Смородина чорна: вирощування, обрізка, розмноження

Чорна смородина (лат. Ribes nigrum) – вид монотипного роду Смородина родини Аґрусові, що є листопадним ягідним чагарником. У дикій природі чорна смородина сьогодні росте по всій території Європи, на Уралі, в Сибіру до Єнісею і Байкалу, в Казахстані, Монголії та Китаї. Поширена вона і в Північній Америці.

У культурі вирощується по всьому світу в аматорському садівництві і в промислових масштабах. У Київській Русі вона з'явилася в X столітті – її стали вирощувати в монастирських садах, і тільки потім чорна смородина стала завойовувати Європу.

Чорна смородина – опис

Мичкувата коренева система чорної смородини розташована на глибині 20-30 см. У висоту кущ чорної смородини досягає 1 м. Молоді пагони у смородини бліді й опушені, дорослі – коричневі. Листя чорної смородини завдовжки і завширшки від 3 до 12 см із 3-5 широко-трикутними лопатями, середня з яких часто витягнута, мають зазубрені краї і золотисті залози по жилах, які і виділяють добре відомі всім пахощі. Верхня сторона листової пластини темно-зелена, тьмяна, нижня сторона опушена по жилах. Пониклі суцвіття, що складаються з 5-10 рожево-сірих або блідо-лілових дзвонових квіток, зазвичай густо опушених по зовнішній стороні, зацвітають у травні або червні. Плоди чорної смородини – глянцеві синяво-чорні запашні ягоди діаметром до 1 см.

Чорна смородина – одна з найпопулярніших у середній смузі садових культур, яку аматори вирощують так само часто, як малина, аґрус і полуницю, і набагато частіше, ніж ожину, суницю і лохину. Таку популярність ця культура заслужила не тільки завдяки своїм смаковим якостям і яскравому аромату, а й за рахунок великої кількості необхідних людині вітамінів, кислот, мікро- і макроелементів, які містять ягоди чорної смородини. Ми розповімо вам про те, як здійснюється посадка та догляд за чорною смородиною, якими способами вона розмножується, як обрізати чорну смородину, чим її підживити, дамо опис сортів чорної смородини, найбільш урожайних і простих у догляді, опишемо, які шкідники і хвороби чорної смородини можуть ускладнити її вирощування – на всі ваші запитання ви знайдете відповіді в нашій статті.

Посадка чорної смородини

Коли садити чорну смородину

Плодоносить смородина 12-15 років, а найбагатші врожаї дає на шостий-сьомий рік зростання. Майже всі сорти чорної смородини самоплідні – вони не потребують обпилювачів, але найбільша і найсолодша чорна смородина виходить тоді, коли на одній ділянці перезапилюється кілька сортів цієї культури. Садити чорну смородину можна протягом усього вегетаційного періоду, але найкраще це робити в кінці вересня або на початку жовтня – до зими саджанці чорної смородини добре вкореняться, а напровесні дружно рушать у ріст. Якщо ви вирішили садити смородину навесні, то постарайтеся зробити це до початку сокоруху і набубнявіння бруньок.

Ґрунт для смородини має бути родючим, слабкокислим або нейтральної реакції – pH 5,0-5,5. Найбільше культурі подобаються суглинки. Висаджують чорну смородину з південного або південно-західного боку, на добре освітленій ділянці, захищеній від вітру. Ґрунтові води повинні залягати не вище 1,5 м.

Посадка чорної смородини навесні

Підготувати ділянку для чорної смородини слід ще з осені: ґрунт перекопують на глибину штиха лопати, вносячи на кожен м² по 7-10 кг перегною, 1 л деревної золи і 80-100 г суперфосфату.

