Бегонія в домашніх умовах – вирощування на підвіконні

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Квіти бегоніяРослина бегонія (лат. Begonia) утворює найвідоміший і найбільший рід родини Бегонієвих. Рід налічує близько 1000 видів рослин, які зростають у горах на висоті від 3000 до 4000 м над рівнем моря, у вологих тропічних лісах і субтропічних районах. Більшу частину видів бегонії можна зустріти в Південній Америці. Ростуть бегонії також у Гімалаях, горах Індії, в Шрі-Ланці, на Малайському архіпелазі й на заході Африки. Ба більше, існує думка, що саме Африка і є батьківщиною бегоній, які потім поширилися в Азію й Америку. Та й сьогодні в Африці росте понад третина всіх видів роду.

Виявлено та описано бегонії було в XVII столітті ченцем Шарлем Плюм'є, який брав участь в експедиції на Антильські острови з метою збору рослин. Він виявив шість видів бегонії і назвав їх на честь свого друга Мішеля Бегона, губернатора острова Гаїті. Сьогодні квітка бегонія є однією з найпопулярніших рослин як у садовому, так і в кімнатному квітникарстві. У цій статті ми розповімо вам про те, як доглядати за бегонією в домашніх умовах: як здійснюється посадка бегоній, які умови догляду за бегонією, як розмножується бегонія в домашніх умовах, і дамо ще багато важливої та цікавої інформації про ці прекрасні рослини.

Прослухати статтю

Домашня бегонія – умови догляду

Окрім більш ніж 1000 видів бегонії, існує близько 2000 тисяч гібридних форм цієї рослини, тому дуже важко дати усереднений ботанічний опис роду, тим паче, що бегонії в різних класифікаціях поділяються на декоративно-листяні й декоративно-квітучі, вічнозелені й листопадні, однорічні та багаторічні, високорослі й сланкі, бульбові й кореневищні. У кімнатній культурі вирощується безліч видів і сортів бегонії, тому спочатку ми розповімо про те, як доглядати за домашньою бегонією та в яких умовах її потрібно утримувати, а опис рослин дамо в розділі про види і сорти.

Догляд за бегонією в домашніх умовах

Як доглядати за бегонією.

Кімнатна бегонія любить сталість, тому визначте для неї в квартирі місце раз і назавжди – добре освітлене, але без прямих сонячних променів. Особливо потребує яскравого освітлення бегонія квітуча, тому найкраще місце для представників роду бегоній – підвіконня вікон, що виходять на схід чи захід. Оптимальна температура для рослини і взимку, і влітку 18 ºC, але влітку бегонія може знести й вищу температуру.

Звикла до умов тропіків домашня бегонія любить підвищену вологість повітря, проте краще все-таки її не обприскуйте, оскільки на її листі після цього з'являються коричневі плями. Щоб рослина не потерпала від сухості повітря, особливо в зимовий час, коли опалювальні прилади працюють на повну потужність, помістіть горщик із бегонією на перевернутий піддон, вставлений у піддон більшого розміру. Навколо меншого піддону насипте керамзит і тримайте його весь час мокрим, щоб вода при випаровуванні створювала необхідний рівень вологості навколо рослини.

Вирощування бегонії в домашніх умовах

Декоративна бегонія не терпить тісноти, тому, розміщуючи рослина на підвіконні поруч з іншими квітами, намагайтеся враховувати її максимальний розмір. Потребує бегонія регулярного провітрювання, але на протяги, як і на занадто високу або занадто низьку температуру повітря, рослина реагує прив'яданням та скиданням квіток і листя.

Горщики і ґрунт для бегоній.

Посадка і догляд за домашньою бегонією починаються з вибору посудини для вирощування рослини. Бегонії потрібні невеликі і бажано керамічні горщики, які всього на 3-4 см у діаметрі більші за кореневу систему рослини, тому що в занадто просторих посудинах бегонії можуть потерпати від перезволоження і пізно зацвітають. Ґрунт для бегоній можна придбати в квітковій крамниці, а можна змішати самостійно з двох частин листової землі з додаванням по одній частині верхового торфу, піску й перегною, або дернової землі. Оптимальна кислотність субстрату для бегонії має бути в межах pH 5,5-6,5.

Посадка бегоній.

