КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати квітку за фото? 👉
Квіз про квіти
КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати 👇 квітку за фото?
Квіз про квіти

Бирючина: вирощування в саду, види і сорти

Рослина бирючинаРослина бирючина (лат. Ligustrum) – рід вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних чагарників і невеликих дерев родини Маслинові, що налічує близько 50 видів, поширених у природі Європи, Азії, Австралії та Північної Африки. Найрізноманітніше представлена бирючина у флорі Китаю, Японії, Гімалаїв і Тайваню. Латинська назва рослини – похідна від дієслова «ligare», що в перекладі означає «зв'язувати», і пояснює в'яжучі властивості кори бирючини.

Чагарник бирючина – близький родич бузку, схожість листя і кори цих двох рослин впадає в очі, проте розмірами бирючина поступається, та й цвітіння її далеко не таке привабливе, як у бузку. Бирючина належить до тих рослин, які в недоглянутому вигляді абсолютно не привертають увагу, але варто взяти в руки ножиці і надати кущеві форми, як він перетворюється найдивовижнішим чином.

Прослухати статтю

Посадка й догляд за бирючиною

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху, або у вересні-жовтні.
  • Цвітіння: у першій половині літа впродовж 3-3,5 тижнів, однак багато видів вирощуються як декоративно-листяні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: живильний, помірно вологий, добре дренований, із незначною кількістю вапна, нейтральний або слабколужний. Не підходять рослині глинисті, сухі й кислі ґрунти.
  • Полив: тільки в посуху, але рясний. За сезон знадобиться 4-5 поливань при витраті 30-40 л води на 1 рослину.
  • Підживлення: навесні органічними добривами.
  • Обрізування: напровесні – у санітарних цілях, у травні та серпні – для формування крони.
  • Розмноження: насінням, відсадками, живцями, кореневими пагонами та паростю.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, щитівки, трипси, борошнисті червці.
  • Хвороби: при вирощуванні в кислому ґрунті – борошниста роса та плямистості листя.
Детально про вирощування бирючини читайте нижче

Чагарник бирючина – опис

Бирючина – чагарник заввишки близько 2 м і завширшки до 1 м або невеликі дерева з розлогою кроною, що виростають не вище 6 м. Листя бирючини, цілокрає, подовжено-яйцеподібне, шкірясте, темно-зелене згори, світліше зі споду, розташоване на гілках супротивно. Невеликі запашні, білі, майже сидячі квітки, зібрані в пухкі верхівкові волотисті суцвіття завдовжки від 6 до 18 см, цвітуть протягом трьох місяців, починаючи із червня або липня. Плоди бирючини – ягодоподібні дрібні округлі кістянки темно-синього або чорного кольору з кількістю насінин від однієї до чотирьох. Зростає бирючина дуже швидко. Найбільш зимостійким видом рослини є бирючина звичайна – її зазвичай і вирощують в умовах середньої смуги. Саме посадка і догляд за бирючиною звичайною, а також розмноження звичайної бирючини і є предметом цієї статті. У ландшафтному дизайні здебільшого вирощується живопліт із бирючини, хоча вона чудово виглядає і в невеликих групах, і як сольна рослина. Останнім часом набуває популярності бонсаї бирючини.

Нажмите, чтобы запустить видео

Посадка бирючини

Коли саджати бирючину

Бирючина – мешканець підліску, тому вона тіньовитривала, а ще вона газо- і посухостійка, а також невибаглива до вибору ґрунту. Погано росте бирючина тільки на кислих, сухих піщаних ґрунтах. Однак піку своєї декоративності рослина досягає у сприятливих умовах, тому найкраще саджати її на відкритому місці, відступивши від будівель не менше 70-100 см, у помірно вологий, поживний, добре дренований ґрунт нейтральної, а ще краще слабколужної реакції. Оптимальний склад ґрунту – дерен, перегній і пісок у співвідношенні 3:2:1. Пересаджувати бирючину можна в будь-який час вегетаційного періоду, проте краще робити це навесні, до того, як прокинуться бруньки, хоча багато хто вважає, що саджати бирючину у вересні-жовтні надійніше.