Густота посадки кущів чорної смородини залежить від сорту культури. Наприклад, малогіллясті або пряморослі сорти висаджують на відстані 100-130 см один від одного, зберігаючи міжряддя завширшки до півтора метрів. Посадкову ямку копають розміром приблизно 50х50х50 см, виливають у неї піввідра води, розміщують у ній саджанець під кутом 45º на 4-6 см глибше, ніж він ріс у маточнику – цей спосіб посадки стимулює інтенсивне утворення коренів і пагонів. Корені саджанця акуратно розправляють, засипають ґрунтом, ущільнюють його, після чого під саджанець виливають ще піввідра води. Щоб уникнути швидкого випаровування вологи з ґрунту, ділянку мульчують торфом, перегноєм, сухою землею або тирсою.

Посадка чорної смородини восени

Ями для осінньої посадки саджанців чорної смородини готують за два-три тижні. У них насипають верхній шар ґрунту, змішаний із двома столовими ложками подвійного суперфосфату, великою жменею золи і 5 кг перепрілого компосту, заповнюючи яму на дві третини. Ґрунт в ямі після посадки має осісти й ущільнитися. Процедура посадки проводиться за тими ж правилами, що й навесні. Після посадки у саджанців обрізають усі пагони, залишаючи на кожному не більше 2-3 бруньок.

Догляд за чорною смородиною

Догляд за чорною смородиною навесні

Чорна смородина навесні пробуджується дуже рано, тому вам потрібно встигнути до набубнявіння бруньок обрізати поламані або хворі гілки, а також видалити бруньки, ушкоджені кліщем. Якщо бруньок, в яких оселилися кліщі, буде забагато, обріжте весь кущ дощенту. Навесні, крім санітарного, проводять формуюче обрізування кущів. Якщо ви підсапували кущі на зиму, відгребіть від них ґрунт.

Ґрунт навколо куща перекопують і мульчують шаром перегною або гною завтовшки 5-10 см, намагаючись розкладати його на відстані 20 см від гілок куща. Як тільки почнуть проростати бур'яни, негайно їх видаляйте.

Оскільки чорна смородина вологолюбна, не забувайте її поливати, особливо, якщо зима була без снігу, а весна без дощів. Після поливання доцільно здійснювати прополювання ділянки, а також підживлення чорної смородини азотними добривами з подальшим розпушуванням ґрунту із закладенням гранул на глибину 6-8 см. Розпушування проводять в середньому 2-3 рази на тиждень, але якщо ви замульчувати ділянку, можна буде це робити крізь мульчу і значно рідше.

Оскільки чорна смородина дуже рано вступає в стадію активного росту, її бруньки, що розкриваються, можуть пошкодити поворотні заморозки, тому будьте готові захистити кущі від різкого похолодання димленням або поліетиленовою плівкою.

У травні, коли почнеться цвітіння смородини, огляньте кущі і виріжте гілки, уражені махровістю (реверсією) – ті, на яких квітки з дзвонових змінилися на роздільнопелюстні. Якщо смородина потребує підпор, установіть їх.

Догляд за чорною смородиною влітку

У червні кущі чорної смородини поливають, прополюють і розпушують ділянку навколо них, а також підживлюють смородину під корінь органічними добривами. Добре реагує культура і на позакореневе підживлення – обприскування по листю розчинами мікродобрив.

У разі появи метелика вогнівки необхідно знищувати її гнізда, а якщо деякі ягоди передчасно буріють і деформуються – це вірна ознака життєдіяльності трача, так що будьте готові до обробки чорної смородини і від нього.

У липні і серпні червона і чорна смородина дозрівають. Плоди чорної смородини збирають вибірково, окремими ягідками, а не так, як порічки – цілими гронами. Найкращий посуд для збору ягід – лотки, козубеньки або коробки, в яких плоди не помнуться.

Смородина після збору врожаю вимагає рясного поливу, а як тільки ґрунт просохне, потрібно буде обов'язково розпушити на ділянці ґрунт.

Догляд за чорною смородиною восени

В кінці вересня або на початку жовтня під кущі смородини вносять органічні і мінеральні добрива, після чого ділянку поливають, а потім перекопують для закладення добрив у ґрунт.

