Ребуція (лат. Rebutia) – рід кактусів, що ростуть в Аргентині, Перу та Болівії, у який за різними даними входить від 40 до 100 і більше видів. Завдяки своїй невибагливості, невеликому розміру, готовності цвісти в будь-яких умовах і здатності утворювати велику кількість діток ці рослини дуже популярні в кімнатному квітникарстві.

Кактус ребуція – близький родич айлостери, не менше популярної рослини цієї ж родини. Обидва ці кактуси настільки між собою схожі, що в 2001 році всі представники роду Айлостера були внесені в рід Ребуція. Щоправда, серед науковців знайшлися і такі, які не схвалили цього «злиття», тому остаточне рішення про те, чи правильно ці два роди були об'єднані в один, досі не прийнято та продовжує викликати труднощі.

Однак для квітникарів-практиків мало що змінилося, оскільки способи догляду й умови утримання для ребуцій та айлостер абсолютно однакові.

Кактус ребуція – опис

У ребуцій ідеально кулясті ребристі стебла, вкриті великою кількістю колючок. У висоту ці рослини сягають 5-6 см, але іноді можуть рости й до 10 см. Ребра на стеблах ребуцій низькі, слабко виражені, мають по спіралі та розділяються на горбики. Усього на стеблі не менше 11 ребер. У кожній ареолі може бути до 30 неоднорідних, тонких, схожих на щетину колючок: радіальних – завдовжки до 5 мм і центральних – до 3 см у довжину. Через велику кількість колючок кактуси-ребуції схожі на пухнасті кульки. Досить великі поодинокі, глянцеві, лійкоподібні, широко розкриті квітки помаранчевого, жовто-помаранчевого, червоного або помаранчево-рожевого відтінку формуються зазвичай у нижніх ареолах бічної поверхні стебла, утворюючи оперізуючий вінок. Відрізнити айлостеру від ребуції можна за будовою квітки: якщо придивитися, то в айлостери маточка наполовину зростається з опушеною трубкою, а у ребуції трубка гладка й незросла.

Догляд за ребуцією в домашніх умовах

Вирощування ребуції вдома

Догляд за ребуцією в домашніх умовах не передбачає ніяких складнощів, оскільки це гірські рослини, яким потрібен мінімум комфорту. Найважливіше в вирощуванні кактуса – забезпечити йому на час зимівлі прохолодне утримання (8-12 ºC), інакше в подальшому рослина відмовиться цвісти. Купуючи кактус, не забудьте уточнити у продавця, якою має бути оптимальна температура для вашої ребуції, адже виведеним останнім часом сортам рекомендована зимівля при 5 ºC, причому обов'язковою умовою залишається також часте провітрювання приміщення: ребуції не терплять затхлого повітря і дуже люблять перепади між денною та нічною температурами. Що стосується періоду активного росту, то в цей час ребуції миряться з будь-яким температурним режимом.

Ребуції дуже світлолюбні й зовсім не бояться прямих сонячних променів, тому можна сміливо розташовувати їх на сонці та не переживати, що рослини перегріються або отримають опіки. А ось найлегше затінення ребуції на користь не піде.

Полив ребуції

Ребуція нормально зносить нечасте перезволоження субстрату, проте намагайтеся цим не зловживати. Поливання мають бути рівномірними й достатніми, а їх частота залежить від випаровування вологи з ґрунту та температури в приміщенні. Улітку може бути досить одного поливання на тиждень, але якщо стоїть аномальна спека, то поливати ребуції можна й частіше. Періодичність поливань у зимовий час визначається тими ж умовами: температурою в кімнаті, значно нижчою, ніж улітку, і ступенем випаровування вологи з ґрунту, яка взимку теж перебуває на низькому рівні. Отже, і поливають ребуції в період спокою вкрай рідко, причому норму витрати води теж значно скорочують. Якщо рослина зимує в теплому приміщенні або відрощує діток, діаметр яких не перевищує 3 см, її полив теж має бути мізерним і рідкісним. Однак майте на увазі, що перехід із літнього режиму поливу на зимовий і навпаки має бути поступовим.

Поливають ребуції відстояною впродовж доби водою, температура якої повинна бути на пару градусів вищою, ніж температура в приміщенні.

Ні обприскувати, ні мити кактуси не потрібно. Пил із рослин змітають м'якою щіткою.

Удобрення ребуції

Ребуції можна не удобрювати взагалі, проте здійснювані один раз на місяць із квітня по вересень підживлення неконцентрованим розчином спеціальних комплексів для кактусів допоможуть вам домогтися від ребуції пишного цвітіння. Розчини потрібно вносити тільки по зволоженому субстрату.

Пересадка ребуції

Пересаджують ребуції в березні, на самому початку сезону, і тільки тоді, коли їхнє коріння повністю освоїть субстрат у горщику. Для цих рослин найбільше підходить спеціальний ґрунт для кактусів або сукулентів – легкий, водопроникний, що заснований на піску та містить гравій. Не поливайте субстрат у старому горщику з кактусом перед пересадкою: ґрунт має бути абсолютно сухим. Покладіть на дно нового горщика товстий шар дренажного матеріалу, переваліть ребуції зі старого горщика в новий і заповніть простір, що залишився, сухою ґрунтовою сумішшю. Помістіть рослину в тепле та дуже світле місце. Перше поливання ребуції після пересадки здійснюють лише через тиждень. І в наступні 2-3 місяці також будьте дуже обережні зі зволоженням.

Цвітіння ребуції

Цвітіння ребуцій, як і айлостер, починається на другий чи третій рік життя та відбувається зазвичай улітку. Квітки розкриваються тільки в ясну погоду, закриваючись на ніч. Кожна квітка живе щонайменше два дні.

Якщо попри ваші старання ребуція не цвіте, перевірте, чи всіх необхідних умов дотримано:

• рослині потрібно багато яскравого сонячного світла;
• в зимовий час квітку слід утримувати при температурі не вище 10 ºC;
• субстрат для ребуції має бути добре дренованим;
• улітку рослину поливають помірно, восени нечасто, а взимку краще не поливати взагалі.

Розмноження ребуції

Квітка ребуція постійно розростається і кущиться, тому її легко розмножити вегетативним шляхом: потрібно лише відокремити бічні пагони й висадити їх для вкорінення в легкий, пухкий субстрат. Такі дітки ростуть дуже швидко та скоро самі починають давати потомство.

Можна виростити ребуції з насіння, яке спочатку дезінфікують упродовж 10 хвилин у слабкому розчині марганцівки, а потім просушують на свіжому повітрі. Посів здійснюють на початку березня в широкі низькі миски, заповнені сумішшю субстрату з піском або субстрату з кам'яними гранулами. Розкладають насіння на відстані 2-3 см одне від одного: при такій густоті посіву сіянці можна в подальшому не пікірувати. Вирощують молоді ребуції при температурі 15-20 ºC, регулярно провітрюючи, обприскуючи або поливаючи субстрат. Трохи підрослі сіянці розсаджують по окремих горщиках. Ребуція потребує гарного освітлення круглий рік, тому в короткі зимові дні вам доведеться перші два роки сіянці досвічувати.

Шкідники та хвороби ребуції

Хвороби ребуції та як їх лікувати

Іноді на ребуції з'являються коркові утворення. Відбувається це в результаті механічних пошкоджень стебла, переохолодження або недостатнього поливу в літній час. А якщо ви будете поливати рослину в період спокою, коли вона перебуває в прохолодному приміщенні, у неї може розвинутися гниль стебла. Якщо це сталося, слід припинити полив і дати стеблу підсохнути. Невчасно або в завеликій кількості внесені азотні добрива можуть призвести до загнивання кореневої системи ребуції. Намагайтеся виконувати наші рекомендації, і ваш кактус ніколи не хворітиме.

Шкідники ребуції та боротьба з ними

Досить стійку до хвороб і шкідників ребуцію іноді уражають червоний павутинний кліщ, щитівки або борошнисті червці. Щитівок і червців необхідно зняти з рослини змоченою в спирті ватною паличкою, після чого ребуції слід обробити розчином Актелліка або Фітоверма. Ці ж препарати застосовують і проти кліщів. Із метою профілактики якомога частіше оглядайте ребуції і протирайте її змоченим у спирті пензликом.

Види і сорти ребуції

Найчастіше в кімнатній культурі вирощують ребуції з рясним і яскравим цвітінням.

Ребуція крихітна (Rebutia minuscula)

або ребуція мінускула – дуже красива мініатюрна рослина, кулясте, приплюснуте стебло якої сягає в діаметрі 5 см. Горбки на його ребрах розташовані по спіралі, а з ареол стирчать білі колючки в кількості до 30 штук. Квітки у рослин цього виду великі, яскраво-червоного або малинового кольору, а після цвітіння на рослині утворюються маленькі червоні ягідки.

Різновидом ребуції крихітної є ребуція стареча (Rebutia senilis), яку раніше виділяли в окремий вид. Ця куляста зелена рослина з Північної Аргентини має товщину стебла близько 7, а висоту – близько 8 см. Поверхню кактуса вкривають білосніжні колючки-щетинки завдовжки до 3 см, а напровесні на кактусі розкриваються червоні квіточки з білою серединкою, діаметр яких близько 3 см.

Ребуція Марсонера (Rebutia marsoneri)

– ефектний кактус, що зацвітає навесні яскраво-жовтими квітками з темнішою серединою, з темними, вузькими кулястими й зрослими стеблами, що утворюють щільний пучок, і вкритими жорсткими темними й м'якими білими колючками.

Ребуція карликова (Rebutia pigmaea)

має форму циліндра або овалу, її темно-зелене стебло, що сягає у висоту 4 см, усе вкрите колючками. Рослина в більших кількостях утворює нащадків із корінцями. Особливо красива ця ребуція в період цвітіння, коли навколо її основи розкриваються витончені червоні або рожеві трубчасті квітки.

Ребуція альбіфлора (Rebutia albiflora)

або ребуція білоквіткова – рослина, що утворює щільну куртину з великої кількості кульок діаметром до 2 см, білястих від м'яких, схожих на ворсинки колючок. Кремові квітки з рожевими краями гострих пелюсток сягають у діаметрі 4 см.

Ребуція канігуералі (Rebutia canigueralii)

– надзвичайно стійка до посухи рослина з невеликим кулястим стеблом, укритим жорсткими й дуже довгими колючками. Дрібні дзвонові квітки з білястих пелюсток із блакитною облямівкою і пучком жовтих тичинок розкриваються вінком на вершині стебла.

Ребуція фулвізета (Rebutia fulviseta)

– рослина з кулястим темно-зеленим стеблом, яке при певному освітленні може здатися чорним. Стебло вкривають густі тверді коричневі колючки. Окрасою рослини без сумніву є невеликі квітки морквяного або яскраво-червоного кольору.

Ребуція Крайнца (Rebutia krainziana)

рідко розростається і звичайно є великим кулястим стеблом, укритим білими горбками, з яких ростуть короткі білі колючки. Невеликі яскраво-червоні квітки з закрученими пелюстками формуються не по колу, а в одній точці стебла.

Ребуція перплекса (Rebutia perplexa)

має м'ясисте, сильно розгалужене стебло, укрите гладкими горбками. Колючок на цій рослині мало, а квітки у неї світло-рожеві або незвичайного для ребуцій забарвлення кольору фуксії.

Ребуція пулвіноза (Rebutia pulvinosa)

вкрита по рельєфному кулястому стеблу каліброваними горбками з жорсткими, короткими колючками коричневого кольору. Червоні або яскраво-помаранчеві невеликі квітки утворюють вінок навколо стебла.

Ребуція демінута (Rebutia deminuta)

теж родом з Аргентини. Її коротке кулясте стебло вкривають жорсткі коричневі колючки. Цвіте рослина на початку літа помаранчевими або яскраво-червоними квітками.

Ребуція сонячна (Rebutia heliosa)

незвичайна рослина: на тлі її крихітних стебел великі квіти на довгих квітконіжках здаються величезними.

Ребуція золотистоквіткова (Rebutia chrysacantha)

– дуже приваблива рослина з блідо-жовтими колючками й помаранчево-золотистими квітками.

Ребуція Файбріга (Rebutia fiebrigii)

– цей вид цікавий контрастом, який створюють яскраво-помаранчеві квітки на тлі білих колючок.

Ребуція мишка (Rebutia muscula)

зазвичай складається з декількох колючих кульок діаметром до 5 см, поверхня яких так густо вкрита світлими колючками, що вони нагадують дрібних звірят у шубках. Квітки – діаметром до 5 см, із довгою трубкою, забарвлені в помаранчевий колір, розкриваються тільки вдень.

• Радермахера (Radermachera): догляд, фото, види
• Рео: вирощування вдома, розмноження