Горлянка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав'янистих рослин родини Глухокропивові або Губоцвіті. У нас квіти горлянка ще називають суховершки, гостровершки або дівчача краса. В Африці і Євразії трава горлянка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах всієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів горлянки. Горлянка вражаюче життєстійка.

У садовій культурі найчастіше вирощується рослина горлянка повзуча і такі види горлянки, як пірамідальна й женевська. Горлянка туркестанська становить інтерес для клінічної та спортивної медицини, оскільки її екстракт має тонізуючу властивість.

Рослина горлянка – опис

Трава горлянка представлена вічнозеленими, напіввічнозеленими й листопадними однорічниками та багаторічниками заввишки від 5 до 50 см із супротивними листками та блакитними, пурпуровими, синіми або жовтими квітками, зібраними в несправжні кільця. Усі види горлянки легко вирощувати, оскільки вони мають чудову пристосованість до ґрунтових умов. У культурі поширені ґрунтопокривні та декоративно-листяні види й форми рослини. Горлянка в ландшафтному дизайні використовується в міксбортерах, рокарії, альпінаріях і як ґрунтопокривна рослина.

Вирощування горлянки з насіння

Коли садити горлянку в ґрунт

Посадка і догляд за горлянкою у відкритому ґрунті не видадуться вам важкою роботою. Насіння горлянки для первинної посадки можна придбати в будь-якій садовій крамниці. Воно має гарну прорісність. Сіють насіння горлянки просто у відкритий ґрунт навесні, коли він прогріється, або восени, під зиму. Горлянка так само добре росте в затінку, як і на сонячних ділянках. Часто її вирощують у пристовбурних колах дерев, оскільки поверхнева коренева система рослини не забирає харчування у дерева. Найбільше для горлянки підходять вологі родючі суглинки й оброблені садово-городні ґрунти, в які перед посівом бажано внести під перекопування органіку з розрахунку 10-15 кг на м² і подвійний суперфосфат (100 г на м²) або комплексне мінеральне добриво в такій самій кількості.

Як садити горлянку

У крамниці можна придбати й розсаду у вигляді розеток горлянки. Висаджують їх у ґрунт у другій половині травня. Не страшно, якщо раптом нагрянуть поворотні заморозки – холодостійка рослина зносить короткочасне зниження температури до -8-10 ºC. Посадка горлянки здійснюється в сухий погожий день. Саджанці розташовують на відстані 25-30 см один від одного. Точку росту залишають над поверхнею ділянки, ґрунт навколо розеток ущільнюють і рясно поливають, намагаючись не оголити коріння.

Догляд за горлянкою в саду

Як виростити горлянку

Догляд за горлянкою зводиться до періодичних поливу й стримування її агресивності. До появи на саджанцях нових листків намагайтеся захищати їх від яскравого сонця й поливати настільки часто, щоб ґрунт не встигав пересихати. Але як тільки рослини підуть у ріст, полив горлянки практично припиняють – зволожувати ділянку знадобиться тільки в разі тривалої посухи або аномальної спеки. Стежте за тим, щоб горлянка не захопила більше місця, ніж ви для неї відвели – вона здатна дуже швидко розростатися. Для стримування горлянки досить обгородити ділянку камінням, злегка втопивши його у ґрунт. Щоб зберегти виразність покриву, у декоративно-листяних видів горлянки бажано видаляти суцвіття.

Розмноження горлянки

Розмножується горлянка в саду насінням і вегетативно. Однак насіннєве розмноження має сенс тільки при первинному вирощуванні. Справа в тому, що сортові рослини із зібраного у саду насіння не відтворюють ознак материнського сорту, тому, якщо горлянка у вашому саду вже росте, розмножувати її є сенс вегетативно – розетками. Краще це робити напровесні або восени, не пізніше другої декади вересня. Відокремте від рослини нарослі розетки й відсадіть їх по одній або групою на нове місце. Навіть якщо у розетки буде тільки один тонкий корінець, у неї є всі шанси вкоренитися на новому місці. При щорічному відділенні розеток від куща їх висаджують на відстані 15 см один від одного, але якщо ви робите це один раз на два роки, то відстань має бути не менше 25 см. Як тільки дітки візьмуться і підуть у ріст, їх полив припиняють.