Важливим пунктом догляду за чорною смородиною восени є санітарне обрізування кущів. В результаті видалення гілок, які загущують кущ, у вас може з'явитися посадковий матеріал, який восени саме час укоренити. Прикопані навесні для вкорінення відсадки відокремлюють від материнських кущів і висаджують на постійне місце.

Якщо осінь буде без дощів, проведіть вологозарядковий полив. Ось і всі осінні роботи з чорною смородиною.

Обробка чорної смородини

Напровесні обробку кущів чорної смородини починають з ошпарювання кущів із садової лійки водою, нагрітою до 80 ºC. Замінити гарячий душ можна запиленням кущів і прилеглої до них землі деревною золою.

Для боротьби з деякими комахами, а також в якості підживлення смородини азотом кущі обробляють семивідсотковим розчином сечовини, однак потрібно це робити, поки бруньки на гілках не почали розпускатися.

Як тільки з бруньок почне з'являтися перший листок, проводять обробку смородини однопроцентним розчином бордоської рідини або мідного купоросу від таких захворювань, як антракноз, іржа і септоріоз.

Якщо в минулому сезоні ви помітили на ділянці метеликів вогнівок, обробіть чорну смородину перед цвітінням Карбофосом, Агравертіном, Фітовермом, Іскрою-біо відповідно до інструкції, а на додачу до цього заходу накрийте ділянку плівкою, щоб метелики не змогли вибратися з-під землі. Як тільки смородина зацвіте, плівку потрібно буде зняти, щоб на поверхню змогли вибратися корисні комахи.

У ці ж терміни (перед цвітінням) слід обприскати смородинник Карбоцином, Іскрою або Інтою-ЦМ від галиць, попелиць, трачів і листовійок, але оскільки однієї обробки буде замало, доведеться провести обприскування смородини цими препаратами ще двічі – відразу після цвітіння і після збору врожаю.

Після цвітіння в тому разі, якщо ви виявили на чорній смородині антракноз, септоріоз або борошнисту росу, слід обробити кущі препаратами Стробі, Вектра або Кумулус, а з американською борошнистою росою впораються Топаз, Тіовіт Джет або колоїдна сірка (за умови, що температура повітря в саду буде не нижче 18 ºC). Після збору врожаю потрібно провести повторну обробку смородини від американської борошнистої роси.

Після падолисту та осіннього обрізування кущів необхідно зібрати і знищити рослинні залишки, після чого слід провести профілактику смородини від хвороб одновідсотковими розчинами бордоської суміші або мідного купоросу.

Полив чорної смородини

Вирощування чорної смородини вимагає підтримки ґрунту в смородиннику в пухкому стані, чого можна домогтися частим і рясним поливом за умови, що він не буде надмірним. Брак вологи сповільнює зростання гілок і пагонів, а під час формування і наливу ягід смородини мізерне або нерегулярне зволоження ґрунту може стати причиною їхнього подрібнення й осипання.

Особливо важливий полив чорної смородини на початку червня, в стадії інтенсивного зростання кущів і утворення зав'язей, також він необхідний у кінці червня та на початку липня, в період наливу плодів. У цей час ґрунт необхідно зволожувати на глибину всього кореневого шару – приблизно на 35-45 см. Приблизна витрата води 20-30 л на м² ділянки. Лити воду потрібно в спеціально зроблені борозни вздовж міжрядь або в канавки завглибшки 10-15 см, прориті навколо кожного куща на відстані 30-40 см від його основи.

Після поливу ґрунт розпушують, як тільки він ледь підсохне. Якщо ділянку замульчувати, то і поливати, і розпушувати, і полоти її вам доведеться набагато рідше.

