Медунка: вирощування, властивості, види

Медунка (лат. Pulmonaria) – рід невисоких трав'янистих багаторічників родини Шорстколисті, що налічує близько 15 видів, поширених у широколистяних та змішаних лісах Євразії. Латинська назва роду походить від слова «pulmo», що в перекладі означає «легеня», і це пояснює той факт, що здавна листям медунки лікували легеневі захворювання.

Українська назва зумовлена медоносними властивостями представників роду. Іноді в літературі зустрічаються й інші назви медунки: медовичок, джмелина, воловий язик. Медунка лікарська з'явилася в садах Європи ще в XVI столітті, а декоративна квітка медунка вузьколиста – в XIX столітті.

Рослина медунка – опис

Медунки – трав'янисті багаторічники заввишки від 8 до 50 см із гіллястим, горизонтально розташованим кореневищем. Шнуроподібне, м'ясисте, тендітне коріння медунки дуже легко пошкодити, а відновлюється воно повільно. Численні великі довгочерешкові прикореневі листки рослини утворюють розетку. Форма цільних, загострених на верхівці листків залежно від виду може варіюватися від лінійно-ланцетної до широколанцетної. Стеблових листків значно менше, ніж прикореневих, вони дрібні та сидячі. Облистяні прямостоячі, часто опушені квітконоси формуються до початку відростання прикореневого листя.

На фото: Вирощування медунки на клумбі

У білих, рожевих, лілових, синіх або блакитних квіток медунки подвійна оцвітина, дзвонова п’ятизубчаста чашечка та лійчастий п’ятичастковий віночок із трубкою і відкритим зівом, із якого ростуть п'ять волосяних пучків. Квітки зібрані в верхівкові суцвіття-завитки. Характерна особливість представників роду медунка в тому, що забарвлення бутонів і квіток однієї рослини не однакове: рожевий бутон може розкритися в синю, лілову, блакитну або білу квітку, і часто зустрічаються кущі, на яких одночасно можуть бути квітки різного забарвлення. Пояснюється такий феномен поступовою зміною рівня кислотності клітинного соку в віночках: сік із кислою реакцією забарвлює віночок у рожевий колір, а з лужною – в блакитний і синій. Цвітуть медунки навесні.

Запилюються рослини комахами з довгими хоботками, наприклад, джмелями. Плід медунки – горішок, що розпадається при дозріванні на чотири однонасінні частки з м'ясистим принасінником, що приваблюють мурах.

Вирощування медунки в саду

Посадка медунки в ґрунт

Найкраще медунка зростає в прохолодному затінку або притінку в пухкому супіщаному або суглинному ґрунті, що містить гумус, лужної, слабкокислої або нейтральної реакції. На сонячній ділянці квітки медунки не будуть такими яскравими, оскільки рослина погано зносить прямі промені та спеку. Перед посівом насіння ділянку, відведену під медунку, потрібно перекопати з органічним добривом – компостом або перегноєм – на глибину штиха лопати, водночас очищаючи ґрунт від бур'янів.

Сіють медунку у відкритий ґрунт навесні, коли земля насичена вологою талого снігу. Щойно верхній шар землі прогріється та мине загроза поворотних заморозків, беруться до висадки саджанців, які можна придбати в садовому павільйоні або в агрофірмі, що добре себе зарекомендувала, де вам розкажуть, як посадити розсаду та як її вирощувати.

Перед купівлею уважно огляньте саджанці й виберіть тільки абсолютно здорові, на яких немає пошкоджень, ознак хвороб і присутності шкідників, а також наслідків неправильного утримання чи поганого догляду.

На підготовленій і заправленій добривами ділянці на відстані 20-30 см одна від одної викопайте ямки такої глибини, щоб у них помістилася коренева система саджанців із земляною грудкою. Якщо на цій ділянці може застоюватися вода, вкладіть у кожну ямку шар дренажного матеріалу – жорсткого піску, дрібної гальки та щебеню. Помістіть саджанець у ямку й заповніть ґрунтом простір, що залишився, після чого ущільніть поверхню та полийте кожен кущик помірною кількістю води.