Як посадити бирючину

Перед посадкою бирючини скопайте ділянку на глибину багнета лопати, викопайте яму розміром 65х65 і глибиною, яка буде на 30 см більша розміру кореневої системи бирючини, залийте яму водою і почекайте, поки вона вбереться. Покладіть в яму шар щебеню завтовшки 10-20 см, потім насипте пагорбок із ґрунтосуміші, склад якої було описано у попередньому розділі, заздалегідь підмішавши у неї 130 г нітроамофоски, поставте на горбок саджанець бирючини, розправте його коріння і заповніть яму такою самою ґрунтосумішшю, але вже без добрива. Протягом місяця стежте за тим, аби ґрунт навколо саджанця не пересихав. Після цього замульчуйте ділянку навколо бирючини шаром торфу завтовшки 5-8 см.

Квітуча бирючина

Посадка бирючини для живоплоту здійснюється у траншею завширшки 50 см і завглибшки 60 см, саджанці розміщуються в ній на відстані 30-40 см один від одного за тим самим принципом, що і при одиночній посадці. Після того, як ви заповните траншею землею і ущільните її, полийте саджанці під корінь.

Догляд за бирючиною

Як виростити бирючину

Догляд за бирючиною полягає в періодичному поливі рослини, розпушуванні ґрунту, прополюванні та обрізуванні куща. Полегшить вам долю мульчування пристовбурного кола, тільки робити це потрібно не напровесні, а тоді, коли земля вже достатньо прогріється. Поливати кущі бирючини потрібно лише в посуху, а в умовах помірного літа їм достатньо буде природних опадів. Принцип зволоження бирючини полягає в тому, що полив повинен бути рідкісний, але рясний, оскільки ґрунт потрібно змочити на глибину півметра. В середньому за вегетаційний період вам належить полити бирючину три або чотири рази, а кількість води, яку необхідно вилити під кожен кущ за один раз, становить від 30 до 40 літрів.

Підживлювати бирючину найкраще до настання літа органікою, внісши під кожен кущ по відру перегною або компосту. Рослини із живоплоту підживлюють, розсипавши вздовж них органіку, розподіливши зверху по ній гранули суперфосфату із розрахунку 10 г на метр, а потім неглибоко заклавши це все у верхній шар ґрунту із подальшим поливанням.

Ягоди бирючини

Обрізування бирючини

Якщо ви не вмієте робити формуюче обрізування чагарників, вчитися треба на бирючині: вона витримає і приховає всі ваші огріхи та прорахунки, оскільки має властивість швидко утворювати пагони. Починають стригти бирючину практично з моменту посадки: як тільки саджанець освоїться у відкритому ґрунті і рушить у ріст, укоротіть злегка верхівки його пагонів, щоб стимулювати кущіння, а коли пагони відростуть на 10-15 см, проведіть повторне обрізування – такі маніпуляції проводять протягом двох років, поки рослина інтенсивно нарощує «матеріал» для формуючого обрізування. Коли зеленої маси буде достатньо для надання кущеві певних обрисів, можна приступати до формування крони. Останнім часом увійшла в моду японська стрижка бирючини у формі щільних подушок – карікомі.

Живопліт із бирючини в теплих європейських країнах може досягати двометрової висоти, проте в наших умовах у зимовий час кущі такої висоти можуть обмерзнути, тому рекомендована висота бирючини у живоплоті для середньої смуги 50 см – взимку огорожа зазвичай укривається шаром снігу, що і рятує пагони від обмороження. Стрижуть живопліт у травні та серпні. Що стосується санітарного обрізування, то його роблять напровесні, видаляючи поламані за зиму, висохлі, заморожені і хворі гілки, а інші, якщо в цьому є необхідність, укорочуючи на третину.

