Освітлення рослин в зимовий період
Кімнатним рослинам, якщо тільки вони не переходять на зимовий час в фазу відпочинку, в холодну пору року не вистачає природного освітлення. І якщо в сонячні літні дні ми намагаємося хоч якось уберегти своїх улюбленців від пекучих променів, то з приходом похмурої осені пересуваємо їх якомога ближче до вікон. Причому, якщо в літні місяці південні підвіконня витримують хіба що сукуленти, на зиму на них можна переставити практично всі квіти, так як пізньої осені та взимку сонце не часто нас балує своєю появою.
Ознаки нестачі світла легко можна переплутати з ознаками пересушування – те ж засихання нижнього листя, в'янення. Однак при нестачі світла є й інші ознаки: витягуються пагони, блідне забарвлення, дрібнішає листя. На квітучих рослинах часто від нестачі світла опадають бутони. А квітки якщо і розпускаються, то дрібні, непоказні, іноді потворної форми. Зрештою, якщо не вжито жодних заходів, рослина зовсім перестає рости – нові пагони не утворюються, а старі поступово відмирають. Звичайно, у тих рослин, які переходять на зиму в період спокою, теж не утворюється нових пагонів, але старі, хоч і уповільнюють ріст, не відсихають і не відпадають.
Найчастіше у нас немає можливості перенести всі рослини ближче до світла, і тут приходить на допомогу штучне освітлення. Звичайні світильники, якими ми користуємося в побуті, крім світла випромінюють ще й тепло, яке не завжди корисно для рослин, що розташовані близько до лампи.
Найкраще для підсвічування рослин підходять люмінесцентні лампи. До того ж вони недорогі і економічні. Для рослин рекомендується вибирати лампи холодно-білого світла.
Освітлювачі дуже важливо правильно розмістити. Найкраще розташування, коли світло від ламп падає на рослини під кутом близько 90 градусів. Таке положення дуже нагадує природне, і рослині не доведеться витрачати зусилля на поворот листя в бік джерела світла, а значить, пагони та стебла не будуть викривлятися і тягнутися. Іноді квітникарі допускають одну загальну помилку: підвішують лампи занадто високо, щоб охопити світлом максимально можливу кількість рослин. В результаті світло витрачається неефективно, і рослини все так само його недоотримують.
Основний освітлювач розміщують приблизно в 20-25 сантиметрах від листя світлолюбних рослин, і в 55-60 см від тіньовитривалих. Краще відразу передбачити пристосування для регулювання висоти лампи, адже рослина буде рости, і освітлювач доведеться піднімати.
Для більш ефективного підсвічування можна застосовувати відбивачі або поверхні, що віддзеркалюють світло. Для цих цілей можна використовувати фольгу або дзеркала. Якість відбивачів напряму залежатиме від чистоти віддзеркалюючої поверхні, тому необхідно якомога частіше очищати їх від бруду і пилу, які зменшують їх ефективність.
Необхідно встановлювати рослини з таким розрахунком, щоб вони не заважали одна одній, і між ними вільно проникало світло.
Рослинам, які знаходяться в приміщеннях, куди взагалі не проникає денне світло, необхідне освітлення протягом 13-14 годин. У випадках, коли штучне освітлення лише доповнює природне, достатньо буде 5-6 годин на добу. Зайве освітлення може навіть зашкодити. Занадто тривалий світловий день може негативно позначитися на розвитку квіткових бруньок.
У цілодобовому освітленні мають потребу тільки сіянці, та й то тільки в перші кілька днів. Надалі світловий день для них поступово скорочують.