Ваточник: вирощування у саду, види і сорти

Ваточник, або шовчина (лат. Asclepias) – рід родини Кутрові, який налічує понад 200 видів чагарників, напівчагарників і трав'янистих багаторічників із Південної і Північної Америки. Серед представників роду є як листопадні, так і вічнозелені види, і деякі з них набули популярності як культурні декоративні рослини. Латинську назву рід отримав на честь Ескулапа (Асклепія) за лікарські властивості деяких своїх представників. Відомий місіонер, лінгвіст, історик і дослідник Мексики Бернардіно де Саагун у своїй праці «Загальна історія справ Нової Іспанії» наводив свідчення ацтеків про те, що вони застосовували ваточник для лікування пухлин, які виникають через зсув кісток.

У Європу ваточник потрапив у XVIII столітті як технічна культура й дуже швидко поширився: з волокон його стебел виготовляли мотузку й наповнювання для меблів і м'яких іграшок. Пізніше з нього робили кіноплівку і всілякі рятувальні засоби. З появою каучуку цікавість до ваточника як до сировини було втрачено, але цю рослину досі можна зустріти в садах і парках.

Квітка ваточник – опис

Рослина шовчина може сягати у висоту 1 м. У неї горизонтальне, потовщене кореневище, яке далеко поширюється в боки, товсті стебла з супротивним або кільчастим, рідше черговим великим листям, що має яйцеподібну, довгасту або еліптичну форму, і багатоквіткові парасольки з великих бурих або червоних квіток. Цвітіння ваточника настає влітку або восени. Після завершення цвітіння на рослині зріють плоди, наповнені опушеним насінням, через яке представників роду й називають ваточниками. В Америці цим пухом навіть набивають подушки. У середній смузі й у місцях із прохолоднішим кліматом насіння дозріває рідко, а в районах із теплими зимами воно не тільки встигне визріти, а й дає рясний самосів. Молочний сік усіх рослин роду отруйний і викликає подразнення і почервоніння шкіри, особливо під дією сонячних променів. Використовують сік шовчини, як і сік чистотілу, для виведення бородавок. Медонос ваточник приваблює для запилення не тільки бджіл, а й метеликів: особливо подобається він метеликам-монархам.

Посадка ваточника у відкритому ґрунті

Коли садити ваточник у ґрунт

Вирощування ваточника з насіння в умовах нашого клімату здійснюється як розсадним, так і безрозсадним способом. Посівний матеріал цієї рослини зберігає прорісність упродовж трьох років, але зібрати насіння можна не щороку: для його дозрівання потрібне дуже спекотне літо. Однак можна придбати насіння в крамниці.

На фото: Цвітіння ваточника на клумбі

Насіння ваточника потрібно сіяти на розсаду в кінці березня або на початку квітня в ящик із дренажними отворами і суглинистим субстратом. Закладають насіння на глибину 10-15 мм, після чого посіви зволожують із розпилювача, накривають плівкою або склом і поміщають у тепле місце. Щодня з плівки видаляють конденсат, посіви провітрюють, а субстрат один раз на 2-3 дні обприскують із пульверизатора. Сходять сіянці дружно через 10-15 днів, і в подальшому їх утримують при температурі не вище 18 ºC, а коли сходи зміцніють, покриття з ящика прибирають. Проблем із вирощуванням розсади бути не повинно. У стадії розвитку у сіянців двох пар справжніх листків їх пікірують по окремих скляночках із дренажним шаром завтовшки 2-3 см і субстратом того ж складу, в який ви сіяли насіння. Перші два дні після пересадки сіянці вимагають захисту від сонячних променів. Тільки-но вони приживуться, їх прищипують. У квітник розсаду шовчини після двотижневого загартовування висаджують на початку червня за схемою 0,5х0,5 м. Перше цвітіння ваточника з насіння настає на третій-четвертий рік.

Можна сіяти квітку ваточник просто на клумбу. Посів насіння в ґрунт здійснюють напровесні, відразу після танення снігу. Ділянку вибирають добре освітлювану, з окультуреним ґрунтом. Оптимальний склад ґрунту для шовчини – родючий слабкокислий суглинок.

