Квітка пушкінія (лат. Puschkinia) належить до роду підродини Гіацинтові родини Спаржеві, хоча деякі фахівці воліють включати його в родину Лілійні. Названі рослини цього роду на честь Мусіна-Пушкіна, російського хіміка і мінералога, члена Лондонського королівського товариства, який першим зібрав ці рослини на Арараті. Іноді пушкінію називають карликовим гіацинтом, оскільки гіацинти і пушкінія – найближчі родичі і мають велику прорісність.

Рід пушкінія налічує два види і кілька різновидів, що зростають у природі на кам'янистих вологих схилах, а також серед чагарників і на гірських луках Кавказу, Малої і Передньої Азії.

Квітка пушкінія – опис

Рослина пушкінія – один із найпривабливіших весняних первоцвітів заввишки від 15 до 20 см. Це трав'яниста рослина, ефемероїд, з яйцевидними цибулинами в бурих і тонких зовнішніх лусках. Листя у пушкінії лінійно-ременевидне, темно-зеленого кольору, розташоване біля основи стебла в кількості 2-3 штук. Блідо-голубі або білі дзвонові квітки зібрані в суцвіття і відрізняються неміцним, але не дуже приємним ароматом, з'являються на квітконосах іноді на кілька днів пізніше за листя. Плід пушкінії – соковита коробочка з круглими зернятами світло-коричневого кольору.

Пушкінія, крім того, що вона є довгоочікуваною весняною квіткою, має, попри свої невеликі розміри, ще одну чесноту – високу декоративність. Вона чудово виглядає в рокарії, в маленьких присадибних садах у поєднанні з дикими первоцвітами або багаторічниками.

Посадка пушкінії у відкритий ґрунт

Коли садити пушкінію

Вирощування пушкінії з насіння потребує часових витрат, оскільки перші квітки на рослині з насіння з'являються лише за чотири роки після посіву. Тільки на проростання насіння йде щонайменше місяць. Однак генеративний спосіб вирощування пушкінії так само надійний, як і вегетативний. Посів насіння пушкінії здійснюють відразу ж після збору, у червні, або восени, з середини вересня до двадцятих чисел жовтня, але в цьому випадку його доведеться зберігати до посіву в холодильнику, надійно захистивши від висихання.

Як садити пушкінію в ґрунт

При підзимовому посіві у відкритий ґрунт насіння пушкінії проходить протягом зими природну стратифікацію, що надалі благотворно позначається на його здоров'ї і розвитку. Однак перш ніж робити посів, потрібно підготувати ділянку: зробити гарний дренаж, якщо в цьому є необхідність, розпушити занадто щільний ґрунт торфом, піском і листовим перегноєм. Сама ділянка може бути сонячною, а може перебувати в легкому затінку. Посів роблять на глибину не менше 5 см, ділянку після цього мульчують на зиму торфом.

Догляд за пушкінією в саду

Як доглядати за пушкінією

Догляд за пушкінією, як і догляд за іншими садовими квітами, включає:

• регулярний полив;
• прополювання;
• розпушування ділянки;
• підживлення добривами;
• видалення зів'ялих суцвіть.

Для того, щоб полегшити собі роботу і заощадити час, замульчуйте ділянку з пушкінією торфом. У всіх цих видах робіт дуже важливо дотримуватися регулярності і методичності, адже якщо знехтувати, наприклад, прополюванням ділянки з пушкінією, то агресивні бур'яни легко заб'ють тендітну маленьку пушкінію.

Напровесні, навіть ще по снігу, пушкінію підгодовують повним мінеральним добривом, наприклад, нітрофоскою, розсипавши її рівномірно по ділянці в кількості 50-60 г на м² (це приблизно дві пригорщі). У квітні, коли сходи вже добре видно, а земля відтанула, розпушіть міжряддя.

