КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати квітку за фото? 👉
Квіз про квіти
КВІЗ для любителів рослин
Зможете вгадати 👇 квітку за фото?
Квіз про квіти
Олена Н.

Морква: вирощування на городі, зберігання, види

Рослина моркваРослина морква (лат. Daucus) належить до роду рослин родини Зонтичні. Зазвичай це дворічник, який у перший рік росту утворює розетку з листя і коренеплід, а в другий – насіння. Назва «морква» походить із праслов'янської мови. У природі ця рослина дуже поширена в Африці, Новій Зеландії, Австралії, Америці та в Середземномор'ї. У сільському господарстві овоч морква представлений видом морква посівна, чи морква культурна (Daucus sativus), яка поділяється на кормові та столові сорти. Культивують моркву вже близько чотирьох тисяч років, і за цей час було виведено безліч культиварів рослини.

Припускають, що батьківщина моркви – Афганістан, оскільки там досі росте більшість видів цього овоча. Спочатку морквину вирощували не як коренеплід, а заради його насіння і ароматного листя. До Європи рослина потрапила в X-XIII століттях нашої ери, згадки про неї можна знайти в «Домострої» – це означає, що в XVI столітті її вже вирощували на Русі.

Посадка й догляд за морквою

  • Посадка: посів насіння середньостиглих і пізніх сортів у ґрунт залежно від його складу з кінця квітня до кінця травня. Ранні сорти сіють під зиму, у кінці жовтня або на початку листопада.
  • Освітлення: яскраве світло впродовж усього дня.
  • Ґрунт: пухкий і гарно удобрений.
  • Попередники: гарні – картопля, кабачки, огірки, цибуля, часник, томат, капуста. Небажані: петрушка, фенхель, кріп, пастернак, кмин і морква.
  • Полив: один раз на тиждень. Після посіву витрата води – 3 л на м² ділянки, після другого проріджування – 10 л на м², із початку росту коренеплодів – 20 л на м², за півтора-два місяці до збирання ділянку поливають один раз на півтора тижні, витрачаючи не більше 10 л на м², а за 2-3 тижні до збору врожаю поливання припиняють.
  • Підживлення: рідкими добривами двічі за сезон: через місяць після появи сходів і через два місяці після першого підживлення.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: слимаки, дротяники, морквяні мухи, гусінь озимої совки.
  • Хвороби: септоріоз, фомоз, бактеріоз, сіра, біла, чорна та червона гнилі.
Детально про вирощування моркви читайте нижче

Рослина морква – опис

Морква – однорічна, дворічна або багаторічна трав'яниста рослина, яка в перший рік росту утворює лише розетку з перисторозсіченого листя і коренеплід, а в другий – насіння. Коренеплід у моркви усічено-конічної, веретеноподібної або циліндричної форми, м'ясистий, важить від 30 до 500 г і більше. Суцвіття моркви – складне, 10-15-променева парасолька із дрібними білими, жовтуватими або червонуватими квітками і з червоною квіткою в центрі. Плід – дрібна еліптична двосім'янка до 4 см завдовжки. У коренеплодах містяться каротини, лікопін, вітаміни групи B, флавоноїди, антоцианідини, цукри, аскорбінова і пантотенова кислоти та інші необхідні людському організму речовини.

Посадка моркви у відкритий ґрунт

Коли саджати моркву в ґрунт

Насіння моркви проростає при температурі ґрунту 4-6 ºC, тому сіяти його можна, як тільки земля прогріється до такої температури – зазвичай це трапляється до кінця квітня. Пізні і середньостиглі сорти моркви можна сіяти після двадцятого квітня по перший тиждень травня включно. На середніх ґрунтах можна сіяти моркву і у другу неділю травня, а на легких – до самого кінця місяця. Насінню в ґрунті не страшні заморозки до -4 ºC. Добре сіяти моркву перед затяжними дощами. Намагайтеся не спізнюватися з посівом, інакше насіння буде дуже довго проростати.

Овоч морква

Ґрунт для моркви

Місце під моркву повинне добре освітлюватися сонцем, припустимий незначний ухил ділянки. Не можна використовувати для вирощування моркви грядки, на яких торік росли кмин, фенхель, петрушка, пастернак, кріп, квасоля і сама морква, оскільки ці овочі швидко засвоюють із землі необхідні їм мікро- і макроелементи, і врожай моркви з цієї ділянки, найпевніше, буде мізерним. Для того, щоб можна було саджати моркву після таких попередників, повинно минути хоча б три роки. А от після картоплі, огірків, кабачків, капусти, томатів, часнику чи цибулі морква росте добре.

Як тільки ділянка намічена, потрібно підготувати ґрунт для моркви: під весняну посадку її перекопують заздалегідь, восени, щоб вона устоялася до весни. Перекопування проводиться на глибину півтора штихів лопати, оскільки, якщо коренеплід добре піде в ріст і упреться в щільний, неперекопанний шар ґрунту, він не стане крізь нього пробиватися, а змінить напрямок, і морквина вийде кривою. Викопувати таку моркву дуже важко.

Плід моркви

Перед тим, як саджати моркву, потрібно також внести в ґрунт добрива. Їх розкладають по ділянці до перекопування з такого розрахунку: 25-30 г суперфосфату, 15 г калійних добрив, 15-20 г азотних і 2-3 кг перегною на 1 м². Потім ґрунт перекопують і залишають до весни. Навесні потрібно буде лише розрівняти ділянку граблями.

Як саджати моркву у відкритий ґрунт

Вирощування моркви з насіння починається з підготовки посівного матеріалу. Перед тим, як саджати моркву, необхідно піддати насіння обробці, щоб збільшити його прорісність. Існує чотири способи передпосівної підготовки насіння:

  • його замочують на 24 години в теплій воді (30 ºC), міняючи її за цей час не менше шести разів. Замість води можна приготувати поживний розчин тієї ж температури, всипати в літр теплої води столову ложку золи. Після процедури сполосніть насіння чистою водою, загорніть у тканину і помістіть на кілька днів у холодильник;
  • насіння поміщають у тканинний мішечок і на 20 хвилин опускають у воду, температурою 50 ºC, після чого 2-3 хвилини охолоджують у холодній воді;
  • поміщене в мішечок із тканини насіння закопують на 10 днів у землю на глибину штиха лопати;
  • проведіть барботування насіння, якщо у вас є барботер – потримайте їх 18-20 годин в розчині Епіна або Сілка, насиченому киснем.
Помаранчева морква

Оброблене будь-яким із цих способів насіння готове до посіву. Посадка моркви у ґрунті здійснюється на легких ґрунтах на глибину 2-3 см, важкі ґрунти вимагають меншої глибини загортання – 1,5-2 см. Відстань між рядами – приблизно 20 см. Насінини сіють у ряди на відстані 3-4 см одна від одної. Для того, щоб витримати таку дистанцію, можна заздалегідь нарізати вузькі смужки з туалетного паперу, нанести по ньому з інтервалом 3-4 см краплі клейстеру з крохмалю чи борошна і розкласти в ці краплі насіння моркви. Коли клейстер висохне, стрічку згинають по всій довжині навпіл, а потім згортають в рулон. Коли настає пора сіяти, стрічку розгортають і прокладають у добре зволоженій борозенці. Після закладення насіння в ґрунт ділянку мульчують шаром завтовшки у 3 см, щоб на поверхні ґрунту не утворювалася кірка, яка утрудняє проростання сходів. Є ще один спосіб сіяти моркву: паперові серветки або туалетний папір нарізають на невеликі квадрати, у кожен з яких на краплю клейстеру кладуть насінинку-другу моркви і гранулу комплексного мінерального добрива, скачують шматочки паперу в кульки, дають їм висохнути і зберігають до посіву.

Вирощування моркви на ділянці

Посадка моркви під зиму

Посадка озимої моркви дозволяє отримати врожай на два тижні раніше, ніж при весняній посадці, але восени краще сіяти ранні сорти, які довго не зберігаються, і робити це потрібно наприкінці жовтня або на початку листопада, а грядки під моркву готують за три тижні до посіву. Після загортання насіння в землю посів мульчують шаром торфу завтовшки у 3 см. Навесні ділянку вкривають плівкою доти, доки не проклюнуться сходи. Посадку моркви в ґрунт восени здійснюють тільки у легкі ґрунти.

Догляд за морквою

Як виростити моркву

Вирощування моркви у відкритому ґрунті передбачає проріджування сходів при занадто густому їх зростанні, постійне розпушування і очищення ділянки від бур'яну, який може стати причиною деяких хвороб, регулярний полив моркви. Перше проріджування сходів здійснюють після того, як у них розвинуться перші справжні листочки – відстань між морквинами повинна бути 2-3 см. Коли з'явиться друга пара листків, сіянці проривають вдруге, збільшуючи відстань між ними вдвічі. Якщо ви при посадці використовували паперову стрічку або кульки, то проріджувати сіянці вам не доведеться. Прополювання ділянки проводиться в ті ж терміни, що і проріджування, і краще цим займатися після поливання ділянки, коли ґрунт вологий.

Зберігання моркви після збору врожаю

Полив моркви

Якщо ви хочете виростити великі, соковиті, солодкі коренеплоди, потрібно знати, як поливати моркву. Недостатній полив – причина появи у рослини гіркуватого присмаку і млявості. Полив моркви – найважливіший пункт догляду за рослиною протягом усіх стадій розвитку. Глибина зволоження ділянки має відповідати розмірам коренеплодів, тобто земля повинна просочуватися водою під час поливання не менше, аніж на 30 см. Нестача зволоження провокує появу на коренеплодах бічних корінців, що ростуть у пошуках джерел вологи, від чого страждає не тільки зовнішній вигляд плоду, а й його смакові якості – м'якоть стає грубою і жорсткою. Надмірне зволоження є причиною розтріскування плодів, вони покриваються дрібною паростю, посилюється ріст бадилля. Зазвичай моркву поливають раз на тиждень приблизно в такому об'ємі:

  • після посіву ділянку поливають із розрахунку 3 л на 1 м²;
  • після другого проріджування сіянців кількість води на одиницю площі збільшується до 10 л;
  • коли починається ріст коренеплодів, а це відбувається після наростання листя, витрата води має бути в межах 20 л на м²;
  • за півтора-два місяці до збирання моркви переходять на режим поливу один раз у півтора-два тижні кількістю води близько 10 л на одиницю площі, а за два-три тижні до збору врожаю полив припиняють взагалі.
Помаранчево-фіолетова морква

Підживлення моркви

Протягом вегетаційного періоду удобрення моркви здійснюють двічі – вперше через місяць після появи сходів, вдруге через два місяці. Чим удобрювати моркву? Вносять добрива в рідкому вигляді і приблизно в такому складі: дві склянки деревної золи, столова ложка нітрофоски, 20 г калійної селітри і по 15 г суперфосфату і сечовини на відро води. Внесення добрив здійснюється після попереднього поливання моркви.

Обробка моркви

Чим хворіє морква і як обробити моркву від хвороб і шкідників, ви прочитаєте в наступному розділі.

Шкідники і хвороби моркви

Хвороби моркви

Морква уражується хворобами і шкідниками, і щоб уникнути масового псування коренеплодів, потрібно знати, чим обробити моркву в кожному конкретному випадку. Із хвороб моркві страшні фомоз, бактеріоз, септоріоз, сіра, біла, червона і чорна гнилі.

Бактеріоз поширюється насінням і рослинними залишками, тому видаляйте з грядки бадилля моркви, а насіння перед посівом піддавайте обробці гарячою (52 ºC) водою. Білою, як і сірою гниллю, уражаються майже всі овочі, вони проявляються найчастіше під час зберігання. Щоб уникнути зараження, вапнуйте кислий ґрунт, не зловживайте внесенням азотних добрив, видаляйте бур'яни на ділянці, а перед закладанням на зберігання опудріть коренеплоди крейдою. Важливо також дотримуватися умов зберігання коренеплодів і забезпечити в складі гарну вентиляцію.

Посадка та догляд за морквою на ділянці

Червона гниль, або повстяна хвороба проявляється бурими або ліловими плямами на коренеплодах, потім плями зникають, а на їхньому місці виникають чорні склероції грибка. Ця хвороба вражає не тільки моркву, але також брукву, ріпу, петрушку, буряк та інші коренеплоди. Провокує захворювання внесення у ґрунт в якості добрива гною. Заражені повстяною хворобою коренеплоди потрібно зберігати окремо від решти моркви.

Чорна гниль виглядає, як вугільно-чорні гнилі ділянки на коренеплоді, найбільше вона небезпечна для насінників моркви. Хворі рослини негайно видаляють. Превентивний засіб проти чорної гнилі – передпосівна обробка насіння моркви піввідсотковим розчином Тігама.

Септоріоз виглядає, як хлоротичні дрібні плями на листі моркви, які з часом стають коричневими, обведеними червоним обідком. При високій вологості повітря хвороба здатна поширюватися дуже швидко. При перших ознаках прояви захворювання ділянку обробляють кілька разів з інтервалом у 10 днів одновідсотковою бордоською рідиною, а сильно уражені рослини краще з ділянки видалити, як і рослинні залишки після збору врожаю. Як превентивний захід гарні результати дає обробка насіння перед посівом гарячою водою з наступним охолодженням. І не забудьте при підготовці ділянки внести в ґрунт під перекопування фосфорно-калійні добрива.

Фомоз вражає стебла сім'яників і суцвіття моркви, потім на верхній частині коренеплоду утворюються плями бурого кольору, які поступово заглиблюються та вражають весь коренеплід. Найлегше хвороба розвивається на легких ґрунтах. В якості профілактики обробляйте насіння перед посівом піввідсотковим розчином Тігама, а уражені хворобою екземпляри відразу видаляйте.

Коренеплоди моркви

Шкідники моркви

Зі шкідників небезпеку для моркви становлять морквяна муха, озима совка, дротяники і слимаки.

Щоб позбутися слимаків, можна збирати їх вручну, але якщо навала носить масовий характер, у ґрунт вкопують баночки з пивом, на запах якого сповзаються молюски, або розкладають по ділянці шматочки гарбуза чи кавуна, які зберуть до ранку пристойну компанію слимаків. Щоб віднадити черевоногих від моркви, можна розсипати по ділянці пилоподібний суперфосфат, золу або хвою.

Дротяники, або личинки темного ковалика, вражають, крім моркви, капусту, огірки, помідори, селеру, картоплю і суницю. Сам жучок завдовжки до 1 см, чорно-бурого кольору з червонуватими надкрилками, його самиця здатна відкласти до двох сотень яєць, жовто-коричневі циліндричної форми личинки з яких, завдовжки до 4 см, розвиваються протягом 3-5 років. Щоб позбутися шкідників, на ділянці викопують невеликі лунки, укладають у них напівперепрілу траву, шматочки картоплі або будь-якого коренеплоду, присипають ямку землею і намічають місце кілочком. Через кілька днів ямку розкопують і знищують присутніх там личинок.

Гусениці озимої совки пошкоджують наземні частини моркви, а також прогризають коріння і стебла. Окрім моркви, жертвами гусениць стають кольрабі, томати, буряк, петрушка, огірки, цибуля і картопля. Знищують гусениць одним із перерахованих нижче інсектицидів відповідно до інструкції: Амбуш, Ціанокс, Анометрин, Ревікурт, Етафос. Не допустити появи на ділянці морквяної мухи можна, посадивши між рядами моркви цибулю.

Як виростити моркву з насіння

Збирання й зберігання моркви

Збір урожаю моркви здійснюється в кілька етапів. Спочатку ви починаєте смикати її влітку для їжі, і коренеплоди, що залишилися в землі, отримують більше живлення й інтенсивніше нарощують масу. Потім прибирають ранні сорти моркви, яка дозріває вже в липні. У серпні настає черга прибирати середньостиглу моркву, а пізні сорти, призначені для тривалого зберігання, викопують із середини до кінця вересня. Коли викопувати моркву? Виберіть для цього теплий сухий день і беріться. З легкого ґрунту корені висмикують за бадилля, а зі щільного морквину доводиться викопувати за допомогою лопати. Після вилучення моркви із землі її сортують, відкладаючи пошкоджені коренеплоди для переробки. У придатної для зберігання моркви обрізають листя до самої головки, викладають коренеплоди під навіс для просушування на кілька днів і закладають на зберігання.

Рослина морква

Способам зберігання моркви ми присвятили розділ у спеціальній статті, в якій детально описано, як зберігати моркву, буряк та інші овочі в зимовий час. Найкраще зберігати моркву в підвалі або льосі в дерев'яних або пластмасових ящиках, пересипавши коренеплоди піском так, щоб вони не торкалися один одного. Замість піску можна використовувати мох. Можна пересипати моркву товченою крейдою і цибульним лушпинням – вони протидіють розвитку гнильних процесів.

Є ще один спосіб зберігання моркви – глазурування глиною. Глину потрібно розвести водою до густоти сметани, потім кожен коренеплід занурюють у цю бовтанку, викладають на ґрати для просушування, а потім обережно опускають у льох. Якщо ви будете зберігати одягнену в глиняну оболонку моркву при температурі близько 0 ºC в сухому погребі, вона залишиться соковитою і свіжою до самої весни.

Помаранчева і фіолетова морква

Види і сорти моркви

Всупереч уявленню більшості про моркву, вона буває не тільки червоно-помаранчевого кольору і не завжди конусоподібної форми. Помаранчевого забарвлення морква набула лише у XVII столітті, до цього в Римській імперії росла біла морква, в древньому Єгипті фіолетова, а в деяких країнах Західної Європи навіть чорна. На ранніх полотнах голландських художників зображені фіолетові і жовті коренеплоди. Перша ж помаранчева морква була дуже бліда, оскільки каротину в ній містилося в 3-4 рази менше, ніж у сучасних сортах моркви. Зовсім недавно, в 2002 році, селекціонери відродили сорт лілової моркви, і вона вже надійшла в продаж. Фіолетові пігменти антоціаніни, які, крім фіолетових сортів моркви, містять також базилік, буряк і червонокачанна капуста, покращують роботу мозку і серцево-судинної системи, очищаючи кров від холестерину і жирів. Працюють селекціонери також над формою і розмірами коренеплодів, які сьогодні представлені сортами конічної форми, майже круглої, гострої, веретеноподібної або із заокругленим кінцем. Величезну кількість сортів моркви поділяють на сортотипи, серед яких основними є:

  • Паризька Каротель – дуже рання, ніжна, солодка і кругла, як редис, морква діаметром до 4 см. Дає хороші врожаї навіть на слабкоокультуреному або глиняному ґрунті;
  • Амстердамська – циліндричної форми коренеплоди діаметром 2-2,5 см, завдовжки 15-17 см, з округлим кінцем, соковиті, солодкі, ніжні, з маленькою серцевиною. Єдиним недоліком є крихкість – під час необережного збирання корені легко ламаються. Це сортосерія ранньої моркви, не призначеної для зберігання;
  • Нантська – циліндричної форми коренеплоди діаметром 3-4 см, завдовжки до 22 см, із заокругленим кінчиком, із солодкою і соковитою м'якоттю. Годиться як для їжі в літній час, так і для зберігання;
  • Берлікум-Нантська – теж циліндричної форми коренеплоди, але вже з гострим кінчиком, а також більших розмірів, ніж Нантська. Лежкість у цієї моркви прекрасна, але вона не така смачна, як морква вищеописаних сортосерій;
  • Імператор – конічної форми коренеплоди завдовжки до 25 см із гострим кінчиком. Сорти цієї серії сильно розрізняються і за смаковими якостями (можуть бути як дуже солодкими, так і не дуже), за ступенем лежкості і за крихкістю коренеплодів, деякі з яких ламаються при необережному поводженні;
  • Флакке – коренеплоди сортів цієї серії найпотужніші і найдовші, досягають 30 см. Вага одного коренеплоду може становити 500 г. Вегетаційний період у цієї моркви дуже великий, вона добре зберігається, але, на жаль, не має тих самих смакових якостей, що властиві моркві сортосерій Нантська й Амстердамська.
Як саджати і доглядати за морквою

Сорти моркви для відкритого ґрунту поділяють також залежно від цілей вирощування. Якщо ви любитель екзотики, то вам сподобається вирощувати такі сорти:

  • F1 Пурпуровий Еліксир – коренеплоди з поверхнею насичено фіолетового кольору з пурпурним відтінком, всередині ж вони звичайного для моркви помаранчевого кольору. Довжина коренеплоду близько 20 см. Використовують моркву цього сорту для маринування та приготування салатів;
  • Російський Розмір – екзотичність цього сорту сортотипу Імператор саме в його розмірі. Морквина у легких ґрунтах досягає 30 см завдовжки і важить близько кілограма. Попри те, що такі розміри більше підходять для кормової моркви, м'якоть у коренеплодів цього сорту солодка і соковита, серцевина невелика, а колір яскраво-помаранчевий;
  • Полярна Журавлина – сорт сортотипу Паризька Каротель, що нагадує своєю майже круглою формою коренеплодів відому ягоду і містить в собі високу кількість сухих речовин і цукрів. Дуже зручний для консервування та зберігання;
  • Мінікор – ранній сорт сортотипу Амстердамська, що представляє собою соковиті мініатюрні циліндричні коренеплоди завдовжки 13-15 см із ніжним смаком. Морква цього сорту також зручна для цільноплідного консервування.
Морква після збору врожаю

Для тих городників, яких цікавить не так зовнішній вигляд, як смакові якості продукту і кількість у ньому корисних речовин, більше підійдуть сорти:

  • Хелзмастер – новий сорт сортотипу Флакке, що містить бета-каротину мінімум на третину більше, ніж будь-який інший. Поверхня коренеплоду цього сорту гладка, малиново-червона, серцевина ще насиченішого кольору, довжина в середньому близько 22 см;
  • Цукрова Ласунка – гібрид сортотипу Імператор завдовжки до 25 см темно-помаранчевого кольору з маленькою серцевинкою і гладкою поверхнею;
  • Праліне – сорт серії Нантська з підвищеним вмістом каротину, майже без серцевини, червоно-помаранчевого кольору, завдовжки близько 20 см. Смакові якості цієї моркви вище від усіляких похвал – дуже солодка, ніжна і соковита;
  • Лосиноостровська 13 – середньостиглий сорт завдовжки 15-18 см, що вирізняється гарною лежкістю.
Плоди моркви городньої

Якщо ви людина прагматична і вам ніколи займатися городніми дослідами, пропонуємо вам сорти, стійкі до хвороб, врожайні і які добре зберігаються взимку:

  • Самсон – середньостиглий сорт високої врожайності сортотипу Нантська з яскраво-помаранчевими циліндричними коренеплодами із соковитою, солодкою хрусткою м'якоттю;
  • Мо – пізньостиглий і високоврожайний сорт сортосерії Імператор, прекрасно зберігається взимку з конічними соковитими яскраво-помаранчевими коренеплодами завдовжки до 20 см;
  • Флакке – середньостиглий сорт веретеноподібної форми з ледь помітними вічками, здатний давати високі врожаї навіть у важких ґрунтах. Коренеплоди досягають довжини 30 см;
  • Форто – середньоранній сорт серії Нантська з рівними циліндричними плодами відмінного смаку завдовжки 18-20 см. Дає стабільно високі врожаї і чудово зберігається.

За строками достигання моркву поділяють на ранню, або скоростиглу, розвиток якої до повного дозрівання проходить за 85-100 днів, середньостиглу, що визріває протягом 105-120 днів і пізньостиглу, якій потрібно для повної зрілості близько 125 днів. Із ранніх сортів моркви добре зарекомендували себе сорти Оленка, Бельгієн Вайт, Драгон, Забава, Бангор, Кінбі, Колорит, Лагуна та Тушон, із середньостиглих – Вітамінна, Альтаїр, Вікінг, Каллісто, Канада, Леандр, Олімпієць і Шантене Рояль, із пізніх – Королева Осені, Віта Лонга, Йеллоустоун, Селекта, Досконалість, Тотем, Тінга, Олімпус, Скарла.

Після цієї статті зазвичай читають
Коментарі
0 #
Я ще молодий городник і тільки вчуся вирощувати всякі овочі - з чимось я вже впоралася і в мене ростуть деякі овочі, а з морквою не виходить ніяк - погано сходить. Пробувала різні методи - і в окропі насіння тримала, і а мішечку закопувала, щоб набрякли, але після посіву вони знову висихають, тому що у нас дуже жарко і все сохне, а якщо поливати грядку з посівами, то вона покривається кіркою, яку сіянці не можуть пробити. Що мені робити – як покращити схожість насіння?
Відповісти
0 #
Дякую за цікаві поради щодо зберігання моркви взимку!
Відповісти
0 #
Дякую за цікаву і змістовну інформацію. Скористалася порадами щодо вибору найкращих сортів моркви серед їх великої кількості.
Відповісти
0 #
Уже не перший залишаю половину урожаю зберігатися в грунті. Хороший спосіб зберегти моркву до нового урожаю. Перед зимою потрібно зірвати все листя яке залишається, саму грядку гарно накрити плівкою і присипати сухим листям та торфом і ще раз поверх накрити плівкою. Це захистить від перемерзання.
Відповісти
0 #
Чи має хтось досвід зберігання моркви, щоб вона залишалась свіжою і соковитою всю зиму. Чула, що для цього її викопують в грудні, а дехто взагалі залишає на грядці на зиму. Чи це реально, хто пробував? 
Відповісти
+1 #
Так,в минулому році я залишала декілька рядків на грядці для експерименту, відкопала в лютому перед сильними морозами. Загалом я залишилась задоволена результатом, морква добре збереглася, було лише декілька підгнивших та пошкоджених. Але я вважаю, що до цього методу можна звертать лише за крайньої необхідності, коли немає підходящого місця для зберігання, бо існує дуже багато факторів, які впливають на якість моркви.
Відповісти
Додати коментар

Надіслати
Скачайте бесплатный Справочник
Описано 600 растений
+ Напоминалка полива
+ Посевной календарь на каждый день
⇨ Скачать ⇦
Ми використовуємо файли cookie.
Зрозуміло