Яка рослина допоможе вам зробити альтанку в саду більш затишною і красивою? Або замаскувати облізлі стіни сараю? Або заховати від очей давно нефарбовані перила балкона? Безумовно, це повинна бути ліана. І краще, щоб вона цвіла гарними квітками. І щоб за нею було просто доглядати.

Всім цим вимогам відповідає рослина під екзотичною і ніжною назвою "іпомея".

• Як виростити розсаду іпомеї і вчасно висадити її в сад?
• Коли і як посіяти насіння іпомеї у відкритий ґрунт?
• Як вибрати найкраще місце для цієї ліани на вашій ділянці?
• Як доглядати за рослиною протягом сезону?

Прочитайте нашу статтю, і ви будете знати про іпомею все, що вам потрібно.

Іпомея (лат. Ipomoea) – рід квіткових рослин, найбільш численний з родини Березкові, який налічує понад п'ятсот видів. Його представники зустрічаються у тропічних і субтропічних районах світу і бувають як багаторічними, так і однорічними рослинами – кущами, деревами і ліанами. Є серед рослин роду іпомея і харчові культури – батат і водний шпинат. Назва «іпомея» походить від двох грецьких слів: «ips» – черв'як і «homoios» – схожий, тобто «червоподібні», і це визначення відноситься до кореневища багаторічників роду іпомей. У квітникарстві використовуються ліани цього роду, квітки яких розкриваються вранці раніше за всі інші квіти, за що іпомею називають «квіткою ранкової зорі». Важко уявити, що бур'ян берізка польова, жах хліборобів, є близьким родичем розкішної іпомеї, такої затребуваної у квітникарів і садівників декоративної рослини.

Квітка іпомея – опис

Рослина іпомея, котра зростає в наших садах, – це садова іпомея, ліана, що іноді досягає завдовжки п'яти метрів. Стебла густо вкриті листям, серцеподібні. Великі запашні квітки на довгих квітконіжках рясно вкривають стебла, розкриваються рано-вранці і повертаються за сонцем, поки не закриються опівдні, хоча у похмурий день вони закриваються лише надвечір. Формою квіти іпомеї, прості або махрові, нагадують грамофонну трубу, забарвлення їх – на будь-який смак: біле, червоне, рожеве, синє... Цвіте іпомея з початку літа до заморозків. Багаторічна в тропічних широтах іпомея вирощується в наших садах як однорічник.

Вирощування іпомеї з насіння

Іпомеї з насіння – посів

Розмножується іпомея насінням, яке зберігає прорісність три-чотири роки після збору. Посів насіння іпомеї в субстрат проводять у середині травня, але попередньо його скарифікують (порушують цілісність оболонки) або просто замочують на добу у воді 25-30 ºC для набухання. Якщо насіння не набухає, його оболонку потрібно проколоти голкою і знову замочити.

Особливу увагу слід приділити складу ґрунту, і саме тут виникають складнощі, оскільки для кожного виду потрібен певний субстрат. Види африканського походження полюбляють ґрунт для сукулентних рослин із додаванням дрібного керамзиту, американським сортам такий ґрунт не підійде, і вам доведеться зробити для них суміш з двох частин листового перегною, додавши до нього по одній частині торфу, вермікуліту, коксового волокна і півчастини дрібного керамзиту.

Насіння висаджують в маленькі скляночки з субстратом по дві-чотири штуки в кожну і накривають склом або плівкою, щоб вийшов парничок. Поливайте ґрунт за необхідності, провітрюйте, видаляйте конденсат, витримуйте 18-20-градусний температурний режим – і сіянці з'являться через 10-12 днів.

Розсада іпомеї

Коли сіянці підростуть до 15 см заввишки, до основи паростка прив'язують шнурок, другий кінець якого відтягують вгору і закріплюють: по цій напрямниці буде дертися підростаючий в'юн. У міру зростання розсади її доведеться раз-другий перемістити у більшу ємність способом перевалки, щоб не пошкодити і не оголити коріння. Якщо ви хочете отримати більше бічних пагонів, розсаду потрібно прищипувати.

Посадка іпомеї

Коли саджати іпомею

Підрослу розсаду іпомеї висаджують у відкритий ґрунт у кінці травня або на початку червня. У цей час ґрунт уже прогрівся, і можна не боятися нічних заморозків, які могли би погубити молоду ліану.

Як посадити іпомею

Молоді пагони пересаджують способом перевалювання на відстані 20 см один від одного і відразу ж встановлюють над ними опору: це можуть бути штахетики або натягнута волосінь.

