Ліана тунбергія (лат. Thunbergia) належить до роду квіткових рослин родини Акантові, уродженців тропіків Африки, Мадагаскару і півдня Азії. Всього в роду близько двохсот видів. Свою наукову назву квітка тунбергія отримала на честь шведського натураліста, дослідника тваринного і рослинного світу Японії і Південної Африки Карла Петера Тунберга. Тунбергія, або чорноока Сюзанна, як називають її жителі Європи через темно-фіолетове, майже чорне вічко в середині квітки, в культурі вирощується і як садова, і як кімнатна рослина.

Квітка тунбергія – опис

Рослина тунбергія може бути ліаною або чагарником із цільним серцеподібним чи яйцеподібним, а також лопатевим супротивним листям із м'яким опушенням, від 2,5 до 10 см завдовжки, у деяких видів краї листя зазубрені. Воронкоподібні красиві квіти тунбергії до 4 см у діаметрі на довгих квітконіжках, поодинокі або зібрані в суцвіття, мають різне забарвлення – біле, блакитне, синє, фіолетове, бузкове, пурпурове, жовте, помаранчеве або коричневе. Є навіть тунбергія червона. У деяких видів і сортів квітки виділяють сильний аромат. Цвіте тунбергія з липня до кінця вересня. У природі тунбергія рослина багаторічна, але в нашому кліматі вирощування тунбергії у відкритому ґрунті в якості багаторічної рослини неможливе через наші холодні зими, тому тунбергія кучерява культивується в якості літника і часто використовується для вертикального озеленення, оскільки за наявності опори зростає до двох метрів у висоту. Зате тунбергія ампельна успішно вирощується як багаторічник у домашніх або оранжерейних умовах.

Вирощування тунбергії з насіння

Посів тунбергії

Насіннєве розмноження тунбергії здійснюється наприкінці зими або на початку весни. Насіння обробляють епіном або фумаром і сіють у посуд із вологим ґрунтом, що складається з дернової землі, торфу і піску (або листової землі, піску і перегною) в рівних пропорціях, присипають його тонким шаром землі, яку обережно зволожують. Для створення парникового ефекту посіви накривають склом або плівкою і поміщають на тепле, добре освітлене підвіконня, куди не дістають прямі сонячні промені. Дуже важливо стежити за тим, аби ґрунт увесь час був злегка вологим. Температура для успішного пророщування насіння – 22-24 ºC. При дотриманні всіх умов насіння почне проростати вже за тиждень, і тоді покриття можна буде прибрати.

Розсада тунбергії

Якщо сходи зійдуть густо, то при появі двох справжніх листочків їх потрібно розпікірувати або прорідити, залишивши в контейнері найміцніші екземпляри. Коли сіянці досягнуть у висоту 12-15 см, для посилення розгалуження проводять прищипування верхівок розсади. Якщо вам потрібна потужна і густа зелена маса, підживлюйте розсаду з моменту пікірування один раз на тиждень азотовмісним добривом, але якщо ви сподіваєтеся на пишне і тривале цвітіння, то не удобрюйте розсаду взагалі. Тим, хто не хоче гратися з пікіруванням тунбергії, краще сіяти її не в контейнери або в ящики, а в торф'яні скляночки по три насінини в кожен.

Посадка тунбергії

Коли саджати тунбергію

Коли пройдуть останні весняні заморозки, настає пора висаджувати розсаду у відкритий ґрунт. Знайдіть для тунбергії притінене і захищене від вітру місце на південній, східній або західній стороні. Ґрунт тунбергія полюбляє нейтральний, поживний, добре дренований, вапняний, тому за необхідності заздалегідь внесіть на ділянку під перекопування вапно.

Як посадити тунбергію

Посадка тунбергії проводиться таким чином, щоб між екземплярами витримувалася відстань від 30 до 45 см. Перед посадкою тунбергії потрібно встановити для неї опори – дроти або ґратки, по яких повзтиме вгору чи в сторони ліана. Після посадки ділянку поливають. Зацвітає тунбергія з насіння зазвичай через сто днів після прищипування.

Догляд за тунбергією

Як вирощувати тунбергію

Догляд за тунбергією простий. Поливати рослину потрібно помірно, а з початку цвітіння полив має стати рясним, інакше тунбергія почне скидати не тільки бутони, а й листя. У посушливе літо рослина із вдячністю відгукнеться на вечірнє обприскування водою. Обов'язкове підживлення здійснюють у період бутонізації, а протягом усього весняно-літнього сезону тунбергію удобрюють щомісяця рідкими мінеральними добривами, дотримуючись золотого правила: все добре в міру. Видаляйте слабкі пагони і зів'ялі квіти, вчасно направляйте тунбергію в потрібну сторону. Як бачите, посадка і догляд за тунбергією під силу навіть новачкові.