Догляд за медункою в саду

Якщо ви посадили медунку в затінку або притінку, вам майже не доведеться за нею доглядати. Поливають рослину регулярно, підтримуючи ґрунт на ділянці в помірно вологому стані, але не допускаючи при цьому застою води в коренях. Особливо важливий полив у період бутонізації і цвітіння. У затінку та притінку ґрунт залишається вологим набагато довше, ніж на сонці. Щоб зберегти вологу в ґрунті ділянки, розташованої під сонцем, замульчуйте поверхню шаром органічного матеріалу завтовшки до 5 см. Мульча захистить ґрунт не тільки від зневоднення, а й від бур'янів. Коли кущі медунки дорослішають, вони вже не так потребують поливу.

На фото: Як цвіте медунка в саду

Підживлення у вигляді розчину 15-20 г повного мінерального добрива в 10 л води вносять у ґрунт один раз на сезон навесні, коли у медунки починається інтенсивний ріст нових листків. Після завершення цвітіння потрібно обережно зрізати з кущів квітконоси. Листя, що втратило декоративність, теж можна видалити з куща за допомогою гострого ножа або секатора.

Напередодні зими всі медунки мульчують шаром торфу, а деякі види, наприклад, медунки м'яка і валовидна, вимагають надійнішого укриття, для якого можна використовувати сухе листя, тирсу або хвою.

Шкідники та хвороби медунки

Загалом медунка стійка до всіх хвороб і більшості шкідників, однак якщо вона ослаблена несприятливими погодними умовами, неправильним утриманням або поганим доглядом, її можуть уражати різні інфекції: у дощове літо або в результаті надмірних поливань, особливо на тлі різких перепадів температури, рослина може захворіти на кореневу гниль або борошнисту росу. Хворі екземпляри потрібно видалити з квітника та спалити, а здорові рослини – ґрунтовно обробити від борошнистої роси сірковмісними, а від кореневої гнилі – мідьвмісними фунгіцидами.

Зі шкідників небезпеку для медунки становлять черевоногі молюски – слимаки та равлики, навала яких відбувається зазвичай у період підвищеної вологості. Якщо шкідників забагато, їх знищують препаратом Грім, використовуючи його відповідно до інструкції. Але краще збирати слимаків руками або вкопати на ділянці врівень із поверхнею кілька банок та заповнити їх на третину пивом або загралим компотом: слимаки обов'язково приповзуть на запах і потраплять у пастку, з якої не зможуть вибратися.

Види та сорти медунки

Пропонуємо вам знайомство з найвідомішими видами медунки.

Медунка валовидна (Pulmonaria vallarsae)

– рідкісний вид, що росте в Апеннінах на висоті до півтори тисячі метрів над рівнем моря. Ланцетне опушене листя цієї рослини завдовжки до 20 і завширшки до 10 см дуже густо вкрите сріблястими плямами. Цвіте медунка пурпурово-червоними квітками на квітконосах заввишки до 45 см. Цей вид послужив основою для виведення сортів зі сріблястим листям. Найвідомішим культиваром виду є:

• Марджері Фіш – зимостійка рослина зі сріблястими зверху та зеленими знизу листками.