Розмножується горлянка і самостійно, що не дуже радує садівників, оскільки при самосіві рослини майже завжди втрачають сортові ознаки. Щоб цього не відбувалося, видаляйте у горлянки квітконоси: у квітучих видів після цвітіння, в листяних – у момент утворення квіткової стрілки. Це, звичайно, трудомісткий процес, але в іншому посадка горлянки і догляд за нею нескладні.

Шкідники і хвороби горлянки

Горлянка, як і астранція, вирізняється стійкістю до хвороб і шкідників. Єдиною проблемою в умовах підвищеної вологості й низької температури повітря може стати навала слимаків, що об'їдають ночами ніжні листки рослини. Не допустити їх на клумбу з горлянкою можна, насипавши навколо неї смугу з гравію або щебеню.

Горлянка після цвітіння

Як і коли збирати насіння горлянки

Як ми вже писали, немає сенсу збирати насіння горлянки, оскільки вона прекрасно розмножується самосівом, і якщо ви хочете, щоб у вашому саду був порядок, видаляйте насінники, а для розмноження використовуйте вегетативні способи.

Підготовка горлянки до зими

Під сніговим покривом морози горлянці не страшні, але якщо ви вкриєте її ялиновим гіллям або сухим листям, вона легко переживе й безсніжну холодну зиму. Молоденькі рослини вкривають на зиму в будь-якому разі.

Види і сорти горлянки

У культурі вирощують не так багато видів горлянки, і всі вони є ґрунтопокривними рослинами.

Горлянка повзуча (Ajuga reptans)

Зростає в лісах, чагарниках і на вологих луках в Європі, Малій Азії, Ірані та в Північній Америці. Це багаторічна рослина зі сланкими пагонами, що вкорінюються, і стеблом заввишки від 10 до 25 см із м'якими волосинками. Прикореневі розеткові листки переходять у довгий черешок, а стеблові – короткочерешкові або сидячі, яйцеподібні, з виїмчасто-хвилястими краями. Приквітки цільні, синюваті біля основи. Квітки із дзвінчастою опушеною чашкою утворюють колосоподібне суцвіття з 6-8 штук. Віночок у квіток блакитний або синій, з дуже короткою дволопатевою верхньою губою. Цвітіння триває з травня-червня упродовж трьох тижнів. Посадка горлянки повзучої і догляд за нею лягли в основу нашої статті. Найбільш поширені сорти горлянки повзучої:

• Арктик Сноу – новий сорт із лопатчатим, темно-зеленим, зморшкувато-гофрованим листям завдовжки до 10 см із широким попелястим мазком посередині, білою облямівкою і зеленим краєм;
• Горлянка Блек Скеллоп – сорт заввишки 5-10 см із рельєфним глянсовим листям дуже густого фіолетово-бурякового відтінку з нерівними хвилястими краями у формі гребінців. У екземплярів, зростаючих на сонці, забарвлення глибше й насиченіше;
• Шокола Чіп – приосадкувата рослина заввишки до 5 см із дрібним і гладким еліптичним цільнокраїм листям завдовжки до 6 і завширшки не більше 2 см, одночасно темно-зеленим і пурпуровим. Посадка горлянки повзучої цього сорту в затінку не знижує декоративних якостей сорту;
• Горлянка Мультиколор – одна з найошатніших рослин, забарвлення листя якої варіюється залежно від інтенсивності освітлення. На яскравому світлі листя яскраво-пурпурове з жовто-помаранчевими і червоними фрагментами, в затінку – темно-зелене з жовтими й рожевими розводами;
• Горлянка Бургунді Глоу – популярний сорт із пурпурово-фіолетовим листям із кремовою облямівкою й безформними рожево-червоними плямами в центрі листової пластини. У затінку забарвлення рослин цього сорту виглядає яскравішим;
• Горлянка повзуча Спарклер – сорт із квітками насиченого синього кольору й безліччю дрібного зеленого листя, поміченого кремовими або рожево-білими штрихами та мазками.

