Кавун: вирощування з насіння на городі, сорти

Рослина кавун (лат. Citrullus lanatus) – трав'янистий однорічник, вид роду Кавун родини Гарбузові. Кавун – баштанна культура, батьківщина якої південь Африки – Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР. Тут досі зустрічається споріднений кавуну вид колоцінт, який вважають предком культурного кавуна. Обробляли цю культуру ще в Давньому Єгипті, в XX ст. до н.е.: насіння кавуна було виявлено в гробниці Тутанхамона. Доказ того, що кавун був відомий стародавнім римлянам, які їли його свіжим і солоним, а також варили з нього мед, можна знайти у віршах Вергілія.

Вирощували фрукт кавун і китайці, які його називали «динею Заходу», й араби, які вживали його перед їжею для очищення організму. В Європу кавун привезли хрестоносці, а на територію сучасної України він потрапив завдяки козакам, які завезли його з Середньої Азії через Астрахань. Сьогодні чемпіоном із вирощування кавунів є Китай, за яким із невеликим відставанням ідуть Туреччина, Іран, Єгипет, американські держави, а також Узбекистан і Росія.

Найкраще ростуть кавуни в кліматі з довгим, спекотним і сухим літом та короткою нехолодною зимою.

Ягода кавун – опис

У кавуна тонкі розгалужені стебла, виткі або повзучі, найчастіше згладжено-п'ятигранні, що досягають у довжину 4 м. У молодому віці стебла густо опушені. Листя у кавуна черешкове, чергове, опушене, жорсткувате, шорстке з обох боків, трикутно-яйцевидне, серцеподібне біля основи, завдовжки від 8 до 22 см, завширшки від 5 до 18 см. Квітки кавуна, що зацвітають улітку – жіночі, чоловічі та гермафродитні, з приквітками у формі човника. Плід – багатонасінна ягода-кавун із гладкою поверхнею і соковитою, солодкою м'якоттю рожевого або червоного кольору, хоча є сорти з жовтуватою м'якоттю і шорсткою шкіркою.

Вирощування кавунів із насіння

Посів насіння кавуна

Вирощування кавунів у відкритому ґрунті здійснюють насіннєвим, розсадним і безрозсадним способом. У теплих районах насіння можна сіяти відразу в ґрунт, заздалегідь підготовлений і прогрітий до 12-14 ºC. Насіння перед посівом тримають у термосі з водою температурою 50 ºC доти, доки не проклюнуться паростки. У ямки завглибшки близько 8 см, розташовані на відстані 1 м одна від одної, поміщають столову ложку золи, чайну ложку амофоски, кілограм перегною і ретельно перемішують добавки з ґрунтом. Потім виливають у ямку 2 л води, чекають, доки вона вбереться, кладуть у ямку плазом по дві-три насінини на відстані одна від одної, засипають їх ґрунтом і притоптують його. Після посіву грядку не поливають.

Первые всходы могут появиться через неделю с небольшим. Если вы посеете семена в холодную землПерші сходи можуть з'явитися через тиждень із лишком. Якщо ви посієте насіння в холодну землю, появи сходів доведеться чекати довше, вони взагалі можуть загинути. Щоб цього не сталося, сійте насіння в ґрунт не раніше третьої декади травня. Сходи у фазі розвитку 3-4 справжніх листків проріджують, тобто видаляють слабкі сходи, зрізавши їх над самою поверхнею грядки.

Вирощування розсади кавуна

У районах із коротким літом кавуни краще вирощувати розсадним способом. Вирощування розсади кавуна починають у травні з посіву насіння в окремий посуд не менше 0,3 літра, щоб уникнути проміжної пересадки або пікірування, яку так погано зносять гарбузові. Посадка кавунів на розсаду здійснюється в ґрунт, який має складатися з торфу, дернової землі і піску в рівних частинах. На п'ять літрів цієї ґрунтосуміші потрібно додати по 50 г сірчанокислого калію, аміачної селітри і доломітового борошна, а також 100 г подвійного суперфосфату. За кілька днів до того, як садити кавун, насіння півгодини прогрівають у воді температурою 55 ºC, а потім пророщують у мокрому піску при температурі 25 ºC. Тільки після того, як у насіння з'являться крихітні відростки, його сіють по 2-3 штуки в окремі горщики на поверхню описаної раніше ґрунтосуміші, зверху присипають піском, накривають скляночки плівкою або склом і переносять у тепле місце, де температура не нижче 30 ºC. Коли за тиждень з'являться сходи, плівку знімають, а температуру на дев'ять днів знижують до 16-18 ºC.

