Як тільки сходить сніг, в містах Західної Європи з'являються безлисті чагарники, суцільно вкриті золотистими квітами. Ці вісники весни – форзиції, або форсайтії.

Всі види чагарнику родом зі Східної Азії, і лише форзиція європейська зустрічається в дикій природі Албанії і на території колишньої Югославії.

У наших широтах форзиція поки не набула широкої популярності, проте зацікавленість до неї неухильно зростає. З нашої статті ви дізнаєтеся багато цікавих фактів про цю рослину, в тому числі:

• коли і як посадити форзицию в саду;
• як доглядати за цією рослиною;
• як її розмножити і захистити від хвороб і шкідників.

Рослина форзиція (лат. Forsythia), або форсайтія – рід невеликих дерев і чагарників родини Маслинові, котрий квітне ранньою весною яскравими жовтими квітками. Рід форзиції дуже давній, і це підтверджується розкиданістю природного ареалу зростання: шість видів форзиції ростуть у Східній Азії (в Японії, Кореї, Китаї), в Європі ж квіти форзиція представлено єдиним видом – форзиція європейська (Forsythia europaea). Вони цвітуть переважно на Балканах, хоча мене вперше вразила квітуча форзиція в середині березня у Німеччині. Назву квітка форзиція отримала на честь Вільяма Форсайта, шотландського ботаніка, головного садівника Кенсінгтонського палацу і одного із засновників Королівського садівницького товариства. Саме Форсайт привіз до Європи з Китаю перший кущ форзиція.

Чагарник форзиція – опис

Форзиція, як уже згадувалося, є невеликим деревцем або кущем заввишки від одного до трьох метрів. Кора має грубу текстуру і сіро-коричневий відтінок. Листя в окремих видів зустрічається трійчасте, але у більшості форзицій воно просте, без прилистків, супротивне, овальної форми з щербинками по краях, завдовжки від двох до п'ятнадцяти сантиметрів. Дзвоникоподібні квітки яскраво-жовтого кольору. Цвітіння форзиції починається ранньою весною і триває до трьох тижнів, іноді навіть довше. І тільки після того, як форзиція відцвіте, на ній з'являється листя. Плід – коробочка з крилатим насінням.

Особливості вирощування форзиції

Сьогодні неможливо собі уявити міські вулиці, сквери та приватні сади в Європі без форзиції, і насамперед тому, що саме вона є символом приходу весни. На сірих, ще зимових вулицях раптом починає палахкотіти жовте полум'я кольорів форзиції, і городяни, які скучили за теплом і зеленню, піднісшися духом, починають готуватися до весни. Таке раннє цвітіння форзиції – властивість, що відрізняє її від інших чагарників. Популярності їй додає невимогливість до догляду та місцерозташування. Якими особливостями в догляді і вирощуванні відрізняється цей популярний у квітникарів чагарник?

• Форзиції світлолюбні, але ростуть і в затінку.
• Ґрунт для рослини необхідний вапнуватий.
• Найефектніше форзиція виглядає на тлі темно-зелених хвойних рослин.
• Восени зелене листя форзиції стає золотистим або пурпурово-фіолетовим, і вона знову привертає увагу своїм яскравим строкатим полум'ям.

Посадка форзиції

Коли саджати форзицію

Посадка і пересадка форзиції здійснюється навесні або ранньої осені, до початку заморозків, щоб рослина встигла прижитися до зими. Вибирають для цього захищену від вітру ділянку на сонці або у притінку – форзиція хоч і тіньовитривала, але любить світло. До складу ґрунту рослина невибаглива, але найкраще вона зростає на злегка лужних сухих ґрунтах. Якщо на ділянці водневий показник зміщений у кислу сторону, краще заздалегідь перекопати ґрунт із деревною золою.

Як посадити форзицію

Ями для форзиції повинні бути розміром 50x50x60, щоб коренева куля після посадки опинилася на глибині 30-40 см. Якщо ви саджаєте кілька кущів, то копайте для них ями на відстані півтора метра одна від одної. Перед посадкою необхідно засипати в ями шар дренажу з битої цегли або щебеню завтовшки 15-20 см, потім десятисантиметровий шар піску, потім суміш листової землі, піску і торфу у пропорції 2:1:1 і 200 г деревної золи. Саджанці форзиції опускають в яму, прикопують землею, яку потім обов'язково ущільнюють, і рясно поливають. Форзиція, посаджена вами навесні, надалі вимагатиме від вас звичайного догляду. Осіння посадка і догляд за форзицією дещо складніші: вони вимагають обов'язкового мульчування ділянки, незалежно від різновиду посадженої вами рослини. Покривний матеріал повинен бути повітропроникним, щоб узимку під час коротких відлиг під ним не пріли квіткові бруньки.

