П'ядуни: як позбутися, як боротися зі шкідником (засоби)

П'ядуни – як боротися: засоби та препаратиП’ядуни (лат. Geometridae) є великою родиною метеликів, що налічує понад 2000 родів і близько 23000 видів. Для садових і городніх рослин небезпеку більшою мірою становить гусінь п'ядунів, що об'їдає як культурні, так і дикорослі рослини. Найчастіше в умовах нашого клімату зустрічаються такі представники родини, як сосновий і зимовий п’ядуни, п'ядун-обдирало й аґрусовий п'ядун.

Метелик п'ядун – опис

Метелик-п'ядун має розмах крил від 9,5 до 51 мм, але у більшості комах він сягає 30 мм. Тіло у метеликів слабке, крила широкі й ніжні, хоча зустрічаються серед п’ядунів види і з товстим тільцем, і з недорозвиненими крилами. Очка у п’ядунів відсутні, хоботок слабкий, спіральний, ноги тонкі. Передні крила зазвичай широкотрикутні, а задні заокруглені, з защіпкою. Літають п’ядуни переважно ночами, політ у них слабкий і нерівний. У спокої крила найчастіше плоско розправлені або складені дашком. У самців вони добре розвинені та мають маскувальне забарвлення, а вусики в особин чоловічої статі перисті. У багатьох самиць-п'ядунів крила вкорочені або їх немає зовсім, а вусики ниткоподібні.

Гусінь п’ядунів найчастіше гола, довга, тонка, червоподібна, забарвлена зазвичай під колір листя, стебел або кори. Дві передні пари ніг у гусені нерозвинені, і через це вона дивно повзає, немов вимірює простір своїм тілом, як землемірним ланцюгом, або п'яддю – звідси і назва цієї родини. Личинка п’ядуна має настільки розвинену мускулатуру, що може довгий час стояти на задніх ногах, витягнувши тіло: в ці моменти гусениці схожі на черешки листя або обламані гілочки.

Гусінь п'ядуна – як боротисяНа фото: Гусінь п'ядуна

Гладкі, без кокона, червоно-бурі, сірі, зелені або жовті лялечки зимують у тріщинах кори, в павутинних гніздах на деревах, у землі або на її поверхні. Після виходу з лялечки до самого парування дорослі п’ядуни ведуть нічний спосіб життя і харчуються нектаром квітів, але є види, яким харчування не потрібне. Після спарювання самиці відкладають яйця на насіннєві коробочки, бруньки, гілки, листя або хвою. Вилупившись із яєць, гусінь харчується дуже інтенсивно, потім заляльковується.

П’ядуни належать до листогризучих і хвоєгризучих шкідників, що об'їдають генеративні й вегетативні органи рослин і здатні завдати серйозної шкоди плодовим деревам та кущам на великих просторах. У результаті їхньої шкідницької діяльності погіршується якість плодів, знижується врожайність культур, послаблюється зимостійкість рослин і стійкість до інших несприятливих факторів. П'ядунам властиві періодичні спалахи масового розмноження, наслідки яких можуть тривати кілька років, і в такі періоди п’ядуни можуть повністю знищити листя на рослинах.

Види п’ядуна

Сосновий п'ядун, як і всі лускокрилі шкідники, має захисне забарвлення, що робить його непомітним на тлі соснової кори: сіро-бурі крила прикрашені зиґзаґами та чорними, білими й темно-коричневими плямами. Зелені гусениці соснового п'ядуна харчуються хвоєю і в пік ненажерливості можуть позбавити листя цілі гектари молодих сосон або ялинок.

Березовий п'ядун за останні сто років змінив своє забарвлення. Пов'язано це з тим, що кіптява, яка осідає на березові стовбури, зробила їхню кору темнішою, тому метелик березового п'ядуна навчився виробляти чорний пігмент: зовнішня сторона його крил вкрита чорними цятками, і, сидячи на березі, метелик практично зливається зі стовбуром. Гусінь березового п'ядуна зеленого кольору. Харчується вона листям не тільки берези, але також вільхи та ліщини.

Чорний п'ядун – євразійський лісовий вид із розмахом крил 13-15 мм. І тіло, і крила у метелика чорного кольору, по вершині передніх крил проходить тонка біла облямівка. Гусінь у цього виду оксамитувато-зелена, харчуватися воліє земляним каштаном і дягелем, хоча в разі відсутності цих рослин шкідники можуть змінювати свої смаки.

Смерековий п'ядун мешкає на Далекому Сході і в східній частині Сибіру. Його сіруваті крила прикрашають сірі або білі хвилеподібні лінії. Гусінь смерекового п’ядуна схожа на уламок сухої гілки. Харчуються личинки зазвичай хвоєю модрини та ялиці.

