А Б В Г Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ш Щ Ю Я

Олеандр (Nerium) – догляд, фото, види

Автор:
Опубліковано:
Доповнено:

Олеандр – опис

ОлеандрОлеандр (лат. Nerium) належить до родини Кутрові і включає (залежно від джерел) від 3 до 10 видів рослин. Латинська назва рослини походить від грецького «nerion», що означає «сирий» або «вологий», і пояснює необхідність наявності підземних вод, попри зносність жаркого повітря. Мешкає олеандр у субтропічній частині Середземномор'я.

Рослина отруйна, але з листя олеандра отримують речовини, що їх застосовують при виготовленні ліків, які приймають при порушеннях роботи серцево-судинної системи. Аромат квітів кімнатного олеандра може викликати головні болі при тривалому вдиханні.

Квітки великі, бувають білого, рожевого, жовтого і червоного кольору. Найчастіше в кімнатному квітникарстві культивують олеандр звичайний (Nerium oleander). Виведено багато форм рослини з різними квітками. За нетривалий час домашній олеандр може вирости до 2 м у висоту, якщо освітлення буде яскравим.

Олеандр – фото

Олеандр – догляд у домашніх умовах

Освітлення.

Кімнатному олеандру для нормального пишного росту потрібне яскраве освітлення. При вирощуванні на північній стороні може знадобитися додаткове освітлення за допомогою люмінесцентних ламп, тому що при недостатньому освітленні в домашніх умовах олеандр скидає листя. Необхідне провітрювання, але не можна допускати холодних протягів. У літній період рослину слід тримати на сонячному місці, забезпечуючи гарне провітрювання. Після купівлі квітки олеандр до великої кількості світла і прямого сонця його потрібно привчати поступово.

Температура.

Приміщення, де стоїть кімнатний олеандр, треба регулярно провітрювати. Навесні і влітку температура повинна бути на рівні 20-28 °C. Починаючи з осені температуру знижують до 18 °C, а взимку утримують у світлому місці з температурою від 8 до 15 °C. Починаючи з березня, температуру слід поступово підвищувати.

Полив олеандра.

Поливати рослину олеандр потрібно м'якою водою трохи вище кімнатної температури, бажано дати їй постояти добу перед поливанням. Навесні і восени поливають відразу після висихання верхнього шару ґрунту, а в дуже спекотну пору воду з піддону не виливають. Якщо погода прохолодна, то воду з піддону треба вилити. Взимку і восени поливають акуратно, за кілька днів після висихання верхнього шару субстрату, стежачи за тим, щоб корені не гнили. Не можна доводити до пересихання ґрунту.

Обприскування олеандра.

Влітку і навесні рослину обприскувати не треба. Якщо температура дуже висока – горщик із квіткою варто поставити на піддон із водою. Взимку домашній олеандр потрібно обприскувати, тому що кінчики листя можуть сохнути через сухість повітря від центрального опалення.

Підживлення олеандра.

Підживлюють олеандр в кімнатних умовах тільки влітку і навесні 2-4 рази на місяць навперемін мінеральними й органічними добривами. Підживлювати рослину необхідно через 30 хв після поливання і тільки в неспекотні дні.

Обрізування олеандра.

Обрізування необхідне, тому що без нього кімнатний олеандр не цвіте або цвіте погано. Після того, як рослина відцвіла, гілки необхідно зрізати наполовину або на дві третини. Зрізані гілки можна використовувати для розмноження живцями. Вегетативні пагони, що з'являються під квітковими бруньками, треба обов'язково вищипувати, бо вони гальмують розвиток рослини.

Пересадка олеандра.

Молоді екземпляри пересаджують щорічно, а більш дорослі – раз на два-три роки (в кінці весни – на початку літа). Пересаджувати потрібно, якщо коріння цілком заповнили горщик – тоді їх значно обрізають (місця зрізів потрібно посипати пилом деревного вугілля) і зменшують земляну грудку, що сприяє більш пишному цвітінню. У горщику споруджують якісний дренаж, а субстрат складають із піску, листової землі, торфу, перегною і дернової землі (1:1:1:1:2). У рослин, непридатних для пересадки через великі розміри, можна замінити верхній шар ґрунту.

Олеандр із насіння.