Підживлення чорної смородини

У рік посадки, якщо ви вносили в яму добрива відповідно до наших рекомендацій, чорна смородина підживлень не потребуватиме. З другого року життя навесні досить буде розподілити по 40-50 г сечовини під кожен кущ або обробити кущі її семивідсотковим розчином до початку сокоруху. Кущі старші 4 років підгодовують сечовиною в менших кількостях, витрачаючи всього 25-40 г азотних добрив на один кущ, причому внесених у два прийоми.

Восени чорну смородину один раз на два роки підживлюють органікою – компостом, гноєм або пташиним послідом із розрахунку 10-15 кг на кущ. А з мінеральних добрив вносять по 10-20 г сірчанокислого калію і по 50 г суперфосфату на кожну рослину. Якщо ж ви навесні замульчувати ділянку товстим шаром органічного добрива, то восени органіку можна в ґрунт не вносити, а якщо ви восени внесли в ґрунт перегній, то наступної весни підживлення смородини азотом можна буде пропустити.

Обрізування чорної смородини

Коли обрізати чорну смородину

Ми вже писали, що найкраще проводити санітарне і формуюче обрізування чорної смородини навесні, в кінці березня. Але проблема в тому, що вегетувати культура починає дуже рано, а обрізування треба встигнути зробити до набубнявіння бруньок. Якщо ви вклалися в цей термін навесні, то восени, перед настанням періоду спокою, проведіть тільки санітарне обрізування.

Обрізування чорної смородини навесні

Як ми вже писали, на щойно висаджених саджанцях укорочують усі гілки, залишаючи на кожній не більше 2-3 бруньок.

На кущах другого року життя при весняному обрізуванні залишають від 3 до 5 найрозвиненіших нульових пагонів – вони стануть першими скелетними гілками смородинового куща. Решту пагонів видаляють. У середині літа скелетні пагони вкорочують, прищипуючи на дві бруньки – ця маніпуляція сприяє інтенсивному утворенню плодових гілочок і зростанню нових нульових пагонів. Таким чином, і кущ правильно формується, і врожай зростає.

На третій і четвертий рік життя з наростаючих нульових пагонів залишають від 3 до 6 найперспективніших, а інші вирізують. У тогорічних пагонів укорочують верхівки. На кожному розгалуженні скелетних гілок залишають по 2-4 бруньки. До кінця четвертого року кущ чорної смородини можна вважати сформованим.

На п'ятому та шостому році на чорній смородині з'являються старі гілки, і кущ потребує омолоджуючого обрізування, при якому п'яти-шестирічні гілки обрізують біля самої поверхні. В іншому ж при обрізуванні дотримуються колишньої схеми:

• гілки другого, третього і четвертого року вкорочують по всіх розгалуженнях, залишаючи на кожному кінці не більше 4 бруньок;
• у тогорічних пагонів укорочують верхівку;
• з нульових пагонів поточного року залишають від 3 до 5 найміцніших і розвинених, інші вирізають.

Обрізування чорної смородини восени

Якщо ви встигли провести повноцінне обрізування навесні, восени вам залишиться тільки вирізати сухі, поламані, хворі і неправильно зростаючі гілки та пагони, тобто провести проріджуюче і санітарне обрізування. Якщо ж привести до ладу кущ у вас навесні не вийшло, зробіть це восени, після того, як зі смородини опаде все листя.

Сухі гілки можна видаляти з куща в будь-яку пору року. Прищипувати верхівки найкраще в середині липня.

Розмноження чорної смородини

Як розмножувати чорну смородину

Розмножується чорна смородина вегетативно – відсадками, зеленими і здеревілими живцями, а також поділом куща. Насіннєве розмноження чорної смородини теж можливе, однак потомство може повністю не успадкувати ознак сорту, до того ж вегетативні способи дають швидші і надійніші результати.

