Рипсаліс: вирощування вдома, види і сорти

Рипсаліс (лат. Rhipsalis) – рід чагарників родини Кактусових, що налічує більше п'ятдесяти видів. Поширені ці епіфітні рослини у вологих тропічних лісах обох Америк, Південної Азії та Африки, де ростуть на стовбурах дерев або вологих скелях, хоча можна їх зустріти й на землі.

Це єдиний вид кактусів, ареал якого виходить за межі Америки. Деякі рипсаліси вирощуються в кімнатній культурі.

Кактус рипсаліс – опис

Рипсаліси – сильнопогілковані епіфітні чагарники, характерною особливістю яких є наявність повітряних коренів. Рослини всіх видів роду вкриті опушенням, і жоден не має колючок. Стебла у рипсаліса пониклі, листоподібні, членисті, у перерізі ребристі, округлі, або плоскі. Ареоли розташовані на поверхні стебел. Квітки у рослин цього роду дрібні, актиноморфні, з білим, жовтим, помаранчевим або блідо-рожевим віночком. Розташовуватися вони можуть по всій довжині стебла або тільки біля верхівки пагона. Соковиті ягодоподібні плоди рослин розміром з ягоду аґрусу можуть бути білими, чорними або рожевими.

Догляд за рипсалісом у домашніх умовах

Вирощування рипсаліса вдома

Кактус рипсаліс загалом невибагливий, однак при вирощуванні вдома потрібно створити для нього близькі до природних умови: забезпечити оптимальну температуру й достатнє освітлення, вносити необхідні підживлення і своєчасно зволожувати ґрунт у горщику. У цій статті ми розповімо вам, як здійснюється догляд за рипсалісом у домашніх умовах.

Рослина рипсаліс улітку комфортно почувається при температурі 18-24 ºC, але взимку, коли рослина відпочиває, в кімнаті має бути прохолодніше, а саме 15-17 ºC, проте не допускайте, щоб рипсаліс довго перебував у приміщенні з гранично низькою для нього температурою 10 ºC. Якщо у вас немає можливості влаштувати рипсалісу повноцінний відпочинок у прохолоді, він нормально перезимує і при літній температурі.

На фото: Вирощування рипсаліса в домашніх умовах

Квітка рипсаліс у природних умовах росте в затінку тропічного лісу, відтак їй шкодять палючі сонячні промені південних підвіконь. Найкраще місце для неї – східні або західні вікна, але і там рипсаліс потрібно затінювати від сонця в спекотні полуденні години. Кімнатну рослину рипсаліс можна розташувати й на підвіконні північної орієнтації, і навіть у глибині квартири, проте в цьому випадку рости й розвиватися вона буде повільніше, а цвітіння може взагалі не настати.

Полив рипсаліса

Поливають рипсаліс тоді, коли ґрунт у горщику просохне на третину глибини. Для тестування ґрунту підійде будь-яка паличка, наприклад, з японського або китайського ресторану, якою потрібно проткнути землю і по налиплому ґрунту визначити рівень його зволоженості. У період спокою, який рослина проводить у прохолодному приміщенні, полив скорочують, але якщо рипсаліс зимує на звичному місці, то і режим поливу має зберігатися звичайний, тим більше що взимку інтенсивно працюють опалювальні прилади, які сушать повітря. Принцип визначення необхідності зволоження ґрунту залишається таким самим і взимку: між поливаннями субстрат у горщику має просихати на третину глибини. Для поливу використовують відстояну впродовж двох днів або відфільтровану водопровідну воду кімнатної температури. Нагадуємо, що і надмірний, і недостатній полив негативно впливають на здоров'я будь-якої рослини, зокрема сукулентних.

У місцях природного проживання рипсаліса атмосфера насичена дрібними часточками вологи, тому й домашній рипсаліс потребує підвищеної вологості повітря. Як створити для рослини умови, максимально наближені до природних? Можна використовувати побутовий зволожувач, що працює від мережі, однак це піде на користь не всім рослинам і мешканцям квартири. Можна помістити горщик із рипсалісом на широкий піддон із мокрою галькою або керамзитом. Або кілька разів на тиждень зволожувати повітря в приміщенні з пульверизатора. Або іноді влаштовувати рипсаліс у теплий душ.