Як посадити ваточник

Ділянку попередньо перекопують на глибину штиха лопати, видаляючи коріння бур'янів, після чого поверхню вирівнюють і роблять у ній борозни. Насіння ваточника сіють на глибину 3 см і після закладення рясно поливають. При посіві в сухий ґрунт грядки бажано накрити плівкою, щоб прискорити появу сходів.

Деякі види ваточника вимагають обмеження простору, оскільки їхні пагони можуть проростати майже за метр від материнської рослини. Якщо ви хочете контролювати розростання ваточника, скористайтеся обмежувачем або вирощуйте рослину в укопаній у землю посудині з дренажними отворами. На одному місці при гарному догляді шовчина може рости до 15 років.

Догляд за ваточником у саду

Вирощування ваточника в саду

Посадка ваточника та догляд у відкритому ґрунті за цією рослиною зводиться до звичайних для будь-якого садівника процедур: поливу, розпушування ґрунту, прополювання, внесення добрив, формування й омолодження куща, а за необхідності вам доведеться також обробляти ваточник від хвороб і шкідників. Не забувайте видаляти зів'ялі суцвіття, щоб продовжити цвітіння шовчини, й обрізувати квітконоси після завершення цвітіння, якщо тільки ви не плануєте заготовляти посівний матеріал.

Полив і підживлення ваточника

Відразу після посадки і насіння, і сіянці шовчини потребують частого поливу. Пізніше, коли кущі зміцніють, їхня потужна й розгалужена коренева система зможе самостійно забезпечити їх вологою, але в посушливу пору вам усе ж доведеться ваточник вечорами поливати. Для поливу використовують дощову або нагріту на сонці й відстояну водопровідну воду.

На фото: Як цвіте ваточник

Особливо розпещувати рослину підживленням не потрібно. Добриво у вигляді сульфату калію і сечовини, перепрілого гною або компосту вносять у бідний ґрунт на ділянці з ваточником навесні, щойно з'явиться молода зелена парость. Можна підживити шовчину комплексним мінеральним добривом перед початком цвітіння, а після його завершення внести в ґрунт Нітрофоску. Якщо ж ви вирощуєте ваточник у родючому ґрунті, додаткове живлення йому не знадобиться.

Пересадка ваточника

На одному місці ваточник може рости понад 10 років. Якщо виникає потреба пересадити рослину, то доцільно поєднати цю процедуру з поділом куща навесні або в другій половині літа. Пересадку ваточник зносить добре, потрібно тільки заздалегідь підготувати нову ділянку й полити рослину, перш ніж викопувати, щоб на коренях залишалася земля. Посадка шовчини і догляд за нею на новому місці здійснюється за тією самою описаною в статті схемою.

Розмноження ваточника

Розмножувати ваточник поділом кореневища, як і пересаджувати рослину, теж краще навесні або після того, як шовчина відцвіте. Кущ викопують, ділять на частини, в кожній із яких має бути відрізок кореневища з брунькою, потім діленки розсаджують по заздалегідь підготовлених ямах. Приживаються частини ваточника дуже легко, а зацвісти вони зможуть вже через рік. Діленки попервах потребують інтенсивного поливу, а до помірного режиму зволоження ґрунту можна буде повернутися, щойно у молодих рослин сформується сильна коренева система.

Розмножують ваточник і живцюванням, яке здійснюють на початку літа: молоді пагони нарізають на відрізки завдовжки 15 см, нижнє листя з відрізків видаляють, а верхню пару листових пластин укорочують наполовину. Живці нижнім зрізом поміщають у вологий пісок, після чого живцювальник для створення парникових умов накривають прозорим ковпаком. Висаджувати живці потрібно швидко, щоб вони не втрачали молочного соку. Укореняються живці ваточника зазвичай упродовж трьох тижнів.

Ваточник після цвітіння

Із настанням осені ваточник потрібно готувати до зимівлі, тобто забезпечити йому укриття, для якого знадобляться сухе опале листя, тирса, подрібнена кора дерев та інші органічні матеріали. Однак перш ніж мульчувати ділянку, потрібно зрізати сухі пагони ваточника на висоті 10 см від землі. Їх теж можна використовувати в якості мульчі на зиму.

