Яблуня карликова: посадка і догляд, обрізування і сорти

Сьогодні дедалі більш популярними серед садівників-любителів стають яблуні на карликових підщепах, або так звані карликові яблуні, оскільки вони займають набагато менше місця і за ними відчутно легше доглядати. Окрім того, плодоносити вони починають уже не третій рік після посадки, потребують менше поживних речовин, добре ростуть навіть на ділянках із високим заляганням ґрунтових вод. А оскільки вегетаційний період цих яблунь закінчується значно раніше, ніж у яблунь звичайних, у них є більше часу підготуватися до зими.

Карликові яблуні – опис

Карликова яблуня – не якийсь новий вид рослини. Щоб отримати карликову яблуню, сортові живці прищеплюють на клонову карликову підщепу. У результаті вирощені на таких підщепах яблуні сягають у висоту не більше 2,5 м. Потрібно знати, що тривалість життя карликових яблунь у середньому коротша, ніж у сильнорослих, але при правильному догляді вони живуть 20-30 років, тоді як тривалість життя звичайних яблуневих дерев 35-40 років.

Деякі плутають колоноподібні яблуні з карликовими, хоча це абсолютно різні форми. Колоноподібні яблуні бувають сильнорослі, середньорослі, а бувають карликові колоноподібні яблуні, але ця форма дерев не має крони, натомість карликові яблуні мають таку ж за формою крону, що і звичайні яблуні, тільки менших розмірів.

Посадка карликових яблунь

Коли садити карликові яблуні

Посадка і догляд за карликовою яблунею незначно відрізняється від догляду за звичайною яблунею. Самостійно здійснити щеплення й виростити карликову яблуню важко, оскільки для цього потрібні не тільки час і зусилля, а й спеціальні знання. Простіше придбати в розсаднику з гарною репутацією готовий саджанець.

Але якщо вам довелося купувати саджанець на ярмарку або на базарі, будьте уважні. Як вибрати потрібний посадковий матеріал, не сплутавши карликовий саджанець зі звичайною дичкою? Між кореневою шийкою та штамбом саджанця на карликовій підщепі має бути явний коліноподібний виступ – місце щеплення зі зрізом, що зростається, над прищепленою брунькою. У щепленого дворічного карликового саджанця не менше чотирьох розвинених гілок із великими бруньками на кінцях і висота штамба не більше 50 см, а от у дички буде багато гострих гілок без бруньок. Коріння саджанця карликової яблуні має складатися з еластичних дрібних корінців, а дичка обов'язково має стрижневий корінь. Купивши саджанець, обгорніть його кореневу систему вологою тканиною, а зверху – поліетиленом, щоб коріння не постраждало під час перевезення. Перед тим, як посадити карликову яблуню, слід укоротити її гілки.

Висаджують саджанці карликових яблунь у ті самі терміни, що і саджанці сильнорослих – напровесні або восени, у період «дрімоти».

Посадка карликової яблуні восени

Посадка карликових яблунь восени проводиться з середини вересня до середини жовтня, коли дерева починають занурюватися в спокій. Вирощувати карликові яблуні потрібно в захищених від вітру сонячних або напівтінистих місцях, де ґрунтові води залягають не вище півтора метрів. Ґрунт на ділянці має бути пухким, вологим і неодмінно родючим, оскільки у карликових яблунь поверхнева коренева система, і вони не зможуть добувати собі живлення з глибини ґрунту. Найкращий ґрунт для карликових яблунь – легкі й середні суглинки.