Сухої весни посадки потребують поливу, але особливо сильна потреба пушкінії у волозі під час бурхливого росту листя. У літні місяці, незважаючи на те, що пушкінії вже відцвіли, необхідно утримувати ділянку в чистоті, негайно видаляючи бур'ян і розпушуючи міжряддя. Якщо ви виявили на ділянці хворі або пожовклі не на часі екземпляри, негайно їх викопуйте і без жалю спалюйте.

Як бачите, посадка і догляд за пушкінією у відкритому ґрунті героїчних зусиль від вас не зажадає, зате задоволення від цих ніжних первоцвітів важко переоцінити.

Розмноження пушкінії

Посадка і догляд за квіткою пушкінія передбачає і своєчасну пересадку рослини, оскільки за 4-5 років доросла цибулина нарощує ціле гніздо з 5-7 діток різного віку, яким стає тісно, й від цього страждає декоративність рослини. Супроводжується пересадка пушкінії поділом її цибулини – вегетативним способом розмноження, яким поряд із насіннєвим способом, описаним нами в попередніх розділах, розмножується пушкінія. Гніздо цибулин витягують із землі, відокремлюють від материнської цибулини діток, відправляють на зберігання і восени розсаджують на відстані не менше 10 см між рослинами. Здійснюють поділ цибулини раз на п'ять-шість років.

У цьому питанні важливо викопувати цибулину вчасно, оскільки якщо це зробити зарано, то невизрілі цибулини будуть погано зберігатися, а якщо запізно, то дітки в процесі вилучення їх з ґрунту легко відламуються від материнської цибулини, часто залишаються непоміченими в ґрунті і засмічують ділянку. Ознака, за якою визначають, що вже пора викопувати цибулини – всихання листя пушкінії. Вийміть цибулини із землі, просушіть їх у затінку, очистіть від ґрунту і старих коренів, відокремте діток, розберіть їх за розмірами: дрібні цибулини висаджують на навчальну грядку для дорощування, а великі годяться для висадки в ґрунт або для вигонки в домашніх умовах. Розсортований посадковий матеріал зберігають до посадки в прохолодному приміщенні з гарною вентиляцією в злегка вологих тирсі або торфі.

Посадка пушкінії у ґрунт здійснюється восени. Цибулини залежно від розмірів заглиблюють на 5-7 см, дотримуючись між ними дистанції 10 см.

Пушкінія непогано розмножується самосівом, і якщо ви візьмете цей процес під контроль, вам не знадобиться вовтузитися з насіннєвим розмноженням.

Шкідники і хвороби пушкінії

Потерпає пушкінія від загальних для цибулинних і дрібноцибулинних хвороб, наприклад, від сірої гнилі, спричиненої грибком Ботрітіс – це проявляється бурими плямами на наземних частинах рослини. Небезпека захворювання в тому, що ботрітіс усеїдний, він легко переселяється з одних рослин на інші. В якості профілактики захворювання уникайте при поливі попадання води на листя, не зловживайте азотними добривами, негайно видаляйте уражені частини рослини. Знищують грибок на початку інтервенції обробкою пушкінії Топазом, Чемпіоном, Купроксатом або бордоською рідиною. При сильному ураженні користуються Превікуром, Скором, Фундазолом.

Не менш небезпечним захворюванням є гниль цибулин, що викликається різними грибками. Уражені рослини жовтіють біля основи листків, інфекція проникає в цибулини, на них з'являються червоно-коричневі плями, в результаті цибулини гинуть. Інфекція здатна зберігатися в ґрунті. Врятує пушкінію своєчасна обробка мідьвмісними препаратами. Перед посадкою уважно оглядайте цибулини і ні в якому разі не висаджуйте в ґрунт підозрілі екземпляри.

Ахеленхоідес – захворювання, що викликає побуріння луски цибулин, від чого вони гниють кільцями, на поверхні, у самого денця з'являються некротичні плями світло-бурого кольору, рослини починають відставати в розвитку і втрачають декоративність. Пошкоджені цибулини підлягають знищенню, а решту перед посадкою замочують у гарячій воді (43 ºC).