Розмноження чорної смородини живцями

Це найпоширеніший спосіб. Заготовляють живці смородини з однорічних прикореневих пагонів або пагонів першого порядку розгалуження. Товщина живців повинна бути не менше 7 мм, а довжина – 15-20 см. Стерильним секатором або ножем живець обрізають на 1-1,5 см вище бруньки. Робити це краще в кінці вересня або на початку листопада, коли кущ уже перейде в період спокою. Цієї ж осені живці чорної смородини висаджують у ґрунт, але якщо посадка відкладається до весни, кінці живців умочують у рідкий парафін або садовий вар, після чого посадковий матеріал пов'язують, загортають у вологий папір, потім у поліетилен і закопують у снігу або кладуть у холодильник до весни. Перед посадкою нижній кінець із парафіном акуратно зрізують навскіс.

Навесні живці висаджують якомога раніше, як тільки земля прогріється до 8-9 ºC. Розташовують їх у ґрунті під кутом 45º, заглибивши настільки, щоб над поверхнею залишалися тільки 1-2 бруньки. Після посадки живці поливають, а ділянку мульчують перегноєм, торфом або тирсою. Над грядкою встановлюють дуги заввишки до півметра і накидають на них поліетилен, який знімають, як тільки з'явиться перше листя. Живці, що вкоренились і випустили перші листочки, починають регулярно поливати, ні в якому разі не допускаючи навіть короткочасного пересихання ґрунту. Влітку грядку з живцями прополюють, удобрюють розчином коров'яку з золою і суперфосфатом, а восени, за умови, що саджанці виростуть заввишки до 30-50 см і у них розвинеться 1-2 пагони, їх пересаджують на постійне місце.

Можна розмножувати чорну смородину також зеленим живцюванням, проте це складніший спосіб, здійснюваний лише за наявності теплиці або парника з функцією туманоутворення.

Розмноження чорної смородини відсадками

Це найбільш простий і надійний вегетативний спосіб розмноження, оскільки він дозволяє за один рік отримати саджанці з добре розвиненою кореневою системою. Напровесні виберіть на периферії куща здорову дворічну гілку, що зростає похило, пригніть до землі і покладіть її середню частину в заздалегідь викопану канавку завглибшки 10-12 см таким чином, щоб верхівка завдовжки 20-30 см залишалася на поверхні. Зафіксуйте відсадок у канавці дротом, засипте борозну землею і протягом вегетаційного періоду регулярно поливайте. До осені відсадок розвине потужну кореневу систему, дасть 2-3 товсті гілки, і його можна буде відсікти від материнського куща й пересадити на постійне місце.

Розмноження чорної смородини поділом куща

Ділити кущ смородини потрібно навесні або восени при пересадці. Кущ викопують, обережно вивільняючи коріння з-під землі, і ділять сокирою або пилкою на кілька частин, попередньо простерилізувавши інструмент. У кожній діленці мають бути добре розвинені пагони і корені. Старі, хворі гілки і коріння виріжте, а молоді гілки вкоротіть до 20-30 см, після чого обробіть зрізи вугіллям і висадіть частини куща в приготовані ями тим способом, який ми вам описали раніше. Після посадки саджанці вимагають рясного поливу. Урожай діленки дадуть тільки через рік, оскільки травмованій поділом кореневій системі потрібен час, щоб оговтатися від шоку.

Хвороби чорної смородини

Із захворювань смородину можуть вразити грибкові хвороби антракноз, біла плямистість, бокальчаста або стовпчаста іржа, європейська борошниста роса, сіра гниль, всихання пагонів і нектрієве всихання пагонів.

Але набагато небезпечніші для чорної смородини вірусні хвороби, від яких немає лікування. До них належить чорна мозаїка і махровість, або реверсія.

Шкідники чорної смородини

До шкідливих комах, від яких може потерпіти чорна смородина, належать смородина склівка, чорносмородинний плодовий, блідоногий і жовтий аґрусовий трачі, дволітна листовійка, аґрусова вогнівка, аґрусова паросткова і листова галова попелиці, аґрусовий п'ядун, павутинний і смородиновий бруньковий кліщі і смородинні галиці.