Посадкова яма потрібна завглибшки 70 і діаметром 60 см. Викопуючи яму, верхній шар ґрунту завтовшки 20 см відкидайте окремо, потім частину цього ґрунту змішайте з двома відрами перегною або торфу, додайте в суміш 600 г суперфосфату і 700 г деревної золи. У центр ями вбийте кілок і насипте навколо нього гіркою підготовлену поживну ґрунтосуміш, а згори на неї шаром завтовшки 2-3 см звичайний ґрунт із верхнього шару. Потім помістіть на горбок саджанець, розправте його коріння й заповніть яму залишками ґрунту із верхнього шару без добрив. Місце щеплення має опинитися на 3 см вище поверхні ділянки. Дуже важливо, щоб коріння саджанця не стикалися з ґрунтосумішшю, що містить домішки, оскільки добрива можуть обпекти кореневу систему.

Якщо ви висаджуєте відразу кілька дерев, розташовуйте їх одне від одного на відстані 3 м. Після посадки ґрунт навколо саджанців притоптують, на відстані півметра від стовбура насипають валик заввишки близько 15 см і виливають на утворений майданчик 25-30 л води. Коли вода вбереться, пристовбурні кола до валика мульчують шаром перегною або торфу завтовшки 3 см, а саджанець підв'язують до кілка. Мульча не має стикатися зі стовбуром яблуні.

Як посадити карликову яблуню навесні

Посадка яблунь на карликових підщепах навесні можлива в той проміжок часу, коли земля вже відтанула, але бруньки на деревах ще не почали розкриватися. Ями під посадку краще приготувати з осені, засипавши в них ґрунтову суміш, що містить добрива, і залишивши до весни. За зиму ґрунт у ямі осяде й ущільниться, а добрива розчиняться. Навесні вбийте в центр ями кілок, насипте навколо нього гірку родючого ґрунту без добрив, встановіть на горбок саджанець, розправте його коріння й закінчіть процедуру так, як при осінній посадці.

Догляд за карликовими яблунями в саду

Догляд за карликовою яблунею навесні

Вирощувати карликові яблуні набагато легше, ніж звичайні, потрібно тільки знати деякі їхні особливості. Напровесні у щойно висаджених дерев слід злегка вкоротити гілки, у більш дорослих провести формуюче й санітарне обрізування. До початку сокоруху проводять профілактичну обробку дерев від хвороб і шкідників та закріплюють на стовбурах ловчі пояси проти шкідливих комах.

Оскільки коренева система у цієї форми яблунь поверхнева, не можна допускати, щоб ґрунт у пристовбурних колах пересихав, тому уважно стежте за його станом. Після поливання потрібно розпушити ґрунт у пристовбурних колах на глибину 5-7 см. Саме для того, щоб волога швидко не випаровувалася з ґрунту, у садівників заведено мульчувати пристовбурні кола дерев.

І не забудьте у квітні в гарну погоду побілити штамби й основи скелетних гілок вапном. Навесні карликові яблуні підживлюють азотними або комплексними добривами.

Як вирощувати карликові яблуні влітку

Доглядати за карликовою яблунею влітку означає насамперед стежити за вологістю ґрунту в пристовбурних колах. У цю пору року актуальною стає також боротьба зі шкідливими комахами, яку ведуть народними засобами або спеціально розробленими хімічними препаратами. Підживлення влітку проводять переважно позакореневим способом, додаючи в розчин добрив мікроелементи, зокрема залізо, якого зазвичай не вистачає яблуням.

Коли яблука починають наливатися, подбайте про опори для обтяжених плодами гілок.

Як доглядати за карликовою яблунею восени

Восени дозріває чимало сортів карликових яблунь, тому основне завдання – зняти урожай яблук. Підтримуйте пристовбурні ділянки дерев у чистоті – регулярно прибирайте падалиці та інше сміття. Яблуні після збору врожаю підживлюють мінеральними добривами й обрізують із санітарною метою. Ґрунт у пристовбурних колах очищають від рослинних залишків – опалого листя й обрізків гілок, після чого розпушують, аби порушити теплоізоляцію комах-шкідників, що влаштувалися на зиму. У середині осені проводять профілактичну обробку дерев від хвороб і шкідників. Пізня осінь – час підготовки карликових яблунь до зими.