Популярні також сорти горлянки повзучої Бенгальський вогонь, Варієгата, Кетлінз Джайнт, Діксі Чіп, Тоффі Чіп, Міст, Сільвер Квін, Пінк Ельф, Арктик Фокс, Браун Хетс, Атропурпуреа, Варієгата Рубра й інші.

Горлянка пірамідальна (Ajuga pyramidalis = Ajuga occidentalis)

Родом зі скель, чагарників і лугів Європи. У висоту рослини виду сягають 25 см, листя у них злегка зазубрене, овальне, з довгим ворсом по всій поверхні листової пластини. Квітки рожеві, білі або соковито-фіолетового відтінку, квітконоси не вище 10 см. Найвідоміші сорти горлянки пірамідальної:

• Лунар Лендінгем – дивовижний сорт із жовтими квітками, що не піддається опису. Ріотта, його творець, вважає цю горлянку настільки ж потворною, наскільки і чудовою;
• Кріспа – рослина з зеленим великим стиснутим листям і блакитними квітками;
• Металіка Кріспа – горлянка заввишки до 5 см із дрібними стиснутими пурпурово-зеленими листочками з металевим відблиском.

Горлянка женевська (Ajuga genevensis)

Зростає в Європі, Малій Азії та Ірані на узліссях і галявинах лісів, у чагарниках і на луках. Стебла у рослин цього виду заввишки від 5 до 40 см, листя в прикореневій розетці короткочерешкове, а стеблове – сидяче, еліптичне, довгасте, з гострими зубцями. Білі, блакитні або рожеві квітки з дуже маленькою верхньою губою й трилопатевою нижньою в кільцях у кількості від 2 до 6 штук утворюють колосовидні суцвіття. Приквітки трилопатеві або великозубчасті. Цвітіння триває з травня по липень. Перевага виду в тому, що його пагони не розповзаються, і рослини не потрібно обмежувати.

Горлянка хіоська (Ajuga chia)

Поширена в природі в Середземномор'ї, на Кавказі, в Малій Азії, в Ірані в степах, на скелях, осипах і по узбіччях доріг. Це багаторічна рослина заввишки не більше 20 см зі стеблами, що пнуться вгору або прямостоячими, розгалуженими біля основи й опушеними довгим білим ворсом. Нижнє листя лопатчасте, цільне або тризубчасте на верхівці, стеблове – трироздільне, опушене. Пазушні квітки, по одній або в пучках, на кінцях стебел сформовані в несправжньоквіткоподібні суцвіття. Квітки жовті, з пурпуровими штрихами й цятками на нижній губі, зовні густо опушені. Рослини цього виду мають ранозагоювальну властивість.

Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmanni)

Вельми незвичайний вид заввишки від 20 до 50 см з облистяними й опушеними стеблами, великим сріблясто-білим цільнокраїм продовгуватим листям і непоказними, дрібними жовтуватими або рожевими квітками.

Горлянка ялинкоподібна (Ajuga chamaecyparissus)

Низька однорічна рослина заввишки до 6 см із роздільним зазубреним листям сіро-зеленого відтінку, що нагадує шишку. Рослина має приємний сосновий аромат. Горлянка ялинкоподібна цвіте жовтими квітками з травня до пізньої осені.

Горлянка туркестанська (Ajuga turkestanica)

Ендемік Західного Тянь-Шаню, виростає в Таджикистані й Узбекистані. Це малогіллястий напівкущ арніки. На його товстих стеблах розташоване світло-коричневе еліптичне листя завдовжки до 6 і завширшки до 2 см. На верхівках стебел на коротких квітконіжках розпускаються яскраві пурпурові квіти. Пагони рослин цього виду використовують у спортивній медицині та косметології.

• Горицвіт: вирощування в саду, види і сорти
• Горобинник горобинолистий: робота над помилками – що може піти не так?