Як ви вже, напевно, помітили, у чорної смородини та аґрусу одні й ті самі шкідники-комахи, та й хвороби спільні. Саме тому ми присвятили опису цих ворогів, а також способам позбавлення від них, окрему статтю під назвою «Хвороби і шкідники аґрусу».

Сорти чорної смородини

Сьогодні в культурі виведено понад двісті сортів чорної смородини, і знайти серед них два-три саме ті, які потрібні вам, дуже важко. Ми спробуємо розділити сорти на групи, відповідно до запитів наших читачів, щоб вам легше було визначитися в своєму виборі.

Великі сорти чорної смородини

Великоплідними сортами чорної смородини вважаються ті, ягоди яких перевищують за вагою 1,5 г. Найвідомішими сортами великоплідної смородини вважаються:

• Ядрениста – чорна смородина цього сорту має плоди, вага яких досягає 8 г. Шкірочка плодів щільна, м'якоть м'ясиста, солодка, соковита. Термін дозрівання середньопізній – у третій декаді липня. Недолік сорту в тому, що він погано розмножується, нестійкий до борошнистої роси, і його потрібно часто омолоджувати;
• Добриня – велика чорна смородина, вага ягід якої досягає 7 г. Термін дозрівання середній – друга половина липня. Відрізняється Добриня зимостійкістю, скороплідністю і стійкістю до борошнистої роси;
• Селеченська-2 – урожайний, зимостійкий і стійкий до борошнистої роси сорт раннього дозрівання з солодко-кислими ягодами вагою до 6 г.

Крім описаних, добре себе зарекомендували великоплідні сорти Черешнева, Велика Литвинова, Комфорт, Санюта, Краса Львова.

Солодкі сорти чорної смородини

Найсолодшими сортами чорної смородини вважаються:

• Ніна – стабільно врожайна, зимостійка, самоплідна і солодка чорна смородина раннього дозрівання, стійка до борошнистої роси, з великими ягодами діаметром до 13 мм. На жаль, сорт нестійкий до махровості і брунькового кліща;
• Багіра – стійкий до змін довкілля, швидкоплідний і зимостійкий сорт із великими солодкими ягодами майже зовсім без кислоти, що відрізняються гарним желюванням. Недоліком сорту є нестійкість до шкідників і хвороб – антракнозу, борошнистої роси і брунькового кліща;
• Зелена димка – швидкоплідний, зимостійкий і високоврожайний сорт середнього терміну дозрівання із запашними солодкими ягодами. Сорт уражається бруньковими кліщами.

Солодкими сортами є також Родзинкова, Відмінниця, Перун і Добриня.

Ранні сорти чорної смородини

Ранньостиглі сорти чорної смородини дозрівають на початку липня, і оскільки збір врожаю з цих кущів закінчується до настання спеки, їм не страшна велика частина хвороб і шкідників, від яких потерпають більш пізні сорти. Рання смородина представлена такими сортами:

• Сіянець голубки – надранній сорт із невеликими ягодами вагою від 1 г до 1,5 г, які розтріскуються при перезріванні;
• Маленький принц – самоплідний і швидкоплідний урожайний сорт, що дає з куща до 6 кг соковитих, майже чорних ягід кисло-солодкого смаку;
• Дивина – зимостійкий, самоплідний урожайний сорт, погано зносить посуху, але стійкий до борошнистої роси. Ягоди овальні, середні за величиною, зі щільною шкіркою, кисло-солодкі.

Добре зарекомендували себе такі ранньостиглі сорти, як Екзотика, Відрадна, Батько Минай, Увертюра, Родзинка, Дачниця, Мрія Київська, Спадкоємиця, Севчанка, Лохинка, Ніка, Сибілла та інші.