Обробка карликових яблунь

Навесні, до набубнявіння бруньок, карликові яблуні обприскують одновідсотковим розчином бордоської рідини або Нітрафена від шкідників і грибків, що успішно перезимували в корі дерев або у верхньому шарі ґрунту. Можна обробити яблуні семивідсотковим розчином сечовини – і від шкідників, і від комах, і в ролі азотного підживлення. Дуже важливо, щоб обробку було проведено до початку сокоруху, інакше бруньки, відкриваючись, можуть отримати опік.

Восени, після падолисту, під час підготовки саду до зими, проводять осінню профілактичну обробку карликових яблунь одновідсотковим розчином бордоської рідини або Нітрафена.

Полив карликових яблунь

Режим поливу яблунь дотримують з оглядом на погодні умови та вік дерев. Яблуні, які ще не вступили в плодоношення, поливають тричі на рік із розрахунку п'ять відер води на одне дерево, причому востаннє поливають на початку серпня. Плодоносні яблуні поливають частіше, 3-5 разів на рік – до початку цвітіння, під час нього, до опадання зав'язей (у червні) і перед початком дозрівання плодів. Якщо дерева ростуть на супіщаних ґрунтах, кожному дереву потрібно 4 відра води, а якщо на суглинку, то 6 відер. Якщо літо буде посушливим, а осінь без дощів, то потрібно провести підзимній вологозарядковий полив карликових яблунь, щоб промочити ґрунт на глибину залягання коренів. Для цього знадобиться 10 л води на 1 м² саду. Не проводять підзимній полив на ділянках із високим рівнем ґрунтових вод.

Підживлення карликових яблунь

Оскільки обсяг кореневої системи карликових яблунь невеликий, а плодоношення рясне, необхідно регулярно підживлювати дерева добривами – один раз на два тижні. На другому й третьому році кожну яблуню удобрюють розчином 30-40 г комплексного добрива на відро води. Як мінімум двічі за сезон не завадить підживити карликову яблуню розчином коров'яку (1:10) або курячого посліду (1:20) з розрахунку одне відро розчину на одне дерево.

Улітку проводять позакореневі комплексні підживлення яблунь мінеральними добривами, у ході яких листя слід обприскати живильним розчином з обох боків. Робити це потрібно в суху безвітряну погоду рано-вранці або пізно ввечері. Гарні результати дає позакореневе підживлення яблунь сечовиною, однак слід знати, що розчин має бути такої консистенції, яка не залишить на листі дерева опіків. Останнє позакореневе підживлення проводять не пізніше вересня.

Восени до складу підживлення не включають азот, оскільки він, стимулюючи зростання нових пагонів, затримує підготовку рослин до зими. У цю пору року яблуні потребують калію і фосфору. Ось приблизний рецепт підживлення на 1 м² саду: в 10 л води розчиняють 1 столову ложку калію і 2 столових ложки подвійного суперфосфату.

Зимівля карликової яблуні

Оскільки коренева система у карликових яблунь поверхнева, дерево може в морозні безсніжні зими вимерзати. Щоб цього не сталося, укрийте пристовбурні кола яблуні товстим шаром перегною або компосту, а зверху покладіть ялинове гілля. Якщо випаде сніг, ялинове гілля можна прибрати, а в пристовбурні кола накидати замет – під снігом карликовим яблуням не страшний ніякий мороз.

Обрізування карликових яблунь

Коли обрізати карликову яблуню

Щоб домогтися високих врожаїв, необхідно правильно сформувати крону яблуні. Якщо зростання крони пустити на самоплив, врожаї будуть зменшуватися з кожним роком, і через 3-4 роки вам дістанеться в нагороду за недбальство всього кілька яблучок сумнівної якості.

Крону карликових яблунь формують у березні-квітні, в ці ж терміни проводять і санітарне, і, за потреби, змолоджуюче обрізування. Восени, після збору врожаю, проводять санітарне обрізування дерев.