Шкідники і хвороби тунбергії

Найчастіше тунбергію тероризують павутинні кліщі, щитівки і білокрилки, іноді вона потерпає від попелиці. Всі ці шкідники знищуються обприскуванням рослини такими препаратами, як актелік і фітоверм, причому перерва між сеансами обробки, яких може бути не більше чотирьох, тиждень-півтора. Іноді тунбергія хворіє на грибкові захворювання, які лікують фунгіцидами, уражене листя і квітки слід видаляти.

Може статися, що на стеблах, пагонах і листі тунбергії з'явиться цвіль – це свідчить про те, що ви перестаралися з поливом. А рідко зростаюче листя говорить про те, що ви вибрали для тунбергії занадто тінисте місце – їй бракує світла.

Тунбергія після цвітіння

Як і коли збирати насіння тунбергії

Коли цвітіння тунбергії завершиться, на ній замість квіток утворюються плоди-коробочки з насінням, і збирати їх потрібно, поки вони не розкрилися і вміст не просипався на землю. У приміщенні коробочки розкривають, насіння висипають на папір і підсушують, а потім зберігають у паперових пакетиках або картонних коробочках. Насіння тунбергії не втрачає прорісності два роки.

Тунбергія взимку

Ліану, яку ви ростили у відкритому ґрунті, восени утилізують, оскільки нашої зими, навіть найтеплішої, вона не переживе. Але якщо ви вирощували тунбергію у великому горщику або в діжці, то обріжте на зиму всі пагони, залишивши на кожному по 4-5 бруньок, обробіть зрізи розчином марганцівки, внесіть рослину в будинок, поставте у прохолодне місце, де температура не вище 15 ºC, і нехай вона там чекає весни, а вам доведеться час від часу лише злегка зволожувати верхній шар ґрунту в горщику.

Види і сорти тунбергії

Види тунбергії, вирощувані у культурі, поділяються на чагарники і ліани. Тунбергії-ліани представлені такими видами:

Тунбергія крилата (Thunbergia alata)

– та сама описана вище чорноока Сюзанна. Вирощування крилатої тунбергії було покладено в основу розділу про догляд за тунбергією. Цвіте тунбергія крилата у серпні-вересні. У культурі – з 1823 року. Сорти:

• тунбергія Сьюзі – сортосерія з квітками різного кольору: Susi Weib mit Auge – тунбергія біла, Susi Orange mit Auge – з яскраво-помаранчевими квітками, Susi Gelb mit Auge – з квітками жовтого кольору;
• African Sunset – тунбергія теракотова, що квітне протягом усього літа;
• тунбергія Грегора – група, що складається з 15 сортів усіх відтінків помаранчевого кольору, у яких немає вічка в середині квітки, але від цього вони не виглядають менш привабливо;

Тунбергія великоквіткова (Thunbergia grandiflora), тунбергія грандіфлора, тунбергія блакитна

– потужна трав'яниста рослина родом з Індії з кучерявими пагонами, широкоовальним яскраво-зеленим листям, що досягає у довжину 15-20 см, з великими зубцями по краях і з опушенням на нижній стороні листової пластини. Блакитні або фіолетові квіти до восьми сантиметрів у діаметрі з білою плямою в зіві зібрані в гроноподібні малоквіткові суцвіття;

Тунбергія духмяна (Thunbergia fragrans)

– вічнозелена ліана з Австралії та Південно-Східної Азії, що досягає в довжину шести метрів. Листя у неї супротивне, яйцеподібне, із загостреною верхівкою, темно-зеленого кольору з верхньої сторони пластини і світло-зелене з білою серединною жилкою знизу. Білі великі одиночні квіти, широко відкриті, до 5 см у діаметрі, з двома приквітками, мають приємний аромат;

Тунбергія Баттіскомба (Thunbergia battiscombei)

з широким листям, синіми квітками з явно помітною сіткою на пелюстках.

Крім перерахованих, у культурі вирощують ще такі тунбергії-ліани: лавролисту, споріднену, мізоренську.

З чагарникових видів культивуються тунбергії прямостояча, натальська, Фогеля.

• Трутовик на грецькому горіху – чим небезпечний і як позбутися шкідливих грибів?
• Туя західна: вирощування в саду, опис сортів