Середні сорти чорної смородини

Середньостигла чорна смородина дає урожай із середини липня. З найвідоміших сортів середнього терміну дозрівання можна назвати такі:

• Титанія – стійкий до борошнистої роси сорт з ягодами різного розміру, кисло-солодкого смаку, з міцною шкіркою і зеленуватою м'якоттю. Ягоди дозрівають не одночасно, тому збір врожаю може розтягнутися;
• Чорна перлина – стабільно урожайний, самоплідний і дуже морозостійкий сорт універсального призначення з одновимірними ягодами масою до 1,5 г. Сорт нестійкий до борошнистої роси;
• Болеро – самоплідний, швидкоплідний, урожайний та морозостійкий сорт, стійкий до антракнозу і борошнистої роси, з великими, запашними овальними або круглими ягодами масою до 2,5 г кисло-солодкі на смак.

Добре зарекомендували себе також сорти середнього дозрівання Ажурна, Делікатес, Одежбін, Дубровська, Пігмей, Вірність, Загадка, Намисто, Орлова та інші.

Пізні сорти чорної смородини

До пізніх сортів чорної смородини належать ті, які дозрівають у серпні. Саме ягоди пізньостиглих сортів найкраще зберігаються замороженими і в переробленому вигляді. Найвідоміші сорти:

• Вологда – урожайний, великоплідний, стійкий до хвороб сорт із високою самоплідністю і зимостійкістю, однак зазнає шкоди під час весняних заморозків. Ягоди кисло-солодкі, великі, з сухим відривом, масою до 2,2 г;
• Дочка – урожайний самоплідний і посухостійкий сорт універсального призначення, стійкий до брунькового кліща. Ягоди з сухим відривом, великі, кисло-солодкі на смак, вагою до 2,5 г;
• Лінюх – самоплідний, зимостійкий, стійкий до махровості й антракнозу сорт з округлими ягодами великого розміру і солодким смаком. Недоліками сорту можна вважати розтягнуте в часі дозрівання плодів і нестабільну врожайність.

Популярністю користуються також сорти Венера, Наташа, Русалка, Катюша, Кіпіана та інші.

Найкращі сорти чорної смородини

Найвищі оцінки за смакові якості – вище 4,5 балів – отримують сорти чорної смородини, що вважаються десертними. Найкраща чорна смородина – сорти Селеченська, Селеченська-2, Венера, Надія, Кентавр, Перун, Пігмей, Орловський вальс, Сластьона, Тісел, Нестор Козин, Чорний бумер, Перлина, Легенда, Родзинкова, Лінюх, Бен-Ломонд.

Сорти чорної смородини для Підмосков'я

На запитання читачів, чи можна чорну смородину вирощувати в районах із холодними зимами, можемо з чистим сумлінням відповісти: так! Серед сортів чорної смородини багато зимостійких, які прекрасно зносять зимові температури. Чорна смородина для Підмосков'я представлена такими сортами:

• Паулінка – середньостиглий урожайний зимостійкий сорт із тонкошкірими невеликими і кислуватими ягодами. Недолік: уражається грибковими захворюваннями;
• Ізмайлівська – теж середньостиглий сорт, але ягоди у Ізмайлівської чорної смородини з густим ароматом, великі, кисло-солодкі;
• Білоруська солодка – стійкий до холодів і хвороб сорт із середніми за розміром, але дуже солодкими ягодами. Незважаючи на те, що дозрівання розтягнуто в часі, ягоди з кущів не обсипаються.

Крім описаних, добре ростуть у Московській області сорти Карельська, Московська, Пігмей, Екзотика, Селеченська-2, Дєтскосельська та інші.

Можна вирощувати чорну смородину і в більш прохолодних районах. Наприклад, на Уралі добре росте смородина сортів Ніна, Кент, Рапсодія, Пам'ять Мічуріна, Дашківська, Сибілла, а в Сибіру – Мінусінка, Геркулес, Лючія, Загадка і Бура.