Насіння олеандра потрібно саджати відразу після збору, тому що при довгому зберіганні воно втрачає прорісність. Насіння попередньо замочують на півгодини в системному фунгіциді або розчині марганцівки, після чого на 2-3 години заливають теплим розчином Циркону. Насіння сіють поверх субстрату (пісок, вермикуліт і деревне вугілля), потім присипають тонким шаром цього ж субстрату. Насіння має зійти через тиждень-півтора (сіянці можуть зійти не водночас), якщо температура буде на рівні 33-35 °C; при нижчій температурі насіння може почати гнити або зійде набагато пізніше. Після появи сходів слід забезпечити досвічування флуоресцентними лампами, температуру не можна опускати нижче 18 °C, час від часу обприскувати сходи і провітрювати контейнер. Після появи перших двох листків за рослинами починають поступово доглядати як за дорослими екземплярами, а після появи ще двох листків – пікірують в індивідуальні горщики. При насіннєвому розмноженні рослина може втратити свої сортові ознаки.

Розмноження олеандра живцями.

Живцювати рослину олеандр можна восени і навесні – для цього беруть 15-сантиметрові живці, посипають товченим деревним вугіллям і дають підсохнути, після чого їх розміщують у кришеному керамзиті, перліті, суміші деревного вугілля і піску (потрібно насипати трохи піску навколо кореневої шийки, щоб захистити стебло від загнивання). Субстрат підтримують у помірно вологому стані, щоб живці не загнили, а температуру тримають близько 20 °C, забезпечуючи достатню кількість яскравого світла. Живці непогано вкорінюються й у воді, але щоб живець не почав гнити, у воду потрібно покласти деревне вугілля. Коли живці пустять коріння (протягом місяця, якщо все зроблено вірно), їх висаджують у горщики з субстратом із піску (небагато), перегнійної, дернової і торф'яної землі.

Отруйність олеандра.

Стебла, коріння, листя, квіти олеандра отруйні, тому рослину краще не заводити в квартирах, де є діти. Після роботи з рослиною потрібно в обов'язковому порядку вимити руки з милом. Від аромату квітки олеандра може розболітися голова. Не можна їсти плоди і квітки олеандра, оскільки це може спричинити блювоту, порушення серцебиття і навіть зупинку дихання. Якщо на руках є відкриті рани, до рослини краще не торкатися, тому що не можна допускати потрапляння в рану соку олеандра.

Олеандр – лікувальні властивості

З листя олеандра отримують серцеві глікозиди, які застосовують при виготовленні препаратів для лікування порушень роботи серцево-судинної системи.

Олеандр – хвороби і шкідники

Олеандр не цвіте. Олеандр може не зацвісти, якщо влітку не одержить багато яскравого світла.

Олеандр скидає листя. Взимку і восени при недостатньому освітленні кімнатний олеандр скидає листя.

Олеандр погано цвіте. Дорослий олеандр буде цвісти погано, якщо його не обрізати, недостатньо поливати і підживлювати та не забезпечувати достатню кількість світла.

Шкідники олеандра. Олеандр може незалежно від догляду захворіти на рак (особиста хвороба рослини). Найчастіше на рослину зазіхають червці, щитівка, попелиця і павутинний кліщ.

Олеандр – види

Олеандр звичайний / Nerium oleander

Олеандр звичайний (Nerium oleander). Інші варіанти назви виду – олеандр духмяний (Nerium odorum) або олеандр індійський (Nerium indicum). Це великий чагарник, який виростає у висоту до 4 м. Гілки прямі, листя ланцетної форми кріпиться на коротких черешках чи в кільцях по 3 листки або супротивно; в довжину листя досягає 15 см, а в ширину – 3; шкірясте на дотик; нижня сторона листової пластини світло-зелена, а верхня більш темна. Суцвіття ростуть китицями. Великі квітки червоного, рожевого, білого, жовтого кольору досить густо вкривають суцвіття. Є форми зі строкатими квітками.

Оцініть, будь ласка, наш сайт. Ми так старалися ;)
Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі
Заманиха

Заманиха

Заманиха (лат. Oplopanax, Echinopanax) – рід чагарників родини аралієві, що досягають в культурі метрової висоти. Назву свою заманиха отримала за яскр...

Читати далі...
Кротон (Codiaeum) – догляд, фото, види

Кротон (Codiaeum) – догляд, фото, в…

Кротон – опис Кротон (лат. Codiaeum) – рослина, що належить до родини Молочайних. Науці відомо 14 видів кротонів, але в кімнатному квітникарстві виро...

Читати далі...
Мускарі – посадка і догляд, вирощування і сорти

Мускарі – посадка і догляд, вирощув…

Мускарі (лат. Muscari), або гадюча цибуля, або мишачий гіацинт – це рід цибулинних багаторічних рослин родини Спаржевих (Asparagaceae), хоча раніше йо...

Читати далі...