При посадці бегонії третину обсягу горщика заповнюють дренажним матеріалом, а згори на нього для профілактики гнилей укладають шар деревного вугілля завтовшки 2-3 см. Потім у горщик поміщають бегонію з земляною грудкою й заповнюють усі порожнини ґрунтосумішшю. Після посадки бегонію поливають. Посадку здійснюють навесні, з середини березня, коли встановлюється достатня для розвитку рослин освітленість і тривалість світлового дня. Бульбові бегонії слід до посадки проростити в ящиках без заглиблення в субстрат, у світлому місці при температурі 16-18 ºC і при високій вологості повітря – 60-70 %.

Полив бегоній.

Догляд за бегонією в домашніх умовах вимагає збалансованого зволоження рослини. Кімнатна квітка бегонія вологолюбна, проте це не означає, що поливати її слід часто. Набагато важливіше створити для бегонії достатній рівень вологості повітря, інакше кінчики листя рослини підсихатимуть. Рясний полив потрібен лише в спекотні літні дні, однак при цьому потрібно стежити, щоб вода не застоювалася в корінні бегонії. Для поливу використовують відстояну упродовж доби воду кімнатної температури. Зволоження рослині потрібно тоді, коли її земляна грудка просохла на глибину 1,5 см. У зимовий час полив скорочують, а бульбові види рослини взимку поливу не потребують узагалі.

Посадка і догляд за бегонією вдома

Підживлення бегоній.

Догляд за домашньою бегонією передбачає внесення в ґрунт добрив. Декоративно-квітучі види бегонії удобрюють із моменту формування бутонів двічі на місяць рідким комплексним добривом для квітучих рослин. У фазі формування зав'язі підживлення здійснюють фосфорно-калійними добривами – Бутон, Зав'язь, Цвітень. Азотних добрив потребують тільки декоративно-листяні бегонії – якщо підживлювати ними квітучі види, цвітіння бегонії може не настати.

Пересадка бегоній.

Догляд та вирощування бегонії вимагають своєчасної пересадки рослини, і здійснюють її напровесні, до початку інтенсивного росту. Про те, що настала пора пересаджувати бегонію в горщик більшого розміру, вам підкаже звисаюче зі зливних отворів коріння. Бегонію виймають із горщика, обережно очищають від старого торфу, поміщають кореневу систему на півгодини в блідо-рожевий розчин марганцівки, потім обережно промивають коріння від залишків субстрату відстояною водою, видаляють підгнилі ділянки, дають корінню підсохнути й висаджують у горщик більшого розміру в тому порядку, який ми вже описували. Пересаджену рослину повертають на постійне місце і попервах часто поливають.

Молоді бегонії зносять процедуру легко, але пересаджувати більш зрілі рослини набагато важче через ще не окріпле тендітне листя, тому, тільки-но рослині виповнюється 3 роки, її ділять на кілька частин.

Бегонія взимку.

Період спокою у вічнозелених видів бегонії виражений слабо, а бульбові види вимагають тривалого відпочинку. Як доглядати за бегоніями в зимовий період? Догляд за домашньою бегонією в період спокою залежить від виду рослини. Кущові й декоративні види утримують при температурі 15-22 ºC, підтримуючи високу вологість повітря – для цього батареї накривають мокрими рушниками або встановлюють зволожувачі повітря.

Як правильно вирощувати бегонію

Бульбові бегонії готуються до періоду спокою з середини осені – їхнє листя всихає і відмирає, тому поливання необхідно скоротити, а коли наземна частина рослин повністю відімре, горщики з бульбами до кінця зими переносять у темне приміщення і зберігають при температурі 10-15 ºC. Іноді бульбова бегонія поводиться так, ніби не збирається відпочивати, і для того, щоб вона в майбутньому році рясно цвіла, доведеться її до відпочинку примусити: сильно скоротити полив і зрізати наземну частину.

Кімнатна бегонія – розмноження

Як розмножувати бегонію.

Розмножується бегонія насінням і вегетативно – листовими живцями, стеблами, поділом куща або кореневища (бульби). Простіше й надійніше розмножувати бегонію вегетативно.

Вирощування бегонії з насіння.

Вирощування бегонії з насіння процес нетрудомісткий і не займає багато часу. У кінці лютого або на початку березня дрібне насіння бегонії сіють по поверхні легкого пухкого субстрату, не закладаючи його у ґрунт, після чого поміщають у тепле світле місце і накривають плівкою або склом. Полив здійснюють у піддон або способом обприскування з пульверизатора. Тільки-но з'являться сходи, покриття прибирають, а коли у сіянців розвинеться 3-4 листки, їх пікірують. Через два місяці сіянці розсаджують по окремих горщиках. Зацвітає бегонія з насіння вже в перший рік, але для цього їй може знадобитися додаткове освітлення.

Цвітіння бегонії в домашніх умовах

Розмноження бегонії поділом кореневища (бульби).

Листяна бегонія розмножується поділом кореневища. Для цього навесні рослину витягають із землі, гострим ножем розрізають кореневище на частини, в кожній з яких мають бути коріння і хоч один пагін або брунька. Зрізи обробляють товченим вугіллям, після чого частини кореневища розсаджують по окремих горщиках.

Бульбу дорослої бегонії теж можна розділити на частини і, трохи підсушити зрізи й обробивши їх товченим вугіллям, розсадити діленки по окремих горщиках.

Розмноження бегонії живцями.

Розмноження бегонії живцями – найпростіший вегетативний спосіб. Із рослини зрізують живці з 3-4 листками, їхні зрізи для попередження загнивання обробляють вугіллям, після чого живці висаджують у субстрат із піску, торф'яної і листової землі в рівних частинах і поміщають у світле тепле місце, захищене від прямих сонячних променів. Поливають живці бегонії помірно – субстрат має встигати просихати між поливаннями на глибину 1-2 см. Можна проводити окорінення просто у воді. Коріння у живців відростає упродовж місяця.

Як цвіте бегонія

Розмноження бегонії листком.

Оскільки багато видів бегонії вирізняються великим і щільним листям, їх можна розмножувати листовими живцями, використовуючи для цього як цілий листок, так і його частину. При розмноженні цілим листком на споді пластини надрізають головні жилки, укладають листок нижнім боком на попередньо прожарений вологий пісок і закріплюють його в такому положенні. Зволоження ґрунту здійснюють через піддон. Місяці за два у місцях розрізів із жилок відростають корінці, а потім і нові рослини. Коли маленькі бегонії зміцніють і підуть у ріст, їх відділяють і відкидають у ґрунтосуміш із рівних частин торфу, піску й листяної землі.

Шкідники і хвороби бегонії

У домашніх умовах бегонію можуть пошкоджувати попелиця (тля), нематода і червоний павутинний кліщ. Попелиця і кліщі харчуються клітинним соком рослини, від чого бегонія втрачає привабливість і відстає в розвитку. Позбавити рослину від попелиці можуть 2-3 обробки Актеліком або Карбофосом з інтервалом 7-10 днів, а знищити кліщів можна препаратами Децис, Дерис або іншими інсектоакарицидами. Від нематод, у процесі життєдіяльності яких листя бегонії знебарвлюється, а на коренях утворюються напливи, вилікувати рослину неможливо – квітку доведеться викинути.

Із хвороб бегонію вражають ботритис, сіра гниль, несправжня або справжня борошниста роса, чорна коренева гниль – проти цих хвороб вам допоможуть фунгіциди: бордоська рідина, Фундазол, Скор, Квадріс або будь-який інший препарат подібної дії. Але іноді бегонії хворіють бактеріальними або вірусними хворобами – огірковою мозаїкою, бактеріальним в'яненням або плямистістю томату. Від цих хвороб ліків також немає, тому рослину доведеться знищити.

Вирощування бегонії декоративнолистяної

Бегонія сохне.

Хвороби бегонії – не єдина проблема, з якою ви можете зіткнутися. Іноді рослина поводиться дивно – у неї раптом починає сохнути листя. Це пояснюється дуже високою температурою й недостатньою вологістю ґрунту та повітря. Полийте рослину, переставте її в прохолодніше місце, спорудивши для неї піддон із мокрим керамзитом, як було описано на початку статті.

Бегонія жовтіє.

Іноді на листках бегонії з'являються жовті плями або кільця – так проявляються огіркова мозаїка або плямистість томатів. Хворі рослини знищують. Якщо ж листя пожовкло й поникло, то це означає, що бегонії холодно, а в ґрунті забагато вологи. Дайте ґрунтові в горщику просохнути й перенесіть рослину в тепліше приміщення.