Можна висівати насіння прямо у відкритий ґрунт, минаючи розсадний період. Роблять це в кінці травня після заморозків, вибравши для посадки сонячну і безвітряну ділянку. Іпомеї потрібен слабокислий ґрунт і гарний дренаж. Хоч би який спосіб посадки ви обрали, будьте обережні, бо іпомея дуже отруйна. Саме тому її вирощують на відкритому повітрі.

Догляд за іпомеєю

Як доглядати за іпомеєю

Доглядати за іпомеєю просто: поливайте регулярно, але помірно, щоб не утворювався застій води в коренях: з травня по серпень – не чекаючи, коли підсохне земля, а з вересня – після підсихання ґрунту. Підживлення проводьте в період активного росту через кожні 2-3 тижні добривом для декоративно-квітучих рослин або для кактусів. Однак надлишок добрив, особливо азотовмісних, може призвести до інтенсивного формування листя, але при цьому іпомея не цвіте, тому важливо при підживленні знати міру. Концентрація добрив повинна бути, як для кімнатних рослин.

Час від часу іпомея потребує обрізання: потрібно видалити пошкоджені або хворі на вигляд пагони, найкраще обрізати ліану у вересні, даючи рослині лад перед періодом спокою. Навесні обрізання проводять для проріджування куща, залишаючи в кожному не більше трьох стебел. Іноді доводиться проріджувати іпомею в період вегетації.

Розмноження іпомеї живцями

Деякі види іпомеї розмножують вегетативно, за допомогою живців – наприклад, іпомею батат. Зі зрізаних пагонів нарізають живці 15-20 см завдовжки з двома міжвузлями, причому нижній зріз повинен проходити під кутом 45º на 15 мм нижче вузла. Видаливши з нижньої частини листя, живці ставлять у воду. Корінці з'являються дуже швидко, на 3-5 день, і пагони можна відразу пересаджувати в ґрунт і ростити при температурі 20-25 ºС. Повне вкорінення в ґрунті відбувається протягом тижня. Терміни укорінення живців: березень-квітень – укорінення зелених живців, у літній час – укорінення і зелених, і напівздерев'янілих живців.

Шкідники та хвороби іпомеї

Серед хвороб іпомеї – грибкові захворювання (біла іржа, антракноз, різні види гнилей – коренева, стовбурова, чорна, м'яка), вірусні захворювання (близько двадцяти різних вірусів) і фізіологічне захворювання білий набряк. Грибковими хворобами рослина зазвичай уражається через ґрунт, особливо при хронічному перезволоженні. Деякі грибкові хвороби можна вилікувати, видаливши підгнилі місця і обробивши іпомею фунгіцидом, але такі хвороби, як м'яка, коренева і стовбурова гнилі не лікуються, тому заражені ними екземпляри потрібно знищити. Не піддаються лікуванню і вірусні захворювання: уражені рослини потрібно спалювати, щоб не заражати здорові. Білий набряк – не інфекційне захворювання, крім того, потерпають від нього тільки рослини, які виросли в теплиці або в квартирі. Виникає він, коли занадто часте поливання поєднується з високою вологістю повітря і занадто низькою температурою, і виражається в появі пухирів і шишок на листках, які з зелених та жовтуватих поступово стають коричневими. Незабаром листя жовтіє і опадає. Намагайтеся дотримуватися агротехнічних правил вирощування іпомеї – і цієї проблеми просто не буде.

Зі шкідників головні вороги іпомеї – попелиця і павутинний кліщ. Попелиці можна позбутися, обробивши рослину мильною водою, а павутинний кліщ боїться обприскування холодною водою, але ці методи діють, якщо ви виявили непрошених гостей відразу. Якщо ж вони освоїлися і обжилися, то і з попелицею, і з павутинним кліщем доведеться боротися системним інсектицидом типу акаріна, карбофоса, фітоверма або актеліка.

Як зібрати насіння іпомеї

Коли збирати насіння іпомеї

Збирати насіння фахівці рекомендують з другого і третього бутона. Коли квіти зів'януть і на їх місці утвориться коричнева коробочка, дайте їй висохнути і трохи відкритися. Станеться це приблизно за місяць. Висипте насіння з коробочки в паперовий пакет і напишіть на ньому назву сорту. Як уже згадувалося, прорісність насіння іпомеї зберігає протягом трьох-чотирьох років.