Вирощування бирючини в саду

Бирючина восени

У нашому кліматі вирощують переважно бирючину звичайну – морозостійкий вид, що витримує похолодання до -30 ºC, якщо вони короткочасні, а при наявності снігового покриву вона не боїться і сорокаградусних морозів. Навіть якщо кінці пагонів бирючини звичайної постраждають у зимові холоди, вона дуже легко відновлюється навесні. Бирючину звичайну на зиму не вкривають. Інші види бирючини бажано пригинати на зиму до землі, попередньо замульчувавши пристовбурні кола, фіксувати їх у такому положенні і вкривати ялиновим гіллям.

Шкідники і хвороби бирючини

Бирючина дуже стійка практично до всіх хвороб, проблеми у неї виникають тільки у зв'язку із підвищеною кислотністю ґрунту – тоді вона може захворіти на плямистість або борошнисту росу. Тому стежте за водневим показником ґрунту і вчасно вносьте у ґрунт розкислювач, наприклад, мелений вапняк, доломітове борошно або гашене вапно.

Квітка бирючина в саду

Зі шкідників бирючину вражають червці, павутинний кліщ, попелиці, трипси і щитівки. Якщо ви придбаєте препарати Фітоверм або Актелік, то зумієте впоратися із будь-якими з перерахованих шкідників якщо не з першого разу, то за чотири сеанси з перервою у два тижні – напевно. Однак якщо ви стежите за здоров'ям своїх рослин і дотримуєтеся агротехнічних умов, то навала шкідників вам не загрожує.

Розмноження бирючини

Як розмножити бирючину

Бирючина розмножується всілякими способами: насінням, відсадками, паростю, живцями і кореневими паростками.

Вирощування бирючини з насіння

Розмноження насінням процес трудомісткий, тим більше що прорісність насіння не така вже й висока – всього близько 65 %, та й починає плодоносити бирючина із шестирічного віку. Спосіб насіннєвого розмноження використовується тільки для промислового розведення бирючини, тому немає сенсу по осені збирати насіння з ваших кущів, адже існують набагато більш прості і надійні способи розмноження – вегетативні. Однак ми готові розповісти вам, як правильно виростити бирючину з насіння. Зі зрілих плодів виберіть найбільше насіння, опустіть його у посудину з водою і почекайте: з часом одні насінини спливуть, інші потонуть. Ті, що спливли, не годяться, а потонуле насіння бирючини потрібно піддати стратифікації – здійснити в жовтні підзимовий посів у відкритий ґрунт. За зиму воно пройде природну стратифікацію, але сходи бирючини з'являться тільки через рік. Якщо ж ви відкладаєте посів насіння до весни, помістіть його в ящик із піском і торфом та утримуйте при температурі, близькій до 0 ºC.

Посадка та догляд за бирючиною

Розмноження бирючини живцями

Для живцювання вибирають літні живці, що укорінюються на 90-100 %. Нарізають їх наприкінці цвітіння, вибираючи тільки розвинені, зрілі пагони. Довжина живців – 10-12 см. Висаджують їх у дерновий субстрат, вкритий зверху великим вимитим піском, під кутом 45 º на глибину 5 см. Оптимальна температура для вкорінення 20-25 ºC, вологість повітря повинна бути постійною. Для цього на кожен живець надягають пластикову півторалітрову пляшку з обрізаною шийкою, проробивши в її дні кілька маленьких отворів. Перші корінці мають з'явитися вже протягом двох тижнів, а за три місяці у живців розвинеться потужна коренева система. Укорінені живці дорощують протягом року, пересаджуючи за необхідності у великі посудини. Коли живці досягнуть у висоту 50-60 см, їх можна висаджувати у відкритий ґрунт.

Розмноження бирючини відсадками

Навесні нахиліть до землі низько зростаючу гілку бирючини, зробивши в корі відсадка на стороні, яка ляже у ґрунт, невеликий і неглибокий надріз. Прикопайте надрізану частину відсадка, а згори покладіть мох-сфагнум, який весь час повинен бути вологим – це важливо. Вершинку прикопувати не потрібно – коли вона рушить у ріст, ви зрозумієте, що процес укорінення проходить успішно. Відокремити відсадок від материнської рослини і відсадити його на постійне місце найкраще наступної весни.

