КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати квітку за фото? 👉
Квіз про квіти
КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати 👇 квітку за фото?
Квіз про квіти

Свербіжниця: вирощування в саду, застосування

Трава свербіжниця польова – застосування і вирощуванняРослина свербіжниця (лат. Knautia arvensis) належить до трав'янистих багаторічників родини Черсакові. Родову назву утворено від імені німецького лікаря і натураліста Християна Кнаута, який розробив класифікацію рослин, засновану на властивостях квіткового віночка. Українська назва роду має спільний корінь зі словом «сверблячка» (короста). Називають рослину також скабіозою.

Деякі види роду Свербіжниця вирощують у культурі як декоративні квітучі рослини, а вид свербіжниця польова є лікарською рослиною, що виростає в дикій природі на родючих ґрунтах лугів, на пустирях, лісових галявинах і вздовж доріг на території всієї Європи.

Посадка й догляд за свербіжницею

  • Цвітіння: усе літо, іноді частина осені.
  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – на початку квітня, посів насіння на розсаду – у кінці лютого або на початку березня, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у травні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: добре дренований, нейтральної реакції.
  • Полив: нечастий і помірний, після того, як просохне верхній шар ґрунту.
  • Підживлення: калійно-фосфорними добривами в період бутонізації.
  • Обрізування: після цвітіння стебла підрізають, а восени зрізують зовсім.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: не вражається.
  • Хвороби: грибкові гнилі, борошниста роса.
  • Властивості: рослина має не тільки декоративні якості, а й лікувальну дію: антисептичну, протизапальну й відхаркувальну.
Детально про вирощування свербіжниці читайте нижче

Свербіжниця – опис

Це багаторічна медоносна й декоративна рослина з гіллястим кореневищем. Стебло у неї пряме, у верхній частині розгалужене, сягає у висоту від 40 до 100 см і вкрите густим щетинистим опушенням. Стеблові листки – сидячі, чергові, перисто-роздільні, а прикореневі – довгасто-ланцетні. Дрібні двостатеві квітки зібрані в щільні, злегка приплюснуті кулясті головки. Крайові квітки великі, лійковидний ліловий або рожево-бузковий віночок складається з п'яти зрощених пелюсток. Цвіте трава свербіжниця все літо, а в теплий сезон ще й восени. Плід свербіжниці – сім'янка.

Вирощування свербіжниці

Посадка свербіжниці

Вирощують квітку свербіжницю розсадним і безрозсадним насіннєвим способом. Вибір способу залежить насамперед від кліматичних умов: у місцевості, де поворотні заморозки звичайне явище, краще вирощувати свербіжницю через розсаду, а в районах із теплими ранніми веснами насіння свербіжниці можна сіяти просто в ґрунт. Роблять це на початку квітня: розташовують насінини по поверхні на відстані одна від одної й заглиблюють у ґрунт на 2 мм. Зверху посіви накривають шаром компосту завтовшки 1 см. Проростає насіння приблизно через 2 тижні, і його потрібно відразу прорідити, залишаючи між сіянцями інтервал 25 см.

На розсаду насіння свербіжниці сіють у кінці лютого або на початку березня. У якості посуду використовують ящик або контейнер. Насіння розкладають по вологому субстрату, злегка присипають землею, обприскують поверхню з пульверизатора, накривають посіви поліетиленом, поміщають у тепле світле місце й утримують при температурі 15-17 ºC, щодня провітрюючи впродовж години. Перші паростки можуть з'явитися вже за тиждень, і з цього моменту покриття прибирають.

Посадка й догляд за свербіжницею

Щойно в сіянців з'являться два справжні листочки, їх розсаджують по окремих горщиках або пікірують у більший ящик на відстані 5 см один від одного. У відкритий ґрунт розсаду свербіжниці висаджують після двотижневого загартовування тоді, коли мине загроза поворотних заморозків.

Свербіжниці підійдуть відкриті сонячні ділянки з легким, добре дренованим ґрунтом нейтральної реакції. Перед посадкою в ґрунт бажано внести компост або перепрілий гній із розрахунку 1 відро на 1 м² ділянки. Ямки для розсади викопують на відстані 20-25 см одна від одної. Після посадки свербіжницю поливають.