Іпомея після цвітіння

Іпомея взимку

Іпомею в наших широтах вирощують як однорічник, тому восени, коли листя зів'яне й опаде, ви можете обрізати стебла іпомеї, землю перекопати, видаливши кореневище. Наступної весни ви посієте насіння, і у вас виросте нова іпомея. А може так трапитися, що насіння вам сіяти не доведеться, оскільки іпомея прекрасно розмножується самосівом, і якщо на місце, де вона росла в цьому році, просипалося насіння з дозрілих коробочок, то цілком ймовірно, що і наступного року на цьому місці почнуть рости молоді пагони іпомеї…

Види і сорти іпомеї

Із понад 500 видів іпомеї в культурі вирощується тільки 25. Розповімо коротенько про найпопулярніші з них.

Іпомея каїрська (Ipomoea cairica)

Походить з Азії та Австралії, її пагони виростають до 5 м завдовжки. Вони настільки густо всипані блакитними квітками, що іпомея виглядає, як справжній килим. Листя лопатеве, долонеподібне, різьблене.

Іпомея пурпурна (Ipomoea purpurea)

Однорічна ліана, опушене стебло якої досягає 8 метрів. Листя голе, овальне або ланцетоподібне, супротивне. Поодинокі червоні, темно-лілові, пурпурові, блакитні, білі або рожеві квітки-грамофончики завдовжки до 7 см. Є сорти зі строкатими і навіть з махровими квітками. Батьківщиною іпомеї пурпурової вважається тропічний пояс Америки. Сорти: Морська зірка, Скарлетт О'Гара, Нічка, Жизель.

Іпомея Ніл (Ipomoea nil, Ipomoea Іmperialis)

Або японською асагао (ранковий образ) – дуже гілляста однорічна ліана до 3 м завдовжки. Листя велике, широкоовальне, супротивне, довгочерешкове, темно-зеленого кольору. Воронкоподібні квіти червоного, ніжно- або темно-синього, рожевого чи фіолетового кольору діаметром до 10 см. Цвіте ця іпомея з середини літа до жовтня. Сорти: напівмахрові Пікоті синього або червоного кольору з білою облямівкою, гібрид Серенада – махрові гофровані квітки темно-червоного або бузкового кольору 8 см у діаметрі.

Іпомея триколірна (Ipomoea tricolor)

Або іпомея червоно-блакитна (Ipomoea rubro-caerulea) – родом із тропіків Америки. Багаторічник, що вирощується в культурі як однорічна рослина. Стебло досягає завдовжки 4-5 м. Листя велике, супротивне, серцеподібне, голе, зморшкувате, черешки довгі. Воронкоподібні квіти 8-10 см у діаметрі зібрані в пучки по 3-4 штуки: ніжно-блакитні з білою трубкою, але коли відцвітають, стають рожево-пурпуровими. Цвіте ця іпомея з початку червня до перших заморозків. Деякі сорти містять психотропні речовини, які використовуються в медицині. Популярні в квітникарстві сорти: Рожевий льодяник, Синя зірка, Небесно-блакитний, Літаюча тарілка.

Іпомея плющовидна (Ipomoea hederacea)

Однорічна ліана з американських тропіків. Гіллясте стебло завдовжки 2-3 метри, велике листя, серцеподібне, трилопатеве, схоже на листя плюща. Воронкоподібні квіти діаметром близько 5 см зазвичай небесно-блакитні, іноді з білою облямівкою, але бувають червоні, бордові, рожеві. Зібрані вони по два-три на довгому квітконосі. Цвітуть з липня до середини осені. Сорт Роман Кенді зі строкатим біло-зеленим листям вирощується навіть як ампельна рослина.

Іпомея місяцеквітуча (Ipomoea noctiflora)

Теж із тропічної Америки. Стебло до 3 м завдовжки, пагони до 6 м, велике листя серцеподібної форми, запашні білі квіти теж великі – до 10 см, розкриваються вночі і закриваються з першими променями сонця, і незнайомі з цією загадкою фарбітіса місяцеквітучого питають, чому не цвіте їхня іпомея. Але в похмурий день квітки закриваються лише надвечір, і ви зможете оцінити їх дивовижну ніжну красу. Цвіте ця іпомея з липня-серпня до жовтня.

Квамокліти

Це іпомеї з ажурним різьбленим листям і невеликими квітками трубчастої форми. З найпопулярніших в культурі: квамокліт перистий (Quamoclit pennata), квамокліт Слотер, або кардинальська ліана (Quamoclit x sloteri), квамокліт вогненно-червоний (Quamoclit coccinea) і квамокліт лопатевий (Quamoclit lobata).

Крім описаних видів і їх сортів, трохи менше поширені в культурі такі види іпомеї, як бразильська, пальчаста, мавританська, лопатева та інші.

• Інкарвіллея: вирощування з насіння у саду
• Іриси: опис вирощування, види і сорти