Собача кропива (лат. Leonurus), або глуха кропива, синдра, шандра – рід трав'янистих багаторічників або дворічників родини Глухокропивові, представники якого в дикій природі ростуть переважно в Євразії (Близький Схід, Сибір, Центральна Азія, Європа). Декілька видів роду натуралізувалося в Північній Америці.

Росте собача кропива на луках, пустирях, сміттєвих місцях, залізничних насипах, в урвищах, кар'єрах, по берегах річок. Два види – собача кропива і собача кропива волохата (п’ятилопатева) – є лікарськими рослинами.

Трава собача кропива – опис

У висоту собача кропива сягає від 30 см до 2 м. Корінь у неї стрижневий, стебло чотиригранне, прямостояче, іноді розгалужене. Нижнє листя кропиви собачої завдовжки до 15 см пальчасто-розсічене або пальчасто-лопатеве, верхнє листя, іноді цільне, що ближче до верхівки, то дрібніше. Усе листя кропиви собачої черешкове. Дрібні квітки зібрані в переривчасті колосовидні суцвіття, що формуються в пазухах листків або на кінцях стебел. Плід собачої кропиви – ценобій, що складається з чотирьох рівномірно розвинених частин. Багато видів собачої кропиви є медоносами.

Вирощування собачої кропиви

Посадка собачої кропиви

На одному місці собачу кропиву вирощують 3-5 років. Культура вирізняється посухостійкістю і невибагливістю до складу ґрунту. Свіже насіння рослини має дуже низьку прорісність, але якщо його після збору дозарити впродовж двох місяців, то прорісність підвищується до 85 %: при оптимальній вологості й температурі ґрунту 4-6 ºC насіння проростає вже на 4-5 день.

Сіють собачу кропиву під зиму або напровесні, однак перед весняним посівом насіння стратифікують упродовж 1-1,5 місяців у нижньому ящику холодильника, помістивши в поліетиленовий пакет або пластикову посудину з вологим піском (1:3). Осінній посів здійснюють за тиждень-півтора до морозів сухим насінням на глибину 1-1,5 см, а навесні посівний матеріал заглиблюють на 2 см. Ширина між рядами зберігається в межах 45-60 см. При підзимньому посіві насіння витрачається на 15-20 % більше, ніж при весняному.

Догляд за глухою кропивою в саду

Після появи сходів їх проріджують таким чином, щоб на одному метрі рядка було 4-6 рослин. У перший сезон догляд за собачою кропивою полягає в прополюванні ділянки. Полив знадобиться тільки в разі затяжної посухи. Починаючи з другого сезону, крім прополювання, потрібно буде розпушувати ґрунт навколо рослин, зрізати торішні стебла і один раз за літо внести на ділянку Нітроамофоску.

Збір собачої кропиви і зберігання

Збирають урожай собачої кропиви з другого року вегетації: з рослин зрізають верхівки стеблинок завтовшки не більше 5 мм і бічні живці. Роблять це в липні, коли цвітінням охоплені 2/3 рослин, а третина перебуває в процесі бутонізації. До збору приступають після того, як із трави зійде роса. Другий збір проводять через півтора місяці після першого. Зібрану сировину розкладають у затінку тонким шаром і сушать, час від часу ворушачи і перевертаючи. Можна сушити собачу кропиву, зв'язавши її в пучки й підвісивши до стелі в добре провітрюваному приміщенні – на горищі, балконі, веранді. За потреби використовують сушарки для трави, однак температура в камерах не повинна перевищувати 50 ºC. Готова сировина, коли листя легко перетирається між пальцями на потерть, а стебла переламуються при найменшому зусиллі. Суха глуха кропива має специфічний запах і гіркий смак.

Зберігають сировину глухої кропиви в мішечках із тканини, в щільних паперових пакетах або в картонних коробках у сухому й прохолодному місці, далеко від прямих сонячних променів. При утриманні в описаних умовах термін придатності трави собачої кропиви складає 3 роки.

Види і сорти собачої кропиви

Рід Собача кропива родини Глухокропивові включає 24 види, які ділять на 5 підсекцій. Що цікаво: в народній медицині європейських країн застосовуються одні види собачої кропиви, а в східних країнах (у китайській і корейській народній медицині) – зовсім інші. У культурі вирощуються такі види собачої кропиви:

Собача кропива сизувата (Leonorus glaucescens)

– рослина сірого кольору через густе опушення щільними, спрямованими вниз притиснутими волосинками. Квітки у рослин цього виду світло-рожевого відтінку.