Форзиція – догляд

Як доглядати за форзицією

Догляд за форзицією мало чим відрізняється від догляду за будь-яким садовим кущем. За достатньої норми опадів у літню пору поливу рослина не потребує, але якщо літо видасться посушливим, то поливати форзицію доведеться бодай раз-два на місяць з розрахунку 10-12 літрів під кожен кущ. Після поливання потрібно розпушити ґрунт і видалити бур'яни, причому розпушувати потрібно на глибину багнета лопати, щоб забезпечити доступ повітря до коріння рослини. Після розпушування пристовбурні кола мульчують компостом або сухою землею. Удобрюють форзицію тричі за сезон: ранньою весною по пристовбурних кругах, але не впритул до гілок і стовбура розкладають товстий шар перепрілого гною, потім рясно поливають. Гній стане для рослини водночас і мульчею, і органічним харчуванням. У квітні у ґрунт вносять повне мінеральне добриво з розрахунку 60-70 г на 1 м². Після цвітіння, коли рослина закладає квіткові бруньки для наступного року, форзицію підживлюють кемірою-універсалом з розрахунку 100-120 г на 1 м².

Розмноження форзиції

Розмножують форзицію найчастіше вегетативно. Наприклад, зеленими живцями довжиною близько 15 см, які найкраще зрізати в червні. Нижні листочки видаляють, а живці, попередньо обробивши стимулятором коренеутворення (корневіном, епіном або гетероауксином) висаджують під парник у перліт або пісок. Можна вкоренити і здерев'янілі живці, зрізані у жовтні, причому саджають їх просто у ґрунт у саду, залишивши над поверхнею дві-три бруньки. Потрібно тільки вкрити живці на зиму сухим листям. Навесні, коли ви приберете покрив, живці підуть у ріст, і до осені ви отримаєте прекрасні саджанці. Розмножують форзицію також відведеннями: влітку чи восени пригніть нижній молодий пагін до землі, попередньо перетягнувши його в основі дротом і надрізавши кору на тій стороні, що лежить на землі, закріпіть його, присипте родючим ґрунтом, і пагін дуже скоро утворить коріння. Навесні зріжте цю гілку з куща, і вже наступного року молода рослина зацвіте.

Розмножується форзиція і генеративним способом, тобто насінням, але це вже розмова для фахівців.

Обрізування форзиції

Молоді кущі форзиції піддають лише санітарному обрізуванню – видаляють підмерзлі, всохлі або зламані пагони. У дорослих рослин навесні зрізують підмерзлі кінці гілок, основну ж обрізування проводять улітку, коли закінчиться цвітіння: відцвілі гілки вкорочують наполовину, старі і засохлі зрізають на висоті 4-6 см від рівня ґрунту, і тоді від них підуть бічні пагони. Обрізування допомагає також регулювати густоту, висоту і форму куща – чашоподібну або кулясту. Якщо ви маєте необхідність омолодити вашу зрілу форзицію, то найкраще обрізати всі гілки на висоту 4-6 см або хоча б на 2/3, щоб активізувати ріст молодих пагонів. Однак не варто зловживати такими стрижками, тому що в результаті кущ буде сильніше розростатися, але цвісти перестане. Омолоджувати форзицію, щоб вона не втрачала своїх декоративних якостей, потрібно не частіше, ніж раз на 3-4 роки.

Шкідники та хвороби форзиції

Цей чагарник стійкий і до шкідників, і до хвороб, але іноді уражається в'яненням, моніліозом і бактеріозом. В'янення лікують обприскуванням дво-п'ятипроцентним розчином фундазола, а от від бактеріозу порятунку немає, і кущ доведеться викопати разом з корінням і знищити. Моніліоз виражається появою коричневих плям на листі. У разі захворювання потрібно вирізати і вичистити всі уражені місця до здорової тканини. Бувають у форзиції неприємності через нематоди, тоді доводиться знезаражувати ґрунт карбатіоном.

Форзиція після цвітіння і в'янення

Щоб захистити форзицію від зимових морозів, пристовбурні кола засипають десятисантиметровим шаром сухого листя, гілки пригинають до землі і пришпилюють, а зверху закидають їх ялиновим гіллям. Ранньою весною укриття знімають, гілки відкріплюють, сухе листя прибирають від стовбура. Молоді рослини на зиму повністю накривають ялиновими гілками. У сніжні зими форзиція прекрасно зимує і без укриття, але хто знає наперед, яка випаде зима?

