Яглиця (лат. Aegopodium) – рід трав'янистих багаторічників родини Зонтичні, поширених у Європі й Азії. У роду вісім видів, але найбільшої популярності набула трава яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), яка використовується як медоносна, лікарська, кормова та вітамінна рослина. Водночас яглиця – бур'ян, який дуже важко винищити, однак його пістряволиста форма дуже популярна серед садівників і широко культивується як декоративна рослина, попри агресивну поведінку.

Ми розповімо вам, як виглядає яглиця, як її вирощувати та в чому її цінність.

Трава яглиця – опис

Кореневище у яглиці повзуче, горизонтальне; стебло порожнисте, заввишки до 1 м, пряме, борозенчасте, розгалужується у верхній частині. Нижні листки – двічі трійчасті, з загостреними довгастими та гостропильчастими по краю листочками завдовжки до 8 см; верхні трійчасті листки розташовані на коротких черешках і за розміром дрібніші за нижні. З верхньої сторони листові пластинки яглиці майже голі, знизу опушені, жилкування у них перисте.

Дрібні білі квітки в кількості 15-20 штук зібрані в парасольки діаметром до 15 см й утворюють складне суцвіття з 20-30 променями. Парасольки, сформовані на верхівці стебла, – плодючі, а бічні – безплідні. Плід рослини – коричнева довгаста та сплюснута двонасінна коробочка завдовжки до 4 мм.

Вирощування яглиці в саду

Посів яглиці

Сіють рослину яглицю, як і будь-які інші трави. Посів здійснюють навесні або під зиму. Засіяну ділянку необхідно обмежити, щоб бур'ян яглиця не розповзався по всьому саду. Для цього по периметру грядки вкопують залізні листи або шифер таким чином, щоб вони йшли в землю не менш ніж на 30 см.

Якщо ви хочете вирощувати на ділянці декоративну яглицю, то в спеціалізованих магазинах або садових павільйонах можна придбати її саджанці. Їх краще спочатку висадити в пластмасовий або залізний посуд із дренажними отворами, а потім вкопати цей посуд у ґрунт у квітнику.

Яглиця воліє тінисті місця та добре росте під деревами, а на сонячному місці ряболистий різновид рослини буде не таким привабливим.

Догляд за яглицею

Поливають яглицю регулярно. Під час посухи рослина вимагає частішого поливу, проте витрата води має бути помірною. Декоративні сорти та види рослини потребують періодичного санітарного обрізування: хворі, сухі й пошкоджені пагони слід видаляти. Деякі садівники оновлюють зелень, вдаючись до повного скошування яглиці.

Для збереження декоративності рослини необхідно своєчасно видаляти квітконоси з суцвіттями, інакше яглиця поступово переродиться в дикорослу форму: з просипаного на землю насіння може вирости тільки яглиця звичайна.

При вирощуванні яглиці в мізерному ґрунті доцільно на початку літа внести в ґрунт добрива – органічні або мінеральні. Однак не перестарайтеся: яглиця може обійтись і без підживлень.

Яглиця – рослина зимостійка й витримує морози до -39 ˚C, не вимагаючи укриття.

Шкідники та хвороби

Іноді яглиця зазнає нападів попелиці або павутинних кліщів. Відбувається це зазвичай у період затяжної посухи. Якщо ви побачили, що листя рослини закручується, розгляньте його ближче, і ви, цілком імовірно, виявите паразитуючих на рослині шкідників. Знищують кліщів і попелицю розчинами Актелліка, Матчу або Актари.

Яглиця може потерпіти від грибкових інфекцій, що викликають антракноз або борошнисту росу. Боротися з цими хворобами потрібно за допомогою препаратів Скор, Хорус, Максим, Радоміл Голд або інших фунгіцидів подібної дії.

Види та сорти яглиці

Як декоративних рослин вирощуються:

Яглиця альпійська (Aegopodium alpestre)

– посухостійка рослина заввишки до півметра родом із Середньої Азії з ажурними суцвіттями-парасольками з маленьких білих квіток і дрібно порізаним листям світло-зеленого кольору.

Яглиця пістряволиста (Aegopodium podagraria Variegatum)

– садова форма яглиці звичайної з широкою світло-зеленою, майже білою облямівкою по листю.

Обидві ці рослини не такі агресивні, як яглиця звичайна, яку, якщо вже посадиш на ділянці, то навряд чи позбудешся. Однак багато хто свідомо сіє яглицю в своєму саду заради її лікарських властивостей.

Властивості яглиці – шкода та користь

Лікувальні властивості яглиці

До складу яглиці входять корисні для людського організму флавоноїди кемферол і кверцитин, що мають високу противірусну та протипухлинну активність. Вони також підвищують еластичність кровоносних судин і допомагають позбутися алергії. Фалькариндінол і фалькарінол, що містяться в яглиці, знижують ризик захворювання на рак і знищують грибкові інфекції. Входить до складу яглиці й така речовина, як апігенін, у якому американські науковці виявили здатність зупиняти розвиток ракових пухлин і зменшувати в розмірах уже існуючі утворення. Подальші дослідження речовин, що входять до складу яглиці, можуть привести до створення препарату з новим принципом дії на ракові клітини.

Одна ложка соку рослини може наповнити організм енергією і зміцнити імунітет, ослаблений після довгих зимових днів. Препарати яглиці застосовують як профілактичний і лікувальний засіб у боротьбі з залізодефіцитною анемією та гіповітамінозом, а протизапальна й болезаспокійлива властивості рослини дозволяють застосовувати її для лікування подагри, ревматизму, артрозів і артритів.

Корисна яглиця навесні, коли люди відчувають нестачу мінералів і вітамінів.

Прийом яглиці в їжу може позбавити від проблем із травленням, зняти запалення в жовчному міхурі та печінці, підвищити вироблення жовчі. Лікує яглиця від хвороб сечового міхура та нирок, знімає набряки. Ефективна рослина і як засіб боротьби з утворенням тромбів, вона також сприяє розсмоктуванню вже наявних кров'яних згустків.

Протигрибкова, протизапальна, ранозагоювальна, протипухлинна дія яглиці дозволяє застосовувати її для лікування діатезу, бешихи та грибкових захворювань.

Трава яглиця – протипокази

Не рекомендується вживати яглицю тим, у кого спостерігається індивідуальна незносність речовин, що входять до складу рослини. Інших протипоказів наразі не виявлено.

• Що робити, якщо листя з дерев не опало вчасно – чи потрібно його обривати самостійно?
• Як вигнати цибулинні квіти до 8-го Березня