Як обрізати карликову яблуню

Формуюче обрізування карликових яблунь проводиться за тими самими правилами, що й обрізування високорослих яблунь, тільки в коротші терміни. Існує кілька типів крон для дерев на карликових підщепах – «струнке веретено», «плоский шпиндель», «вільна пальмета», «карликова піраміда». Останній тип найбільш популярний: з яблуні формують дерево заввишки до 2,5 м із середньою довжиною гілок близько 1 м.

Обрізування карликової яблуні навесні

До початку сокоруху проводять санітарне обрізування яблунь – обрізають поламані, підморожені, хворі або неправильно ростучі гілки. Водночас із санітарним здійснюють і формуюче обрізування. Як обрізати карликову яблуню? Формування карликової яблуні починають у першу ж весну після посадки – яблуньку обрізають до 50 см, роблячи зріз на бруньку, протилежну щепленню. У результаті до кінця сезону у деревця має утворитися 4-5 сильних пагонів, з яких той, що розташований найвище (майбутній провідник), зростає майже вертикально.

На наступний рік провідник обрізають на 20 см від основи приросту на бруньку, протилежну зрізу, зробленому торік – таким чином підтримується максимально вертикальний напрям провідника. Решту гілок (їх має бути не менше чотирьох) укорочують до 20 см від основи. Не потрібні для утворення скелета яблуні бічні пагони обрізають на три листки, а пагони другого порядку на перший листок від їхньої основи – цим потрібно займатися з кінця липня і продовжувати обрізування доти, доки необрізані пагони виростуть до 20 см довжини.

На третій і наступні роки обрізування продовжують у тому ж порядку: провідник укорочують на 20 см на бруньку, протилежну тогорічному зрізу, зберігаючи його вертикальний напрямок. Коли дерево набуде потрібної висоти, щорічно навесні видаляйте весь приріст провідника. Бічні прирости скелетних гілок видаляйте, коли вони сягнуть 45-50 см. Проріджувати обростаючі гілочки, якщо буде така потреба. Щоб зберегти горизонтальний напрямок плодоносних гілок, їх укорочують на приріст, орієнтований униз. Контролюйте зростання верхніх гілок, щоб зберегти пірамідальну форму яблуні.

Обрізування карликової яблуні восени

Під час збору врожаю деякі гілки обриваються або пошкоджуються, тому після падолисту проводять санітарне обрізування яблунь, видаляючи поламані, сухі, конкуруючі, неправильно ростучі і пошкоджені шкідниками або захворюваннями гілки й пагони. Зрізи товщі 7 мм потрібно обробити садовим варом. Не обрізайте дерева при температурі нижче -5 ºC, оскільки в холодну погоду деревина стає крихкою, і ви можете завдати непоправної шкоди яблуні.

Розмноження карликових яблунь

Як розмножувати карликові яблуні

Слабкорослі підщепи розмножуються переважно вегетативними способами – вертикальними та горизонтальними відсадками, здеревілими, кореневими й зеленими живцями, окуліруванням та інтеркалярною вставкою.

Проблема вирощування карликових яблунь у тому, що їхні саджанці – велика рідкість, та й коштують вони недешево. Як виростити карликову підщепу самостійно? На це запитання є кілька практичних відповідей.

Розмноження карликових яблунь вертикальними відсадками

Найкраще цю процедуру проводити з дворічним карликовим саджанцем. Його висаджують у ґрунт, заглибивши в землю частину стовбура на 10-15 см. Навесні наземну частину зрізують на висоті 1,5-2 см від поверхні ділянки, залишивши на пні 2-3 бруньки. Коли пагони, що ростуть із цих бруньок, сягнуть довжини 12-15 см, пень після дощу або поливання підгортають тирсою, торфом або родючим ґрунтом на висоту 6-10 см. Не забудьте перед підгортанням розправити пагони. Коли пагони виростуть до 20-25 см, проводять друге підгортання широким і пологим горбком водночас із азотним підживленням.

