сцили.

Розмножується сцила цибулинами і насінням. Спосіб розмноження цибулинами ми вам щойно описали. Що ж до насіннєвого розмноження, то перше завдання – це отримати посівний матеріал: тільки-но коробочки з насінням пожовтіють і почнуть розтріскуватися (а відбувається це приблизно в кінці червня), потрібно зрізати коробочки, добути з них насіння і посіяти його. Прорісність насіння проліски невисока, і цвітіння сцили з насіння ви дочекаєтеся тільки через 3-4 роки. Розсаджувати вирослі з насіння проліски вперше вам доведеться не раніше, ніж через п'ять років – потрібно дати рослині час примножити квітконоси і наростити побільше діток.

Шкідники і хвороби сцили (проліски).

Як і інші дрібноцибулинні культури, сцили уражаються такими захворюваннями: гниль цибулин, сіра гниль та ахеленхоідес. Зі шкідників для пролісок найнебезпечніші мишоподібні гризуни і кореневий луговий кліщ.

Сіра гниль уражає листя рослини і верхню частину цибулин, у результаті чого вони вкриваються сірим пухом цвілі й загнивають. Слідом за цим на цибулинах утворюються щільні цятки. У результаті розвитку захворювання проліски жовтіють і гинуть. Хворі рослини слід негайно знищувати. При зберіганні на уражених сірою гниллю цибулинах вирізають хворі ділянки, а ранки обробляють деревним попелом.

Посадка сцили (проліски) і догляд за нею в саду

Ахеленхоідес уражає і наземну частину рослин, і цибулини, викликаючи побуріння їхньої луски, чому цибулини гниють – на їхньому поперечному розрізі можна побачити кільцеву гниль. Поверхня хворої цибулини вкривається некротичними плямами. Заражені ахеленхоідесом рослини втрачають декоративність і починають відставати в розвитку. Цибулини пошкоджених рослин потрібно викопати й знищити, а здорові цибулини з метою профілактики витримують півгодини в термосі з гарячою водою (43 ºC).

Гниль цибулин може бути викликана такими грибковими інфекціями, як склеротинія, фузаріум і септор. Перша ознака захворювання – пожовкле листя рослини, потім інфекція проникає в цибулини, від чого на них утворюються брудно-червоні плями. При зберіганні хворі цибулини стають твердими й гинуть. Прогресують ці хвороби в умовах підвищеної вологості повітря.

Мишоподібні гризуни, а саме полівки, хатні та польові миші, харчуються цибулинами сцили, а навесні об'їдають її паростки. Щоб не дозволити мишам погубити посадку пролісок, навколо неї роблять захисну канавку, в яку укладають отруєні приманки і злегка присипають їх землею, щоб випадково не отруїти птахів.

Кореневий луговий кліщ і його личинки точать денце цибулини, проникають у її середину і харчуються соком її внутрішніх лусок, що призводить до загнивання і засихання цибулини. Для знищення кліща вдаються до обробки рослин інсектоакарицидом – Актелліком, Агравертіном, Акарином і препаратами подібної дії. У ролі профілактичного заходу цими самими препаратами протруюють цибулини сцили перед посадкою в ґрунт.

Як саджати і доглядати за сцилою (проліски)

Сцила після цвітіння

Після цвітіння квітконосний пагін сцили відразу обрізають, листя ж видаляють тільки тоді, коли воно саме повністю відмирає. Що стосується підготовки рослини до зимівлі, то майже всі види сцили вирізняються морозостійкістю, тому нормально зимують без укриття. Але зростаючі на відкритих ділянках проліски краще на зиму прикрити ялиновим гіллям або сухим листям.

Як бачите, посадка сцили і догляд за нею зовсім не трудомісткі, тим більше що вирощувати її можна й самосівом.

Види і сорти сцили (проліски)

Оскільки видів проліски дуже багато, зокрема в культурі, пропонуємо вам знайомство тільки з найвідомішими, а також із найбільш затребуваними в квітникарстві сортами сцили.

Проліска дзвінчаста (Scilla hispanica),

вона ж сцила дзвінчаста, вона ж ендіміон іспанський (Endymion hispanicus), родом із лісів і з лук Португалії, Іспанії та півдня Франції. Це, мабуть, найкрасивіший вид проліски: рослина невисокого зросту (20-30 см), з одиночним квітконосом і дзвоновими синіми, рожевими і білими квітками до 2 см у діаметрі, зібраними по 5-10 штук у прямостоячі гроноподібні суцвіття. Цвіте сцила дзвінчаста з кінця травня трохи менше двох тижнів. Залишені в землі цибулини цього виду на зиму потрібно вкривати. Найкращі сорти сцили дзвінчастої:

  • Роуз Квін – сцила з рожевими квітками з бузковим відтінком і ледь помітним ароматом на квітконосах заввишки близько 20 см;
  • Скай Блю – великі блакитні квітки з синьою смугою, розташовані на потужних квітконосах по спіралі;
  • Ла Грандес – рослина з білими квітками, яких у кожному суцвітті близько п'ятнадцяти;
  • Розабелла – бузково-рожеві запашні квітки, зібрані в щільне суцвіття на квітконосах заввишки до 30 см. До вечора аромат квіток посилюється.
Проліска дзвінчаста (Scilla hispanica)

Окрім описаних, добре зарекомендували себе сорти проліски дзвінчатоїЕксцельсіор, Блю Квін, Блю Джайнт, Блю Перл, Дейнті Мейд, Квін оф Пінкс, Монт Еверест, Міозотіс та інші.

