Рослина ромашка (лат. Matricaria) – рід трав'янистих квіткових багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові, який об'єднує в собі приблизно двадцять видів невисоких запашних трав, що зацвітають уже в перший рік. У природі ромашки ростуть у Євразії, обох Америках, Південній Африці й Австралії. Цікаво, що росли ромашки й у Центральній Африці, але були знищені місцевими племенами через те, що вони нібито приваблюють злих духів.

Найвідомішим видом роду є ромашка аптечна, яку здавна широко використовують у косметичних і лікувальних цілях. Латинська назва роду утворена від слова, що в перекладі означає «матка» – це пояснюється тим, що ромашку застосовували при лікуванні гінекологічних хвороб. Пліній Старший описав ромашку в своєму багатотомнику «Природна історія», назвавши її Chamaemellon, словом, утвореним із двох слів, що означають «низько» (мабуть, мався на увазі невисокий зріст ромашки) і «яблуко» (запах ромашки нагадував аромат яблук). Українська назва рослини, що прийшла з польської мови, утворена від слова romana, що означає «римська».

Часто ромашку плутають із такими рослинами родини Айстрові, як гербера, айстра, піретрум, хризантема й королиця, який називають садовою ромашкою. Власне, розповідь наша буде про ромашку садову, тобто про ромен, тим паче, що посадка і догляд за ромашками нічим не відрізняються від вирощування ромену, який ми в статті для зручності будемо називати ромашкою.

Квіти ромашки – опис

Ромашка садова, або ромен, або королиця звичайна (лат. Leucanthemum vulgare), є трав'янистою рослиною заввишки від 15 до 60 см із коротким коренем, прямостоячим, злегка гранчастим стеблом, лопатчатим, городчастим прикореневим листям на довгих ніжках і продовгуватими, нерівномірно зубчастими по краях стебловими листками, два з яких, розташовані у верхній частині стебла, сильно зменшені в розмірах порівняно з іншими. Квіти ромашки є напівсферичними суцвіттями-кошиками діаметром від 2,5 до 6 см, об'єднаними в щитки. Кошики складаються з серединних жовтих трубчастих обох статей квіток і довгих крайових несправжньоязичкових безплідних квіток зазвичай білого, але іноді жовтого кольору. Плід ромашки садової – сім'янка.

У роду ромену близько двох десятків видів.

Вирощування ромашки з насіння

Посів ромашки

Вирощування ромашки можливе розсадним і безрозсадним способом. Можна сіяти насіння ромашки садової просто в ґрунт, але надійніше скористатися розсадним способом. Насіння ромашки сіють на розсаду в березні. Лотки з осередками заповнюють вологим, легким, повітропроникним субстратом, що складається з торфу й піску в рівних частинах, розкладають у кожну клітинку по 2-3 насінини, присипають їх згори тонким шаром субстрату, накривають посудину прозорою плівкою й поміщають недалеко від вікна, але не на підвіконня, оскільки світло, що проходить крізь скло, має занадто високу інтенсивність і може зашкодити процесові проростання насіння. Слідкуйте за станом ґрунту, і тільки-но він підсохне, зволожте його з розпилювача.

Розсада ромашки

Коли почнуть з'являтися сходи (а при нормальній кімнатній температурі це станеться через півтора-два тижні), зніміть плівку й помістіть контейнер якомога ближче до сонячного вікна, захистивши сіянці від протягів. Якщо це з якоїсь причини неможливо, помістіть над контейнером люмінесцентну лампу, яка має працювати не менше 14 годин на день. Щойно розсада ромашки сягне у висоту 5 см, залиште в кожному осередку тільки по одному, найрозвиненішому сіянцеві. Не висмикуйте непотрібні сходи, а акуратно відщипуйте їх над поверхнею ґрунту, бо ви ризикуєте пошкодити кореневу систему сіянцю, що залишився. Аби ромашка кущилася, прищипніть її над 3-4 листком.

Посадка ромашки у відкритий ґрунт

Коли висаджувати ромашки в ґрунт

У ґрунт розсаду висаджують у віці 4-6 тижнів, коли минуть усі можливі заморозки. Ромашки садові люблять сонячні ділянки з вапняним або нейтральним ґрунтом і глибоким заляганням ґрунтових вод.

Як садити ромашки

Посадка ромашок у ґрунт здійснюється після підготовки ділянки – в ґрунт під перекопування потрібно внести комплексне добриво для квітів. Викопайте ямки завглибшки 20-30 см на відстані від 20 до 40 см одна від одної – дистанція між кущами і глибина ямок залежать від сорту ромашки. Вийміть з осередків сіянці разом із земляною грудкою, висадіть їх у ямки, примніть ґрунт навколо стебел і полийте розсаду. Зацвітуть ромашки з насіння вже в наступному році.