Властивості чорної смородини

Корисні властивості чорної смородини

Плоди чорної смородини вважаються джерелом здоров'я – стільки корисних речовин для людського організму входить до їхнього складу. Ягоди чорної смородини містять вітаміни C, B1, B2, B6, B9, D, A, E, K і P, пектини, ефірну олію, цукри, каротиноїди, фосфорну й органічну кислоти, солі калію, заліза і фосфору. А в листі, крім фітонцидів, вітаміну C та ефірної олії, містяться сірка, свинець, срібло, мідь, марганець і магній.

Кількість вітамінів та інших корисних речовин у чорній смородині набагато вища, ніж у будь-яких інших ягодах, тому вона є продуктом здорового харчування, що сприяє зміцненню організму і підвищенню імунітету та підсилює лікувальний ефект у боротьбі з хворобами. Чорна смородина показана при хворобі Альцгеймера, діабеті, злоякісних утвореннях, проблемах із серцево-судинною системою і зором. Вживання ягід смородини приносить користь при прогресуючому атеросклерозі, хворобах нирок, дихальних шляхів і печінки. Ягоди чорної смородини за рахунок антоцианідінів, що містяться в них, мають протизапальні і дезінфікуючі властивості, що допомагають організму справлятися з ангіною – соком смородини, розведеним водою, полощуть запалене горло.

Відвар з ягід чорної смородини корисний при недокрів'ї, гіпертонії, кровоточивості ясен, виразці шлунка, дванадцятипалої кишки і гастритах. Сумішшю соку ягід смородини і меду лікують сильний кашель.

Втираючи в шкіру м'якоть ягід, можна зробити не такими помітними веснянки і пігментні плями, а при втиранні її в кутикули і нігтьові пластини ви зміцните свої нігті і зробите їх красивими.

Лікувальні властивості має також листя чорної смородини, яке багато хто залюбки додає в чай, маринади і розсоли. У листі міститься більше вітаміну C, ніж у ягодах, тому відвари, настої і чай мають тонізуючу, протизапальну, антисептичну, сечогінну, очищувальну і протиревматичну властивості. Використовують препарати з листя при гастритах, серцево-судинних захворюваннях, подагрі, а зовнішньо – при дерматиті і ексудативному діатезі.

І відвари, і настої можна готувати як зі свіжої сировини, так і з сушеного листя чорної смородини. З молодого листя навесні можна готувати вітамінний напій, що зміцнює організм: розведіть будь-який кислий сік кип'яченою водою, залийте цією сумішшю листя смородини на добу, потім процідіть, додайте, якщо хочете, трохи меду і пийте по півсклянки на день.

З листя можна зробити прекрасний і корисний чорносмородиновий оцет, кілька крапель якого додадуть смаку й аромату в будь-яку страву: свіже листя чорної смородини залийте холодним цукровим сиропом (100 г цукру на 1 л води), закрийте посудину марлею і залиште проквашуватися на 2 місяці, потім процідіть і розлийте по пляшках із темного скла.

Чорна смородина – протипокази

За рахунок високого вмісту в чорній смородині фенольних сполук і вітаміну K вона протипоказана при тромбофлебіті – тривале вживання ягід може призвести до підвищення згортання крові. Некорисні свіжі ягоди чорної смородини і сік із них при підвищеній кислотності шлунка, виразках і гіперацидних гастритах. Не рекомендується ягода і сік із неї у свіжому вигляді після інсульту, інфаркту і при розвиненому тромбозі.

Чистий, нерозбавлений сік чорної смородини може викликати алергію у дітей, але в розведеному вигляді в невеликих кількостях він сприяє підвищенню рівня гемоглобіну в крові. Небажано вживати сік чорної смородини і під час вагітності.

Здоровим же людям, щоб отримати необхідну кількість вітаміну C, досить з'їдати щодня всього 20 ягід чорної смородини.

• Смородина червона: вирощування, види та сорти
• Смородина: вирощування в саду, види та сорти