На фото: Медунка валовидна (Pulmonaria vallarsae)

Медунка довголиста (Pulmonaria longifolia)

– поширена на півночі та заході Європи рослина заввишки до 25 см із гарним ланцетним або ланцетно-стрілоподібним листям завдовжки до півметра й завширшки до 6 см. Листя цього виду з верхнього боку опушене, темно-зелене зі сріблястими плямами, а знизу воно сіро-зелене та щільніше. У квітні на квітконосах заввишки до 25 см розкриваються рожеві квітки, що з часом змінюють забарвлення на блакитне. Найвідоміші садові форми виду:

• Бертрам Андерсон – медунка з яскраво-блакитними квітками та темно-зеленим листям, прикрашеним неправильної форми сріблясто-білими плямами;
• Льюїс Палмер – рослина з темно-зеленим листям завдовжки до 30 см у зеленувато-білих плямах і рожевими квітками, які з часом стають блакитними;
• Меджесті – сорт із блакитно-рожевими квітками та сріблясто-сірим листям завдовжки до 30 см із вузькою зеленою облямівкою по краю;
• Cevennensis – підвид із великими синіми квітками та вузьким листям завдовжки до 65 см у сріблястих плямах і цятках.

На фото: Медунка довголиста (Pulmonaria longifolia)

Медунка червона (Pulmonaria rubra)

– довгокореневищна рослина, що зустрічається в субальпійських соснових і букових лісах гір Угорщини, Болгарії та Албанії. Цвіте цей вид рясно та тривало яскраво-червоними квітками. Листя у нього однотонне, світло-зелене, блискуче, вузьке. У культурі медунка червона використовується як ґрунтопокривна рослина, яка потребує укриття на зиму. Популярні сорти:

• Девід Уорд – рослина з коралово-червоними квітками та великим широким листям голубувато-зеленого відтінку з виразною білою облямівкою по краях;
• Барфілд Пінк – сорт із зеленим листям і рожевими квітками з вузькими білими смужками;
• Редстарт – ранньоквітучий сорт із зеленим листям і коралово-червоними квітками.

На фото: Медунка червона (Pulmonaria rubra)

Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis)

зростає повсюдно в листяних лісах Євразії, сягаючи у висоту 30 см. Як виглядає медунка лікарська? У цього виду розгалужене чорне кореневище та слабкі стебла, вкриті у верхній частині щетиною та залозками. Зелені з білявими плямами листки розташовані в черговому порядку: прикореневі – яйцеподібно-серцеподібні, довгочерешкові, а стеблові – вужчі, завдовжки до 16 см. Червоні гілки діаметром до півтора сантиметрів, зібрані в парні пухкі завитки, з часом стають ліловими. Популярні сорти:

• Альба – сорт із білою оцвітиною;
• Imnaculata – різновид із однотонним зеленим листям;
• Вайт Вінгз – рослина з білими квітками з рожевим оком і зеленим листям у білих плямах;
• Сіссінгхерст Уайт – сорт із листям завдовжки до 25 см у численних білих плямах і кипінно-білими квітками, що з'являються з рожевих бутонів;
• Коралл – рослина з блідо-рожевими квітками та зеленим листям у білих плямах;
• Кембридж Блю – медунка з серцеподібним листям, укритими білими плямами, і численними блідо-блакитними квітками з рожевим відтінком.

На фото: Медунка лікарська (Pulmonaria officinalis)

Медунка м'яка (Pulmonaria mollis)

або медунка найм’якша (Pulmonaria mollissima = Pulmonaria montana) – приваблива короткокореневищна рослина з лісів Алтаю, Джунгарії, Кавказу та Європи, яка утворює повільнозростаючі кущі заввишки до 55 см. Розеткове опушене сріблясто-зелене листя сягає в довжину 50 см, із нього виростають квітконоси, що несуть численні синювато-фіолетові квіти. Додаткової декоративності рослині надає строга та щільна форма куща.

На фото: Медунка м'яка (Pulmonaria mollis)

Медунка темна (Pulmonaria obscura)

зростає в широколистяних і змішаних європейських лісах. У висоту ця рослина сягає 30 см. Прикореневе листя у неї загострене, серцеподібно-яйцеподібне, однотонно-зелене, укрите жорсткою щетиною й розташоване на довгих черешках із вузькими крильцями. Віночки квіток забарвлені в рожевий колір, який із часом стає синьо-фіолетовим або синім. Цей вид має і білоквіткову форму.