Догляд за квітами в саду

Як доглядати за ромашкою

Поки сіянці ромашки не освояться в ґрунті й не почнуть рости, їх необхідно поливати часто, але після вкорінення квіти вимагають поливу тільки в посушливу погоду. Щоб волога довше зберігалася в ґрунті, замульчуйте поверхню навколо рослини торфом. У іншому ж догляд за ромашками полягає в розпушуванні ґрунту, прополюванні ділянки, підживленні й підготовці багаторічних рослин до зими. У ролі добрив у ґрунт щорічно вносять перегній, торф і компост. У середині весни в міжряддях розсипають аміачну селітру з розрахунку 20 г на м² без подальшого поливу. У період бутонізації під рослини з бляклими стеблами й листям доцільно внести розчин сечовини. У ґрунт із кислою реакцією восени вносять гашене вапно або доломітове борошно.

Розмноження ромашки

Розмножуються садові ромашки поділом куща й насіннєвим способом. Незважаючи на те, що багаторічні ромашки можуть рости на одному місці п'ять років, через 2-3 роки кущі стають занадто густими, в середині куща пагони відмирають, розмір суцвіть зменшується, і рослина втрачає свою привабливість. Уникнути цього можна, своєчасно відсадивши від куща молоді сильні пагони. У кінці вересня або на початку жовтня, у похмурий прохолодний день відокремте частину від куща й відсадіть у підготовлену ямку, пролиту відстояною водою, а порожнину заповніть родючим ґрунтом. Наступного разу відкопайте й пересадіть частину куща з протилежного боку. Таким чином розмножують сортові та махрові ромашки. Якщо ви хочете добитися максимально великих квіток на потужних стеблах, ділити кущі ромашок потрібно щороку.

Розмножуються садові ромашки також насінням. Вирощування ромашок розсадою ми вам описали, але можна сіяти насіння під зиму безпосередньо в ґрунт. У холодному ґрунті вони пройдуть природну стратифікацію й навесні дружно проростуть, а вам залишиться тільки проріджувати сіянці.

Шкідники і хвороби ромашок

При недостатньому або нерегулярному догляді ромашки ризикують захворіти борошнистою росою, сірою гниллю, іржею й фузаріозом.

Борошниста роса проявляється у вигляді білястого нальоту на наземних частинах рослини, який поступово стає бурим.

Іржа виглядає як темно-руді плями на верхній стороні листя, а на нижній утворює подушечки зі спорами грибка.

Фузаріоз теж грибкова хвороба, при якій у молодих рослин починають гнити коріння і коренева шийка, тканини набувають бурого кольору, стебло стоншується, листя жовтіє.

Сіра гниль проявляється бурими некротичними плямами на пагонах і листі, що швидко збільшуються в розмірах. При високій вологості повітря плями вкриваються сірим пушком міцелію.

Щоб запобігти зараженню квітів грибковою інфекцією, не допускайте надлишку вологи в ґрунті, своєчасно видаляйте бур'яни й розпушуйте ґрунт. Екземпляр, хворий на сіру гниль, краще відразу видалити, щоб хвороба не поширювалася на сусідні рослини. Знищують грибкову мікрофлору фунгіцидами – Фундазолом, Топазом, Купроксатом, Оксихомом та іншими препаратами подібної дії. Обробку проводять двічі або тричі з інтервалом 7-10 днів.

Зі шкідників садову ромашку вражають попелиця, трипси, зорянокрила мушка і дротяники.

Зорянокрила мушка називається так через невелику зірчасту пляму на крилі. Її личинки пошкоджують садову ромашку, накопичуючись біля основи серединних квіток. Убезпечити посадку ромашок від появи цього шкідника можна, регулярно знищуючи на ділянці бур'ян.

Трипси і попелиця (тля) – сисні комахи, що харчуються клітинним соком наземних частин рослини. На листках з'являються знебарвлені або жовті плями, штрихи й смуги, пошкоджені тканини відмирають, листя в'яне, опадає, квітки деформуються і втрачають декоративність. У боротьбі з попелицею та трипсами використовують інсектоакарициди – Карбофос, Агравертін або Актеллік.

Дротяники – личинки жука-лускуна. Вони живуть у ґрунті до чотирьох років і харчуються підземними частинами рослин. Щоб позбутися від них, у ґрунті влаштовують пастки: викопують ямки, куди закладають шматочки картоплі, моркви чи буряка. Зверху пастки накривають дошкою або шматком металу. Через 2-3 дні пастки відкривають і знищують дротяників, що скупчилися там. Робити це слід регулярно. Найчастіше дротяники з'являються, якщо поруч розташована ділянка з картоплею.