Корінці на вертикальних відсадках почнуть з'являтися через 35-40 днів. У цей час значну роль відіграє вологість ґрунту, яку підтримують на рівні 75-80 %. Ну і, звичайно, не забувайте розпушувати ґрунт і видаляти бур'яни. Восени ґрунт обережно відгортають, а пагони з корінням (відсадки) відрізають секатором, залишаючи на пні 1-2 см приросту. Відсадки висаджують у ґрунт, а матковий кущ засипають ґрунтом – він може слугувати джерелом карликових підщеп 10 років, щорічно виробляючи по 5-10 відсадків, на які можна прищеплювати сортові живці.

Розмноження карликових яблунь горизонтальними відсадками

Сильні, низько ростучі пагони карликової підщепи вкладають у борозенки завглибшки 3-5 см, закріплюють металевими шпильками й закривають шаром ґрунту. Навесні земляне покриття обережно прибирають, а вертикальні пагони, що з'являються з горизонтального відсадка, підгортають на висоті 12-15 см, а потім на висоті 20-25 см. Щоб поліпшити коренеутворення у зростаючих пагонів, відсадки біля основи перетягують дротом. Восени відсадки відокремлюють від материнської рослини, викопують, поділяють на частини і висаджують. Якість горизонтальних відсадків зазвичай вища, ніж вертикальних.

Розмноження карликових яблунь за допомогою інтеркалярної вставки

Серйозним недоліком карликових підщеп є їхня поверхнева коренева система, яка в морозну й безсніжну зиму може загинути. Щоб позбутися цієї проблеми, використовують комбінований спосіб виведення карликової яблуні за допомогою інтеркалярної вставки – проміжна ланка між підщепою високорослої яблуні і сортовим живцем, що є черешком карликового дерева. У результаті виходить триповерхова конструкція: потужна коренева система високорослої яблуні, на яку здійснено щеплення живця карликової яблуні, до якого своєю чергою прищеплено живець культурного сорту. Дерева з інтеркалярними вставками висаджують у ґрунт двома способами:

• у першому випадку вставка залишається над землею;
• у другому варіанті яблуню саджають із заглибленням карликової вставки, яка згодом дасть додаткові корені.

Розмноження карликової яблуні зеленими живцями

Для цього способу розмноження вам знадобиться утворення в теплиці туману. Зелені живці з трьома листками нарізають із молодих пагонів у середині червня. Нижній зріз проводять під брунькою, а верхній – над третім листком. Нижній листок видаляють, потім живці пов'язують і опускають нижнім зрізом на 18-20 годин у коренеутворюючий розчин, після чого промивають у чистій воді й висаджують у теплицю за схемою 4х6 см у пухкий субстрат, що складається з торфу з піском. Для живців спеціальною установкою створюють туманне середовище, щоб на листках постійно була волога. Укорінені живці висаджують улітку в відкритий ґрунт і дорощують упродовж року, після чого їх використовують в ролі карликової підщепи для сортового живця.

Розмноження карликової яблуні здеревілими живцями

Здеревілі живці заготовляють восени при викопуванні відсадків. Довжина живця з етіольованою нижньою частиною має щонайкоротше становити 20-30 см. До посадки живці зберігають у підвалі, у вологому піску або торфі при температурі від 2 до 5 ºC. Висаджують здерев'янілі живці напровесні на відстані 10 см один від одного в неопалювану теплицю, залишаючи над поверхнею тільки 2-3 бруньки. Для успішного вкорінення вологість повітря в теплиці має становити щонайменше 75-80 %.