Проліска дволиста (Scilla bifolia),

або сцила дволиста, поширена в природі Середземномор'я, Криму, європейської частини Росії й Передкавказзя. Це найбільш рясноквітучий і низькорослий вид сцили. Рослина заввишки близько 15 см несе від одного до трьох квітконосів, на кожному з яких формується суцвіття з білих або рожевих квіток із сильним і приємним запахом у кількості до 15 штук. У сцили дволистої, як зрозуміло з назви, лише два широколінійні листки завдовжки до 20 см. Цвітіння у рослин цього виду починається у другій половині квітня і триває близько двох тижнів. У культурі вид із 1568 року. Існує садова форма bifolia var. Purpurea з фіолетовими квітками.

Проліска дволиста (Scilla bifolia)

Проліска осіння (Scilla autumnalis),

або сцила осіння, в дикій природі росте в Середземномор'ї, Північній Африці та Малій Азії. Ця рослина дає до 5 квіткових стрілок заввишки 15-20 см, на яких розкриваються дрібні квітки червонувато-фіолетовою або блідо-бузкового забарвлення, зібрані в пухкі грона по 6-20 штук. Початок цвітіння – кінець липня або початок серпня. Листя у рослини лінійне, жолобчасте, вузьке, до 25 см завдовжки. У культурі цей вид із 1597 року.

Проліска осіння (Scilla autumnalis)

Проліска перуанська (Scilla peruviana),

або сцила перуанська, походить із Західного Середземномор'я. Ця рослина розвиває 2-3 квіткові стрілки заввишки до 35 см із дрібними яскраво-синіми квітками діаметром менше 1 см, зібраними в щільне суцвіття конічної форми. В одному суцвітті може бути до 80 квіток. Листки у сцили перуанської лінійні, завдовжки до 30 і завширшки до 1,5 см. Їх на одній рослині може бути від 5 до 8.

Проліска перуанська (Scilla peruviana)

Проліска сибірська (Scilla sibirica),

або сцила сибірська, отримала свою назву помилково, оскільки в Сибіру вона не росте. Місця її побутування – європейська частина Росії, Кавказ, Крим, а також Південна і середня Європа. Листя у цього виду з'являється одночасно з блакитними квітками, що містять нектар. Особливість квіток цього виду в тому, що вони відкриваються о 10 годині і закриваються між 16-17 годинами, а в похмуру погоду можуть взагалі не відкритися. У сцили сибірської є три підвиди:

  • кавказький (Scilla sibirica subsp. Caucasica), що зустрічається в Східному Закавказзі. У рослин цього підвиду стрілки заввишки від 20 до 40 см, квітки темно-сині з фіолетовим відтінком, квітучі протягом двох-трьох тижнів із середини весни;
  • вірменський (Scilla sibirica subsp. Armena), що росте в південному Закавказзі і на північному сході Туреччини. У вірменського підвиду листя серпоподібно зігнуте, стрілки завдовжки всього 10-15 см, яскраво-сині квітки розкриваються в середині весни і цвітуть два-три тижні;
  • сибірський (Scilla sibirica subsp. Sibirica) зростає в горах, чагарниках і лісах Кавказу, Криму, Передньої і Малої Азії, а також європейської частини Росії. Це найвідоміший у культурі підвид проліски. У його рослин 3-4 широколінійні листки завширшки до 1,5 см, кількість квітконосів заввишки до 30 см на одній рослині може бути від 1 до 4, блакитні квітки розпускаються в середині весни й цвітуть близько трьох тижнів. Культивується підвид з початку XVII століття. Білоквіткова форма цього підвиду в культурі з 1798 року, вона зацвітає на тиждень-півтора пізніше за проліски іншого забарвлення, але цвіте майже чотири тижні. Окрім рослин з білими квітками, існують сорти з рожевим і синім забарвленням. Найвідоміші сорти сибірського підвиду сибірської проліски:
  • Спрінг Б'юті – наразі найкращий сорт виду з потужними фіолетово-зеленими квітконосами і п'ятьма-шістьма квітками темно-фіолетового відтінку діаметром близько 3 см. Сорт дуже популярний у західноєвропейській культурі. Його особливість полягає ще й у тому, що він не зав'язує насіння, але легко розмножується дітками;
  • Альба – сорт із дуже красивими квітками сніжно-білого забарвлення, що створює ефектний контраст із квітками сорту Спрінг Б'юті.
Проліска сибірська (Scilla sibirica)

Окрім описаних видів, затребувані в культурі проліски виноградна, пушкінієподібна, Розена, Тубергена (або Міщенка), фіолетова, одноквіткова, морська (морська цибуля), Літардьє, китайська (проліскоподібна), італійська, Виноградова, бухарська (або Введенського).

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Ґрунт для рослин

Ґрунт для рослин

До вибору грунту для рослин, як жоден інший підходить вислів: "Кесарю – кесареве, а слюсарю – слюсареве». Дійсно, кожній квітці потрібний свій особлив...

Читати далі...
Ехінацея – посадка й догляд у відкритому ґрунті

Ехінацея – посадка й догляд у відкр…

Цветок эхинацея (лат. Echinacea) належить до роду багаторічників родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує 9 видів. Родом ехінацея зі сходу Північ...

Читати далі...

Квіти у ванній

Квіти у ванній кімнаті Недарма більшість людей, замкнутих і сором’язливих, співає тільки у ванній, у душі. Адже ванна кімната – це саме те місце у бу...

Читати далі...
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити