Алое деревоподібне – столітник

У кожної доброї господині повинен стояти на підвіконні горщик зі столітником. Про всяк випадок: опік, поріз, подряпина... Та хіба мало що може трапитися з домочадцями! А алое – ціла аптека, від різних бід допомагає. Не дарма одна з народних назв столітника – ранник, тобто цілитель ран. Переваги алое, які зробили його популярним цілющим і косметичним засобом три тисячі років тому, не втратили своїх чудових якостей і в наші дні. Чим же так цінний столітник?

Столітник, ранник, альянс або алое деревоподібне

Наукова назва – алое деревоподібне (Aloe arborescens), вічнозелена рослина родини Асфоделові. У природі росте до 4-5м у висоту, в кімнатних умовах – не вище метра. Стебло прямостояче, гіллясте, листя лінійно-ланцетне, мечоподібне, сизувато-зеленого кольору, гладке, м'ясисте, шипувато-зубчасте по краю, досягають в довжину 65см, а в ширину біля стовбура – до 15см. Листя утворює розетки діаметром до 80см. Коренева система мочкувата, сильно розгалужена. У природних умовах цвіте вкрай рідко (столітник – тому, що цвіте раз на сто років), у будинку – майже ніколи.

Батьківщина – південь Африки і її східне узбережжя. Історики стверджують, що ще в Давньому Єгипті алое входило до складу рідини для бальзамування померлих, а Клеопатра з успіхом використовувала його для догляду за шкірою і волоссям. Популярною була рослина і в Стародавній Греції, і в Індії, і в Римській імперії. Сам Авіценна готував свої зілля на основі соку цього виду алое. В Європу алое деревоподібне було завезене арабами на самому початку 18 століття, і майже відразу воно завоювало собі почесне місце серед усіх відомих цілющих рослин і займає його до цих пір.

В якості сировини для фармацевтичної промисловості використовують нижнє і середнє листя рослини шириною від 15см, добувають з них сік, який, у свою чергу, випарюють до тих пір, поки не залишаться кристали, з яких роблять порошок сабур, що використовується для приготування сиропів, екстрактів і інших лікарських форм. Сам сабур у великих дозах має сильний проносний ефект, в незначних кількостях його використовують для появи апетиту.

Діапазон використання алое деревовидного в традиційній медицині дуже широкий. Наприклад, зовнішньо свіжий сік цієї рослини застосовують при гнійних ранах, трофічних виразках, опіках, для полоскання рота, глотки і ясен; всередину – для підвищення імунітету і при хронічних гастритах. В якості компресів його використовують при шкірних захворюваннях (вовчак, екзема, дерматит голови, туберкульоз шкіри).

При хронічних і гострих захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також після інфекційних та інших виснажуючих хвороб, призначають сироп алое деревовидного з залізом. Екстракт столітника використовують при кон'юнктивіті, блефариті, кератиті, катаракті, іриті та інших очних хворобах; при гінекологічних захворюваннях (зокрема, за відсутності менструацій), хронічному гастриті, виразці дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі.

У народній медицині столітник використовують ще і як засіб від нежитю, головного і зубного болю, при ячменях, а також при безсонні, корості, стригучому лишаї. Змішавши подрібнений лист алое з медом і кагором, ви отримаєте еліксир для підвищення імунітету при бронхіті, пневмонії і туберкульозі легенів. Примочки з розведеним водою соком алое лікують нариви, опіки і порізи, знімають свербіж і набряки від укусів комах. Водний екстракт алое можна з успіхом використовувати в якості тоніка для жирної зневодненої шкіри.

Є, звичайно, і протипокази до застосування алое. Наприклад, не рекомендується використовувати препарати з алое вагітним, тим, хто має захворювання печінки і жовчного міхура, а також при гемороїдальних і маткових кровотечах. Люди старше сорока років, особливо гіпертоніки, повинні дотримуватися обережності при використанні алое як ліків. Не можна приймати сік алое довгий час, тобто більше одного місяця. Ось, мабуть, і всі застереження.

Розділи: Алое