Пустырник татарский (Leonorus tataricus)

– рослина з опушеним довгими волосинками тільки в верхній частини стеблом і голим, тонко розсіченим листям. Віночок квіток рожево-фіолетового кольору.

Собача кропива звичайна (Leonorus cardiaca)

трав'янистий багаторічник із коротким дерев'янистих кореневищем і бічними коренями, що відходять від нього, розташованими в ґрунті на невеликій глибині. Стебла у рослини чотиригранні, ребристі, порожнисті, прямостоячі, розгалужені у верхній частині, вкриті довгими відстовбурченими волосинками, зазвичай зелені, але іноді червонувато-фіолетові, заввишки від 50 см до 2 м. Листки супротивні, черешкові, поступово до верхівки стебла зменшуються. Верхня сторона листової пластини темно- або яскраво-зелена, нижня – з сіруватим відтінком. Нижнє листя рослин цього виду яйцеподібне або округле, п’ятироздільне; середнє – ланцетне або довгасто-ланцетне, трилопатеве або трироздільне, з широкими зубчастими частками; верхівкові листки прості, з бічними зубцями. Дрібні рожеві квітки, які сидять у кільцях, утворюють верхівкові колосовидні суцвіття. Плід складається з темно-коричневих горішків. У європейській культурі рослина вирощується як лікарська.

Собача кропива п’ятилопатева (Leonorus quinquelobatus)

або волохата яку деякі вчені вважають різновидом собачої кропиви звичайної. У всякому разі, їхні ареали збігаються. Відрізняється собача кропива волохата від звичайної тим, що її нижні й середні листки п’ятироздільні, а верхні трилопатеві. Стебло рослини вкрите відстовбурченими довгими волосинками.

Властивості собачої кропиви – шкода і користь

Лікувальні властивості собачої кропиви

Трава собачої кропиви містить флавоноїди (кверцетин, рутин, квінквелозид і інші), алкалоїди, сапоніни, ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучну, ванілінову, лимонну, винну, урсолову), вітаміни A, C і E, калій, кальцій, сірку та натрій.

Трава собачої кропиви і її цілющі властивості відомі з давніх часів. У середні віки аптекарі і лікарі застосовували цю рослину широко, але з часом її забули, і тільки в кінці XIX століття про собачу кропиву знову згадали, а в 30-і роки XX століття науковим шляхом було встановлено, що седативний ефект препаратів собачої кропиви в півтора разу вищий за дію валеріани лікарської. Собача кропива стабілізує серцевий ритм, зміцнює міокард, посилює його скорочення при тахікардії, міокардиті, кардіосклерозі, ішемічній хворобі серця, стенокардії та серцевій недостатності 1-3 ступеня. Вона знижує тиск при гіпертонії, знижує рівень холестерину, уміст молочної кислоти й глюкози в крові, має протисудомну та спазмолітичну дію. Ефективне застосування собачої кропиви й у лікуванні шлунково-кишкових захворювань: спазмів, гастриту, коліту, метеоризму, неврозів, катару товстого кишківника та інших хвороб. Має собача кропива також протизапальну й відхаркувальну властивості, а її заспокійливу дію використовують при лікуванні безсоння, психастенії, істерії, тиреотоксикозу й вегетосудинної дистонії. У гінекології траву собачої кропиви призначають при нестабільних і хворобливих регулах, маткових кровотечах, а також при клімактеричному синдромі.

Лікують собачою кропивою і такі захворювання, як застарілий кашель, епілепсія та базедова хвороба, а її насіння застосовують при глаукомі.

В аптеках собачу кропиву продають у таких препаратах: настоянка собачої кропиви, заспокійливий збір №2, Фітоседан, трава собачої кропиви, таблетки Собача кропива форте Евалар (із вітаміном B6 і карбонатом натрію), Собача кропива форте, Собача кропива П, екстракт собачої кропиви в таблетках.

Собача кропива – протипокази

Препарати собачої кропиви можуть викликати алергічну реакцію, і якщо у вас є індивідуальна незносність цієї рослини, то і її препарати вам протипоказані. Собача кропива надає стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, тому її вживання не рекомендується під час вагітності і після аборту. Протипоказана собача кропива тим, хто страждає виразкою шлунку, ерозивним гастритом і артеріальною гіпотензією. Окрім того, препарати собачої кропиви викликають сонливість, тому не рекомендовані людям, чия робота вимагає підвищеної концентрації уваги.

• Сніжноягідник: вирощування в саду, види і сорти
• Сон – перша весняна квітка