Кушир (лат. Ceratophyllum), цератофіллум єдиний у родині Кушироквіті рід однодомних трав'янистих багаторічників, що розвиваються в товщі води прісних водойм. У роду чотири види.

У природі представники цього роду поширені повсюдно – від тропіків до полярного кола, а в культурі цю рослину вирощують для озеленення садових ставків або акваріумів.

Рослина кушир – опис

Кушир ви можете зустріти на глибині річки чи водойми: рослина надзвичайно тіньолюбна та при яскравому освітленні гине. Максимальна глибина, на якій вдалося виявити цей гідрофіт, – 9 метрів. У сприятливих умовах кушир здатний сильно розростатися, витісняючи інші водорості.

Кореня у рослини немає, але для закріплення в донних відкладеннях природних водойм кушир використовує білі різоїдні гілки з тонко розсіченим листям: проникаючи в намул, вони закріплюють у ньому рослину, як якір, і постачають живленням, абсорбуючи необхідні речовини з води та ґрунту.

Стебло у куширу виражене добре: темно-зелене або червоне, опушене, жорстке через уміст у ньому кремнезему, воно піднімається з води, несучи на собі кільця багаторазово розсіченого, сидячого, укритого волосинками листя, кінцеві дрібнопильчасті частки якого містять вапно та при контакті ламаються. За місяць довжина стебла куширу в сприятливих умовах може збільшитися до 1 м.

Як в акваріумі вирощувати кабомбу – теж водорості

Сидячі одностатеві та безпелюсті квітки завдовжки до 2 мм утворюють у пазухах листків редуковані суцвіття. У чоловічих квіток безліч тичинок, у жіночих – одна маточка. Запилення квіток відбувається під водою. Плід кушира – горішок із колючкуватими виростами.

Усі частини куширу вкриті плівкою із кутину – непроникної для газів і води жироподібної речовини.

Утримання куширу в акваріумі

Вирощування куширу

Куширі – невибагливі багаторічники, здатні рости в акваріумі довгі роки при дотриманні мінімальних вимог до утримання та догляду. Умови вирощування куширу в акваріумі допускають коливання температури від 10 до 28 ˚C, але максимально швидке зростання цієї водорості спостерігається при 24-26 ˚C. Водневий показник води теж може коливатися від слабкокислої реакції до помірно лужної: pH 6,0-8,0. До жорсткості води кушир невимогливий.

Що стосується освітлення, то при всій тіньолюбності рослини їй потрібен щонайменше десятигодинний світловий день, тому пізньої осені, узимку та напровесні вам доведеться організувати для неї штучне освітлення. Потужність люмінесцентних світильників має бути не нижче 0,3 Вт/л.

Однак пам'ятайте, що прямі сонячні промені для цератофіллума згубні.

Кушир сумісний практично з будь-якими акваріумними рослинами та тваринами: його вкрите кутином листя не пошкоджують ні риби, ні равлики. Їдять його тільки золоті рибки, контролюючи таким чином занадто швидке розростання гідрофіта. Мальки живонароджених риб, щоб не стати здобиччю для інших мешканців водоймища, ховаються в густих заростях куширу.

Догляд за куширом

Кушир – природний очисник води, який виділяє кисень. Листя гідрофіта поглинає солі амонію, на ньому осідає сміття, водна суспензія, продукти життєдіяльності акваріумної флори та фауни. Кушир сприяє швидкому окисленню органічних залишків і зростанню мальків. Виходячи з вищесказаного, для фільтрації й аерації води в акваріумі з цератофіллумом досить фільтру слабкої потужності, причому струмінь не має бути спрямований на тендітне листя рослини.

Про правильне утримання в акваріумі водяного салату

Змити наліт із листя куширу можна під проточною водою, однак робити це потрібно дуже обережно: листя тендітне й легко відламується. При виявленні в акваріумі уламків листя, що розкладаються, можна видалити їх сачком, але якщо гниття на них не спостерігається, залиште їх у воді, і незабаром вони дадуть життя новим пухнастим кущикам.