Удобрення рипсаліса

Кімнатна квітка рипсаліс у період активного росту й розвитку – з березня по жовтень – потребує добрив. Підживлення у вигляді рідких мінеральних комплексів для кактусів і сукулентів потрібно вносити один раз на два тижні. Якщо спеціальних добрив немає, підійдуть і квіткові підживлення, але їх дозування має бути вдвічі меншим, ніж зазначено в інструкції. Особливо уважно потрібно ставитися до кількості внесеного азоту, надлишок якого може погано вплинути на стан рипсаліса. З жовтня по березень, якщо рослина відпочиває в прохолодному приміщенні, її не підживлюють.

Пересадка рипсаліса

Молоді рипсаліси пересаджують щорічно, дорослі – один раз на три роки, а зрілі – один раз на 4-5 років. Коренева система у цих кактусів дуже тендітна й розташована в ґрунті близько до поверхні, тому для його вирощування використовують неглибокий і широкий посуд, а пересаджують рослину способом перевалки зі збереженням на коренях земляної грудки. Спочатку горщик на чверть обсягу необхідно заповнити керамзитом, щоб вода не застоювалася в корінні рослини. Після цього в горщик перевалюють рипсаліс і заповнюють простір, що залишився, заздалегідь підготовленим нейтральним або слабкокислим субстратом, який складається з рівних частин ріні, торфу, листової і дернової землі. Ґрунт можна скласти з чотирьох частин дернової землі, двох частин листової й однієї частини піску. Щоб знезаразити ґрунт і запобігти гниттю коріння, в субстрат слід додати шматочки деревного вугілля.

Цвітіння рипсаліса

Зазвичай рипсаліс цвіте в кінці зими або на початку весни. Але іноді квітникарі марно скніють в очікуванні: рослина чомусь цвісти не бажає. Перевірте, чи всі умови вирощування кактуса виконано, чи достатньо йому світла й живлення, чи не занадто часто ви його поливаєте. Бувають випадки, коли рипсаліс скидає вже сформовані бутони. Трапляються такі «демарші» через пересихання земляної грудки, загнивання коренів або якщо ви переставили горщик із рослиною в інше місце.

Розмноження рипсаліса

Живцювання рипсаліса

Розмножується рипсаліс насіннєвим способом, поділом куща й живцюванням. Відламайте (краще саме відламувати, а не відрізати) частину не дуже молодого, але й не старого пагона і злегка підсушіть його. Чи потрібно ставити живці рипсаліса в воду, щоб у них відросли корені, як чинять із деякими рослинами? Не потрібно: застроміть живці відразу в пухкий вологий ґрунт, що складається з рівних частин ріні та торфу, і при температурі 23-25 ºC вони швидко окореняться. Для створення парникового ефекту можна накрити живцювальник прозорим ковпаком, проте не забувайте щодня провітрювати живці й видаляти з плівки конденсат у міру його появи.

Поділ куща рипсаліса

Розділити кущ рипсаліса можна при пересадці. Постарайтеся зробити це з максимальною обережністю, оскільки коріння у цих рослин ламке. Висадіть діленки в заздалегідь підготовлені горщики з дренажним шаром і субстратом описаного нами складу й не забудьте полити. Попервах тримайте рослини далеко від сонячних променів.

Розмноження рипсаліса насінням

Генеративним способом рипсаліс розмножують рідко, але якщо у вас є бажання отримати рипсаліс із насіння, посійте його і в очікуванні сходів підтримуйте субстрат у злегка вологому стані. Проростає насіння рипсаліса дружно. Коли сіянці підростуть і зміцніють, їх пікірують по окремих горщиках і ростять при температурі 23-25 ºC.

Шкідники і хвороби рипсаліса

Хвороби рипсаліса і їх лікування

Справжньою проблемою може стати хлороз рипсаліса, при якому листя жовтіє, зменшується в розмірах і передчасно осипається, його прожилки залишаються зеленими, а квітки й бутони кактуса деформуються. Коренева система рипсаліса в результаті розвитку хлорозу теж страждає і навіть може загинути. Щоб не допустити розвитку захворювання, потрібно забезпечити рослині достатнє освітлення і підібрати субстрат необхідного рівня кислотності – pH 5,0-5,5. Іноді причиною хлорозу стає водопровідна вода, pH якої може сягати 7 одиниць. У таких випадках ґрунт у горщику час від часу поливають розчином невеликої кількості лимонної кислоти в літрі води. На смак ця рідина має бути трохи кислуватою. Крім того, необхідно підживлювати рипсаліс залізом у хелатній формі, в якій елемент легше засвоюється рослиною. Підживлення вносять не в ґрунт, а обробляють рипсаліс по листю.

