Кропива: вирощування, властивості, застосування

Кропива (лат. Urtica) – рід квіткових рослин родини Кропивні, що включає понад півсотні видів, які ростуть у районах із помірним кліматом обох півкуль. У наших широтах частіше за інші зустрічаються два види: кропива жалка (лат. Urtica urens) і кропива дводомна (лат. Urtica dioica), або жалива велика, джигуха.

Представники обох видів є цінною харчовою і лікарською сировиною, їх використовують також для промислового виробництва хлорофілу, необхідного для парфумерної та фармацевтичної промисловості.

Рослина кропива – опис

Представники роду кропива є однодомними або дводомними однорічниками або багаторічниками з супротивним, цільним, зубчастим, пильчастим або три-п’ятирозсіченим по краях листям. І стебла, і листя кропиви часто вкриті пекучими щетинками. Суцвіття у рослин помилково колосовидні, складаються з маточкових або тичинкових квіток. Плід кропиви – стислий, плоский горішок, вкритий оцвітиною.

Жалка волосинка кропиви – велика клітка, що нагадує будовою медичну ампулу й містить сік, до складу якого входять холін, мурашина кислота і гістамін. При дотику до волосинки її верхня частина надламується, проникає під шкіру, і вплив соку відчувається як різкий опік у тому місці, яким ви торкнулися рослини. Зазвичай опіки кропиви нешкідливі, але відомо кілька тропічних видів, тактильний контакт із якими може навіть призвести до смерті.

У нашій країні кропиву можна зустріти на пустирях, біля парканів, біля доріг, на городах, лісових вирубках, вологих луках, по берегах водойм, у ярах і канавах. Корисні властивості кропиви дводомної відомі з незапам'ятних часів, тому сьогодні цей бур'ян можна зустріти як на присадибних і дачних, так і на сільськогосподарських ділянках.

Вирощування кропиви

Рослина кропива непогано росте й сама собою, але все ж краще розвивається на спеціально удобреній і підготовленій ділянці. Розмножують кропиву насіннєвим і вегетативним способами (відрізками кореневищ). Спеціальної передпосівної обробки насіння кропиви не потребує, проте стратифікація впродовж місяця при температурі від 0 до 5 ºC може підвищити його прорісність на 20-30 %.

Багаторічна рослина кропива дводомна воліє розташовані в притінку чи на сонці ділянки з добре зволоженим родючим або піщаним ґрунтом, очищеним від кореневищних бур'янів. Сіють кропиву під зиму або напровесні: сходи можуть з'явитися вже при температурі 8 ºC. Заглиблюють насіння кропиви, змішане з піском, на 1-1,5 см, міжряддя залишають завширшки 60-70 см. Після загортання насіння поверхню присипають шаром торфу або перегною завтовшки 5 мм і до появи сходів (якщо посів проводився напровесні) ґрунт на ділянці підтримують у злегка вологому стані. Сходи з'являться в квітні (при підзимовому посіві) або в травні.

Якщо ви віддаєте перевагу розмноженню кропиви вегетативним способом, викопайте навесні її кореневище, розділіть на відрізки завдовжки 8-10 см і розсадіть їх на відстані 60 см один від одного на глибину 8 см. При такому способі розмноження бутонізація кропиви настає на місяць раніше, ніж при насіннєвому.

Догляд за кропивою

Спочатку сходи виглядають слабкими, розвиваються дуже повільно, але десь за два місяці починається інтенсивний ріст кущиків: вони стають гіллястими й пишними. Доглядати за кропивою нескладно, вам потрібно просто виконувати звичні для кожного городника процедури: поливати, розпушувати, прополювати й удобрювати ґрунт.

Поливати кропиву краще джерельною, колодязною або дощовою водою, підігрітою на сонці.

Кропива вимоглива до вмісту в ґрунті азоту, однак мінеральні добрива на ділянку краще не вносити. Підживлюйте кропиву перепрілим компостом або гноєм.

Що стосується хвороб і шкідників, то до них кропива стійка. Проблеми у неї можуть виникнути тільки з метеликом кропив'янкою, гусінь якого доведеться збирати в червні вручну. Полегшує роботу те, що гусениці кропив'янки живуть скупченнями, однак, збираючи їх, не забувайте про техніку безпеки: кропива дуже пекуча.

Збір кропиви і зберігання

Як збирати кропиву

Лікарською сировиною є насіння, листя і кореневища кропиви. Листя кропиви дводомної збирають із червня по вересень, у період цвітіння. Можна обривати їх, надівши рукавички, а можна скосити траву, почекати, поки зів'януть не тільки листки, а й стебла, й обірвати листя голими руками. Найкращий час для збору – на світанку вівторка в першу чверть Місяця. У всякому разі, місячні календарі стверджують, що зібрана в цю пору сировина має особливо цілющу силу.

Після збору листя сушать у затінку під навісом або на горищі, розклавши шаром завтовшки 3-5 см на папері або тканині. При сушінні на сонці листя знебарвлюється і втрачає частину лікувальних якостей. Можна сушити листя кропиви в духовці з відкритими дверцятами при температурі 50 ºC. Процес вважається завершеним, коли легко ламаються черешки і центральні жилки листя. У досить просушених листків темно-зелений колір, слабкий запах і гіркуватий смак. Вихід сухої сировини становить приблизно одну п'яту частину обсягу від зібраного. Суху сировину перебирають, відбраковуючи пожовкле, почорніле, побуріле листя й сторонні домішки. Зберігають кропиву в паперових пакетах або тканинних мішечках у сухому, добре провітрюваному місці, далеко від сонячного світла. Термін зберігання – 2 роки.