Шкідники та хвороби ваточника

До шкідників і хвороб шовчина надзвичайно стійка. Зі шкідливих комах ваточнику може докучати білокрилка – дрібна комаха, що нагадує міль і харчується клітинним соком рослин. Знищують білокрилку препаратами Актеллік, Фуфанон або Ровікурт, приготувавши з них водний розчин відповідно до інструкції й обприскавши ним рослину по листю. У посушливу пору ваточник можуть окупувати павутинні кліщі – теж сисні шкідники з павукоподібних. Розгледіти їх на рослині важко через дрібні розміри, але ознака їхньої присутності – найтонша павутина – допоможе вам визначити причину в'янення листя і деформації пагонів шовчини. Проти павутинних кліщів застосовують обробки акарицидами: Актелліком, Актарою, Фітовермом і іншими препаратами подібної дії.

Іноді рослина відчуває дискомфорт через занадто сухе повітря. Щоб підвищити рівень вологості в сильну посуху, слід вечорами обприскувати ваточник теплою водою.

Види і сорти ваточника

У багаторічній культурі вирощується три види шовчини, й один ваточник вирощується в садах як однорічна декоративна рослина.

Ваточник інкарнатний (Asclepias incarnata)

Або ваточник червоний, або ваточник м'ясо-червоний – багаторічна рослина родом із центральних і східних районів Північної Америки з гіллястими облистяними стеблами, що сягають у висоту 120 см. Подовжене або широколанцетне, трохи опушене листя розташоване на стеблах супротивно. Запашні рожево-пурпурові або червоні квітки, зібрані в парасольки діаметром до 6 см, розкриваються в липні-серпні. Триває цвітіння трохи довше місяця. У культурі цей вид із 1635 року. Найкращий сорт:

• Айс Беллі – рослина заввишки до 1 м з білими квітками.

На фото: Ваточник інкарнатний (Asclepias incarnata)

Ваточник туберозовий (Asclepias tuberosa)

Або ваточник бульбовий сягає у висоту від 50 до 70 см. Це ваточник помаранчевий: його великі суцвіття яскравого жовто-червоного кольору прикрашають рослину з середини літа й майже всю осінь. Рослина вирізняється морозостійкістю, хоча й потребує укриття під час сильних морозів. Найвідоміші садові форми ваточника бульбового:

• Гей Баттерфляйз – суміш сортів із червоними, жовтими та помаранчевими квітками на рослинах заввишки до 70 см;
• Ваточник Магараджа – кущ заввишки близько 50 см із яскравими помаранчевими суцвіттями.

На фото: Ваточник туберозовий (Asclepias tuberosa)

Ваточник сирійський (Asclepias syriaca)

Або ескулапова трава походить зі східних штатів Північної Америки, тобто до Сирії рослина ніякого стосунку не має: ваточник був названий сирійським помилково, оскільки його сплутали з кендирем, котрий дійсно зростає в Сирії. З помилкою розібралися, але видовий епітет «сирійський» цього виду шовчини залишили. У висоту багаторічний ваточник сирійський сягає півтора метра. У нього прямостоячі облистяні стебла та схоже на листя вічнозелених рододендронів довгасто-еліптичне, шкірясте темно-зелене листя завдовжки до 15 і завширшки до 7 см, яке іноді в середині літа в нижній частині рослини опадає. Це ваточник рожевий: квітки діаметром до 1 см світло-рожевого відтінку, зібрані в парасольки, цвітуть із липня трохи більше місяця – близько 35 днів. У культурі рослина з 1629 року. Укриття на зиму ваточник сирійський не вимагає. Своєрідні пахощі цього виду: рослина пахне шоколадним тортом, і цей запах сильніший, ніж аромат ваточника м'ясо-червоного.

На фото: Ваточник сирійський (Asclepias syriaca)

Ваточник кюрасавський (Asclepias curassavica)

абоб ластовень – рослина, що вирощується в однорічній культурі. При гарному догляді цей вид сягає у висоту одного метра. Червоні або помаранчеві квітки приваблюють безліч метеликів, та в багатьох людей пилок цієї рослини викликає подразнення шкірних покривів.

На фото: Ваточник кюрасавський (Asclepias curassavica)

• Валеріана: властивості, протипокази, збір
• Вейгела: вирощування в саду, види і сорти