На фото: Цвітіння рипсаліса в домашніх умовах

Шкідники рипсаліса і боротьба з ними

Зі шкідників небезпеку для домашнього кактуса становлять щитівки й червоні плоскі павутинні кліщі.

У боротьбі зі щитівками обробка рипсаліса інсектицидом – остання стадія. Спочатку потрібно ватною паличкою, змоченою в спирті або мильному розчині, зняти з рослини дорослих особин: щитівка вкрита міцним панциром, що захищає її і відкладені нею яйця від будь-яких отрут, тому буде потрібне саме механічне видалення дорослих шкідників із кактуса. Після видалення імаго вимийте рипсаліс під душем, дайте йому висохнути й тільки після цього обробіть розчином інсектициду – Актелліка, Актари, Фітоверма або іншого препарату подібної дії. Якщо комахи розплодилися, налаштовуйтесь на довгий бій у кілька етапів.

Павутинні кліщі окупують рослини в умовах дуже низької вологості повітря, яка протипоказана рипсалісу. Якщо ви дотримуєтеся правил вирощування цієї рослини, то павутинні кліщі на ній не з'являться, але якщо вони все ж виявилися, негайно створюйте навколо рипсаліса вологе середовище: вимийте його теплою водою, а в подальшому щодня обприскуйте навколо нього повітря. У таких умовах кліщі жити не зможуть. Але якщо ви пропустили момент появи шкідників, і вони встигли відтворити кілька поколінь, доведеться вдаватися до обробки рипсаліса акарицидами, найкращими з яких можна вважати Актеллік, Актару, Санмайт, Аполло та Кліщовит.

Види і сорти рипсаліса

Рипсаліс цереускула (Rhipsalis cereuscula)

або цереусовидний, – найпоширеніший у кімнатній культурі вид, який утворює густе тривимірне мереживо зі зростаючих в усі боки тонких і коротких пагонів другого порядку. Основні пагони рипсаліса дугоподібні й довгі. Цвіте цей вид білими квітками діаметром до 2 см, проте в домашніх умовах цвітіння трапляється дуже рідко і буває мізерним навіть при створенні оптимальних умов.

На фото: Рипсаліс цереускула (Rhipsalis cereuscula)

Рипсаліс пілокарпа (Rhipsalis pilocarpa)

відрізняється від вище описаного виду більш жорсткими, потужними й менш розгалуженим пагонами, опушеними жовтуватими волосинками. У сприятливих умовах на цьому кактусі до трьох разів на рік розкриваються запашні жовтувато-білі й пухнасті через велику кількість пелюсток і тичинок квітки діаметром близько 25 мм. Якщо квітки рослини перезапилити, то незабаром можна буде побачити яскраво-малинові кулясті плоди, які служать не меншою прикрасою рипсаліса, ніж квітки.

На фото: Рипсаліс пілокарпа (Rhipsalis pilocarpa)

Рипсаліс пахіптера (Rhipsalis pachyptera)

або рипсаліс товстокрилий – найвідоміший представник групи рипсаліс із листоподібними пагонами. У цього виду пагони особливо великі, іноді завширшки з долоню, блискучі, з фестончатими краєм, темно-зелені з червоним відтінком. Жовтуваті квітки діаметром до півтора сантиметра із численними тичинками розкриваються по краях листя.

На фото: Рипсаліс пахіптера (Rhipsalis pachyptera)

Рипсаліс волосоподібний (Rhipsalis capilliformis)

– ампельний епіфіт із дуже тонкими, м'якими, розгалуженими світло-зеленими стеблами, що утворюють пишний спадний кущ. Довжина стебел може сягати 120 см. Іноді рипсаліс волосоподібний вкривається дрібними білими квітками. Особливо декоративний цей рипсаліс у зрілому віці.