Види і сорти бегонії

Єдиної усталеної класифікації бегоній на сьогоднішній день не існує, але в спеціальній літературі можна зустріти умовні варіанти поділу видів бегонії, наприклад, на декоративно-листяні й декоративно-квітучі або, наприклад, поділ за особливостями підземної частини – на кореневищні, бульбові бегонії і бегонії з поверхневою кореневою системою. Деякі вважають за краще ділити види цієї рослини на такі групи: декоративно-листяні, кущоподібні та бульбові. Але останнім часом види бегонії частіше ділять на:

  • – бегонії кущоподібні з бамбукоподібними прямостоячими пагонами;
  • – бегонії з тонкими й гнучкими спадаючими або повзучими пагонами;
  • – види з товстими кореневищними вилягаючими або сланкими пагонами;
  • – види, які є родоначальниками красивоквітучих гібридів.

У кімнатному квітникарстві зручніше користуватися такою класифікацією бегоній:

  • – декоративно-квітучі кімнатні бегонії;
  • – декоративно-листяні кімнатні бегонії;
  • – декоративно-квітучі бегонії.
Як правильно вирощувати бегонії

Ми пропонуємо вам назви видів бегоній, найбільш поширених у кімнатній культурі, з їх коротким описом, а також назви сортів бегоній, що належать до цих видів. Листяна бегонія, або листова бегонія, в кімнатному квітникарстві представлена такими видами:

Бегонія королівська (Begonia rex)

– рослина родом зі Східної Індії. Це одна з найкрасивіших бегоній, на основі якої було виведено численні декоративно-листяні сорти та гібриди. У неї потовщене кореневище й красиве, велике, голе або слабкоопушене листя завдовжки до 30 і завширшки до 20 см несиметричної серцеподібної форми з хвилястими або нерівномірно зубчастими краями бронзово-коричневого, оксамитувато-малинового або червоно-фіолетового забарвлення, які іноді прикрашають червоно-фіолетові або сріблясті плями. Є гібриди з майже чорним листям у малинових плямах. Цвіте цей вид непоказними рожевими квітками. Найкращі сорти бегонії королівської:

  • Картахена – сорт із темно-зеленим округлим листям, загорнутим черепашкою. Темно-коричнева середина листка в міру дорослішання рослини набуває сливового відтінку. Зелене тло листка вкрите плямами сріблястого кольору з рожевим світінням;
  • Сільвер Грінхарт – рослина зі сріблястим листям косо-серцеподібної форми зі смарагдово-зеленою облямівкою в сріблястих бризках;
  • Шокола Крим – середина спірально закрученого листка цього сорту має соковито-сливовий відтінок, а основна частина пластини сріблястого кольору з рожевим вилиском;
  • Івнінг Глоу – сорт із середньої величини листям і яскраво-малиновим центром, з якого по малиновому полю розходяться зеленувато-коричневі жилки. Край листової пластини малинового кольору;
  • Алілуя – сорт із великим, спірально закрученим біля черешків ніжно-фіолетовим листям зі сріблястим відтінком. Центр і край листової пластини вишневого кольору, а між ними проходить широка яскраво-зелена смуга, суцільно вкрита сріблястими цятками.
Бегонія королівська (Begonia rex)

Окрім описаних, популярністю користуються такі сорти й гібриди бегонії королівської: Ліліан, Перль де Парі, Ред Тенґо, Рігал Міньюет, Тітіка, Сільвер Коркскрю, Беніточіба, Блек Фенг, Дьюдроп, Новембер Фрост, Шарм і багато інших;

Тигрова бегонія (Begonia bowerae),

або бегонія Бауера, або кленолиста бегонія, родом із Мексики. Це невисока рослина – сягає не більше 25 см – із повзучим стеблом і листям світло-зеленого кольору з чорними або коричневими плямами по краях. Нижня сторона листової пластини опушена. Світло-рожеві непоказні квітки зібрані в пониклі пухкі суцвіття. У природі цей вид зустрічається рідко, але завдяки проведеній селекціонерами гібридизації було виведено безліч дуже ефектних сортів. Найкращі різновиди бегонії тигрової:

  • Тайгер – рослина з повзучим стеблом, сягає у висоту 10 см. Листя оксамитове, бронзове з візерунком, уздовж жилок – коричнева смуга, черешки червонуваті, плямисті;
  • Клеопатра – у цього сорту листя, вкрите світлими волосинками, змінює забарвлення залежно від освітлення, нижня сторона листової пластини червоного або бордового кольору.
Тигрова бегонія (Begonia bowerae)