Листя бирючини

Можна розмножувати бирючину відсадками без прикопування: зробіть голкою кілька подряпин на гілці, заповніть поліетиленовий мішечок вологим ґрунтом і закріпіть його на гілці таким чином, щоб поліетилен охопив гілку в місці, де вона подряпана. Для герметичності закріпіть пакетик скотчем. Цей спосіб дозволить вам спостерігати за тим, як пакет поступово заповнюється коренями. Таким чином можна виростити кілька відсадків водночас. Коли коріння заповнить пакет, відпиляйте гілку нижче відсадка, обережно зніміть поліетилен і пересадіть відсадок із корінням на постійне місце.

Види і сорти бирючини

Пропонуємо вам знайомство з найпопулярнішими видами бирючини, що вирощуються в культурі.

Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare)

у природних умовах росте на півдні і південному заході України, півночі Молдови, на Кавказі, на півночі Африки, в Малій Азії, а також у Південній і Середній Європі, вибираючи для зростання дубові підліски. Це тіньовитривалий листопадний гіллястий чагарник заввишки до 5 м із ланцетним або довгастим яйцеподібним шкірястим листям, згори темно-зеленим, знизу світлішим. Квітки у рослин цього виду запашні, дрібні, білі, зібрані у стоячі волоті до 6 см завдовжки. Зацвітають вони в першій половині літа і відцвітають за три тижні. Чорні ягоди бирючини звичайної зберігаються на кущах до січня. Це найбільш морозостійкий вид рослини, саме тому його найчастіше вирощують у садах і парках середньої смуги. Крім вихідного виду, у садовій культурі вирощується близько 10 декоративних форм бирючини звичайної: пірамідальна, плакуча, вічнозелена, сиза, сизо-білооблямована, золота, жовтувата, золотисто-строката, сріблясто-строката, безплідна і жовтоплідна. Найбільш популярні сорти:

  • Ауреум – напіввічнозелена бирючина заввишки не більше метра із золотистим листям. Росте дуже повільно. Не цвіте. У теплі зими частина листя не опадає до весни;
  • Вікарій – теж напіввічнозелений чагарник заввишки до 1 м із густою кроною і золотисто-жовтим, широкоовальним листям завдовжки до 6 см, яке до зими стає фіолетово-бронзовим. Квітне в середині літа маленькими запашними білими квітками. На зиму вимагає укриття;
  • Бирючина Аурео-варієгатум – неквітучий чагарник заввишки до 100 см зі строкатим золотистим листям, що утворює крону діаметром до 120 см.
Бирючина звичайна / Ligustrum vulgare

Бирючина блискуча (Ligustrum lucidum)

у природі росте в Японії, Китаї і Кореї. Це невелике дерево або великий вічнозелений чагарник із видовженим яйцеподібним темно-зеленим блискучим згори листям завдовжки до 15 см і запашними квітковими волотями завдовжки до 18 см із дрібних білих квіток, які цвітуть протягом трьох місяців. Бирючина блискуча не зносить температури нижче -15 ºC, тому на зиму її бажано вкривати. Декоративні форми цього виду: золотисто-облямована, золотисто-строката, триколірна.

Бирючина блискуча / Ligustrum lucidum

Бирючина японська (Ligustrum japonicum)

найчастіше зустрічається в природі в Японії і Південній Кореї. Вона дуже схожа на бирючину блискучу, і їх часто плутають. Ця бирючина вічнозелена, заввишки не більше 4 м із компактною кроною і невеликим шкірястим листям темно-зеленого кольору, квіткові суцвіття у неї дрібніші, ніж у бирючини блискучої, цвітуть вони не так довго, та й росте цей вид повільніше. Зате бирючина японська більш тіньовитривала і морозостійка. Існує два декоративні різновиди бирючини японської – круглолиста і строката.