На фото: Медунка темна (Pulmonaria obscura)

Медунка цукрова (Pulmonaria saccharata)

або медунка плямиста родом з апеннінських чагарників із півночі Італії і південного сходу Франції. Вона утворює настили заввишки від 15 до 30 см із пагонів із вічнозеленим овальним матовим листям завдовжки до 27 і завширшки до 10 см, укритим сріблястими плямами. Зібрані в суцвіття кармінові квітки медунки плямистої поступово змінюють забарвлення на фіолетове. Цей вид є родоначальником багатьох популярних сортів і гібридів:

• Місіс Мун – сорт зі сріблястими й білими плямами по листю та блакитно-бузковими квітками, що з'являються з рожевих бруньок;
• Пінк Дон – сорт із листям у білих плямах і з рожевими квітками, що поступово змінюють колір на фіолетовий;
• Дора Біквелд – медунка зі світло-зеленим листям і ніжно-рожевими квітками;
• Леопард – гібрид із темно-зеленим, сильно плямистим листям і червоними квітками з рожевим відтінком;
• Смокі Блю – листя зі сріблястими плямами, квітки блакитні.

На фото: Медунка цукрова (Pulmonaria saccharata)

Медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia)

росте в Європі і Малій Азії по берегах річок і в листяних лісах. У висоту цей багаторічник сягає 30 см. У нього міцні стебла, вкриті густою щетиною та нечисленними залозками, і лінійно-ланцетне листя завдовжки до 30 см, також укрите щетиною з обох сторін. Зібрані в парні завитки кармінно-червоні квітки з часом стають блакитними. Найбільш затребувані в культурі сорти:

• Моусанз Блю – рослини з темно-зеленим листям завдовжки до 30 см і темно-синіми квітками;
• Манстед Блю – високоросла рослина з однотонно-зеленим листям і синіми квітками;
• Самен Глоу – листя зелене, квітки лососево-рожеві;
• Бетсі Пінк – рослина з темно-зеленим листям завдовжки до 25 см у білих плямах і коралово-рожевими квітками.

На фото: Медунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia)

Властивості медунки – шкода та користь

Лікувальні властивості медунки

До складу медунки входять дубильні речовини, слизи, таніни, сапоніни, залізо, алкалоїди, антоціани, флавоноїди, кремнієва й аскорбінова кислота, каротин, рутин і інші корисні для людини речовини. Таніни та сапоніни діють як відхаркувальний і пом'якшувальний засіб, який полегшує самопочуття при будь-яких захворюваннях дихальних шляхів. Медунка також має протизапальну, бактерицидну, сечогінну, в'язку, антисептичну, кровоспинну й обволікаючу дію. Вона сприяє поліпшенню роботи імунної системи організму.

Застосування препаратів медунки доцільне при гінекологічних проблемах, онкологічних захворюваннях, геморої, шкірних хворобах, кровотечах, захворюваннях органів дихання, шлунку та кишківника, для профілактики інфарктів та інсультів. Однак, щоб лікування дало потрібний результат, потрібно знати правила застосування медунки, тому перед початком курсу краще звернутися за консультацією до лікаря.

Не потребує спостереження фахівця тільки застосування медунки в похідних умовах у якості зовнішнього засобу: обробіть поріз або рану свіжовичавленим соком із медунки, що має кровоспинну, терпку й антисептичну дію. Якщо поверхня рани велика, подрібніть листя і стебло рослини ножем і накладіть цю кашку на рану. Добре лікує сік медунки мозолі та тріщини на п'ятах.

Медунка – протипокази

Очевидних протипоказів до застосування медунки в лікувальних цілях не виявлено, однак приймати її препарати слід з обережністю, оскільки вони можуть викликати нудоту. Небезпеку медунка становить тільки для тих, у кого виявилася несумісність із речовинами, що входять до складу рослини.

• Матрікарія: вирощування в саду, види і сорти
• Мезембріантемум: вирощування, догляд і види