Насіння кропиви дводомної і пекучої збирають у період його повної зрілості. Зазвичай це відбувається через три тижні після закінчення цвітіння, у вересні. Верхівки зрізають, підсушують і обмолочують.

Кореневища кропиви дводомної викопують восени або навесні, очищають від бруду, сушать при температурі 40 ºC і зберігають упродовж 3 років при тих же умовах, що й листя.

При заготівлі коренів і кореневищ кропиви знищується вся рослина, тому, збираючи коріння, залиште на ділянці недоторканими 10-15 % рослин для відновлення. Наступний раз заготовлювати коріння на цій ділянці можна буде тільки через три роки.

Види і сорти кропиви

До лікарських видів кропиви належать:

• кропива дводомна – трав'янистий багаторічник із потужним коренем і гіллястим горизонтальним кореневищем. У висоту ця рослина сягає від 60 до 200 см. Усі наземні органи кропиви дводомної вкриті пекучими волосинками. Пагони у рослини подовжені, стебла порожнисті, висхідні або прямі. Листорозміщення навхрест супротивне. Рівностороннє просте цілісне довгочерешкове листя кропиви дводомної забарвлене в темно-зелений колір. У довжину воно сягає 17, а в ширину 8 см. Форма пластини довгаста, яйцеподібно-ланцетна або яйцеподібно-серцеподібна, іноді еліптична з глибокосерцеподібною основою. Пазушні волоті складаються з дрібних одностатевих жовтуватих квіток, тичинкових і маточкових. Плоди кропиви дводомної – двоопуклі стислі сім’янки жовтуватого або світло-коричневого кольору. Одна рослина може дати до 22 000 насінин;
• кропива жалка – трав'янистий дводомний однорічник із прямостоячими борознистими чотиригранними стеблами заввишки від 15 до 35 см, опушеними жорсткими залозистими волосинками. Листя у рослин цього виду темно-зелене, супротивне, пилчасте, покрите пекучими волосинками, яйцеподібне або овальне, завдовжки від 2 до 6 см. Дрібні зелені пазушні квітки, одиночні або зібрані в колосоподібні суцвіття, можуть бути маточковими або тичинковими. Плід кропиви пекучої – багатонасінні коробочка або горішок.

Властивості кропиви – шкода і користь

Лікувальні властивості кропиви

До складу листя кропиви входять: вітаміни A, H, C, E і K, B1, B2, B4, B5, B6, B9, ніацин, макроелементи хлор, кальцій, калій, магній, фосфор, натрій, мікроелементи мідь, барій, алюміній, молібден, залізо, цинк, селен і марганець. Аскорбінової кислоти в кропиві в 2 рази більше, ніж у лимоні, а вітаміну A більше, ніж у шпинаті, обліписі, щавлі й моркві. Містяться в кропиві також дубильні речовини, фітонциди, хлорофіл, флавоноїди й органічні кислоти – галусова і мурашина.

Листя кропиви є протизапальним, гіпоглікемічним і кровоспинним засобом. Він підвищує тонус матки, рівень гемоглобіну й кількість еритроцитів у крові. Його застосовують при лікуванні хвороб печінки та сечового міхура, туберкульозу легень, недокрів'я, ревматизму, радикуліту й порушення обміну речовин. Ефективним виявилося лікування кропивою аденоми простати й неінфекційних хронічних простатитів.

У арсеналі народної медицини є рецепти препаратів кропиви, які мають ранозагоювальну, послаблюючу, відхаркувальну, сечогінну, загальнозміцнюючу й протисудомну властивості. Регулярне вживання листя кропиви сприяє швидкому загоєнню невеликих виразок і ран, а настій кропиви, застосовуваний для компресів, ванночок і примочок, перешкоджає випаданню волосся. У народі кропива для волосся застосовується здавна: 2-3 ложки сухого листя заварюють склянкою окропу, настоюють упродовж години й проціджують.

Окрім настою, для поліпшення стану волосся застосовують відвар кропиви. Як заварити кропиву? Візьміть по столовій ложці сухого листя й подрібнених сухих кореневищ рослини, залийте склянкою води, варіть півгодини, після чого дайте трохи охолонути та втирайте в шкіру голови. Змивати відвар не потрібно, просто промокніть волосся рушником.

Із кропиви можна зробити чудове органічне добриво, яке дуже люблять томати: здорові стебла з листям збирають до появи насіння, складають їх упереміж із залишками хлібобулочних виробів у велику посудину, заповнивши її лише на ¾, потім заливають водою з розведеними в ній дріжджами, не перевищуючи наміченого рівня, і залишають на сонці на 3-5 днів для бродіння, час від часу перемішуючи склад. Застосовують готове добриво з кропиви один раз на тиждень.

Ну і наостанок пропонуємо вам рецепт супу з кропиви. Протушкуйте впродовж 7 хвилин на сковороді в оливковій олії листя кропиви з білою цибулею. Окремо відваріть до готовності в підсоленій воді картоплю, зробіть із неї блендером пюре, утримуючи каструлю на повільному вогні й поступово додаючи в картоплю вершкове масло, вершки та молоко. У кінці повільними обертами вмішайте в суп-пюре кропиву з цибулею. Подавайте суп із кропиви зі сметаною або з тертим сиром гауда. На півтора кілограма картоплі вам знадобиться 300 мл вершків, 500 мл молока, пучок кропиви, 2 чайні ложки вершкового масла. Сіль, перець, сметану або тертий сир кладіть до смаку.

Кропива – протипокази

Строго протипоказана кропива і її препарати при вагітності, особливо на останніх місяцях. Шкідлива вона і тим, хто страждає тромбофлебітом.

• Крокуси: посадка восени у відкритий ґрунт
• Купальниця: вирощування, догляд у саду