Відсутність у куширу коренів не дозволяє йому надійно закріпитися на дні акваріума. Ні в якому разі не заглиблюйте стебло в донний ґрунт і не придавлюйте його каменем: від цього стебло, найпевніше, почне гнити. Як закріпити кушир? Можна дозволити рослині вільно плавати в воді, а можна прив'язати кінець її стебла волосінню до каменю, корча або до закріпленої присоски, що лежать на дні. Робити це потрібно обережно, сильно не перетягуючи стебло.

Підживлення акваріумна рослина кушир не потребує: йому цілком достатньо вуглекислого газу та поживних речовин, які він видобуває з води. Саме тому в акваріумах із куширом недоцільне використання поживних підкладок. І майте на увазі, що цератофіллум не терпить у воді домішку міді.

Із настанням осені при відсутності додаткового освітлення кушир вступає в стан спокою, опускається на дно та навіть може відмирати, але навесні, коли світловий день стане довшим, його пагони дадуть нові відростки. Той же процес відбувається і в відкритих водоймах: за зиму у кушніра чорніють і відмирають стебла, але бруньки на них здатні зберігатися навіть при дуже низьких температурах, і напровесні з них почнуть відростати пагони.

Як доглядати в акваріумі за криптокориною

Розмноження куширу

Розмножується кушир вегетативно: поділом стебла або живцюванням. Живець або відрізок стебла з листям залишають плаваючим у воді або прив'язують до каменя, і він почне швидко рости.

Шкідники та хвороби куширу

Кушир дуже стійкий як до хвороб, так і до шкідників. Через уміст у його листі таніну рослину не пошкоджують навіть равлики, що поїдають інші водорості. Потерпіти кушир може лише від невідповідних умов утримання або від поганого догляду. Наприклад, від потрапляння прямих сонячних променів рослина жовтіє, і доводиться обрізувати її пошкоджені ділянки.

Якщо якимось чином в акваріум занесено грибок, його наліт потрібно змити з куширу проточною водою, після чого слід знезаразити рослину в слабкому розчині перманганату калію або фунгіциду. Однак ураження куширу грибковими інфекціями трапляється дуже рідко.

Види та сорти куширу

Кушир занурений (Ceratophyllum demersum)

Або кушир темно-зелений, або кушир підводний, або кушир триосяний, або кушир затоплений – типовий вид роду, багаторічна безкоренева водна рослина з Північної Америки, вільно плаває або прикріплюється до субстрату різоїдними пагонами. Стебла рослини можуть сягати в довжину 2,5 м. Сидяче листя куширу, забарвлене в різні відтінки зеленого кольору від темного до оливкового, розташоване по стеблу кільцями. Зеленуваті квітки завдовжки до 2 мм можуть бути чоловічими з великою кількістю тичинок або жіночими з однією маточкою. Плоди в умовах акваріума утворюються рідко.

Кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum)

Або кушир підводний,  кушир світло-зелений – занурена у воду дводольна багаторічна рослина з дрібними зеленими квітками і м'яким, сегментованим ниткоподібним листям, забарвленим у світло-зелений колір. Під сонячними променями листя світлішає до жовто-салатового відтінку.

Орім двох основних видів, в акваріумах вирощують і такі різновиди куширу:

• Лисячий хвіст – гідрофіт із Болівії зі щільним розташуванням пластин. Листя цього різновиду не таке тендітне, як у інших куширів. У довжину стебла лисячого хвоста сягають 80 см. Характерною особливістю рослини є світлолюбність: кушир краще розвивається і набуває «пухнастості» під яскравим світлом у верхніх шарах води;
• кушир Кубинський – витривалий високодекоративний різновид, що продовжує зростання і розвиток навіть у зимовий час. Пагони у куширу Кубинського пухнасті, схожі на лапу ялинки, з червоними стеблинками та близько розташованими одне до одного міжвузлями.

• Кротон: догляд, розмноження, види
• Лавр (Laurus): догляд, фото, види