Зі шкідників для пушкінії небезпечні миші, яких відлякують отруєними принадами, розкладеними навколо ділянки, і кореневі лугові кліщі, що прогризають денця цибулин, проникають углиб і харчуються внутрішніми лусками, від чого цибулини засихають або гниють. В якості профілактики перед посадкою цибулини протруюють інсектицидами, якими згодом при виникненні небезпеки обробляють рослини на ділянці.

Пушкинія після цвітіння

Пушкінія восени і взимку

Ми вже описали поетапно вегетаційний період пушкінії. Восени, коли цибулини пушкінії посаджено, а насіння посіяно в ґрунт, для рослини настає період спокою. Щоб пушкінія спокійно перезимувала, ділянку мульчують шаром перегною завтовшки 2-3 см або шаром торфу завтовшки 5-7 см. І не потрібно поспішати прибирати мульчу: навесні і влітку вона захистить пушкінію від пересихання і молодих бур'янів.

Вигонка пушкінії

Пушкінія добре піддається вигонці і може цвісти в зимовий час на вашому підвіконні. Для цього кілька цибулин пушкінії висаджують у листопаді в горщик діаметром 13-15 см і висотою близько 7 см, заповнений земляною сумішшю, що складається з двох частин дернової землі, однієї частини річкового піску і однієї частини листового перегною. Горщик 2-2,5 місяці тримають у темному підвалі з температурою не вище 10 ºC і вологістю повітря 85-90 %, а по закінченні цього терміну переносять у світле приміщення з температурою повітря не вище 15 ºC і починають поливати. За 2-3 тижні пушкінія зацвіте. Не поспішайте викидати цибулину пушкінії після того, як вона відцвіте: на нашому сайті є стаття, в якій описано догляд за цибулинами, використаними для вигонки, після закінчення цвітіння. Ця цибулина при грамотному догляді може зацвісти ще не раз.

Види і сорти пушкінії

У культурі вирощують тільки два види пушкінії: гіацинтовидну і пролісковидну.

Пушкінія гіацинтовидна (Puschkinia hyacinthoides)

росте в природі на схилах гір Північного Ірану і Східного Закавказзя. Це чарівна маленька рослина з лінійними м'ясистим листям завдовжки до 15 і завширшки близько 1 см. Цибулини у рослин цього виду досягають у поперечнику 2 см. Міцні квітконоси заввишки до 15 см несуть щільні овальні суцвіття з 12-30 пониклих ніжно-блакитних, майже білих квіток до 1,5 см у діаметрі з яскраво-блакитною смужкою по спинці пелюсток. Одна доросла цибулина дає до 4 квітконосів. Цвіте пушкінія гіацинтовидна від 10 днів до трьох тижнів.

Пушкінія пролісковидна (Puschkinia scilloides)

росте на луках, узліссях серед чагарників в горах Кавказу, Туреччини, Ірану і Лівану. Це невелика рослина з двома прикореневими темно-зеленими вузьколінійними м'ясистими листками завдовжки 12-15 см, які утворюються водночас із квітконосами, що досягають 20 см висоти. На квітконосах розкриваються ароматні дзвінчасті ніжно-блакитні квітки діаметром 1,5-2 см із синьою смужкою по центру кожної частини оцвітини. Квітки зібрані в малоквіткове гроновидне суцвіття завдовжки до 12 см. Цвіте цей вид із травня протягом трьох тижнів.

Широко відомий різновид пушкінії пролісковидної, яка називається пушкінія лебанотіка, або пушкінія ліванська. Цей різновид відрізняється від основного виду більшими квітками з двозубчастими частками коронки. Посадка пушкінії ліванської і догляд за нею здійснюється в тому ж порядку, що посадка і догляд за основним видом – пушкінія пролісковидна.

• Пухироплідник: вирощування в саду, види і сорти
• Ранункулюси: вирощування з насіння й бульб