Догляд за свербіжницею

Полив посухостійкій свербіжниці потрібен помірний і не частий: ґрунт зволожують, коли просохне його верхній шар. Перезволоження для свербіжниці вкрай небажане й може привести до загнивання коренів і загибелі рослини. Після поливання ґрунт між кущами час від часу розпушують, одночасно видаляючи бур'ян.

Аби квітки свербіжниці були більші та яскравіші, рослину в період бутонізації підживлюють калійно-фосфорними добривами, а своєчасне видалення відцвілих головок стимулює утворення нових бутонів.

Після цвітіння стебла свербіжниці, що втратили декоративність, підрізають, а перед зимівлею їх обрізають зовсім. Зимує холодостійка свербіжниця без утеплення, але якщо в ваших краях зима буває холодною і безсніжною, краще укрити ділянку сухим листям або засипати перегноєм.

Застосування свербіжниці – шкода і користь

У результаті рясного або частого поливу свербіжниця може захворіти на грибкові хвороби, зокрема кореневі гнилі або борошнисту росу. Від гнилей рослину обробляють фунгіцидами, а від борошнистої роси – обприскуванням по листю розчином коров'яку або кальцинованої соди. Необхідно також переглянути режим поливу свербіжниці. До шкідників рослина стійка.

Види свербіжниці

Як декоративні рослини вирощують свербіжницю польову, опис якої ми наводили на початку статті, а також свербіжницю македонську.

Свербіжниця македонська ( або скабіоза румелійська, або ліролиста (Scabiosa rumelica = Scabiosa lyrophilla) в дикій природі зустрічається на південному сході Румунії і в центральному районі Балкан. Це трав'янистий багаторічник, що вирощується іноді в дворічній культурі. У висоту він сягає 75 см, у нього опушені стебла, прикоренева розетка з ланцетно-подовжених листків, які залишаються зеленими навіть узимку, і перисте з овальними зубчастими частками стеблове листя. Кулясті головчасті суцвіття діаметром до 3 см можуть бути забарвлені в ліловий, темно-червоний або білий колір. Найвідомішими сортами виду є:

  • Єгипетська троянда – сорт із головками червоного винного відтінку;
  • Рубінова зірка – рослина з суцвіттями темно-рубінового відтінку;
  • Пінкешн Плант – нижча, ніж початковий вид, свербіжниця з головками насиченого темно-червоного кольору.
Свербіжниця македонська

Іноді на сторінках інтернету можна виявити згадки про такі рослини, як свербіжниця звичайна, свербіжниця лучна або свербіжниця татарська, але насправді у всіх цих випадках йдеться не про свербіжницю, а про види жовтозілля, яке належить до родини Айстрові, або Складноцвіті, тоді як свербіжниця представляє родину Черсакові.

Властивості свербіжниці – шкода і користь

Корисні властивості свербіжниці

Свербіжниця польова – декоративна трав'яниста рослина, що є в той же час рослиною лікарською. З її допомогою налагоджують обмін речовин і виводять з організму токсини. Рослина має антисептичну, протизапальну й відхаркувальну властивості, які допомагають при лікуванні бронхітів, захворювань сечостатевої системи, шкірних хвороб і гемороїдальних тріщин. Трава свербіжниці позбавляє і від бліх.

Примочки й компреси з відвару та настоянки свербіжниці використовують для лікування корости, нейродермітів і екземи, зокрема на волосистій частині голови, а протираючи настоянкою обличчя, можна позбутися прищів і вугрової висипки.

Вирощування і застосування свербіжниці

Трава рослини входить у протиалергійний збір. Слід зауважити, що свербіжниця польова знайшла застосування тільки в народній медицині.

Свербіжниця польова – протипокази

Протипоказів для застосування свербіжниці поки виявити не вдалося, проте при лікуванні препаратами рослини дерматитів на початковій стадії може виникнути загострення, яке з часом минає.

Оскільки склад і дія свербіжниці мало вивчені, не рекомендується застосовувати її для лікування дітей, вагітних і годувальниць.

Додати коментар

Надіслати
Скачайте бесплатный Справочник
Описано 600 растений
+ Напоминалка полива
+ Посевной календарь на каждый день
⇨ Скачать ⇦
Ми використовуємо файли cookie.
Зрозуміло