Розмноження карликової яблуні кореневими живцями

Для отримання клонових підщеп цим способом вам потрібно придбати в розсаднику або у сусідів кілька кореневих живців діаметром 6-10 мм і завдовжки 8-12 см. Узимку їх зберігають у піску або торфі при температурі від 2 до 5 ºC. За два-три тижні до початку вкорінення їх переносять у приміщення з температурою 15-20 ºC. Навесні кореневі живці закопують у ґрунт на відстані 8-10 см у ряду, розташовуючи їх у землі вертикально таким чином, щоб ширина шару ґрунту над верхнім зрізом живців була принаймні 2 см. Із пагонів, що з'явилися з кожного живця, залишають один найбільш розгалужений. Для цього способу розмноження дуже важливо весь час утримувати ґрунт у злегка вологому стані.

Розмноження карликової яблуні за допомогою окулірування

Цей спосіб був описаний нами неодноразово, зокрема у статті, присвяченій вирощуванню яблунь: в середині липня щиток із вічком сортового живця, листовим черешком і тонким шаром деревини вводять у Т-подібний розріз кори на карликовій підщепі трохи вище коліна й обертають місце щеплення окулірувальною стрічкою або іншим еластичним матеріалом, залишаючи вічко з черешком відкритими. Зрощення щитка з підщепою відбувається упродовж 2-3 тижнів.

Більш надійним варіантом є щеплення двох вічок одного сорту з протилежних сторін підщепи. Тільки-но ви переконалися, що щиток прижився, зніміть обв'язку, а наступної весни зріжте підщепу на прищеплену бруньку й підгорніть ґрунтом основу зростаючого з щепленого вічка пагона. Навесні наступного року вже можна буде приступити до формування крони яблуньки.

Хвороби карликових яблунь

Більш надійним варіантом є щеплення двох вічок одного сорту з протилежних сторін підщепи. Тільки-но ви переконалися, що щиток прижився, зніміть обв'язку, а наступної весни зріжте підщепу на прищеплену бруньку й підгорніть ґрунтом основу зростаючого з щепленого вічка пагона. Навесні наступного року вже можна буде приступити до формування крони яблуньки.

У боротьбі з грибковими захворюваннями з успіхом застосовуються такі фунгіциди, як-от: бордоська суміш, мідний і залізний купорос, колоїдна сірка, Фундазол, Квадріс, Ридоміл, Скор, Топаз, Хорус та інші. Від вірусних і мікоплазмових захворювань ліків немає, тому уражені ділянки вирізають до здорової тканини й обробляють мідним купоросом. Якщо вам пощастить, дерево оговтається й відновить розвиток, а якщо ні, то доведеться рослину викопувати й одразу спалювати. Найкращими засобами захисту яблунь від захворювань вважаються:

• дотримання агротехніки виду;
• весняні й осінні профілактичні обробки дерев;
• своєчасний і правильний догляд за садом;
• дотримання чистоти пристовбурного кола;
• своєчасна й достатня обробка яблунь від грибкових хвороб;
• видалення рослинних залишків і перекопування (розпушування) ґрунту в пристовбурному колі дерева.

Шкідники карликових яблунь

Із комах небезпеку для яблунь становлять яблунево-подорожникова попелиця, яблуневі трач, склівка, плодожерка, міль, міль-листовійка, мідяниця, комоподібна щитівка, фруктова смугаста міль, совка-синьоголовка, смородинна листовійка, горобинна міль, п'ядун-обдирайло, підкорова й плодова листовійки, плодова міль, грушева мідяниця, непарний, кільчастий і дуболистий шовкопряди, мінуючі молі, кров'яна і червоногалова попелиця, червоний яблуневий кліщ, казарка, зимовий п'ядун, зелена яблунева попелиця, західний непарний короїд, заболонник, грушеві трубковерт і трач, східна плодожерка, яблуневий квіткоїд, верхньобічна плодова міль, бурий плодовий кліщ, білан і глодова кружкова міль.