Бегонія коралова (Begonia corallina)

– напівчагарникова рослина з тропічних лісів Бразилії, в кімнатних умовах сягає висоти близько 1 м. Стебла у цього виду прямостоячі, голі, нагадують бамбук. Листя з зубчастими краями, довгасте, яйцеподібне, завдовжки до 20 і завширшки до 7 см. Верхня сторона листової пластини темно-зелена зі сріблястими цятками, нижня сторона світло-зелена. Квітки на коралових квітконосах зібрані в гронові суцвіття. Найвідоміші сорти:

  • Люцерна – рослина з великими зеленими листками з зубчастими краями, вкритими зверху пластини сріблястими плямами. Нижня сторона червона;
  • Президент Карно – сорт із розсіченим біля основи пластини щитовидним листям зі слабкозубчастим краєм. Довжина листя до 30 см, ширина до 15, по зеленому тлу листя білі плями.
Бегонія коралова (Begonia corallina)

Бегонія каролінолиста (Begonia carolineifolia)

– одна з найстаріших кімнатних рослин, завезена з Мексики. У неї повзуче стебло завтовшки близько 4 см і велике, розташоване на жовто-зелених черешках пальчасто-розсічене листя завдовжки до 35 см з явним жилкуванням. Квітки зеленувато-рожеві, зібрані в пухкі суцвіття, розкриваються в лютому.

Окрім описаних, у культурі затребувані такі види декоративно-листяної бегонії: Месона, смугаста, борщевиколиста, металева, білоточкова, Бовері, червонолиста, жовта, Ліммінга, блискуча, імператорська й багато інших.

Бегонія каролінолиста (Begonia carolineifolia)

Декоративно-квітучі види бегонії в кімнатній культурі представляють:

Бегонія вічноквітуча (Begonia semperflorens)

– невелика кущоподібна рослина, що сягає у висоту 60 см із прямостоячими пагонами в молодому віці, а у дорослої рослини вони набувають ампельної або напівампельної форми. Листя у бегоній цього виду округле, слабкоопушене по краю, завдовжки до 6 см, світло-зелене, темно-зелене, іноді з червонуватим відтінком. Прості або махрові квітки білого, рожевого або червоного кольору діаметром до 2,5 см зібрані в недовговічні суцвіття, швидко в'януть, але тут же змінюються іншим квітками. Якщо ви забезпечите гарний догляд за вічноквітучою бегонією, організуєте їй необхідне освітлення та живлення, вона може цвісти й узимку. Найкращими сортами цього виду є:

  • Густав Кнааке – розлогий кущ заввишки до 30 см із зеленим листям із червоною облямівкою й яскраво-кармінними квітками до 3 см у діаметрі, зібраними в суцвіття;
  • Кармен – середньоросла бегонія з коричневим листям з антоціаном і численними рожевими квітками;
  • Амбра – рослина заввишки до 15 см із коричневим листям і рожевими квітками до 3 см у діаметрі;
  • Бікола – кущик заввишки до 14 см із зеленим листям і білими квітками з рожевими краями;
  • Оран – компактний кущ заввишки до 16 см із зеленим листям з червоною облямівкою й оранжево-червоними квітками.
Бегонія вічноквітуча (Begonia semperflorens)

У культурі вирощують також сорти бегонії вічноквітучої Лейла, Белла, Люцифер, Розанова, Скарлетта, Лінда, Альберт Мартін, Болл Ред, Отелло, Кате Тейхер та інші.

Бегонія елатіор (Begonia x elatior)

– це найбільш яскрава й рясно квітуча гібридна рослина, безумовний фаворит серед кімнатних бегоній. У висоту вона сягає не більше 40 см, у неї м'ясисте товсте стебло і чергове серцеподібне листя завдовжки до 8 см із порізаним краєм. Верхня сторона листя глянцева, яскраво-зелена, нижня матова й світліша. Квіти зібрані в суцвіття на довгих квітконосах. Найвідоміші сорти:

  • Швабенланд – високорослий сорт, рясно квітучий дрібними яскраво-червоними квітками;
  • Ренесанс – бегонія махрова, високоросла, у червоних квіток гофровані пелюстки;
  • Луїза – сорт із ясно-кремовими квітками з рожевим відтінком;
  • Піккора – низькоросла бегонія з махровими квітками яскраво-рожевого відтінку;
  • Роза – сорт із темно-рожевими махровими квітками.
Бегонія елатіор (Begonia x elatior)