Бирючина японська / Ligustrum japonicum

Бирючина овальнолиста (Ligustrum ovalifolium)

не перевищує заввишки 1 м, оскільки при вирощуванні в середній смузі постійно обмерзає взимку, і навесні їй доводиться відновлюватися. Цвіте вона вкрай нерегулярно вузькими квітками з неприємним запахом. Має такі декоративні форми:

  • бирючина Ряболиста (Варієгатум) – вічнозелений чагарник, що досягає в теплих районах декількох метрів заввишки. Листя зеленого кольору із кремово-білою облямівкою;
  • бирючина Срібляста (Аргентум) – кущі середніх розмірів, на листі кремова облямівка;
  • бирючина Золотиста (ауреум) – має золотисто-жовту облямівку по краях листя. У південних районах зимує без укриття, часто використовується як контейнерна культура.
Бирючина овальнолиста / Ligustrum ovalifolium

Бирючина Ібота (Ligustrum ibota)

– листопадний вид бирючини, що виростає в природі у Китаї, Кореї та Японії до 2 м заввишки. У нього розлога крона, подовжено-яйцеподібне блискуче темно-зелене згори листя, спід якого має сизуватий відтінок. Запашні білі суцвіття завдовжки до 7 см зацвітають влітку, проте цвітіння спостерігається не щороку. Це теплолюбний вид, погано зносить перепади температури і не терпить холодних зим, тому укриття на зиму для бирючини Ібота обов'язкове.

Бирючина Ібота / Ligustrum ibota

Бирючина ієзська (Ligustrum yezoense)

як і бирючина звичайна, належить до зимостійких видів рослини. Родом вона із Сахаліну. Це тіньовитривалий чагарник заввишки до 1,5 м з маленьким широким листям.

Бирючина щільна / Ligustrum compactum

Бирючина найгостріша (Ligustrum acutissumum)

зі схилів гір Південного Китаю, досягає заввишки 3 м. Рясно цвіте близько двох тижнів на початку липня, плоди дозрівають приблизно в жовтні. Не зимостійка.

Бирючина щільна (Ligustrum compactum)

– напіввічнозелений неквітучий чагарник, у природі заввишки до 4 м, в культурі не перевищує 2 м при діаметрі крони 180 см. Листя велике, зберігається до наступної вегетації. Зимостійкість низька.

Бирючина Квіхоу / Ligustrum quihoui

Бирючина Квіхоу (Ligustrum quihoui)

– напіввічнозелений чагарник родом із китайських провінцій Сичуань, Шаньсі, Юньнань досягає у висоту 2 м. У нього дрібні жорсткі листочки і великі волоті до 20 см завдовжки із дрібних квіток. Зацвітає наприкінці літа. Характерна ознака – опушення молодих пагонів і споду листя. Сорти:

  • Варієгатум – листя з облямівкою білого кольору;
  • Вікарій – бирючина із жовтуватим листям, яке від морозу набуває бронзового відтінку.
Коментарі
0 #
Як швидко росте бирючина? Хотілось би вже зайнятись її стрижкою і формуванням куща якоїсь вікової форми. Висаджена в мене торік, але якось повільно росте. Скільки  сантиметрів зазвичай має приріст бирючина за рік? 
Відповісти
0 #
Взагалі бирючина вважається достатньо швидкорослим чагарником, а його обрізку треба проводити майже відразу після посадки і робити це регулярно, навіть часто протягом року, прибираючи верхні гілки і утворюючи форму куща. Можливо, через те, що обрізка не була зроблена вчасно, бирючина росте повільно та неохоче.
Відповісти
+1 #
Давно хотіла дізнатися як правильно виростити і посадити, спасибі вам що так добре і детально розповіли. Дізналася про всіх сортах методах вирощування і прийняла для себе багато нового чого ще не знала.Було корисно почитати. Буду і далі вивчати що б то не було, як треба. Велике вам людське спасибі за інформацію!
Відповісти
Додати коментар

Надіслати
Скачайте бесплатный Справочник
Описано 600 растений
+ Напоминалка полива
+ Посевной календарь на каждый день
⇨ Скачать ⇦
Ми використовуємо файли cookie.
Зрозуміло