На фото: Рипсаліс волосоподібний (Rhipsalis capilliformis)

Рипсаліс кассута (Rhipsalis cassutha)

або рипсаліс пустоплідний – вид із тонкими повислими стеблами завдовжки до 3 м, що складаються з члеників, кожен із яких сягає в довжину від 3 до 55 см. Цвіте цей вид рипсаліса дрібними квітками, а його дозрілі плоди схожі на ягоди аґрусу.

На фото: Рипсаліс кассута (Rhipsalis cassutha)

Рипсаліс Барчела (Rhipsalis burchellii)

– епіфітний сукулент із первинними стеблами завдовжки до 60 см і термінальними пагонами до 6 см у довжину при діаметрі не більше 2 мм.

На фото: Рипсаліс Барчела (Rhipsalis burchellii)

Рипсаліс Ліндсберга (Rhipsalis lindbergiana)

– рослина з первинними стеблами завдовжки до 1 м при діаметрі 5 мм і коротшими вторинними сегментами. Квітки у цього виду дрібні, рожевого відтінку.

Рипсаліс кучерявий (Rhipsalis crispata)

– сукулентна рослина з густозростаючими звисаючими пагонами з подовжених плоских сегментів, кожен із яких прикрашений дрібними кремовими квітками. Коли рослина не цвіте, вона дуже нагадує шлюмбергеру.

На фото: Рипсаліс кучерявий (Rhipsalis crispata)

Рипсаліс еліптичний (Rhipsalis elliptica)

– вид із витягнутими пагонами, що складаються з довгих секцій. Загальна довжина стебел – близько півтора метра, а довжина кожного сегмента близько 10 см. Дрібні опушені квітки формуються на бічних гранях кожного сегмента.

На фото: Рипсаліс еліптичний (Rhipsalis elliptica)

Рипсаліс пухнастий (Rhipsalis floccosa)

– велика рослина з круглими в перерізі й довгими пагонами, які з віком деревіють. Цвіте рослина невеликими білими квітками, що формуються по всій довжині пагона. Після запилення на рипсалісі утворюються плоди у вигляді білих кульок.

На фото: Рипсаліс пухнастий (Rhipsalis floccosa)

Рипсаліс витягнутий (Rhipsalis oblonga)

– ампельна рослина з пагонами із великих сегментів, що нагадують формою дубове листя.

На фото: Рипсаліс витягнутий (Rhipsalis oblonga)

Рипсаліс Русселя (Rhipsalis russellii)

– рослина з незвичайними яскраво-рожевими ягодами, які вкривають пагони рипсаліса по всій довжині.

Рипсаліс шишкуватий (Rhipsalis clavata)

– вид із сильнопогілкованими паличкоподібними стеблами, круглими в перерізі, що складаються з коротких члеників. Великі білі квіти формуються тільки на кінцях стебел.

На фото: Рипсаліс шишкуватий (Rhipsalis clavata)

Рипсаліс дивний (Rhipsalis paradoxa)

виглядає красиво і дуже незвично: його високі ребра розділені на сегменти, які чергуються з плоскими проміжками.

На фото: Рипсаліс дивний (Rhipsalis paradoxa)

Рипсаліс мезембріантемоподібний (Rhipsalis mesembryanthemoides)

– одна з найпривабливіших рослин роду: його короткі пагони другого порядку сидять на основних пагонах дуже щільно, як хвоя сидить на ялинковій гілці. Узимку між вторинними пагонами можна побачити зіркоподібні білосніжні квітки діаметром до півтора сантиметра.

На фото: Рипсаліс мезембріантемоподібний (Rhipsalis mesembryanthemoides)

Рипсаліс округлий (Rhipsalis teres)

– рослина з циліндричними в перерізі звисаючими стеблами завдовжки до півметра при діаметрі не більше 5 мм, на вершинах яких формується від п'яти до дванадцяти коротких сегментів, розташованих мільчасто. Квітки у рослини дрібні, до 1 см у діаметрі, жовтувато-білі.

На фото: Рипсаліс округлий (Rhipsalis teres)

Що стосується такої затребуваної в культурі рослини, як рипсаліс рамулоза, то це псевдорипсаліс, або рослина під назвою «червоний омели кактус», який належить до іншого роду цієї ж родини.

• Рео: вирощування вдома, розмноження
• Різдвяник: догляд, розмноження, хвороби