Амброзія: як боротися з рослиною-алергеном, фото
Амброзія (лат. Ambrosia) – рід багаторічних і однорічних трав'янистих рослин родини Айстрові, що включає 50 видів, які ростуть здебільшого в Північній Америці. В Євразії квітка амброзія з'явилася наприкінці XVIII століття: в 1873 році його завезли з Америки разом із насінням конюшини. У 1914 році амброзію культурно вирощували в Україні в станиці Кудашівка як замінник хіни, а після революції її на колесах студебеккерів рознесли по всій країні. Рослина амброзія є карантинним бур'яном.
Наукова назва роду походить від міфологічної назви їжі богів, що дає безсмертя і молодість. Амброзією називалася і запашна мазь, якою нібито натиралися боги.
Рослина амброзія – опис
Як виглядає амброзія? Трава амброзія сягає у висоту від 20 до 200, а іноді й до 300 см. У неї стрижневий корінь, який проникає на глибину до 4 м, прямостояче опушене стебло і красиві ажурні листки завдовжки до 15-17 см, темно-зелені згори і сіро-зелені, сильно опушені зі споду. Квітки в амброзії дрібні, різних відтінків зеленого кольору. Коли цвіте амброзія? Паростки рослини з'являються в травні або червні, а цвітіння амброзії починається наприкінці липня або на початку серпня і триває до середини осені. Розмножується амброзія насінням.
Бур'ян амброзія розростається дуже швидко, при цьому висушує ґрунт у культурних посівах і глушить інші рослини, зокрема лугові трави. Амброзія знижує родючість ґрунту, висмоктуючи з неї мінеральні елементи. Найбільше потерпають від амброзії соняшник, зернобобові, зернові колосові, просапні культури та гречка. Якість кормових культур, засмічених амброзією, також погіршується: тварини не їдять амброзію через високий вміст у ній гірких ефірних олій. Крім того, вона, потрапивши в корм корів, погіршує запах і смак молока.
Алергія на амброзію
Пилок амброзії може викликати сінну лихоманку. Це один із найнебезпечніших бур'янів-алергенів. На території колишнього СРСР амброзія в Криму поширилася в 60-70-х роках минулого століття, а на початку XXI століття вона вже охопила більшу частину території України і південний захід Росії. Значна частина населення в період цвітіння амброзії відчуває алергічні реакції, причому настільки сильні, що декому доводиться кудись їхати чи впродовж тривалого часу приймати антигістамінні препарати. Особливо небезпечна алергія на амброзію для дітей, оскільки вона може призвести до летального результату. Пилок амброзії подразнює слизову оболонку й утруднює дихання. Виникає алергічна реакція при концентрації 25 зерняток пилку амброзії на 1 м² атмосфери, при тому, що одна доросла рослина може дати кілька мільйонів таких частинок, а при сильному вітрі вони долають величезні відстані.
Симптомами реакції на цвітіння амброзії є нежить, почервоніння і свербіж очей, сльозоточивість, свербіння шкіри, хрипи в грудях, кашель, подразнення і біль у горлі. Якщо зовсім здорова людина буде змушена впродовж декількох тижнів дихати повітрям, яке містить пилок амброзії, то майже напевно перетвориться на алергіка. На жаль, така алергія практично невиліковна.
Потерпають від амброзії і мешканці інших країн: у США в період цвітіння хворіє 35 мільйонів осіб. Нещадну боротьбу з бур'яном, що викликає алергію, оголосила Німеччина. У Швейцарії кожен, хто помітить хоч паросток амброзії, зобов'язаний негайно повідомити про це в спеціальну службу. А ось Угорщина, Італія і Франція бій з амброзією вже програли.
Боротьба з амброзією
Як боротися з амброзією
На батьківщині у амброзії понад 600 природних ворогів, які стримують її зростання. Серед них є як рослини, так і комахи. У наших умовах, які бур'яну цілком підходять, агресор майже не зустрічає перешкод. Амброзії не страшна посуха, вона надзвичайно плодовита: доросла рослина дає до 40 000 насінин, причому прорісним є як зріле насіння амброзії, так і те, що досягло тільки воскової і молочної стиглості. Насіння амброзії не втрачає прорісності до 40 років.