Аґрусовий п'ядун має яскраве забарвлення: на спинці і голівці жовті волосинки і чорні цятки формують т-подібний малюнок, чітко помітний на білому тлі, а нижче на крилах хвилеподібною лінією розташовані великі плями, що зливаються, і чорно-жовті лінії. Гусінь цього п’ядуна, всипана великими темними плямами, теж має ошатний вигляд. Пошкоджує гусінь не тільки аґрус, чорну й червону смородину, але також розоцвіті рослини: сливу, яблуню, абрикос. Гусінь живиться листям, бутонами та насінням ягід, а пошкоджені ділянки склеює павутиною і заляльковується в них.

Зимовий п'ядун виглядає непомітно: на сірих крилах поперечні темні рисочки. Гусінь цього виду ушкоджує кісточкові та зерняткові культури, а також дикорослі листяні дерева, виїдаючи зсередини бутони й молоді кісточки. Відкладені восени яйця зимують у тріщинах кори при температурі до -7 ˚C. Для повноцінного перебігу циклу зимового п'ядуна низькі температури необхідні.

Обдирало – цю грубу назву має коричневий, кремовий або зеленуватий метелик, крила якого прикрашені двома хвилеподібними смугами. Його личинки пошкоджують листя, бруньки та бутони не тільки яблуні, аличі, горобини, черешні й чорниці, а й диких кленів, беріз, лип, дубів і шипшини, залишаючи на них характерні рвані сліди укусів.

Як позбутися п’ядуна на городіНа фото: Метелик п'ядуна

Великий зелений п'ядун вирізняється великими розмірами: розмах його крил може сягати 45-50 мм. Щойно заляльковані метелики забарвлені в яскравий зелений колір, на тлі якого чітко помітні поперечні білі смуги. Мешкає цей вид у лісах усієї Європи, харчуючись переважно листям ліщини та берези, але це не означає, що для інших листяних порід він безпечний. Коричнева гусінь зеленого п’ядуна сягає в довжину 25-30 см. Зимує комаха під землею і в тріщинах кори, а навесні набуває зеленого забарвлення з коричневими цятками.

Шовковичний (тутовий) п'ядун поширений переважно в Середній Азії. У самиць цього виду крил немає, а у самців вони буро-сірі. Гусінь тутових п’ядунів об'їдає бруньки та листя шовковиці, персика, абрикоса, айви, сливи, яблуні, тополі й акації.

Як позбутися п’ядуна

Боротьба з п'ядуном.

Боротися з п'ядуном потрібно, використовуючи сукупність агротехнічного, механічного, хімічного й біологічного методів. До агротехнічних методів боротьби належать:

  • регулярний огляд рослин щодо появи на них шкідників;
  • розпушування ґрунту в пристовбурних колах дерев і чагарників із ранньої весни до кінця квітня, а потім із першої декади вересня до початку заморозків;
  • перекопування ґрунту навколо дерев улітку та восени;
  • механічне видалення відмерлої кори та моху з дерев;
  • побілка дерев на початку березня і в жовтні.

Механічні заходи боротьби – найтрудоємніші, але й найбезпечніші – охоплюють:

  • ранковий збір гусені вручну й струшування її на підстилку та подальше знищення;
  • застосування проти комах клейових поясів;
  • збір і знищення павутинних гнізд на кущах, деревах та рослинних залишків у їхніх пристовбурних колах.

Хімічний спосіб передбачає обробку плодосховищ, рослин, тари піретроїдами, фосфорорганічними сполуками та неонікотиноїдами. А під біологічним способом боротьби з п'ядуном мається на увазі створення у саду сприятливих умов для їхніх природних ворогів, якими є наїзники і мухи тахіни, для чого на ділянці висаджують фацелію, конюшину, декоративну цибулю і соняшник, а також обприскування дерев і чагарників біологічними пестицидами.

Як правильно боротися з п'ядуном в садуНа фото: Садовий шкідник п'ядун

Засоби від п’ядуна (препарати).

Інсектицидні препарати проти п'ядунів бажано використовувати для профілактичних обприскувань саду навесні. Якщо ж виникає необхідність в обробках рослин упродовж сезону, то в разі навіть дуже великої чисельності шкідників застосовують тільки препарати біологічного походження. Профілактичні обприскування плодових дерев і ягідних чагарників здійснюють до початку цвітіння. Для обробки застосовують такі препарати:

  • Акарін – інсектоакарицид, біологічний препарат контактно-кишкової дії, ефективний проти комплексу шкідників;
  • Карбофос – інсектицид і акарицид широкого спектру дії, що належить до класу фосфорорганічних сполук і застосовується для швидкого й повного знищення сисних та листогризучих комах-шкідників;
  • Золон – контактно-кишковий інсектицид і акарицид, який зберігає високу ефективність навіть при низькій температурі повітря. Однак препарат високотоксичний для теплокровних тварин;
  • Кінмікс – інсектицид контактно-кишкової дії для боротьби з гризучими та сисними шкідниками;
  • Децис – контактно-кишковий інсектицид, що входить до групи синтетичних перитроїдів і застосовується для боротьби з сисними та листогризучими шкідниками;
  • Фітоверм – інсектоакарицид біологічного походження кишково-контактної дії для захисту рослин від шкідників у відкритому та закритому ґрунті;
  • Бітоксибацилін – біологічний інсектоакарицид для захисту рослин від шкідників. Строк останньої обробки препаратом – за п'ять днів до збору врожаю будь-яких культур і за 10 днів до збору лікарських рослин;
  • Лепідоцид – високоефективний інсектицидний біологічний препарат кишкової дії, який можна застосовувати на будь-якому етапі розвитку рослин;
  • Дендробацилін – інсектицид, рекомендований для обприскування рослин у період вегетації проти листогризучих і інших шкідників. Термін останньої обробки – за п'ять днів до збору врожаю будь-яких культур і за 10 днів до збору лікарських рослин.

Боротьба з п'ядуном народними засобами

Хімічні препарати – найсильніша зброя проти будь-якого шкідника, проте в них містяться отруйні речовини, які можуть накопичуватися в плодах. Якщо ситуація зі шкідниками не виглядає загрозливо, то краще не застосовувати сильнодіючі інсектициди, а обійтися перевіреними часом народними засобами. Ефективність рослинних відварів і настоїв порівняно з дією отрутохімікатів не перевищує 30-40 %, і вам, можливо, доведеться провести кілька обробок замість однієї, але в результаті ви не тільки знищите п’ядунів, а і збережете якість плодів. Для боротьби зі шкідниками застосовують такі народні препарати:

  • відвар томатної гички: в 10 л води потрібно впродовж 4-5 годин настоювати 1 кг подрібненого помідорового бадилля, потім 2-3 години кип'ятити настій на повільному вогні, дати йому охолонути, процідити та додати таку ж кількість води;
  • настій листя лопуха: подрібнене листя укладають у відро, заповнивши його на третину обсягу, доливають води по вінця і настоюють упродовж трьох днів, після чого проціджують і використовують для обробки рослин;
  • відвар молочаю: 4 кг подрібнених стебел молочаю прутовидного потрібно залити 5 л води, кип'ятити 2,5-3 години, остудити, процідити й долити водою відро по вінця. Цієї кількості вистачить на два обприскування, перше з яких здійснюють, тільки-но буде виявлено гусінь, а друге – через 4 дні після першого;
  • відвар гіркого перцю: 100 г дрібно нарізаних плодів гіркого перцю слід залити 1 л води, кип'ятити годину, потім настоювати дві доби, після чого розтовкти перець на кашку просто у відварі, процідити склад і використовувати частинами, додаючи в 10 л води по півсклянки відвару. Для кращого прилипання в розчин потрібно влити 50 г рідкого мила;
  • відвар полину: 1 кг зів'ялого полину прокип'ятити в 2 л води впродовж 10-15 хвилин, дати відвару охолонути, процідити й додати стільки води, щоб вийшло 10 л. Використовувати для щотижневих обробок;
  • настій деревію: 800 г сушеної трави, зібраної під час цвітіння, запарити окропом, настоювати продовж 30-40 хвилин, потім долити води, щоб вийшло 10 л, і настоювати ще 40 хвилин. Перед обробкою рослин настій проціджують і додають у нього 50 мл рідкого мила;
  • порошок пижма: сухі стебла, квітки та листя пижма стерти на порошок і опудрити ним рослини.

Профілактика п’ядуна

Щоби п'ядун не зіпсував ваш урожай, боротьбу з ним потрібно починати ще з осені: зберіть під рослинами опале листя і спаліть його, після чого перекопайте ґрунт у пристовбурних колах кущів і дерев. Із початку сезону проведіть дві профілактичні обробки саду розчином Карбофосу або іншого препарату подібної дії: першу – до того, як почнуть розпускатися бруньки, другу – після цвітіння. Коли на рослині з'являться плоди, обробки бажано проводити тільки народними засобами.

У якості профілактики п’ядуна можна розглядати і своєчасний догляд за рослинами, оскільки всім садівникам відомо, що на здорових і сильних рослинах шкідники не паразитують. Тому доглядайте за своїм садом, тримайте в чистоті ґрунт у пристовбурних колах, своєчасно знищуйте бур'яни, поливайте та підживлюйте дерева й чагарники, і тоді вам не доведеться вести боротьбу зі шкідниками.

5 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 голос)
Загрузка...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
X
Отримуйте корисні поради
з квітникарства і садівництва
Вже підписалося 28 748 садівників!
Я вже підписався, не показуйте форму.
X
Знавець квітів? Що ж це? 😜
😃 Вірно!
Зіграти ще раз
😥 Не вірно!
Зіграти ще раз
Не хочу грати, не показувати форму.