Багаторічні ромашки після цвітіння

Як і коли збирати насіння ромашок

Якщо ви хочете зібрати насіння, дочекайтеся, щоб кілька великих квіток засохло, й тільки після цього зріжте їх, досушіть у сухому приміщенні з гарною вентиляцією і вилущте на папір насіння з серединних трубчастих квіток. Їх потрібно буде провіяти, зсипати в паперовий пакетик і зберігати в сухому, темному місці. Насіння ромену зберігає прорісність 2-3 роки. Однак пам'ятайте, що при насіннєвому розмноженні сортові та махрові ромашки не успадкують ознак своїх батьків.

Підготовка ромашок до зими

Посадка і догляд за багаторічними ромашками нічим не відрізняються від вирощування ромашок однорічних, окрім одного моменту – їх потрібно на зиму вкривати. Перед настанням холодів стебла багаторічних садових ромашок зрізують на рівні поверхні, після чого ділянку засипають сухим листям, тирсою або вкривають нетканим матеріалом.

Види і сорти ромашок

Окрім ромену звичайного, або ромашки лугової, є й інші види ромену, вирощувані в культурі.

Ромашка лугова (Leucanthemum vulgare)

Або ромен звичайний, зростає в Західній Європі, Україні, європейській частині Росії, на півдні Сибіру. Це багаторічна рослина заввишки до 90 см із поодинокими суцвіттями-кошиками діаметром 6-7 см із білими язичковими квітками й жовтими трубчастими. У культурі вид із 1500 року. Найкращими садовими формами виду вважаються:

• Сан-Сусі – ромен заввишки до 1 м з суцвіттями до 12 см у діаметрі. Білі язичкові квітки розташовані в 6-8 рядів, нечисленні серединні квітки забарвлені в жовтий колір;
• Мей Куїн – дуже популярна в аматорських садах ромашка традиційного виду заввишки до 50 см з яскравим, блискучим листям темно-зеленого кольору, що утворює наземний покрив;
• Максима Кеніг – рослина заввишки до 1 м з суцвіттями діаметром до 12 см із темно-жовтими серединними квітками й двома рядами білих язичкових квіток.

Ромен курильський (Leucanthemum kurilense)

Пізньоквітуча скельна ромашка з розсіченим листям, що виростає на Курилах і на японському острові Хоккайдо. Кореневище у цього виду м'ясисте, потовщене. У висоту рослина сягає всього 20 см, при цьому її нечисленні поодинокі кошики мають у діаметрі від 5 до 8 см. Крайові квітки білі. У курильського ромену є різновид arcticum, що відрізняється формою листя.

Ромен болотний (Leucanthemum paludosum)

Він же хризантема болотна (Chrysanthemum paludosum) родом із півдня Португалії та Іспанії. Це низькоросла, але дуже руниста рослина заввишки до 25 см із сидячим лопатчатим черговим листям яскраво-зеленого кольору і городчастим по краю. Суцвіття – численні кошики до 3 см у діаметрі з короткими язичковими квітками білого кольору й великою жовтою серединою з трубчастих квіток.

Ромен найбільший (Leucanthemum maximum)

У природі виростає в Піренеях і є багаторічною рослиною заввишки від 50 до 100 см із коротким наземним кореневищем, лопатчатим сидячим листям із городчастим краєм і суцвіттями-кошиками діаметром 10-12 см. У простих суцвіть білі крайові квітки розташовані в два ряди, серединні, трубчасті жовтого кольору. Махрові суцвіття складаються з численних рядів білих язичкових квіток, і у трубчастих серединних теж білий віночок. Махрові суцвіття цього виду ромену дуже схожі на хризантему. Вирощують ромен максимум як дворічну рослину. У культурі вид із 1816 року. Найкращі сорти:

• Аляска – сорт із кошиками до 10 см у діаметрі з одним рядом язичкових квіток білого забарвлення;
• Бетховен – пишно квітучі ромашки з простими суцвіттями заввишки до півметра;
• Стерн вон Антверпен – сорт заввишки до 1 м із суцвіттями до 10 см у діаметрі. Язичкові квітки білі, трубчасті – жовті;
• Швабенгруб – сорт заввишки до 80 см із білосніжними махровими суцвіттями;
• Літтл Принцес – витончена ромашка висотою всього до 20 см із великими яскраво-білими суцвіттями.

Окрім ромену, в ролі садової ромашки вирощують і інші квіти родини Айстрові – матрікарію, піретрум, пупавки, ерігерон і ромашку непахучу.

• Рокитник: вирощування і догляд у саду
• Ротики: посадка й догляд, види і сорти