Популярністю користуються також сорти бегонії елатіор Шарлах, Кіото, Клео, Голдфінгер, Аннебель, Азотус, Беллона, Берлін та інші;

Бегонія ампельна (Begonia x tuberhybrida pendula)

частіше вирощується в садах та для прикраси терас і балконів. Для неї характерні пониклі пагони, що спускаються каскадами, з численними квітками. Вирощують ампельні бегонії в підвісних кашпо, кошиках і горщиках. Є серед цієї групи бегоній сорти з простими, напівмахровими, махровими та густомахровими квітами білого, червоного, рожевого, жовтого й помаранчевого кольорів, а також всіляких їх поєднань. Квітки можуть бути дрібними, середнього розміру й великими. Пропонуємо вам кілька найкращих сортів ампельної бегонії:

  • Гейл – розлогий кущ із довгими висячими пагонами завдовжки до 30 см із загостреними в верхній частині зубчастими листками зеленого кольору й напівмахровими ніжно-рожевими квітками до 3 см у діаметрі;
  • Крісті – розлогий кущ зі слабенькими висячими пагонами завдовжки до 40 см і білими махровими квітками до 4 см у діаметрі;
  • Роксана – компактний кущ із висячими пагонами завдовжки до 40 см із помаранчевими махровими квітками до 4 см у діаметрі;
  • Каті – розлогий кущ зі слабенькими пагонами завдовжки до 30 см із напівмахровими жовтими квітками до 3,5 см у діаметрі.
Бегонія ампельна (Begonia x tuberhybrida pendula)

Із декоративно-квітучих бегоній сьогодні популярністю користуються такі гібридні сорти:

  • Арлекін – великоквітковий сорт із розлогим кущем заввишки до 25 см із зеленим листям і махровими квітками діаметром до 12 см жовтого кольору з червоною облямівкою;
  • Голд Платьє – напіврозлогий сорт заввишки до 25 см зі світло-зеленим листям і трояндоподібними густомахровими жовтими квітками діаметром до 20 см;
  • Дак Ред – напіврозлогий кущ заввишки до 16 см із яскраво-зеленим листям і темно-червоними махровими піоноподібними квітками до 10 см у діаметрі з широкими пелюстками;
  • Камелія Флора – компактний кущ заввишки до 25 см із зеленим листям і рожевими камелієподібними квітками діаметром до 12 см із черепитчато розташованими пелюстками з білою облямівкою;
  • Кріспа маргіната – кущ заввишки до 15 см із зеленим складчастим листям із тонкими фіолетовими канатами й білими квітками діаметром до 12 см широкоовальної форми з яскраво-рожевою облямівкою та вельми гофрованими хвилястими боковими пелюстками;
  • Амі Жан Бард – кущик заввишки до 12 см із зеленими маленькими листочками й суцвіттями з 5 махрових квіток помаранчевого кольору діаметром до 3 см;
  • Дайяна Віньярд – компактна бегонія заввишки до 20 см зі світло-зеленим листям і густомахровими білими квітками діаметром до 20 см зі складчастими хвилястими пелюстками;
  • Мармората – напіврозлогий кущ заввишки до 20 см із махровими квітками червоного кольору діаметром до 12 см із білими штрихами;
  • Феєрфламме – кущик заввишки до 20 см із зеленим листям з малиновими прожилками і напівмахровими квітками діаметром до 3 см помаранчево-рожевого кольору.
Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Ахіменес (Achimenes) – догляд, фото, види

Ахіменес (Achimenes) – догляд, фото…

Ахіменес – опис Ахіменес (лат. Achimenes) – популярний представник родини Геснерієві. Відомо до 50 видів цих трав'янистих багаторічників. Рід відомий...

Читати далі...
Перстач – посадка і вирощування, догляд і властивості

Перстач – посадка і вирощування, до…

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перста...

Читати далі...
Шовковиця – вирощування і догляд, посадка й обрізування

Шовковиця – вирощування і догляд, п…

Шовковиця (лат. Morus), або тутове дерево, або шовкун – листопадне дерево, яке належить до роду родини Тутові і за даними з різних джерел налічує від ...

Читати далі...