Види і сорти форзиції

Найпоширеніший у культурі вид у наших широтах – форзиція європейська (Forsythia europaea). Це невисокий (до двох метрів) пряморослий чагарник із суцільнокраїм довгастим листям до 7 см завдовжки. Квітки у нього поодинокі, дзвоникоподібні, золотисто-жовтого кольору.

Форзиція Жиральда (Forsythia giraldiana)

дуже схожа на європейську, але більш чутлива до низьких температур. Вона того ж зросту, її стебла теж переважно прямі, але чотиригранні, жовто-коричневого кольору. Листя еліптичне, темно-зелене, довжиною до 10 см. Цвіте у травні великими витонченими світло-жовтими квітками з перекрученими пелюстками.

Форзиція звисаюча, або поникла (Forsythia suspensa)

більш високий чагарник – до трьох метрів заввишки, з розлогою кроною, дугастими, тонкими чотиригранними спадаючими гілками червонувато-коричневого або оливкового кольору. Листя на старих пагонах просте, на ростових – трійчасте. Квітки великі, до 2,5 см у діаметрі, золотисто-жовті, зібрані в пучки по кілька штук. У культурі вирощується кілька форм форзиції звисаючої:

• строката (forsythia variegata) – яскраво-жовті квітки, жовтувате строкате листя;
• Форчуна (forsythia fortunei) з вузьким трійчастим листям, темно-жовтими квітками, зібраними в пучки;
• пурпуровостеблова (forsythia artocaulis) – з темно-червоними пагонами і листям у момент розкриття;
• та інші: форзиція Зімбольда, форзиція оманлива, форзиція звисаюча Форчуна.

Форзиція темно-зелена (Forsythia viridissima)

– високий, до трьох метрів заввишки, чагарник із спрямованими вгору зеленими гілками. Листя росте густо, просте, довгасто-ланцетне, зубчасте у верхній частині, дуже темного відтінку зеленого, завдовжки до 15 см, завширшки до 4 см. Яскраві квітки зеленувато-жовтого відтінку зібрані в нечисленні пучки. Посухостійка.

Форзиція проміжна (Forsythia x intermedia)

є гібридом форзиції похиленої і форзиції темно-зеленої. Виростає до трьох метрів у висоту, зацвітає на четвертому році життя. Листя в неї довгасте із зубчастим краєм, але буває і трійчасте, довжиною до 10 см. Темно-зелений колір листя зберігається до глибокої осені. Яскраво-жовті квітки зібрані в пучки по кілька штук. Цвіте у квітні-травні. Зимостійка, посухостійка, дуже швидко росте. Сорти:

• Беатрікс Фарранд – висота куща до 4 м, квітки яскраво-жовті з темно-жовтими смугами в основі;
• Дензіфлора – невисокий кущ до півтора метрів заввишки і приблизно такий же в об'ємі, квітки блідо-жовті, перекручені. Цвіте у травні від двох до трьох тижнів. Боїться морозів;
• Спектабіліс – один з найкрасивіших сортів: кущ усього метрової висоти, але крона в діаметрі досягає 120 см. Листя в теплу пору зелене, восени – фіолетове і яскраво-жовте. Квітки темно-жовті до 4,5 см у діаметрі зацвітають наприкінці квітня.

Форзиція сніжна, або біла (Forsythia abeliophyllum)

досягає у висоту 1,5-2 м. Листя овальне, довжиною до 8 см, влітку нижній бік листя набуває пурпурового відтінку. Квітки, як можна зрозуміти з назви, білі, з жовтим зівом, у бутонах ніжно-рожеві.

Форзиція яйцеподібна (Forsythia ovata)

невисокий чагарник – від півтора до двох метрів заввишки. Гілки розлогі, сірувато-жовтого кольору. Листя до 7 см завдовжки, яскраво-зелене в літній час, набуває восени фіолетового відтінку. Поодинокі квітки яскраво-жовтого кольору до двох сантиметрів у діаметрі. Зацвітає раніше за всі інші види форзиції, швидко росте, зимостійка і посухостійка. Популярні сорти:

• Спрінг Глорі – заввишки до трьох метрів, зелене в літній час листя восени стає строкатим – від блідо-жовтого до темно-фіолетового. Рясно цвіте в травні яскраво-жовтими великими квітками;
• Тетраголд – кущ до одного метра заввишки, квітки темно-жовтого кольору до трьох сантиметрів у діаметрі. Цвіте з середини квітня;
• Голдзаубер – цінний і дуже популярний сорт із великими золотисто-жовтими квітками. Морозостійкий. Цвіте з середини квітня близько трьох тижнів.

• Форзиція – поради з догляду
• Фрезія: вирощування в саду і вдома