Така кількість шкідників, що вражають карликові яблуні, зумовлена тим, що, як правило, багато хто з них, паразитуючи на інших сусідніх плодових деревах, таких як груша, слива, черемха, горобина, вишня, черешня, алича, абрикос, персик і айва, перелітають або переповзають також на яблуні. Детальну інформацію про те, як боротися з комахами-шкідниками та хворобами карликових яблунь, ви можете отримати з уже розміщеної на сайті статті під назвою «Яблуні – хвороби і шкідники. Чим обробити». Але ми повинні вам нагадати черговий раз, що найкращим захистом саду від захворювань і шкідливих комах є профілактика.

Сорти карликових яблунь

Сорти карликових яблунь, як і сорти сильнорослих яблуневих дерев, за термінами дозрівання поділяються на ранні (літні), середньостиглі (осінні) та пізні (зимові). Немає сенсу описувати в цій статті сезонні сорти карликових яблунь, оскільки їх уже описано в статті про вирощування високорослих яблунь.

Різниця між високорослими й карликовими деревами, як ми вже писали, полягає виключно в тому, що низькорослі форми ростуть на карликових підщепах з поверхневою кореневою системою, натомість у високорослих і середньорослих дерев коренева система стрижнева, йде в глибину ґрунту. Але саме ця різниця й вимагає прояснити для читачів питання, які сорти яблунь на карликових підщепах підходять для районів із прохолодним і холодним кліматом.

Карликові яблуні для Підмосков'я

Найкращі сорти карликових яблунь для Підмосков'я:

• Мельба – високоврожайний річний сорт, округло-витягнуті жовто-зелені з червоним штрихоподібним рум'янцем, плоди якого вагою від 150 до 250 г дозрівають у кінці липня. М'якоть у яблук цього сорту ніжна, соковита, кисло-солодка, з карамельним смаком;
• Цукеркове – цей ароматний і невибагливий у догляді річний сорт, виведений самим Мічуріним, і досі перевершує всі інші літні сорти за смаковими якостями. Дозрівають яблука з жовтою шкіркою і червоно-бурим рум'янцем, вагою в середньому близько 120 г, до початку або середини серпня. М'якоть у плодів солодка, щільна і соковита;
• Жигулівське – життєздатний, стійкий до хвороб і шкідників урожайний осінній сорт із дуже великими яблуками в червоно-помаранчевій смугастій шкірці, що дозрівають до кінця вересня і зберігаються упродовж півроку. М'якоть кремова, ніжна, грубозерниста, помірно кислувата. Дерева цього сорту бояться сильних морозів;
• Осіннє смугасте – середньостиглий сорт з округлими яскраво-жовтими плодами вагою до 200 г з насиченим кисло-солодким смаком, які прекрасно зберігаються при температурі 6 ºC;
• Грушівка Підмосков'я – здавна популярний високоврожайний пізній сорт, стійкий до пархів, із дрібними округло-витягнутими жовтими яблучками з червоним бочком;
• Богатир – зимостійкий зимовий сорт, практично не зазнає ураження хворобами й шкідниками, із сильно розгалуженою кроною та злегка витягнутими яблуками червоно-жовтого кольору і кислуватого смаку, що нагадує Антонівку.

Окрім описаних, добре ростуть в умовах Московської області сорти Московське намисто, Пролісок, Килимове, Приземлення, Північний Синап, Антонівка, Легенда, Московське червоне, Низькоросле та інші.

Карликові яблуні для Уралу

Сорти карликових яблунь для Уралу мають мати ще більшу зимостійкість, ніж яблуні для Підмосков'я. До таких морозостійких сортів належать:

• Чудне – пізньолітній зимостійкий сорт високої врожайності з плоско-округлими, злегка ребристими жовто-зеленими яблуками вагою до 140 г з насиченим темно-червоним рум'янцем і м'якоттю десертного смаку;
• Яблуня карликова Братчуд – розшифровується назва сорту як «Брат Чудного». Це високопродуктивний і дуже зимостійкий пізній сорт із середніми за величиною довгасто-округлими ребристими зеленувато-жовтими плодами вагою до 120 г, з характерним бічним швом і слабкосоковитою великозернистою м'якоттю чудового кисло-солодкого смаку;
• Приземлення – середньостиглий високопродуктивний і стійкий до пархів зимостійкий сорт, що витримує морози до -40 ºC. Зелені з яскравим червоним рум'янцем плоди масою до 150 г мають плоско-округлу форму й чудовий кисло-солодкий смак;
• Соколівське – урожайний і зимостійкий зимовий сорт, стійкий до пархів, з зеленувато-жовтими з блискучою шкіркою і червоним рум'янцем плодами вагою до 200 г і кремовою дрібнозернистою, соковитою й щільною м'якоттю кисло-солодкого смаку;
• Пролісок – зимостійкий і продуктивний зимовий сорт зі світло-жовтими, злегка ребристими плодами з розмитим червонуватим бочком, вагою до 160 г, хоча зустрічаються і трьохсотграмові яблука.

Окрім описаних, добре ростуть в умовах уральського клімату такі сорти: Сонечко, Раннє солодке, Низькоросле килимове, Уральська наливна, Краса Свердловська, Ксенія, Башкирський красень, Шрейфінг, Янтар (Бурштин) та інші.

Карликова яблуня для Сибіру

По-справжньому зимостійких сортів карликових яблунь, здатних зносити мороз нижче 40 ºC, не так уже й багато, але вибір усе-таки є. Найбільш перспективними для вирощування в суворих умовах Сибіру вважаються сорти:

• Єрмаковське гірське – річний урожайний сорт, виведений схрещуванням сортів Фелікс Алтайський і Алтайський голубок, здатний витримати морози до -51 ºC. Плоди у яблунь цього сорту дрібні, масою до 80 г, круглі, гладкі, світло-жовті, майже повністю вкриті червоним штрихом. М'якоть запашна, дрібнозерниста, біла, соковита, кисло-солодка;
• Антонівка десертна – середньостиглий зимостійкий сорт, стійкий до пархів, отриманий при схрещуванні Пепіна шафранного та Антонівки звичайної. Плоди цього сорту, вагою від 150 до 200 г, мають округлу форму, зеленувато-кремове забарвлення з легким червоним цяткувато-смугастим рум'янцем і середньозернисту соковиту запашну м'якоть чудового кисло-солодкого смаку;
• Аркадік – річний продуктивний сорт, дозріває вже в середині серпня, з червоно-смугастими подовженими плодами вагою до 160 г з солодкою, соковитою білою м'якоттю приємного десертного смаку;
• Медуниця зимова – зимовий гібридний сорт, стійкий до пархів, з округло-конічними жовто-зеленими плодами масою до 120 г із нечітким червоним рум'янцем і білою м'якоттю середньої соковитості пріснувато-солодкого смаку. Плоди можуть зберігатися до березня;
• Осолода – ранній осінній сорт з округло-конічними жовто-зеленими плодами з червоно-малиновим рум'янцем, що займає більшу частину яблука. Маса плодів близько 150 г, м'якоть дрібнозерниста, біла з рожевими прожилками, соковита, кисло-солодка, з легким присмаком малини;
• Подарунок Графського – високопродуктивний зимовий сорт, стійкий до грибків, з округло-конічними слабкоребристими плодами жовтого кольору з фіолетово-червоним рум'янцем, що вкриває велику частину яблука. М'якоть плодів світло-жовтого кольору, кисло-солодкого смаку, середньої соковитості, зі слабким ароматом.

Найкращі сорти карликових яблунь

За співвідношенням смакових якостей, невибагливості у догляді, стійкості до хвороб і шкідників, морозостійкості, посухостійкості та інших, менш важливих характеристик, найкращими сортами карликових яблунь вважаються Братчуд килимове, Низькоросле, Пролісок, Приземлення, Раннє солодке, Сонечко, Соколівське та Чудне.

• Яблуня – найкращі зимові сорти
• Яблуня колоновидна: вирощування, обрізування, сорти