Догляд за розсадою кавуна передбачає підживлення, поливання і, за необхідності, організацію додаткового штучного освітлення, оскільки кавун потребує дванадцятигодинного світлового дня. Поливають розсаду в декілька прийомів, дозволяючи воді всотатися, проте стежте за тим, щоб вода не потрапила на листя сіянців. У фазі розвитку 3 справжніх листків розсаду підживлюють розчином комплексних мінеральних добрив або рідким коров'яком. Днів за 10 до висаджування розсади на грядку сіянці починають гартувати: їх виносять на балкон або на терасу на годину-другу, щодня збільшуючи час перебування на свіжому повітрі, поки не доведуть його до 24 годин.

Пікірування кавуна

Як пікірувати кавуни? Як уже згадувалося, сіянці гарбузових не пікірують через побоювання пошкодити їхню кореневу систему. Їх навіть не прищипують.

Посадка кавуна у відкритий ґрунт

Коли садити кавун у ґрунт

Коли садити розсаду кавунів на грядку? Посадка кавунів у ґрунт здійснюється через чотири тижні після посіву насіння у фазі розвитку п'ятого чи шостого справжнього листка – наприкінці травня або в першій декаді червня. Виберіть для кавунів ділянку з південного або південно-східного боку, захищену від вітру і таку, що добре прогрівається й освітлюється, де до кавунів вирощувалися багаторічні трави (люцерна, буркун, еспарцет), озима пшениця, капуста, цибуля або однорічні бобові культури. Не рекомендують вирощувати кавуни після таких рослин, як пасльонові (картопля, помідори, баклажани, перець) і гарбузові (диня, кабачок, патисон, і кавун). Після того, як ви знімете урожай кавунів, вирощувати на цій ділянці гарбузові можна буде лише через 6-8 років.

Ґрунт для кавуна

Найкращий ґрунт для кавуна – піщаний або супіщаний із водневим показником 6,5-7 одиниць. Підготовку ділянки проводять восени: під перекопування вносять по 4-5 кг перепрілого гною на кожен м², а також по 40-45 г суперфосфату, 15-25 г калійної солі і 24-35 г сульфату амонію на ту ж одиницю площі. У важкі ґрунти вносять по одному-два відра піску на м². Свіжий гній для удобрення ґрунту не використовують.

Як висаджувати кавуни у відкритий ґрунт

Зробіть на грядці ямки на відстані 1-1,5 м одна від одної в шаховому порядку, залишаючи міжряддя завширшки 2 м, і вилийте в кожну ямку по 1,5-2 л води. Сіянці заглиблюють у ямки по сім'ядольні листки, ґрунт після посадки утрамбовують, а потім поверхню ділянки навколо сіянців присипають піском у радіусі 10 см із метою попередження захворювання на кореневу гниль. Полийте сіянці теплою водою та організуйте їм захист від сонячних променів до того моменту, поки листя розсади не відновить тургор.

Вирощування кавуна в теплиці

У районах із холодним і коротким літом кавуни вирощують у теплицях, оскільки вегетативний період культури триває іноді близько 150 діб, а по-справжньому теплих днів у північній місцевості набагато менше. Щоб прискорити процес, спочатку в домашніх умовах вирощують розсаду кавунів, а потім висаджують її на грядку в теплицю під подвійне плівкове покриття. Як виростити розсаду кавуна, ви вже знаєте. Починати її вирощування потрібно в третій декаді квітня, а посадка кавунів у теплицю здійснюється, коли ґрунт у ній прогріється до 12-14 ºC. Ґрунт на грядках готують заздалегідь: протягом тижня до висадки сіянців із грядок знімають шар ґрунту глибиною на штих лопати, в утворену траншею закладають сіно з перегноєм, яке зверху посипають азотним добривом і поливають гарячою водою. На сінну подушку укладають знятий пласт ґрунту і вкривають грядку чорним покривним матеріалом, який можна буде зняти перед самою посадкою.

Розсаду висаджують на глибину 10 см у ямки, розташовані в один ряд на відстані 70 см одна від одної. У міру розвитку батогів їх підв'язують до шпалери, встановленої заздалегідь. Для нормального плодоношення потрібно впустити в теплицю кілька бджіл. Але оскільки чоловічі квітки живуть лише декілька годин, не ризикуйте майбутнім урожаєм, займіться запиленням самі: зірвіть кілька чоловічих квіток, акуратно видаліть пелюстки і прикладайте їхні пильовики до рилець жіночих квіток. Бажано, щоб кожна жіноча квітка була запилена декількома чоловічими квітками. Займатися штучним запиленням потрібно зранку, коли температура повітря в теплиці буде 18-20 ºC. Дуже важливо, щоб нічна температура напередодні цього відповідального заходу була не нижче 12 ºC.

Аби прискорити зростання батогів, прищипуйте їх таким чином, щоб над плодом було не більше 3-5 листків, а слабкі пагони видаляйте взагалі. Залиште на кожному кущі не більше 5 зав'язей, решту видаліть. Уперше удобрення кавуна здійснюють у канавки, прориті на відстані 20 см від куща, коли батоги досягнуть довжини 25-50 см, і найкраще буде в цей час підживити рослину розчином коров'яку (1:10) або рідким збродженим курячим послідом (1:20). Друге підживлення вноситься перед початком процесу бутонізації, а третє – після утворення зав'язей, але обидва рази канавки роблять уже на відстані 40 см від куща. Як і вперше, підживлюють кавуни коров'яком або рідким курячим послідом, оскільки органіка – найкраще добриво для кавуна.

Коли плоди почнуть збільшуватися в розмірах, перевертайте їх час від часу, щоб вони дозрівали рівномірно. Не забувайте провітрювати теплицю.

Догляд за кавуном

Як виростити кавун

Кавуни у відкритому ґрунті великого догляду не потребують, проте є агротехнічні заходи, якими не можна нехтувати. До них належать проріджування сходів, полив, прополювання, розпушування ґрунту, прищипування батогів. У фазі розвитку 3-4 справжніх листків прорідіть сіянці, залишіть у ямці один чи два, а решту обріжте над самою поверхнею ґрунту. Хоча деякі садівники з успіхом відсаджують зайві сіянці, і ті чудово приживаються та плодоносять.

Коли з'являться зав'язі, залиште на кущі не більше 6 плодів, а під ті з них, які лежать на землі, підкладіть якийсь негниючий матеріал – руберойд, шматок пластику або фольгу.

Полив кавуна

Поливають кавуни раз на тиждень, але рясно, з розрахунку 3 відра на м² ділянки. Коли настає спека або пора цвітіння, необхідно проводити 2 таких рясних поливання на тиждень, зволожуючи не тільки ґрунт навколо кущів, а й міжряддя – всю площу ділянки. Коли утворюються плоди, полив поступово зменшують до повного припинення за два тижні до збирання врожаю. Всього за літо кавуни поливають 3-4 рази: при розвитку 5-7 листків, у період цвітіння і на початку плодоутворення.

Через день-другий після поливання на початку вегетації розпушують ґрунт на ділянці на глибину 6 см і водночас видаляють бур'ян. Коли кавуни зімкнуть ряди, то бур'яни їм уже шкоди не завдадуть, тому розпушування і прополювання можна припинити, тим більше, що кореневу систему рослин, котра сягає врізнобіч, дуже легко пошкодити сапкою.

Підживлення кавуна

Через два тижні після висадки сіянців їх потрібно підживити. Чим удобрювати кавуни у відкритому ґрунті? Вперше найкраще застосувати аміачну селітру, розчинивши 20 г добрива у відрі води, використовуючи по 2 л розчину на кожен кущик. Можна замінити селітру розчином коров'яку (1:10) або курячого посліду (1:20), додавши в відро розчину 30 г суперфосфату і 15 г хлористого кальцію. Наступне підживлення вносять у період бутонізації, і складається воно з 4 г хлористого кальцію, 4 г аміачної селітри і 6 г суперфосфату в розрахунку на одну рослину. Якщо ви будете вносити добрива в сухому вигляді, то до і після їх внесення полийте ділянку.

Шкідники і хвороби кавуна

Чим хворіють кавуни? Найчастіше їх вражають біла, сіра, чорна і коренева гнилі, борошниста роса – справжня й несправжня, антракноз, вуглувата й оливкова плямистості та мозаїка. При ретельній підготовці посівного матеріалу і ґрунту до посадки та правильному догляді за баштаном кавуни, як правило, не вражають ні хвороби, ні шкідники. Але рік на рік не припадає, і може трапитися всяке, тому найкращий спосіб захистити ваш баштан – це вміти швидко визначити захворювання і знати, чим обробити кавуни від тієї чи іншої хвороби.

Борошнисту росу викликає грибок. Листя рослин укриває сірувато-білий наліт, під яким листя відмирає, а плоди втрачають смак і солодкість, деформуються і гниють.

Несправжню борошнисту росу, або пероноспороз, теж збуджує грибок, але уражається спочатку тільки старе листя і лише після цього молоде. На ньому з'являються незграбні світло-жовті плями, а на споді утворюється сірувато-фіолетовий наліт. Плоди набувають потворної форми і припиняють розвиток.

Оливкова плямистість виглядає як неправильної форми плями, що вкривають усі наземні частини рослини, від чого листя стає гофрованим, а на стеблах і черешках листків з’являються виразки оливкового кольору. Зав'язі сохнуть і опадають.

Вуглувата плямистість, або бактеріоз, переноситься комахами і виглядає як білясті маслянисті плями на наземних частинах рослини, в результаті чого на листках з'являються діри, і листя опадає, стебла в'януть, плоди стають м'якими, прозорими і припиняють рости.

Антракноз, або мідянка – теж грибкове захворювання, від якого на листі кавуна виникають бурі або жовті плями з жовтувато-рожевими подушечками, а при вологій погоді плями вкриваються рожевим нальотом. Якщо враження сильне, кавун сохне і гине.

Біла, сіра, чорна і коренева гнилі теж грибкові хвороби, кожне з яких здатне погубити як окремо взятий кущ, так і урожай загалом. Біла, чорна і сіра гнилі руйнують листя, стебла і плоди кавуна, а коренева гниль знищує коріння рослини.

Огіркова мозаїка, на відміну від усіх вище описаних хвороб, є вірусним захворюванням, з яким упоратися неможливо. Проявляється вона появою на листках мозаїчного малюнка в зелених і світло-зелених тонах. Рослина відстає в рості, на плодах виникають здуття, горбики і цятки.

Зі шкідників кавунові найбільше докучають баштанні попелиці, підгризаючі совки і дротяники.

Дротяники – це личинки жуків-лускунів, що нагадують жорсткі шматочки дроту і харчуються насінням та сходами кавуна.

Баштанна попелиця небезпечна і сама по собі, оскільки харчується клітинним соком наземних частин кавуна, і в якості переносника такого небезпечного захворювання, як мозаїка, адже від неї не існує ліків.

Підгризаючі й озимі совки відкладають яйця на рослині, а гусінь, що з'явилася з них, харчується кавуном, підгризаючи його коріння, від чого кавун жовтіє і гине.

Обробка кавуна

Боротьба із хворобами кавуна ведеться за допомогою обробки фунгіцидами – Фундазолом, бордоською сумішшю, Скором, Децисом та іншими. Який саме фунгіцид вам знадобиться, краще довідатися у спеціалізованому магазині, де можна придбати хімічні засоби для знищення будь-якого грибка і дізнатися, як обробити кавуни цим препаратом. Проте і для вашого баштана, і для вашого здоров'я буде краще замість використання фунгіцидів дотримуватися сівозміни, виконувати агротехнічні умови вирощування культури і здійснювати правильний догляд за кавунами. Якщо ви дотримуватиметесь усіх правил, рослини не захворіють на грибкову хворобу.

Що стосується комах-шкідників, то попелицю зводять припудрюванням рослин, збризнутих водою, сумішшю золи і тютюнового пилу в рівних пропорціях, а через 20 хвилин після обробки розпушують на ділянці ґрунт, тим самим знищуючи упалих комах. Гусінь совок виманюють на шматочки макухи або рослинні залишки солодкуватого смаку і збирають, точно так само, як і дротяників. Для цього в ґрунті роблять заглиблення в 50 см, накидають туди макуху, шматочки солодких коренеплодів і накривають ці пастки щитами, які через день-другий знімають, а наявних там комах знищують. Нагадуємо, що шкідники, як і хвороби, зазвичай вражають ослаблені і недоглянуті рослини.

Збір та зберігання кавунів

Перед тим, як збирати кавуни, слід переконатися, що вони досягли першої стадії знімної зрілості – вона зазвичай настає за 5 днів до повної зрілості. Якщо ви пропустите цей момент і знімете кавун пізніше, він не буде довго зберігатися, а якщо ви покладете на зберігання недозрілий кавун, він навряд чи зможе дозріти в сховищі. Визначити стан першої зрілості можна за забарвленням м'якоті і насіння, характерним для кожного сорту кавунів. Якщо ви знімете кавуни вчасно, коли м'якоть у них буде рожева, то вона під час зберігання поступово набуде червоного кольору – кавун дозріє вже в лежанні, не втративши солодкості.

Найдовше зберігаються кавуни пізніх сортів, у яких більш щільна і товста шкірка, а м'якоть має грубувату структуру. Ранньостиглі і середньостиглі кавуни знімають у міру дозрівання і вживають в їжу або переробляють – варять із них варення, солять або маринують, а плоди пізньостиглих сортів, призначених для зберігання, зрізують секатором чи гострим ножем разом із квітконіжкою завдовжки 5 см перед самими заморозками. Не відривайте ягоду від стебла, оскільки часто в місці відриву починається її загнивання.

Для зберігання вибирають кавуни середньої величини з товстою шкіркою, блискучою і неушкодженою – на ній не повинно бути ні вм'ятин, ні тріщин, ні м'яких ділянок, ні подряпин. При транспортуванні не кидайте і не кладіть кавуни на тверду поверхню, всі роботи виконуйте в рукавичках. Укладаючи кавуни, стежте за тим, щоб вони один з одним не стикалися – цей захід допоможе уникнути зараження плодів гниллю.

Оптимальні умови для лежання кавунів: температура 1-4 ºC при вологості повітря 75-85 %, а також наявність гарної вентиляції. Пропонуємо вам такі способи зберігання:

• зберіть у лісі в сонячну погоду сухий мох, простеліть його товстим шаром на дно дерев'яного ящика, покладіть зверху кавун і обкладіть його зусібіч мохом, потім кладіть інші кавуни, обкладаючи мохом кожен із них;
• замість моху можна використовувати деревний попіл. Пересипані попелом в ящику або діжці кавуни опускають у льох і зберігають у ньому під щільно закритою кришкою;
• опустіть кожен кавун у глиняну або алебастрову бовтанку консистенції густої сметани, дайте покриттю висохнути й опустіть плоди в льох;
• замість глини або алебастру можна використовувати віск або парафін: розтопіть їх на водяній лазеньці, вкрийте кожен плід шаром завтовшки приблизно 5 мм і опустіть оброблені кавуни в льох;
• оберніть кожен кавун щільною натуральною тканиною, покладіть у сітку і підвісьте в погребі до стелі;
• змайструйте в погребі стелажі, покладіть на їхні полиці товстий шар соломи і викладіть зверху кавуни, щоб вони були оповиті соломою;
• знайдіть у квартирі темне, прохолодне місце, куди не проникає ніяке світло, помістіть туди кавуни і щодня їх перевертайте.

Хоч би як і де ви зберігали кавуни, візьміть собі за правило перевіряти, в якому вони стані, бодай раз на тиждень, аби вчасно помітити зіпсований плід і не дозволити йому заразити гниллю інші кавуни. При правильно вибраному сорті, місці та способі зберігання ви можете насолоджуватися кавунами до самої весни.

Види і сорти кавунів

Власне, кавун звичайний, який ми вирощуємо і купуємо на базарі та в крамниці, і є вид роду Кавун, в якому існує два різновиди:

– африканська диня тсамма (Citrullus lanatus var. citroides), що виростає в Намібії, Ботсвані, Лесото і ПАР, та звичний для всіх нас кавун шерстистий (Citrullus lanatus var. lanatus), який зустрічається тільки в культурному вигляді. Причому до створення безлічі сортів цього різновиду, що існують сьогодні, доклали руку азійські, європейські та американські селекціонери. Ось із сортами цього кавуна ми вас і познайомимо.

Сорти кавунів для відкритого ґрунту поділяються на ранні, середньостиглі і пізні, що годяться тільки для районів із довгим теплим літом. При виборі сорту необхідно враховувати його стійкість не тільки до холоду, а й до посухи, захворювань і шкідників, а також потребу в добривах і здатність розростатися. Отже, ранні сорти кавунів:

• американський гібрид Вікторія, що дозріває за 62 дні або трохи більше, з округлим плодом вагою до 10 кг;
• сорт Скорик із дрібними світло-зеленими плодами вагою до 4 кг із фестончастими, розмитими по краях смугами з ніжною, солодкою червоною м'якоттю високих смакових якостей і товстою шкіркою;
• Дженні – ультраранній американський гібрид, що дозріває з 54 дня і формує на кожному кущі по 4-6 стандартного розміру біло-зелених плодів вагою до півтора кілограмів, з тонкими темними смугами, дуже тонкою шкіркою, насінням не більшим за виноградні кісточки і яскравою, дуже смачною м'якоттю;
• Стаболіт – найкращий із безнасінних гібридів, що дозрівають із 62 дня, з потужними і великими витягнутими плодами з дуже смачною м'якоттю. Запилюється за допомогою сортів Леді, Трофі з сортосерії Нунемс;
• Вогник – сорт російської селекції з дрібними плодами до 2 кг вагою з тонкою шкіркою і смачною м'якоттю;
• Долбі – американський великоплідний урожайний і стійкий до стресів гібрид, що дозріває після 60 днів.

Сорти середньостиглі:

• Лежебока – термін дозрівання цього сорту від 75 до 90 днів. Він посухостійкий, рідко уражується хворобами та шкідниками. Середньої величини світло-зелені зі шпичкуватими смугами плоди до 5 кг вагою з тонкою шкіркою мають червоно-рожеву приємну на смак м'якоть середньої щільності;
• Топ Ган – один із найпопулярніших урожайних американських сортів, що дозрівають за 70-75 днів, з великими округлими плодами вагою до 10 кг і хрусткою темно-червоною м'якоттю з дрібним насінням. Кавуни цього сорту чудово зберігаються і стійкі до антракнозу;
• Думара – урожайний гібрид, що дозріває з 75 дня, з овально-кубовидними плодами з солодкою, ніжною м'якоттю і дуже ніжним насінням;
• Антей – гібрид із ніжною і рекордно солодкою м'якоттю овально-кубовидних плодів. Із добрив воліє органіку;
• Отаман – стійкий до хвороб сорт вітчизняної селекції, що дозріває за 66-86 днів, з округлими шпичакуватими плодами вагою до 10 кг із червоною смачною м'якоттю середньої щільності.

Кавуни для відкритого ґрунту пізніх сортів:

• Весняний – цей сорт можна вирощувати не тільки на баштані, а й у теплиці. Подовжено-кулясті гладкі плоди вагою до 3 кг із густою, ледь помітною зеленою сіткою по оливковому тлу містять зернисту, ніжну і солодку темно-червону м'якоть. Достигає цей сорт за 105 днів;
• Ікар – урожайний, посухостійкий сорт, що дозріває за 88-110 днів. Плоди масою від 3 до 16 кг темно-зеленого кольору зі слабко вираженими смугами і дуже міцною шкіркою. М'якоть червоно-малинова, дуже солодка. Сорт чудово зберігається, може лежати до березня;
• Холодок – найбільш поширений пізньостиглий сорт, дозріває за 100 днів, з великими, від 15 до 25 кг вагою, еліпсовидними, слабко сегментованими плодами з міцною зеленою шкіркою в майже чорну смугу, що приховує дуже солодку, яскраво-червону з рожевим відтінком м'якоть. Термін зберігання плодів – 3 місяці;
• Меланія – гібрид сорту Ранній, дозріває після 80 дня, з овальними плодами масою до 12 кг. Шкірка зелена з широкими темно-зеленими смугами, м'якоть хрустка, темно-червона, з дрібним насінням.

Любителям дивовижних рослин пропонуємо спробувати щастя у вирощуванні рідкісного в наших краях японського сорту кавуна з острова Хоккайдо – Денсуке – зі шкіркою майже чорного кольору або американського гібрида гігантських розмірів Каліфорнія Крос. Найменшими вважаються кавуни сорту Пепкінос, які можна цілком закидати до рота. А для тих, кого дратують кісточки в ягоді кавуна, пропонуємо безнасінний сорт Червовий король. Шукачам нових гастрономічних відчуттів має сподобатися кавун із мускатним смаком сорту Вектор, виведений селекціонером з Астрахані, який може похвалитися також створенням сорту Місячний – кавуна з м'якоттю жовтого кольору і присмаком лимона.

• Кабачки: вирощування на городі, сорти
• Капуста кале: вирощування у відкритому ґрунті, посадка і догляд