Якщо ви виявили неподалік кущик амброзії, знищіть його, поки рослина не дала насіння. Незначну кількість заростей бур'яну можна просто скосити, але якщо ви запізнилися, і насіння амброзії просипалося на землю, готуйтеся до важкої, виснажливої боротьби, в якій вам доведеться об'єднати всі доступні методи.
Скошування. Цей спосіб знищення амброзії ефективний тільки в період утворення бутонів: якщо скосити бур'ян у період активного росту, він утворює в 2-3 рази більше пагонів, ніж ви знищили. Тому косити знову відростаючу амброзію доведеться 3-5 разів за сезон, не дозволяючи їй зацвісти і дати насіння.
Викопування або виривання з коренем. Знищення амброзії цим способом дає чудові результати, але викопувати бур'ян вам доведеться кілька років, оскільки молоді паростки ще довго з'являтимуться на ділянці.
Хімічний метод. На великій території вручну вам від бур'яну не позбутися, доведеться вдаватися до хімічних засобів боротьби з амброзією – препаратів із групи гліфосатів: Прими, Калібру, Гранстару, Глісолу, Гліфосу, Домінатору, Торнадо, Косміка, Лорену, Рауднапу, Урагану-форте. Розчин для обробки бур'яну готують у суворій відповідності з інструкцією, однак майте на увазі, що в курортній зоні, на пасовищах і в населених пунктах застосування гербіцидів категорично заборонено.
Витіснення іншими рослинами. Фахівці рекомендують боротися з амброзією її ж зброєю, витісняючи бур'ян газонною травою і багаторічними рослинами. На сінокосах і пасовищах можна створювати посадки багаторічних злакових або бобових трав чи висаджувати їх змішаними рядами. За 2-3 роки такі посадки можуть повністю придушити амброзію. До трав, здатних відвоювати у бур'яну територію, належать люцерна, лисохвіст, костриця, житняк, еспарцет, стоколос безостий і пирій безкореневищний. Чудово очищає поля від амброзії гірчиця сарептська.
Використання природних ворогів. Спеціально для боротьби з амброзією в 1978 році з Америки до Китаю, Югославії й Австралії завезли амброзієвого листоїда, близького родича колорадського жука. Це чорний жучок із поздовжніми білими смужками, що поїдає не тільки амброзію. І хоча поки результати його життєдіяльності не вражають, науковці не опускають рук: в Ростовській області почали експеримент, випустивши на поле соняшнику 4000 жуків-листоїдів.
Пошук ефективних способів боротьби з амброзією триває.
Види амброзії
Розрізняють три види амброзії: полинолисту, трироздільну і багаторічну.
Амброзія трироздільна (Ambrosia trifida)
Великий і сильний ранній ярий бур'ян-однорічник із гіллястими стеблами заввишки до 2 м і широким листям. З'являючись напровесні, він швидко нарощує масу, витісняючи і глушачи інші однорічні рослини, як культурні, так і дикі. Амброзія трироздільна швидко висушує ґрунт. Зацвітає вона в середині червня.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia)
Теж однорічник, що нагадує полин звичайний. У висоту рослина сягає від 20 до 300 см. У неї пряме, волотувато-гіллясте у верхній частині стебло, опушене щетинистими волосинками, темно-зелене зверху і світло-зелене знизу листя, по обидва боки вкрите короткими притиснутими щетинками. Нижні супротивні, яйцевидні в контурі, двічі перисторозсічені листки з ланцетними частками сидять на коротких черешках, верхні листки сидячі, чергові, перисто-роздільні або перисто-розсічені. Полинолиста амброзія в цвіту виділяє велику кількість шкідливого пилку.
Амброзія голокоса (Ambrosia psilostachya)
Або головолотиста, або багаторічна, яку за зовнішнім виглядом легко сплутати з амброзією полинолистою, має стійкі до низької температури повзучі кореневища, що не вимерзають навіть у дуже холодні зими. Насіння амброзії багаторічної проростає в травні. Квітуча амброзія голокоса дає значно менше пилку, ніж полинолиста, проте вона теж є небезпечним карантинним бур'яном.
Виявляється, амброзія – це паразит не тільки для людей, також для рослин та ґрунту.